Риссю яп 律宗 школа статуту школа Вінаї одна із шести ранніх буддійських шкіл Японії яка належить до напрямку en виникла з

Риссю (яп. 律宗, «школа статуту») — школа Вінаї, одна із шести ранніх буддійських шкіл Японії, яка належить до напрямку ^[en], виникла з однойменної китайської школи . Школа пов'язана з колісницею хінаяни, але не є «суто хінаяністською школою» через активне використання махаянської філософської системи Йогачари.

Історія

Школа Риссю була заснована сліпим китайським ченцем Цзяньчженем (кит. трад. 鑒真, спр. 鉴真, піньїнь: Jiànzhēn, яп. 鑑真 Гандзін, 688—763), який прибув до Японії в 753 році.

Основна увага в ній приділялася не філософським теоріям, а строгості практичного дотримання заповідей чернечого кодексу Вінаї. У короткому варіанті налічувалося 250 заповідей для чоловіків і 348 для жінок, у повному варіанті кількість заповідей вважалася «незліченною». Наступним після чернечих заповідей орієнтиром для послідовників була практика медитації.

Ця традиція використовує Вінаю школи .

У 753 році Цзяньчжень став проповідувати своє вчення в храмі Тодай-дзі (яп. 東大寺) в Нарі, пізніше центром школи став храм (Тосьодайдзі) (яп. 唐招提寺), також у Нарі.^[]

У період Камакура виникло декілька напрямів Риссю, що отримали назву головних храмів — (Тосьодайдзі), Сайдай-дзі і Сень'ю-дзі.^[]

У 1900 році указом уряду школа Риссю була передана в підпорядкування школі Сінґон.^[]

На 1992 рік кількість послідовників Риссю становила 50-60 тисяч осіб, а кількість храмів, що належать школі, було понад двадцять.

Див. також

(Школи буддизму)
Буддизм у Японії

Примітки

Степанянц, 2011, с. 574.
Игнатович, 1992.
«Риссю як таку заснували у VIII ст. китайські ченці Цзянь-чжень (яп. Ґандзін) і Дао-сюань (яп. Досен, 702—760).»
(рос. «Риссю как таковую основали в VIII в. китайские монахи Цзянь-чжэнь (яп. Гандзин) и Дао-сюань (яп. Досэн, 702—760).»)
— Энциклопедия Философия буддизма — Российская академия наук Институт философии / Редакционная коллегия: M. Т. Степанянц (ответственный редактор), В. Г. Лысенко (заместитель ответственного редактора), С. М. Аникеева, Л. Б. Карелова, А. И. Кобзев, А. В. Никитин, A.A. Терентьев, ст. H.H. Трубникова / 2011 г.

Література

Игнатович А. Н. Буддизм в Японии. Очерк ранней истории. М., 1987.
Игнатович А. Н. Риссю // Буддизм: Словарь / Под общ. ред. Н. Л. Жуковской, А. Н. Игнатовича, В. И. Корнева. — М. : Республика, 1992. — 288 с. — .
Философия буддизма: энциклопедия / отв. ред. М. Т. Степанянц;. — М. : Вост. лит.,ИФ РАН, 2011. — 1045 с. — .

Посилання

(яп.)

[FOOTNOTEСтепанянц2011574-1] Степанянц, 2011, с. 574.

[FOOTNOTEИгнатович1992-2] Игнатович, 1992.

[3] «Риссю як таку заснували у VIII ст. китайські ченці Цзянь-чжень (яп. Ґандзін) і Дао-сюань (яп. Досен, 702—760).»
(рос. «Риссю как таковую основали в VIII в. китайские монахи Цзянь-чжэнь (яп. Гандзин) и Дао-сюань (яп. Досэн, 702—760).»)
— Энциклопедия Философия буддизма — Российская академия наук Институт философии / Редакционная коллегия: M. Т. Степанянц (ответственный редактор), В. Г. Лысенко (заместитель ответственного редактора), С. М. Аникеева, Л. Б. Карелова, А. И. Кобзев, А. В. Никитин, A.A. Терентьев, ст. H.H. Трубникова / 2011 г.