Руй гора в західній Болгарії і південно східній Сербії в історико географічній області Країште входить до Руйсько Верілс

Руй — гора в західній Болгарії і південно-східній Сербії, в історико-географічній області Країште, входить до Руйсько-Верілського гірського хребта. Північна межа Тринської котловтни. На думку Василя Мікова, назва гори походить від латинської назви рослини скумпії (Rhus cotinus), яка тут широко поширена.

Руй Руй

42°51′46″ пн. ш. 22°34′32″ сх. д. / 42.86277777780577480° пн. ш. 22.57555555558377947° сх. д.Координати: 42°51′46″ пн. ш. 22°34′32″ сх. д. / 42.86277777780577480° пн. ш. 22.57555555558377947° сх. д.
Країна	Сербія, Болгарія і Росія
Регіон	Перницька область
Тип	гора і населений пункт
Руй Руй (Сербія)

Руй у Вікісховищі

Розташування

Гора розташована в найзахідній частині Руйсько-Верілської гірської групи (Перницької області), а відрізок від прикордонної піраміди № 199 до № 230 - ділянка кордону з Республікою Сербія. З північного заходу на південний схід її довжина становить близько 12 км, а ширина - 10 км. Загальна площа - близько 86 км². На північний схід, схід і південний схід досягає долини річки Єрма, а на південь її схили круто спускаються до долини Тринської котловини. На північ, північний захід і захід в Сербії простягається до долини річки Блатениця (ліва притока Єрми), а на південному заході через сідловину, висотою 1243 м, з'єднана з Мілославською горою.

Руй - типова масивна, блокового типу гора, 3 крутими, розсіченими схилами. Хребет плоский, розташований на висоті 1600 - 1700 м над рівнем моря. Його найвища точка - пік Руй (1705,6 м), розташований у її західній частині, на болгарсько-сербському кордоні, біля прикордонній піраміді № 210.

Вона побудована з протезойських гнейсів, сланців і амфіболітів, палеозойських гранітів і гранодіорітів. Є невеликі поклади свинцево-срібних і мідних руд. Ґрунти коричневі і світло-коричневі лісові. Вкрита змішаним широколистяним лісом з буку, дубу, грабу. Великі пасовища на хребті.

Південні схили круті, ступінчасті і значною мірою розчленовані лівими притоками річки Єрма, що зтікають з гори. Завдяки їхній діяльності в селах, розташованих на південній периферії гори, розвинулися інтенсивні ерозійні процеси. Особливо вони виражені в районах селищ Слишовці, Рані-Луг, Милославці, Зелениград і особливо в селі Забел. Цим негативним процесам значною мірою сприяє обезлісення Руї.

Дві найбільші річки, що починаються з Руї - Зеленоградська у центральній частині та Ломниця у східних районах. Вони носять назви сіл, через які вони протікають. Єдині, які не висихають у посушливі роки.

Клімат гори помірно континентальний з характерним гірським впливом на висоті. Часто сніг лежить на вершині проходять до кінця квітня.

Котловина, названа Знеполе, нагадує широку долину і обмежує Рую з півдня. Котловина досить ізольована, що призводить до сильного охолодження наземного повітря при наявності антициклонового стану повітряних мас під час холодної доби року. Тому у місті Трин, який знаходиться на висоті 700 м над рівнем моря, зареєстровано найнижчу абсолютну мінімальну температуру для території Болгарії (-38,3°C). Клімат долини навіть влітку є відносно прохолодним.

Знеполе тягнеться від кордону з Республікою Сербія, там, де річка Єрма протікає болгарською територію і досягає на сході міста Трин, її довжина становить 17 км. Це родюча долина, зрошена річкою Єрма, і місце, де Руй можна побачити дуже добре.

Винятковий колоріт у районі створює річка Єрма, що біжить біля підніжжя гори. Це одна з двох річок в Болгарії, яка починається в іншій країні, тече певну відстань по болгарській території, а потім знову покидає країну. Джерело річки Єрма розташоване в гірській зоні між Знеполем і Власинською долиною, а на схід від великого озера Власин, є водорозділ між гіркою Чимерник на заході і Кирвав Камик на сході. Довжина річки Єрма 65 км до впадіння у річку Нішава, але на території Болгарії - 25 км.

Після впадіння річки Ломниця — лівої притоки, річка Єрма робить невеликий поворот направо і тече на схід. Незабаром після водоспаду, ущелина змінює свій характер і, здається, закривається величезними вапняковими скелями. Протягом мільйонів років річка прорізала скелю, щоб створити це явище.

Ущелина довжиною близько 100 м і широкою в найвужчій частині всього 4 - 5 м. У цьому місці річка Єрма бурхлива, утворює маленькі вири і 4-метровий водоспад. Дві протилежні скелі утворюють надзвичайно красиву природну браму, висотою понад 100 метрів. Майже вертикальні стіни з блакитного вапняку, зарослі кущами бузку, мають скелелазні маршрути. Перше покоріння відбулося у вересні 1964 року. На правому березі вирубаний тунель, через який прокладена дорога до села Банкя. Варто пройти через нього і побачити ущелину у її східній стороні. Там до цих пір залишаються сліди (стіни, цегла, черепиця) римських укріплень, про що свідчать монети початку 3 ст.

Після ущелини річка Єрма заспокоюється у своєму глибокому та рівномірному руслі і продовжує свою подорож територією Республіки Сербія протягом 12-13 км. Одна з найкрасивіших ущелин на Балканському півострові - Погановська, названа на честь сусіднього села Поганово. У цій надзвичайно величній ущелині поруч з річкою був побудований болгарський монастир. Частина чудового різьбленого іконостасу (XVII ст.) Погановської церкви "Св. Іоанн Богослов" зберігається в Інституті археології Болгарської академії наук.

Головною відправною точкою як для відвідування ущелини, так і гори Руї є місто Трин. Згідно з легендами, його перші поселенці зупинялися біля джерела Ралча, де знаходився великий кущ терену, від якого пішла назва міста.

Від Трину по ґрунтовій дорозі в північно-західному напрямку можна дістатися до гірського притулку "Руй" (1508 м). Послаблений прикордонний режим дозволяє все більшій кількості туристів відвідувати Рую і, звичайно, кожен бажає піднятися до найвищої точки - піку Руй. Найкращими відправними точками для підйому на вершину є села Зелениград і Забел, які знаходяться на відстані приблизно 3 км на південь від вершини, а також з села Туроковці. З Зелениграда, ідучи з долини річки до вершини, можна бачити цікаву пам'ятку — антропоморфна скеля Шилі Камик. На самій вершині цієї скелі є печера, яка колись була каплицею, а місцеве населення називає її Царева церква.

З Трину до Руї дорога йде на північний захід через Горків Камек(1010 м) і вершину Малий Руй (1376 м) через змішаний широкий ліс. Інший шлях до вершини — з села Ломниця у східній частині гори.

Пік складається з палеозойських гранітів і гранодіорітів і вкритий травами. Легкий доступ до піку дозволяє багатьом людям насолоджуватися чудовим видом, який він відкриває. На півдні відкривається Знеполська долина, де сяє яскрава смуга річки Єрма, а на південь — гірський лабіринт Країште. На південний схід на відстані помітні гори Рила. На північний схід видно гірські вершини Старопланинської ділянки, а на схід - купол Вітоша. Надзвичайно красивий є вид нічної Софії при хорошій видимості. На північний захід від піку проходить перевал Дисчен кладенець.

Поселення

На південному підніжжі гори на болгарській території розташовані місто Трин і три села: Забел, Зелениград і Туроковці і посередині - село Ломниця. На сербській території, на її північному схилі - три села: Вучі Дел, Ракита і Ясенов Дел.

На південному підніжжі, протяжністю 7,6 км, проходить ділянка дороги другого класу № 63 державної мережі доріг Перник - Брезник - Трин - прикордонний пункт "Стрезимировці".

Туризм

Біля вершини Руй знаходиться гірський притулок Руй, а на лівому березі річки Єрма, біля села Ломниця, знаходиться Тринський монастир. У східній її частині розташована мальовнича Тринська ущелина річки Єрма. Деякі з основних туристичних маршрутів на болгарській ділянці Руї відзначені маркуванням.

Галерея

Пік Руй
Пік Руй

Топографічна карта

Аркуш карти K-34-46. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) .

Джерела

(1980). . София: . с. 418. (болг.)
Ніколов В., Йорданова М. Гори Болгарії, Софія, 1997, с. 80-83.