Сайклінг-процес (рос. сайклинг-процесс; англ. cycling process; нім. Cyclingprozeß) — технологія розробки газоконденсатного родовища шляхом зворотного часткового або повного нагнітання в розроблюваний газоконденсатний поклад сухого (відбензиненого) газу (після вилучення з нього конденсату) з метою вилучення конденсату-аерозолю, сповільнення темпу падіння пластового тиску, запобігання ретроградним явищам у пласті і забезпечення таким чином повнішого вилучення конденсату.
Застосовують різні процеси — повний сайклінг (із закачуванням всього видобутого газу), неповний сайклінг (із поверненням у пласт частини видобутого газу), канадський сайклінг (газ закачується в літній період, а відбирається у період найбільшого споживання).
Загальна характеристика
При С.-п. використовується газ, що видобувається на даному родовищі або на інших родовищах після вилучення висококиплячих вуглеводнів (С5+вище). Підтримування пластового тиску запобігає процесу виділення в продуктивному пласті з пластового газу висококиплячих вуглеводнів, що може мати місце в результаті ретроградної конденсації. Із висококиплячих вуглеводнів утворюється газовий конденсат, який при виділенні в пласті є практично втраченим. С.-п. застосовується у випадку, коли є можливість консервації запасів газу даного родовища протягом певного часу. Залежно від співвідношення об'єму закачуваного та видобутого газу розрізняють повний та частковий С.-п. При повному С.-п в пласт нагнітають весь видобутий із родовища газ після вилучення з нього вуглеводнів С5+вище. Оскільки об'єми видобутого газу, що зведені до пластових умов, перевищують об'єми його нагнітання в пласт (в аналогічних умовах), то підтримувати пластовий тиск на початковому рівні не вдається і він знижується на 3-7 %. Тому якщо тиск початку конденсації пластової суміші приблизно дорівнює початковому пластовому тиску в покладі, то в продуктивному пласті відбувається часткова конденсація висококиплячих вуглеводнів, а прогнозний коефіцієнт вилучення конденсату із пласта при повному С.-п. сягає 70-80 %. Для підтриання пластового тиску на початковому рівні необхідно зменшення об'єму закачуваного газу компенсувати за рахунок залучення газу з інших родовищ. При частковому С.-п. в пласт нагнітають тільки частину видобутого газу (після вилучення з нього висококиплячих вуглеводнів). Співвідношення об'ємів (що приведені до пластових умов) закачуваного та відібраного газу становить 60-85 %. У цьому випадку зниження пластового тиску може сягати уже 40 % від початкового, а тоді більша частина висококиплячих вуглеводнів залишається в пластовому газі. Прогнозний коефіцієнт вилучення конденсату при частковому С.-п. зменшується до 60-70 %. Повний і частковий С.-п. може проводитися або одразу після введення родовища в експлуатацію, або після розробки його протягом деякого часу в режимі виснаження. Однак чим пізніше починається реалізація С.-п. тим нижчий коефіцієнт конденсатовилучення із пласта. Доцільність застосування С.-п. визначається економічною ефективністю, яка досягається за рахунок додаткового видобутку конденсату (порівняно з розробкою родовища на режимі виснаження). Як правило, С.-п. здійснюється на родовищах з початковим вмістом конденсату в пластовому газі вище 200 г/м3. Ефективність застосування С.-п. визначається також ступенем зміни проникності продуктивного пласта за вертикалі. Для родовищ з високим ступенем неоднорідності пласта-колектора С.-п. може виявитися малоефективним навіть при великому вмісті конденсату в газі.
Повний С.-п. рекомендується застосовувати на родовищах, пластові суміші яких мають круті ізотерми пластових втрат конденсату (будуються за результатами досліджень процесу диференціальної конденсації). В цьому випадку навіть невелике (на 10-15 %) зниження пластового тиску приводить до значних втрат конденсату в пласті (до 50 % від початкових запасів). Частковий С.-п. здійснюється на родовищах, пластові суміші яких мають пологі криві ізотерми пластових втрат конденсату; тоді при зниженні пластового тиску на 30-40 % від початкового із пластового газу виділяється до 20 % конденсату (від його початкових запасів), а залишений в пластовому газі конденсат видобувається разом з газом на поверхню. Конденсат, що випав раніше в продуктивному пласті, може бути частково видобутий із пласта за рахунок його випаровування при проходженні над ним свіжих порцій газу, що нагнітається в пласт. Вибір варіанта С.-п., в тому числі і співвідношення об'ємів закачуваного та відібраного газів, проводиться в результаті техніко-економічних розрахунків, які враховують також особливості родовища, потребу регіону в природному газі та конденсаті. При здійсненні С.-п. для збільшення коефіцієнта охоплення пласта нагнітальним газом експлуатаційні та нагнітальні свердловини розміщують, як правило, кільцевими рядами з максимально великими відстанями один від одного. Оскільки приймальна здатність нагнітальних свердловин часто перевищує продуктивність експлуатаційних, то кількість нагнітальних свердловин на родовищі в 1,5-3 рази менша від кількості експлуатаційних.
Тривалість сайклінг-процесу значно залежить від початкового вмісту газового конденсату в пласті. Економічно виправдана тривалість може бути визначена за експериментально встановленим співвідношенням вмісту газового конденсату у видобувному газі до і після здійснення процесу. Оптимізація режиму сайклінг-процесу полягає у визначенні числа експлуатаційних і нагнітальних свердловин, діаметрів збірних і нагнітальних трубопроводів, потужностей устатковання для вилучення рідких вуглеводнів і дотискувальної компресорної станції. При цьому використовується газ, що видобувається на даному родовищі або на інших родовищах після вилучення висококиплячих вуглеводнів (С5+вище). Підтримування пластового тиску запобігає процесу виділення в продуктивному пласті з пластового газу висококиплячих вуглеводнів, що може мати місце в результаті ретроградної конденсації. Із висококиплячих вуглеводнів утворюється газовий конденсат, який в разі виділення в пласті є практично втраченим. С.-п. застосовується у випадку, коли є можливість консервації запасів газу даного родовища протягом деякого часу. Залежно від співвідношення об'єму запомповуваного та видобутого газу розрізняють повний та частковий С.-п. За повного С.-п у пласт нагнітають весь видобутий із родовища газ після вилучення з нього вуглеводнів С5+вище. Оскільки об'єми видобутого газу, що зведені до пластових умов, перевищують об'єми його нагнітання в пласт (в аналогічних умовах), то підтримувати пластовий тиск на початковому рівні не вдається і він знижується на 3-7 %. Тому якщо тиск початку конденсації пластової суміші приблизно дорівнює початковому пластовому тиску в покладі, то в продуктивному пласті відбувається часткова конденсація висококиплячих вуглеводнів, а прогнозний коефіцієнт вилучення конденсату із пласта за повного С.-п. сягає 70-80 %. Для підтримання пластового тиску на початковому рівні необхідно зменшення об'єму запомповуваного газу компенсувати за рахунок залучення газу із інших родовищ. За часткового С.-п. у пласт нагнітають тільки частину видобутого газу (після вилучення з нього висококиплячих вуглеводнів). Співвідношення об'ємів (що зведені до пластових умов) запомповуваного та відібраного газів складає 60-85 %. У цьому випадку зниження пластового тиску може сягати уже 40 % від початкового, а тоді більша частина висококиплячих вуглеводнів залишається в пластовому газі. Прогнозний коефіцієнт вилучення конденсату за часткового С.-п. зменшується до 60-70 %. Повний і частковий С.-п. може проводитися або одразу після введення родовища в експлуатацію, або після розробки його протягом деякого часу в режимі виснаження. Однак чим пізніше починається реалізація С.-п., тим нижче коефіцієнт конденсатовилучення із пласта. Доцільність застосування С.-п. визначається економічною ефективністю, яка досягається за рахунок додаткового видобутку конденсату (порівняно з розробкою родовища на режимі виснаження). Як правило, С.-п. здійснюється на родовищах з початковим вмістом конденсату в пластовому газі вище 200 г/м3. Ефективність застосування С.-п. визначається також ступенем зміни проникності продуктивного пласта по вертикалі. Для родовищ з високим ступенем неоднорідності пласта-колектора С.-п. може виявитися малоефективним навіть за великого вмісту конденсату в газі.
Сайклінг-процес широко застосовується на родовищах із вмістом конденсату понад 100 см3/м3 і при запасах газу від 10 млрд м3 і більших при близькості початкового пластового тиску і тиску початку конденсації.
Недоліки застосування сайклінг-процесу широко відомі, до основних з них належать такі:
- — великі капітальні вкладення і необхідність створення спеціального обладнання при експлуатації родовищ з високими пластовими тисками; великі експлуатаційні витрати;
- — зниження надійності промислового обладнання (свердловинного і наземного) у зв'язку зі збільшенням терміну експлуатації, особливо при наявності агресивних компонентів в продукції, що видобувається.
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Білецький В. С. Основи нафтогазової інженерії: підруч. для студ. спец. 185 «Нафтогазова інженерія та технології» / Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г.; НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова. — Полтава : ТОВ «АСМІ», 2018. — 415 с. — .
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Львів : Апріорі, 2006. — Т. 2: Л–Я. — 800 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет