Сегментація — лінійне членування мовного потоку на складові відрізки, звані сегментами. Найменшим сегментом мовлення вважають звук, найбільшим — фразу. Сегменти протиставляються нелінійним суперсегментним (надсегментним) одиницям мови:
- просодичним елементам (довгота, тон, інтонація, мелодика, ритм, інтенсивність);
- показникам стику сегментних одиниць.
Інша класифікація поділяє суперсегментні одиниці на суперсегментні фонеми (хронеми для довготи, тонеми для тону, фонеми стику і ін.) і суперсегментні морфеми, що регулярно беруть участь у вираженні граматичних значень одиниці.
Сегмент характеризується відтворюваністю в різних ланцюжках «без втрати тотожності». Результати сегментації різних висловлювань служать власне для виявлення одиниць мови.
Посилання
- Сегмент мовлення // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 374.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Segmentaciya linijne chlenuvannya movnogo potoku na skladovi vidrizki zvani segmentami Najmenshim segmentom movlennya vvazhayut zvuk najbilshim frazu Segmenti protistavlyayutsya nelinijnim supersegmentnim nadsegmentnim odinicyam movi prosodichnim elementam dovgota ton intonaciya melodika ritm intensivnist pokaznikam stiku segmentnih odinic Insha klasifikaciya podilyaye supersegmentni odinici na supersegmentni fonemi hronemi dlya dovgoti tonemi dlya tonu fonemi stiku i in i supersegmentni morfemi sho regulyarno berut uchast u virazhenni gramatichnih znachen odinici Segment harakterizuyetsya vidtvoryuvanistyu v riznih lancyuzhkah bez vtrati totozhnosti Rezultati segmentaciyi riznih vislovlyuvan sluzhat vlasne dlya viyavlennya odinic movi PosilannyaSegment movlennya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 374 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij