У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свиридов військове звання партія Валентин Вікторович СвиридовНародився

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свиридов.

|військове звання= |партія=

Валентин Вікторович Свиридов
Народився	30 березня 1937(1937-03-30) місто Сталінград, РСФРР
Помер	14 серпня 1994(1994-08-14) (57 років) місто Харків, Україна
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	СРСР → Україна
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Харківський гірничий інститут
Галузь	електротехніка
Заклад	Харківський національний університет радіоелектроніки
Посада	ректор Харківського інституту радіоелектроніки
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Науковий керівник	Іванченко Євтихій Якович
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	Створення наукового напряму дослідження автоматизованого контролю і управління складними системами

Валентин Вікторович Свиридов (30 березня 1937(19370330), місто Сталінград, тепер Волгоград, Російська Федерація — 14 серпня 1994, місто Харків) — український діяч, учений в області автоматизованих систем управління і приладів автоматики, ректор Харківського інституту радіоелектроніки, доктор технічних наук (1973), професор, академік Інженерної академії наук України і Академії наук прикладної радіоелектроніки, заслужений працівник вищої школи України, член Ревізійної Комісії КП України в 1981—1986 роках.

Біографія

У 1954 році закінчив 10 класів середньої школи № 35 міста Воронежа і вступив до Харківського інституту гірничого машинобудування.

У 1959 закінчив із відзнакою електромеханічний факультет Харківського гірничого інституту за спеціальністю гірнича електромеханіка, а в 1964 році — аспірантуру. Він був членом КПРС.

У 1964 під керівництвом Є. Я. Іванченка захистив кандидатську дисертацію на тему «Автоматизація скребкових конвеєрних ліній», у 1973 — докторську дисертацію на тему «Елементи статистичного аналізу і синтезу систем оперативного контролю і управління в АСУП».

Валентин Свиридов працював на кафедрі автоматики, з 1973 року — завідувач кафедри автоматизованих систем управління, декан факультету систем управління Харківського інституту радіоелектроніки.

У 1978—1984 роках — секретар партійного комітету Харківського інституту радіоелектроніки.

У січні 1984—серпні 1994 року — ректор Харківського інституту радіоелектроніки.

Наукова робота

Під його керівництвом сформувався новий науковий напрям «Автоматизований контроль і управління складними системами». Підготував 40 кандидатів і 6 докторів наук.

Творчий доробок

Автор більше 200 наукових робіт, у тому числі монографій і навчальних посібників. Був головою Ради ректорів вищих навчальних закладів Харкова, віце-президентом Ради ректорів України.

Нагороди

ордени
медалі

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2018.

Джерела

Ректори // Харківський національний університет — LXXX. — Видавничий центр «Логос Україна», 2011. [ 12 грудня 2018 у Wayback Machine.]
(рос.)
Неумывакина, О. Е. Свиридов Валентин Викторович, 1937-1994. Стремительно жил, мыслил и действовал / О.Е. Неумывакина, Н.В. Шаронова // Служение Отечеству и долгу : Очерки о жизни и деятельности ректоров харьк. вузов (1805-2004 гг.) / Нар. укр. акад. - Х., 2004. - С. 559-560.
Проза ру. Хировые студенты. Владимир Зеленской. [ 5 липня 2018 у Wayback Machine.]
Валентин Викторович Свиридов - "Талант быть ректором"

Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2018.