Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свято́цький Олександр Дмитрович (нар. 30 грудня 1953, Львів) — український правознавець, доктор юридичних наук (1995), професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України (2009), заслужений юрист України (1997), головний редактор найстарішого в Україні загальнонаціонального юридичного журналу «Право України» з 1995 р. і до сьогодні. Почесний професор Запорізького національного університету.
| Святоцький Олександр Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 30 грудня 1953 (70 років) Львів |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | правник |
| Alma mater | ЛДУ імені Івана Франка (1980) |
| Галузь | Теорія та історія держави і права |
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
| Посада | Головний редактор юридичного журналу «Право України» |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук |
| Нагороди |     |
Біографія
Народився 30 грудня 1953 р. у м. Львові. Українець.
Освіта
Закінчив (з відзнакою) юридичний факультет Львівського державного університету ім. І. Я. Франка (нині — Львівський національний університет імені Івана Франка) (1980).
Захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 на тему «Заснування і розвиток радянської адвокатури (історико-правовий аспект)» (1987).
Захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 на тему «Адвокатура в юридичному механізмі захисту прав громадян (історико-правове дослідження)» (1995).
Діяльність
Після закінчення університету за направленням з 1980 р. працював відповідальним секретарем комісії у справах неповнолітніх Львівського міськвиконкому.
З 1983 р. по 1990 р. — аспірант, асистент, старший викладач, доцент кафедри кримінального права і процесу юридичного факультету Львівського державного університету ім. І. Я. Франка.
У 1987 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук.
У 1990 р. і йому присвоєно вчене звання доцента.
З 1990 р. по 1993 р. — докторант юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
З 1994 р. і до сьогодні є адвокатом.
З 1995 р. співзасновник і старший партнер Адвокатського об'єднання "Адвокатська компанія «Кайрос».
У 1995 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора юридичних наук.
З жовтня 1995 р. до сьогодні — головний редактор найстарішого в Україні юридичного журналу «Право України».
З 1996 р. і до сьогодні співзасновник і президент ТОВ "Видавничий Дім «Ін Юре».
У 1997 р. йому присвоєно вчене звання професора.
У 2000 р. обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.
У 2000—2001 рр. та 2003—2004 рр. призначався Радником Прем'єр-міністрів України на громадських засадах.
З 2002 р. по 2004 р. призначався радником Міністра транспорту і зв'язку України Г. М. Кірпи.
З 2001 р. по 2004 р. обіймав посаду директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.
У 2009 р. обраний дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України.
З жовтня 2013 р. співзасновник і президент ТОВ "Юридичне видавництво «Право України».
У листопаді 2015 р. Радою адвокатів України призначений головою Науково-консультативної ради при Національній асоціації адвокатів України.
З грудня 2015 р. по серпень 2017 р. ректор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
З 2016 р. по 2019 р. призначався радником Першого віце-прем'єр-міністра України на громадських засадах.
З 2019 р. співзасновник і президент ТОВ "Юридичний портал «Ратіо Деціденді», ТОВ «Е-Адвокат».
З вересня 2019 р. призначено позаштатним радником Першого заступника Голови Верховної Ради України (розпорядження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України, № 2301-к від 20 вересня 2019 р.)
З жовтня 2020 р. співзасновник і президент ТОВ «Офіс незалежних експертиз».
З липня 2021 р. співзасновник і президент ТОВ «Платформа судової практики».
З жовтня 2021 р. призначено позаштатним радником Голови Верховної Ради України (розпорядження Керівника Апарату Верховної Ради України, № 1718-К від 11 жовтня 2021 р.)
Основні напрями наукових досліджень: конституційне право, організація публічної влади, українська державність: витоки, етапи становлення та розвитку, філософія права, судоустрій, судовий прецедент, право інтелектуальної власності, розвиток та сучасне правове положення інституту адвокатури.
Є автором понад 200 наукових праць.
Святоцький О. Д. є членом науково-консультативних рад при Конституційному Суді України, Верховному Суді, Голові Верховної Ради України.
Нагороди та звання
За вагомі внески у розбудову державності у 1997 р. присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».
У 2002 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
У 2003 р. нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
У 2003 р. була присуджена премія імені Ярослава Мудрого.
У 2004 р. нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.
У 2007 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня.
У 2012 р. нагороджений:
Нагрудним знаком «Почесна відзнака Конституційного Суду України»;
Подякою Генерального прокурора України;
Медаллю «За заслуги у розвитку адвокатури»;
Почесною грамотою Секретаріату Національної спілки журналістів України;
У 2015 р. нагороджений: Відзнакою Національної асоціації адвокатів України — орденом "Видатний адвокат України;
Нагрудним знаком «Почесна відзнака Української секції Міжнародної поліцейської асоціації».
У 2017 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» І ступеня.
07 жовтня 2021 року нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом.
Примітки
- Предстоятель взяв участь у презентації книги «Українська державність: історико-правничі нариси». Митрополит Епіфаній відзначив церковними нагородами осіб, які долучилися до створення цього унікального видання. OCU (укр.). 11 жовтня 2021. Процитовано 31 січня 2022.
Посилання
- Святоцький // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Бойко І. Академік Олександр Святоцький — яскравий представник Львівської історико-правової школи Франкового університету // Вісник Львівського університету. Серія юридична — 2020. — Випуск № 70. С. 236—243.
- Юридичний журнал «Право України»
- Адвокатська компанія «Кайрос»
- Головний редактор
- ТОВ "Видавничий Дім «Ін Юре»
- ТОВ "Юридичний портал «Ратіо Деціденді»
- Предстоятель взяв участь у презентації книги «Українська державність: історико-правничі нариси». Митрополит Епіфаній відзначив церковними нагородами осіб, які долучилися до створення цього унікального видання.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyato ckij Oleksandr Dmitrovich nar 30 grudnya 1953 Lviv ukrayinskij pravoznavec doktor yuridichnih nauk 1995 profesor dijsnij chlen akademik Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini 2009 zasluzhenij yurist Ukrayini 1997 golovnij redaktor najstarishogo v Ukrayini zagalnonacionalnogo yuridichnogo zhurnalu Pravo Ukrayini z 1995 r i do sogodni Pochesnij profesor Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Svyatockij Oleksandr DmitrovichNarodivsya 30 grudnya 1953 1953 12 30 70 rokiv LvivKrayina UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist pravnikAlma mater LDU imeni Ivana Franka 1980 Galuz Teoriya ta istoriya derzhavi i pravaZaklad LNU im I FrankaPosada Golovnij redaktor yuridichnogo zhurnalu Pravo Ukrayini Vchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor yuridichnih naukNagorodiBiografiyaNarodivsya 30 grudnya 1953 r u m Lvovi Ukrayinec OsvitaZakinchiv z vidznakoyu yuridichnij fakultet Lvivskogo derzhavnogo universitetu im I Ya Franka nini Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka 1980 Zahistiv disertaciyu na zdobuttya vchenogo stupenya kandidata yuridichnih nauk za specialnistyu 12 00 01 na temu Zasnuvannya i rozvitok radyanskoyi advokaturi istoriko pravovij aspekt 1987 Zahistiv disertaciyu na zdobuttya vchenogo stupenya doktora yuridichnih nauk za specialnistyu 12 00 01 na temu Advokatura v yuridichnomu mehanizmi zahistu prav gromadyan istoriko pravove doslidzhennya 1995 DiyalnistPislya zakinchennya universitetu za napravlennyam z 1980 r pracyuvav vidpovidalnim sekretarem komisiyi u spravah nepovnolitnih Lvivskogo miskvikonkomu Z 1983 r po 1990 r aspirant asistent starshij vikladach docent kafedri kriminalnogo prava i procesu yuridichnogo fakultetu Lvivskogo derzhavnogo universitetu im I Ya Franka U 1987 r zahistiv disertaciyu na zdobuttya vchenogo stupenya kandidata yuridichnih nauk U 1990 r i jomu prisvoyeno vchene zvannya docenta Z 1990 r po 1993 r doktorant yuridichnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka Z 1994 r i do sogodni ye advokatom Z 1995 r spivzasnovnik i starshij partner Advokatskogo ob yednannya Advokatska kompaniya Kajros U 1995 r zahistiv disertaciyu na zdobuttya vchenogo stupenya doktora yuridichnih nauk Z zhovtnya 1995 r do sogodni golovnij redaktor najstarishogo v Ukrayini yuridichnogo zhurnalu Pravo Ukrayini Z 1996 r i do sogodni spivzasnovnik i prezident TOV Vidavnichij Dim In Yure U 1997 r jomu prisvoyeno vchene zvannya profesora U 2000 r obranij chlenom korespondentom Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini U 2000 2001 rr ta 2003 2004 rr priznachavsya Radnikom Prem yer ministriv Ukrayini na gromadskih zasadah Z 2002 r po 2004 r priznachavsya radnikom Ministra transportu i zv yazku Ukrayini G M Kirpi Z 2001 r po 2004 r obijmav posadu direktora Naukovo doslidnogo institutu intelektualnoyi vlasnosti Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini U 2009 r obranij dijsnim chlenom akademikom Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini Z zhovtnya 2013 r spivzasnovnik i prezident TOV Yuridichne vidavnictvo Pravo Ukrayini U listopadi 2015 r Radoyu advokativ Ukrayini priznachenij golovoyu Naukovo konsultativnoyi radi pri Nacionalnij asociaciyi advokativ Ukrayini Z grudnya 2015 r po serpen 2017 r rektor Vishoyi shkoli advokaturi Nacionalnoyi asociaciyi advokativ Ukrayini Z 2016 r po 2019 r priznachavsya radnikom Pershogo vice prem yer ministra Ukrayini na gromadskih zasadah Z 2019 r spivzasnovnik i prezident TOV Yuridichnij portal Ratio Decidendi TOV E Advokat Z veresnya 2019 r priznacheno pozashtatnim radnikom Pershogo zastupnika Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini rozporyadzhennya Pershogo zastupnika Kerivnika Aparatu Verhovnoyi Radi Ukrayini 2301 k vid 20 veresnya 2019 r Z zhovtnya 2020 r spivzasnovnik i prezident TOV Ofis nezalezhnih ekspertiz Z lipnya 2021 r spivzasnovnik i prezident TOV Platforma sudovoyi praktiki Z zhovtnya 2021 r priznacheno pozashtatnim radnikom Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini rozporyadzhennya Kerivnika Aparatu Verhovnoyi Radi Ukrayini 1718 K vid 11 zhovtnya 2021 r Osnovni napryami naukovih doslidzhen konstitucijne pravo organizaciya publichnoyi vladi ukrayinska derzhavnist vitoki etapi stanovlennya ta rozvitku filosofiya prava sudoustrij sudovij precedent pravo intelektualnoyi vlasnosti rozvitok ta suchasne pravove polozhennya institutu advokaturi Ye avtorom ponad 200 naukovih prac Svyatockij O D ye chlenom naukovo konsultativnih rad pri Konstitucijnomu Sudi Ukrayini Verhovnomu Sudi Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Nagorodi ta zvannyaZa vagomi vneski u rozbudovu derzhavnosti u 1997 r prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij yurist Ukrayini U 2002 r Ukazom Prezidenta Ukrayini nagorodzhenij ordenom Za zaslugi III stupenya U 2003 r nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini U 2003 r bula prisudzhena premiya imeni Yaroslava Mudrogo U 2004 r nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini U 2007 r Ukazom Prezidenta Ukrayini nagorodzhenij ordenom Za zaslugi II stupenya U 2012 r nagorodzhenij Nagrudnim znakom Pochesna vidznaka Konstitucijnogo Sudu Ukrayini Podyakoyu Generalnogo prokurora Ukrayini Medallyu Za zaslugi u rozvitku advokaturi Pochesnoyu gramotoyu Sekretariatu Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini U 2015 r nagorodzhenij Vidznakoyu Nacionalnoyi asociaciyi advokativ Ukrayini ordenom Vidatnij advokat Ukrayini Nagrudnim znakom Pochesna vidznaka Ukrayinskoyi sekciyi Mizhnarodnoyi policejskoyi asociaciyi U 2017 r Ukazom Prezidenta Ukrayini nagorodzhenij ordenom Za zaslugi I stupenya 07 zhovtnya 2021 roku nagorodzhenij ordenom svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira II stupenya za zaslugi pered Pomisnoyu Ukrayinskoyu Pravoslavnoyu Cerkvoyu ta pobozhnim narodom PrimitkiPredstoyatel vzyav uchast u prezentaciyi knigi Ukrayinska derzhavnist istoriko pravnichi narisi Mitropolit Epifanij vidznachiv cerkovnimi nagorodami osib yaki doluchilisya do stvorennya cogo unikalnogo vidannya OCU ukr 11 zhovtnya 2021 Procitovano 31 sichnya 2022 PosilannyaSvyatockij Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Bojko I Akademik Oleksandr Svyatockij yaskravij predstavnik Lvivskoyi istoriko pravovoyi shkoli Frankovogo universitetu Visnik Lvivskogo universitetu Seriya yuridichna 2020 Vipusk 70 S 236 243 Yuridichnij zhurnal Pravo Ukrayini Advokatska kompaniya Kajros Golovnij redaktor TOV Vidavnichij Dim In Yure TOV Yuridichnij portal Ratio Decidendi Predstoyatel vzyav uchast u prezentaciyi knigi Ukrayinska derzhavnist istoriko pravnichi narisi Mitropolit Epifanij vidznachiv cerkovnimi nagorodami osib yaki doluchilisya do stvorennya cogo unikalnogo vidannya