Саарбрюкенський міст (груз. ზაარბიუკენის ხიდი) — міст через річку Кура в Тбілісі, Грузія.
Саарбрюкенський міст груз. ზაარბიუკენის ხიდი | |
---|---|
41°42′07″ пн. ш. 44°48′15″ сх. д. / 41.701982000027776110° пн. ш. 44.80419100002777810° сх. д.Координати: 41°42′07″ пн. ш. 44°48′15″ сх. д. / 41.701982000027776110° пн. ш. 44.80419100002777810° сх. д. | |
Країна | Грузія |
Розташування | Тбілісі |
Перетинає | Кура |
Матеріал | камінь і залізобетон |
Загальна довжина | 124 м |
Ширина | 31 м |
Відкрито | 1853 |
Саарбрюкенський міст Саарбрюкенський міст (Грузія) | |
Саарбрюкенський міст у Вікісховищі |
Утворюючи разом з Сухим мостом єдиний транспортний комплекс, пов'язує райони і . Перший кам'яний міст через Куру в місті. На момент закінчення будівництва це був найбільший кам'яний міст на території Російської імперії.
Розташування
Міст сполучає і .
Вище за течією розташований міст Галактіона Табідзе, нижче — .
Назва
Спочатку, від 1854 року, міст називався Великим Михайлівським, потім — Воронцовським або Воронцово-Михайлівським, за іменем кавказького намісника М. С. Воронцова.
У радянський час міст перейменовано на честь визначного діяча міжнародного робочого руху на міст Карла Маркса. Сучасну назву міст (так само як прилегла до нього площа на лівому березі Кури — Саарбрюкенська) отримав 1994 року на честь міста-побратима Тбілісі.
Історія
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фасад і план моста | |
Креслення опор моста | |
Меморіальна дошка на честь закладення моста |
До 1830-х років виникла необхідність побудови постійного моста через Куру для зв'язку центру міста і ринку з районом Кукія і Німецькою колонією. До цього тимчасовий дерев'яний міст наводився лише взимку і його часто зривала течія Кури. Починаючи від 1830-х років складено кілька проєктів, зокрема ланцюгового, дерев'яних і кам'яних аркових мостів. Проте всі вони з різних причин не були здійснені.
1847 року схвалено проєкт, підготовлений італійським архітектором [ru], який передбачав будівництво кам'яного моста з трьома арковими прогонами по 32 м через основне річище Кури й однопрогінного також кам'яного аркового моста через вузький рукав річки між Мадатовським островом і правим берегом. Між мостами облаштовувалася земляна дамба і підпірна кам'яна стіна. За цим проєктом у 1848—1851 роках побудовано міст через рукав Кури. 1850 року через неспроможність підрядників і перевищення первісної кошторисної вартості будівельні роботи зупинено. До цього часу зведено лише основи берегових підпор. 1851 року проєкт моста переробив інженер Йоганн Блікс, який збільшив кількість прольотів основного моста від 3 до 5 і зменшив ширину моста від 36 до 30 футів.
Міст закладено 16 лютого 1851 року в присутності М. С. Воронцова. Виконавцем робіт був інженер-гідротехнік [ka]. У будівництві брали участь князь Мирський і інженер-капітан Гагенмейстер.
Проміжні опори споруджували восени. Для цього побудували водовідвідні греблі з дерев'яних зрубів, які перенаправили води Кури в правий рукав.
Відкриття моста відбулося 8 листопада 1853 року, хоча будівельні роботи тривали до 20 травня 1857 року (облаштування подвійної бруківки, водовідводу тощо).
Побудований міст став найбільшим кам'яним мостом на території Російської імперії.
25 лютого 1883 року по мосту пройшов перший в місті маршрут конки.
У 1884 році міст реконструйовано з розширенням проїзної частини, тротуари винесено на металеві консолі. На початку XX століття це був один з шести постійних міських мостів через Куру.
1962 році міст реконструйовано за проєктом архітекторів [ru], Г. Мелкадзе та інженера [ru]. Ширину моста збільшили від 11 до 26 м. При цьому максимально використано старі частини мосту. Опори розширили в обидва боки від поздовжньої осі моста і на них обперли нові залізобетонні споруди, зведені поруч зі старими цегляними склепіннями. Замінили поруччя та інші елементи.
Конструкція
Міст пятипрогінний арковий. Прогони величиною 18,6 м перекриті напівциркульними арками товщиною в ключі 2,4 м. Склепіння складені з плоскої грузинської цегли, з верхового і низового боків до них прилягають залізобетонні склепіння. Товщина опор становить 3,2 м. Основу опор складено зі штучного тесаного каменю, укріпленого залізними скобами і зв'язками, надводна частина — з бутової кладки. Для зменшення навантаження на проміжні опори між арками облаштовано невеликі зворотні склепіння, заповнені жорствою. Фасади моста облицьовані світло-жовтим екларським вапняком, а нижні частини проміжних опор — сірим базальтом. Загальна довжина моста складає 124 м, ширина — 26 м (в тому числі два тротуари по 3 м).
Міст призначений для руху автотранспорту і пішоходів. Проїзна частина має 4 смуги для руху автотранспорту. Покриття проїзної частини і тротуарів — асфальтобетон. Тротуари відокремлено від проїзної частини залізобетонним бордюром. Поруччя металеві простого малюнка, закінчуються на підпорах кам'яним парапетом.
Див. також
Примітки
- Архитектура отечественных мостов, 1982, с. 37.
- Мгалоблишвили Н.М., Шилакадзе Т., Махарашвили Т.Г. По дороге дружбы : Материалы по становлению и развитию Воен.-Груз. дороги. — Тб. : Хеловнеба, 1983. — С. 66.
- Кавказский календарь, 1857, с. 512.
- Кавказский календарь, 1857, с. 511.
- Журнал МПС, 1862, с. 3.
- Николаи, 1898, с. 81.
- Журнал МПС, 1862, с. 5.
- Журнал МПС, 1862, с. 7.
- Николаи, 1898, с. 81—82.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
- Журнал МПС, 1862, с. 15, 16.
- Журнал МПС, 1862, с. 8, 14—15.
- Николаи, 1898, с. 82.
- Архитектурный ансамбль мостов Тбилиси, 1975, с. 65.
- Тбилиси, 1969, с. 121.
- Москвич Г. Г. Иллюстрированный практический путеводитель по Кавказу. — 20-е. — СПб., 1913. — С. 232. — 498 с.
- Архитектурный ансамбль мостов Тбилиси, 1975, с. 72—73.
- Тбилиси, 1969, с. 123.
- Журнал МПС, 1862, с. 11.
Література
- Энциклопедия Тбилиси = ენციკლოპედია თბილისი. — Тб., 2002. — С. 479.(груз.)
- Квирквелия Т. Р. Старотбилисские названия = ძველთბილისური დასახელებანი. — Тб. : Сабчота Сакартвело, 1985. — С. 41—42.(груз.)
- Квирквелия Т. Р. Тбилиси. — М. : Издательство литературы по строительству, 1969. — 237 с. — (Города СССР)
- Пунин А. Л. Архитектурный ансамбль мостов Тбилиси // Сборник трудов ЛИСИ «Исследование экономичности и долговечности мостовых сооружений». — Л., 1975. — № 96 (17 липня). — С. 63—78.
- Пунин А. Л. Архитектура отечественных мостов. — Л. : Стройиздат, 1982. — 152 с.
- Михайловский мост в Тифлисе // Кавказский календарь. — 1857. — 17 липня. — С. 511—512. з джерела 29 квітня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
- Николаи Л. Ф. [1] — СПб., 1898. — С. 81—82. з джерела 25 серпня 2019
- К. Маслаковец. Михайловский мост на реке Куре в Тифлисе // Журнал Министерства путей сообщения. — СПб., 1862. — Т. 36. Кн.1 (январь-февраль). — С. 1—16.
Посилання
- Воронцовський міст [ 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.] //Парламентська бібліотека Грузії(груз.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saarbryukenskij mist gruz ზაარბიუკენის ხიდი mist cherez richku Kura v Tbilisi Gruziya Saarbryukenskij mist gruz ზაარბიუკენის ხიდი41 42 07 pn sh 44 48 15 sh d 41 701982000027776110 pn sh 44 80419100002777810 sh d 41 701982000027776110 44 80419100002777810 Koordinati 41 42 07 pn sh 44 48 15 sh d 41 701982000027776110 pn sh 44 80419100002777810 sh d 41 701982000027776110 44 80419100002777810Krayina GruziyaRoztashuvannyaTbilisiPeretinayeKuraMaterialkamin i zalizobetonZagalna dovzhina124 mShirina31 mVidkrito1853Saarbryukenskij mistSaarbryukenskij mist Gruziya Saarbryukenskij mist u Vikishovishi Utvoryuyuchi razom z Suhim mostom yedinij transportnij kompleks pov yazuye rajoni i Pershij kam yanij mist cherez Kuru v misti Na moment zakinchennya budivnictva ce buv najbilshij kam yanij mist na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi RoztashuvannyaMist spoluchaye i Vishe za techiyeyu roztashovanij mist Galaktiona Tabidze nizhche NazvaSpochatku vid 1854 roku mist nazivavsya Velikim Mihajlivskim potim Voroncovskim abo Voroncovo Mihajlivskim za imenem kavkazkogo namisnika M S Voroncova U radyanskij chas mist perejmenovano na chest viznachnogo diyacha mizhnarodnogo robochogo ruhu na mist Karla Marksa Suchasnu nazvu mist tak samo yak prilegla do nogo plosha na livomu berezi Kuri Saarbryukenska otrimav 1994 roku na chest mista pobratima Tbilisi IstoriyaMihajlivskij mist na pochatku XX stolittya Zovnishni zobrazhennya Fasad i plan mosta Kreslennya opor mosta Memorialna doshka na chest zakladennya mosta Do 1830 h rokiv vinikla neobhidnist pobudovi postijnogo mosta cherez Kuru dlya zv yazku centru mista i rinku z rajonom Kukiya i Nimeckoyu koloniyeyu Do cogo timchasovij derev yanij mist navodivsya lishe vzimku i jogo chasto zrivala techiya Kuri Pochinayuchi vid 1830 h rokiv skladeno kilka proyektiv zokrema lancyugovogo derev yanih i kam yanih arkovih mostiv Prote vsi voni z riznih prichin ne buli zdijsneni 1847 roku shvaleno proyekt pidgotovlenij italijskim arhitektorom ru yakij peredbachav budivnictvo kam yanogo mosta z troma arkovimi progonami po 32 m cherez osnovne richishe Kuri j odnoproginnogo takozh kam yanogo arkovogo mosta cherez vuzkij rukav richki mizh Madatovskim ostrovom i pravim beregom Mizh mostami oblashtovuvalasya zemlyana damba i pidpirna kam yana stina Za cim proyektom u 1848 1851 rokah pobudovano mist cherez rukav Kuri 1850 roku cherez nespromozhnist pidryadnikiv i perevishennya pervisnoyi koshtorisnoyi vartosti budivelni roboti zupineno Do cogo chasu zvedeno lishe osnovi beregovih pidpor 1851 roku proyekt mosta pererobiv inzhener Jogann Bliks yakij zbilshiv kilkist prolotiv osnovnogo mosta vid 3 do 5 i zmenshiv shirinu mosta vid 36 do 30 futiv Mist zakladeno 16 lyutogo 1851 roku v prisutnosti M S Voroncova Vikonavcem robit buv inzhener gidrotehnik ka U budivnictvi brali uchast knyaz Mirskij i inzhener kapitan Gagenmejster Promizhni opori sporudzhuvali voseni Dlya cogo pobuduvali vodovidvidni grebli z derev yanih zrubiv yaki perenapravili vodi Kuri v pravij rukav Vidkrittya mosta vidbulosya 8 listopada 1853 roku hocha budivelni roboti trivali do 20 travnya 1857 roku oblashtuvannya podvijnoyi brukivki vodovidvodu tosho Pobudovanij mist stav najbilshim kam yanim mostom na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi 25 lyutogo 1883 roku po mostu projshov pershij v misti marshrut konki U 1884 roci mist rekonstrujovano z rozshirennyam proyiznoyi chastini trotuari vineseno na metalevi konsoli Na pochatku XX stolittya ce buv odin z shesti postijnih miskih mostiv cherez Kuru 1962 roci mist rekonstrujovano za proyektom arhitektoriv ru G Melkadze ta inzhenera ru Shirinu mosta zbilshili vid 11 do 26 m Pri comu maksimalno vikoristano stari chastini mostu Opori rozshirili v obidva boki vid pozdovzhnoyi osi mosta i na nih obperli novi zalizobetonni sporudi zvedeni poruch zi starimi ceglyanimi sklepinnyami Zaminili poruchchya ta inshi elementi KonstrukciyaMist pyatiproginnij arkovij Progoni velichinoyu 18 6 m perekriti napivcirkulnimi arkami tovshinoyu v klyuchi 2 4 m Sklepinnya skladeni z ploskoyi gruzinskoyi cegli z verhovogo i nizovogo bokiv do nih prilyagayut zalizobetonni sklepinnya Tovshina opor stanovit 3 2 m Osnovu opor skladeno zi shtuchnogo tesanogo kamenyu ukriplenogo zaliznimi skobami i zv yazkami nadvodna chastina z butovoyi kladki Dlya zmenshennya navantazhennya na promizhni opori mizh arkami oblashtovano neveliki zvorotni sklepinnya zapovneni zhorstvoyu Fasadi mosta oblicovani svitlo zhovtim eklarskim vapnyakom a nizhni chastini promizhnih opor sirim bazaltom Zagalna dovzhina mosta skladaye 124 m shirina 26 m v tomu chisli dva trotuari po 3 m Mist priznachenij dlya ruhu avtotransportu i pishohodiv Proyizna chastina maye 4 smugi dlya ruhu avtotransportu Pokrittya proyiznoyi chastini i trotuariv asfaltobeton Trotuari vidokremleno vid proyiznoyi chastini zalizobetonnim bordyurom Poruchchya metalevi prostogo malyunka zakinchuyutsya na pidporah kam yanim parapetom Div takozhSuhij mistPrimitkiArhitektura otechestvennyh mostov 1982 s 37 Mgaloblishvili N M Shilakadze T Maharashvili T G Po doroge druzhby Materialy po stanovleniyu i razvitiyu Voen Gruz dorogi Tb Helovneba 1983 S 66 Kavkazskij kalendar 1857 s 512 Kavkazskij kalendar 1857 s 511 Zhurnal MPS 1862 s 3 Nikolai 1898 s 81 Zhurnal MPS 1862 s 5 Zhurnal MPS 1862 s 7 Nikolai 1898 s 81 82 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2021 Zhurnal MPS 1862 s 15 16 Zhurnal MPS 1862 s 8 14 15 Nikolai 1898 s 82 Arhitekturnyj ansambl mostov Tbilisi 1975 s 65 Tbilisi 1969 s 121 Moskvich G G Illyustrirovannyj prakticheskij putevoditel po Kavkazu 20 e SPb 1913 S 232 498 s Arhitekturnyj ansambl mostov Tbilisi 1975 s 72 73 Tbilisi 1969 s 123 Zhurnal MPS 1862 s 11 LiteraturaEnciklopediya Tbilisi ენციკლოპედია თბილისი Tb 2002 S 479 gruz Kvirkveliya T R Starotbilisskie nazvaniya ძველთბილისური დასახელებანი Tb Sabchota Sakartvelo 1985 S 41 42 gruz Kvirkveliya T R Tbilisi M Izdatelstvo literatury po stroitelstvu 1969 237 s Goroda SSSR Punin A L Arhitekturnyj ansambl mostov Tbilisi Sbornik trudov LISI Issledovanie ekonomichnosti i dolgovechnosti mostovyh sooruzhenij L 1975 96 17 lipnya S 63 78 Punin A L Arhitektura otechestvennyh mostov L Strojizdat 1982 152 s Mihajlovskij most v Tiflise Kavkazskij kalendar 1857 17 lipnya S 511 512 z dzherela 29 kvitnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2021 Nikolai L F 1 SPb 1898 S 81 82 z dzherela 25 serpnya 2019 K Maslakovec Mihajlovskij most na reke Kure v Tiflise Zhurnal Ministerstva putej soobsheniya SPb 1862 T 36 Kn 1 yanvar fevral S 1 16 PosilannyaVoroncovskij mist 20 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Parlamentska biblioteka Gruziyi gruz