Річка Зобара

Зобара, Берделівка  — річка в Україні, яка протікає у межах Хмельницького району Хмельницької області. Загальний напрямок течії і русла Зобари з північного заходу на південний схід, у верхній течії ця річка бере початок одразу чотирма струмками поблизу села Сушки.

Зобара
Витік
• координати	49°37′39″ пн. ш. 27°06′06″ сх. д. / 49.62750° пн. ш. 27.10167° сх. д. / 49.62750; 27.10167
Гирло	Бужок
• координати	49°32′43″ пн. ш. 27°08′24″ сх. д. / 49.54528° пн. ш. 27.14000° сх. д. / 49.54528; 27.14000
Басейн	Чорного моря
Країни:	Україна Хмельницька область, Хмельницький район
Довжина	11 км
Площа басейну:	42,4 км²

Опис

Ліва притока річки Бужок, довжина якої становить 11 км, площа басейну водозбору 42,4 км², найкоротша відстань між витоком і гирлом — 9,56 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,15. Вона має 19 приток загальною протяжністю — 34 км, густоту річкової мережі — 1,06 км/км². Басейн Зобари розташований у центрі Хмельниччини на території Хмельницького адміністративного району. Струмки живляться з джерел, особливо гарне джерело є на центральному струмку. Долини широкі, береги пологі, на лівому струмку є ставочок завдовжки — 85 м і завширшки — 52 м. На його лівому березі росте невеличкий лісок. Води чотирьох струмків зливаються за два кілометри північно-західніше Веселівки. У цьому місці абсолютна висота рівня води в Зобарі становить 302,7 м. Біля Веселівки починається середня течія. Тут до річки впадає перша ліва притока, яка спочатку тече у долині на відкритому ландшафті, а потім у грабово-лубовому лісі, який розкинувся на лівому березі. Через 300 м вниз за течією впадає перша права притока, яка має довжину у 1,5 км, але значно поповнює води Зобари.

У середній течії річка злегка меандрує долиною, яка має ширину до 500 м. А там, де впадає друга ліва притока, яка простягнулась на 6 км і сама має 4 притоки, можна побачити болота. У центрі Берегелів вона розливається у став завдовжки — 295 м, завширшки — 105 м.

У нижній течії Зобара приймає води другої правої притоки, східніше Пашутинців утворює став завдовжки 435 м і завширшки — 115 м. Від Берегелів річка тече межею Красилівської і Хмельницької громад, а потім, утворивши два рукави, плине широкою болотистою заплавою і впадає в Бужок.

Басейни річки

Басейн Зобари розташований у межах Вовчко-Бужоцького геоморфологічного району, у якому немає рівнинних місцевостей, за винятком хіба річкових заплав. Він весь видається горбисто-балочним з абсолютними висотами у верхів'ї річки — 368,9 м у середній течії — 344,6 м а в нижній — 293 м. Спостерігається значна частота ерозійного і балочного розчленування, розвиток лінійної і площинної ерозії ґрунтів. У басейні переважають опідзолені чорноземи, а в багатьох місцях сірі та ясно-сірі опідзолені ґрунти.

У геоботанічному відношенні басейн Зобари розташований у межах Старокостянтинівського або Уланівського геоботанічного району, в якому колись переважали остепненні луки та лучні степи, які тепер перетворені на родючі орні землі — поля. Відкриті ландшафти займають близько 60 відсотків території басейну, але значна його частина вкрита дубово-грабовими лісами. Вони ростуть поблизу Веселівки, Сковородок, Берегелів та Пашутинців. У цих лісах дерева заввишки — 19 м, завтовшки — 25 см, відстань між деревами становить — 4 м. У долині річки переважають суходільні луки, заплавні розміщуються пасмом по обидва боки від русла Зобари. Болота розкинулися лише південно-західніше Берегелів у заплаві річки та нижній течії. Болота вкриті великолепешняковими, звичайнолепеховими, звичайноочеретяними і звичайноочеретяно-осоковими угрупованнями рослин.

У межах басейну Зобари можна виділити зооценози оброблюваних угідь, суходільних лук і пасовищ, зооценози широколистих лісів і водноболотяні зооценози.

Живий світ

Оскільки біля Зобари мало боліт і є всього-на-всього три ставки, а річка не дуже велика, то іхтіофауна за видовим складом не відзначається різноманітністю. Водиться в Зобарі карась, плітка, пічкур, в'юн, окунь, йорж, лин, краснопірка і верховодка. Земноводні представлені жабами трав'яною, гостромордою і ставковою, квакшею, кумкою червоночеревою, ропухами зеленою та сірою. Влітку та восени під гнилими колодами, купами хмизу, пеньками у лісі скупчуються тритони звичайні та гребінчасті, які часто тут і зимують. Гепертофауна цієї місцевості відзначається відносно високою щільністю популяцій усіх видів плазунів, хоча тут майже не зустрічаються черепаха болотяна і гадюка степова.

У басейні мешкає до 40 видів птахів лісу, до 27 видів птахів лук, боліт і водойм, до 13 видів птахів степу і до 7 видів птахів-синантропів. Досить високу щільність на цій території мають ссавці — кріт, їжак звичайний, білозубки білочерева і мала. Нечисленні тепер рукокрилі, тхір чорний, горностай, ласка, ховрах рябий. У літньо-осінній період трапляються козулі, борсуки, дуже численні миші польова і маленька, заєць-русак і лисиця.

У басейні Зобари розташоване Сковородецьке лісництво, у кварталі 3 якого знаходиться лісовий заказник «Підгорнянський» площею 41 га, створений у 1994 році. На околиці села Сковородки є комплексна пам'ятка природи «Сковородецькі краєвиди» площею 82 га, створена у 1994 році.

Див. також

Річки Хмельницької області

Примітки

1. . Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
3. google.com.ua/maps/@49.5672054,27.1325528,14.25z?hl=uk

Джерела

• «Каталог річок України» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 65. — (№ 800).
• Говорун В. Д. Річки Хмельниччини: навч. посіб. / Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-2, 2010. — 240 с. : іл.
• Географічна енциклопедія України: у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
• Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с.
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 39 (Бердилівка)