Сезар де Вандом

Сезар де Бурбон (фр. César de Bourbon; 3 червня 1594(15940603) — 22 жовтня 1665) — герцог де Вандом з 1598 року, герцог де Бофор и герцог д'Етамп з 1599 року, 5-й герцог де Пентьевр, герцог де Меркер; великий адмірал Франції (1651 року). Родоначальник роду Вандом, побічної лінії династії Бурбонів.

Сезар де Вандом
фр. César de Vendôme
Народився	3 червня 1594(1594-06-03)^[3]^[4] ^d, Кусі-ле-Шато-Оффрик
Помер	22 жовтня 1665(1665-10-22)^[1]^[2]^[…] (71 рік) Париж, Королівство Франція
Країна	Франція
Діяльність	аристократ, військовослужбовець
Вчителі	^d
Знання мов	французька^[1]
Учасник	^d
Титул	^d і ^d
Посада	^d
Військове звання	адмірал
Рід	^d
Батько	Генріх IV
Мати	Габріель д'Естре
Брати, сестри	Катерина де Бурбон^[d] і ^d
У шлюбі з	^d^[5]
Діти	(Єлизавета Бурбон-Вандомська), ^d і Франсуа де Бурбон-Вандом
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Вандом).

Біографія

Позашлюбний син короля Франції Генріха IV Великого і його фаворитки Габріель д'Естре (кін. 1571—1599), герцогині де Бофор.

Народився 3/7 червня 1594 року в замку Кусі, Пікардія. Узаконений в 1595 році. В 1598 році возведений своїм батьком в гідність герцога Вандомського. Після смерті матері в 1599 році став герцогом де Бофор і д'Етамп.

Під час малолітства свого єдинокровного брата, Людовика XIII, Сезар брав участь в придворних інтригах і неодноразово піддавався за це тюремному ув'язненню. В 1626 році, за участь в змові Шале проти Рішельє, він, разом з своїм братом Олександром, великим пріором Мальтійського ордену, був ув'язнений у Венсенському замку. Після смерті брата в 1629 році в ув'язненні, Вандом виклопотав собі звільнення з в'язниці і відправився в Голландію.

Хоча через кілька років, двір і дозволив йому повернутися до Франції, але в 1641 році, будучи викритий в новій змові, Вандом втік в Англію; за розпорядженням Рішельє, він був заочно засуджений до страти. Тільки після смерті кардинала він повернувся до Франції і був виправданий судом.

Після смерті Людовика XIII ввійшов в милість його вдови, королеви Анни Австрійської. Однак участь в змові Високомірних, а Потім і в «Фронді принців» зіпсувало стосунки герцога Вандома з королевою, і він повинен був знову залишити Францію.

Отримавши в 1650 році дозвіл повернутися до Франції, Вандом залишився вірним двору і, у званні Великого адмірала Франції, розбив в 1655 році іспанський флот при Барселоні.

Помер 22 жовтня 1665 року у власному готелі де Вандом в Парижі.

Сім'я

Дружина (з 7 липня 1609, Фонтенбло) Франсуаза Лотарінгська (1592—1669), герцогиня де Меркер і де Пентьевр, дочка Філіпа-Еммануеля Лотарінгського, герцога де Меркера. Троє дітей:

• Людовік I де Бурбон-Вандом (1612—1669), герцог де Меркер, згодом герцог де Вандом.
• (Єлизавета де Бурбон-Вандом) (1614—1664), відома як Мадмуазель де Вандом, чоловік — Карл Амадей Савойский (1624—1652), герцог де Немур.
• Франсуа де Бурбон-Вандом (1616—1669), герцог де Бофор, відомий як Король Ринків. Один з вождів Фронди. В шлюбі не перебував і потомства не залишив. Був в позашлюбному зв'язку з Марією де Бретань-Авогур (1610—1657), герцогинею де Монбазон і (Анною Женев'євою де Бурбон-Конде) (1619—1679), герцогинею де Лонгвиль, сестрою Великого Конде, дружиною (Генріха II, герцога де Лонгвіль) і любовницею Франсуа VI, герцога де Ларошфуко.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
3. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
5. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
6. в літературі також іноді іменується Цезарем
7. по іншим даним 3 травня 1594

Попередник: нове утворення

1598—1665

Наступник: