Різанина на Вундед-Ні (англ. Wounded Knee Massacre) — останнє велике зіткнення між індіанцями й солдатами на північноамериканському континенті.
Різанина на Вундед-Ні | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Індіанські війни | |||||||
Масове поховання загиблих індіанців Лакота після конфлікту при Вундед-Ні | |||||||
| |||||||
Командувачі | |||||||
† | |||||||
Сили | |||||||
120 чоловіків 230 жінок і дітей | 7-й кавалерийский полк 438 солдатів 22 артилериста 30 розвідників Оглала Лакота | ||||||
Втрати | |||||||
153 — 300 вбитих 50 поранених | 25 вбитих 39 поранених |
Передісторія
У 1880-х роках уряд США продовжував свою загарбницьку діяльність щодо земель племен Лакота. Білі поселенці цілеспрямовано винищували стада бізонів, колись незчисленні. Саме бізони були основним джерелом харчування індіанців.
Не виконувалися також умови договорів з урядом про матеріальну допомогу й захист резервацій від вторгнення білих поселенців та золотошукачів. Два роки до битви були неврожайними як для індіанців, так і для поселенців. Багато племен голодували, не отримуючи допомоги від влади. У результаті серед індіанців наростало невдоволення. Саме тоді серед племен поширилася новина про пророка племені паютів, якого звали Вовока, який заснував релігію Танець Духа.
Білі американці були стурбовані поширенням Танцю Духа серед великої кількості племен і очікували на збройні протистояння. Було вирішено заарештувати деяких вождів, адміністрація вважала, що цим можна попередити насилля. Але на затриманні Сидячого Бика, вождя індіанців, стався масовий протест і перестрілка. Загинули Сидячий Бик, 8 його поплічників та 6 поліцейських. Боячись репресій близько 200 членів племені Сидячого Бика втекли і частково приєдналися до племені міннеконжу під керівництвом [en], також відомого як Плямистий Лось.
Плямистий Лось і його плем'я 23 грудня 1890 року покинули резервацію «Шайенн Рівер», для того щоб знайти притулок у резервації «Пайн Рідж».
Дослідивши карту історичних змін «Великої резервації Сіу», можна сказати, що приводом до конфлікту могли бути не лише матеріальні труднощі й релігійний рух, а й те, що значні території між резерваціями «Шайенн Рівер» та «Пайн Рідж» були відібрані у індіанців 1890 року. Потрібно зазначити, що агресію проти індіанських резервацій почали саме урядові збройні формування США.
Бійня
29 грудня 1890 року загоном із п'ятисот солдатів США було оточено табір індіанців Лакота, який розташовувався на території резервації «Пайн Рідж». Завданням солдатів було роззброєння індіанців та арешт їхнього вождя. Вождь Велика Нога тяжко хворів, а решта індіанців були змучені через зимовий перехід і не намагалися робити жодного опору. Однак велика кількість індіанців не мала великого бажання віддавати свою зброю, адже їм потрібно було полювати, щоби прогодувати себе та свої сім'ї. Полковник Форсайт ігнорував прохання індіанців і відправив невеличкий загін обшукати їхні тіпі. Посилили напруження індіанців також протести жінок проти обшуків жител. Вони почали виконувати пісню Танцю Духів і кидати в повітря грудки багнюки, напруження солдатів досягло межі. В один момент пролунав випадковий постріл, який спровокував хаотичну неконтрольовану перестрілку.
У ході битви загинуло 22 солдати та не менше 153 індіанців, враховуючи жінок та дітей. Вважається, що деякі солдати були вбиті своїми же товаришами, оскільки спочатку стрілянина велась із близької відстані, частина солдатів знаходилася поміж індіанців, а багато індіанців були обеззброєні і намагалися відбиватися лише ножами. За деякими свідоцтвами в момент вилучення зброї чоловіки та жінки були розділені і після початку стрілянини солдати відкрили вогонь з гармат по табору індіанців, де були лише жінки та діти, і над котрим був піднятий білий прапор. Потім солдати на конях почали переслідувати та добивати індіанців, які розбігалися у всі сторони.
За цю битву як мінімум 20 військовослужбовців були відзначені Медаллю Пошани, найвищою військовою нагородою США.
Пам'ять у культурі
- Історія різанини відображена у фільмі 2007 року [en].
- Саме цю битву показано у кінцівці фільму [en] (2005).
- Головний герой комп'ютерної гри «Bioshock Infinite» Букер Де Вітт є учасником різанини на Вундед-Ні.
- Історія різанини відображена у кліпі «Creek Mary's Blood» фінської групи Nightwish.
Див. також
Література
- Andersson, Rani-Henrik. The Lakota Ghost Dance of 1890. — University of Nebraska Press, 2009.
- Utley, Robert M. Last Days of the Sioux Nation. — Yale University Press, 1963.
- James Muny. Religion ghost dance and Sioux revolt in 1890 year.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizanina na Vunded Ni angl Wounded Knee Massacre ostannye velike zitknennya mizh indiancyami j soldatami na pivnichnoamerikanskomu kontinenti Rizanina na Vunded NiIndianski vijniMasove pohovannya zagiblih indianciv Lakota pislya konfliktu pri Vunded NiData29 grudnya 1890MisceVunded Ni Pivdenna DakotaRezultatPeremoga SShAKomanduvachi Sili120 cholovikiv 230 zhinok i ditej7 j kavalerijskij polk 438 soldativ 22 artilerista 30 rozvidnikiv Oglala LakotaVtrati153 300 vbitih 50 poranenih25 vbitih 39 poranenihNe plutati z incidentom u Vunded Ni 1973 roku PeredistoriyaPiramida z cherepiv bizoniv U 1880 h rokah uryad SShA prodovzhuvav svoyu zagarbnicku diyalnist shodo zemel plemen Lakota Bili poselenci cilespryamovano vinishuvali stada bizoniv kolis nezchislenni Same bizoni buli osnovnim dzherelom harchuvannya indianciv Ne vikonuvalisya takozh umovi dogovoriv z uryadom pro materialnu dopomogu j zahist rezervacij vid vtorgnennya bilih poselenciv ta zolotoshukachiv Dva roki do bitvi buli nevrozhajnimi yak dlya indianciv tak i dlya poselenciv Bagato plemen goloduvali ne otrimuyuchi dopomogi vid vladi U rezultati sered indianciv narostalo nevdovolennya Same todi sered plemen poshirilasya novina pro proroka plemeni payutiv yakogo zvali Vovoka yakij zasnuvav religiyu Tanec Duha Tanec Duha Bili amerikanci buli sturbovani poshirennyam Tancyu Duha sered velikoyi kilkosti plemen i ochikuvali na zbrojni protistoyannya Bulo virisheno zaareshtuvati deyakih vozhdiv administraciya vvazhala sho cim mozhna poperediti nasillya Ale na zatrimanni Sidyachogo Bika vozhdya indianciv stavsya masovij protest i perestrilka Zaginuli Sidyachij Bik 8 jogo poplichnikiv ta 6 policejskih Boyachis represij blizko 200 chleniv plemeni Sidyachogo Bika vtekli i chastkovo priyednalisya do plemeni minnekonzhu pid kerivnictvom en takozh vidomogo yak Plyamistij Los Plyamistij Los i jogo plem ya 23 grudnya 1890 roku pokinuli rezervaciyu Shajenn River dlya togo shob znajti pritulok u rezervaciyi Pajn Ridzh Doslidivshi kartu istorichnih zmin Velikoyi rezervaciyi Siu mozhna skazati sho privodom do konfliktu mogli buti ne lishe materialni trudnoshi j religijnij ruh a j te sho znachni teritoriyi mizh rezervaciyami Shajenn River ta Pajn Ridzh buli vidibrani u indianciv 1890 roku Potribno zaznachiti sho agresiyu proti indianskih rezervacij pochali same uryadovi zbrojni formuvannya SShA Bijnya29 grudnya 1890 roku zagonom iz p yatisot soldativ SShA bulo otocheno tabir indianciv Lakota yakij roztashovuvavsya na teritoriyi rezervaciyi Pajn Ridzh Zavdannyam soldativ bulo rozzbroyennya indianciv ta aresht yihnogo vozhdya Vozhd Velika Noga tyazhko hvoriv a reshta indianciv buli zmucheni cherez zimovij perehid i ne namagalisya robiti zhodnogo oporu Odnak velika kilkist indianciv ne mala velikogo bazhannya viddavati svoyu zbroyu adzhe yim potribno bulo polyuvati shobi progoduvati sebe ta svoyi sim yi Polkovnik Forsajt ignoruvav prohannya indianciv i vidpraviv nevelichkij zagin obshukati yihni tipi Posilili napruzhennya indianciv takozh protesti zhinok proti obshukiv zhitel Voni pochali vikonuvati pisnyu Tancyu Duhiv i kidati v povitrya grudki bagnyuki napruzhennya soldativ dosyaglo mezhi V odin moment prolunav vipadkovij postril yakij sprovokuvav haotichnu nekontrolovanu perestrilku U hodi bitvi zaginulo 22 soldati ta ne menshe 153 indianciv vrahovuyuchi zhinok ta ditej Vvazhayetsya sho deyaki soldati buli vbiti svoyimi zhe tovarishami oskilki spochatku strilyanina velas iz blizkoyi vidstani chastina soldativ znahodilasya pomizh indianciv a bagato indianciv buli obezzbroyeni i namagalisya vidbivatisya lishe nozhami Za deyakimi svidoctvami v moment viluchennya zbroyi choloviki ta zhinki buli rozdileni i pislya pochatku strilyanini soldati vidkrili vogon z garmat po taboru indianciv de buli lishe zhinki ta diti i nad kotrim buv pidnyatij bilij prapor Potim soldati na konyah pochali peresliduvati ta dobivati indianciv yaki rozbigalisya u vsi storoni Za cyu bitvu yak minimum 20 vijskovosluzhbovciv buli vidznacheni Medallyu Poshani najvishoyu vijskovoyu nagorodoyu SShA Pam yat u kulturiIstoriya rizanini vidobrazhena u filmi 2007 roku en Same cyu bitvu pokazano u kincivci filmu en 2005 Golovnij geroj komp yuternoyi gri Bioshock Infinite Buker De Vitt ye uchasnikom rizanini na Vunded Ni Istoriya rizanini vidobrazhena u klipi Creek Mary s Blood finskoyi grupi Nightwish Div takozhIncident u Vunded Ni 1973 LiteraturaAndersson Rani Henrik The Lakota Ghost Dance of 1890 University of Nebraska Press 2009 Utley Robert M Last Days of the Sioux Nation Yale University Press 1963 James Muny Religion ghost dance and Sioux revolt in 1890 year