Мико́ла Марти́нович Ру́дик (19 грудня 1918 н. с. — 16 грудня 1943) — радянський військовик. Учасник звільнення Білорусі від нацистських загарбників. Герой Радянського Союзу (24.4.1944).
Рудик Микола Мартинович | |
---|---|
Рудик Микола Мартинович | |
Народження | 19 грудня 1918 Степашки |
Смерть | 16 грудня 1943 (24 роки) Білорусь |
Поховання | Городоцький район |
Країна | СРСР |
Рід військ | танкові війська |
Роки служби | 1941–1943 |
Звання | Старший лейтенант |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 19 грудня 1918 року в селі Степашки Гайсинського району Вінницької області. У 1938 році закінчив технікум механізації сільського господарства. У Червоній Армії з 1939. Закінчив Сизранське танкове училище (1941).
На фронті з 1941. Особливо відзначився в бою за станцію Бичиха Меховського району Вітебської області. Танкова рота під командуванням старшого лейтенанта Миколи Рудика 16.12.1943 першою увірвалася до ворожого опорного пункта і вступила в бій з колоною гітлерівців, підтримуваних артилерією і танками; утримуючи оборону до підходу підкріплення, знищила 5 гармат, 8 автомашин, кілька десятків гітлерівців. Микола Мартинович Рудик героїчно загинув у цьому бою. Похований в селі Хутряне Городоцького району на військовому кладовищі.
Нагороди та відзнаки
- Герой Радянського Союзу
- Орден Леніна
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
Пам'ять
Ім'я Миколи Рудика присвоєно середній школі в с. Бичіха Городоцького р-ну; на місці загибелі на околиці с. Бики поставлено обеліск. Ім'ям Героя названі вулиця в рідному селі, де встановлено погруддя Героя.
Література
- Рудык Николай Мартынович // Овеянные славой имена: Герои Советского Союза. Уроженцы Винниччины. — Одесса, 1989. — с. 219—220.
- Загалино В. Мужньому воїну // Сільс. вісті. — 1978. — 6 груд.
- Загалино В. Повернення героя // Вінниц. правда. — 1978. — 21 жовт.
- Сахневич Л., Воронюк О. Його подвиг незабутній // Вінниц.правда — 1965. — 12 верес.
- Сахневич Л., Воронюк О. Кроки в безсмертя // Сяйво Золотих зірок. — Одеса, 1970. — с. 162—164.
- Сахневич Л. Вітчизни вірнії сини // Трибуна праці. — 1970. — 9 трав.
- Тарасюк Л. Завжди був попереду // Трибуна праці. — 1995. — 28 лют.
Посилання
- Рудик Микола Мартинович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Marti novich Ru dik 19 grudnya 1918 n s 16 grudnya 1943 radyanskij vijskovik Uchasnik zvilnennya Bilorusi vid nacistskih zagarbnikiv Geroj Radyanskogo Soyuzu 24 4 1944 Rudik Mikola MartinovichRudik Mikola MartinovichNarodzhennya19 grudnya 1918 1918 12 19 StepashkiSmert16 grudnya 1943 1943 12 16 24 roki BilorusPohovannyaGorodockij rajonKrayina SRSRRid vijsktankovi vijskaRoki sluzhbi1941 1943ZvannyaStarshij lejtenantVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudik ZhittyepisNarodivsya 19 grudnya 1918 roku v seli Stepashki Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti U 1938 roci zakinchiv tehnikum mehanizaciyi silskogo gospodarstva U Chervonij Armiyi z 1939 Zakinchiv Sizranske tankove uchilishe 1941 Na fronti z 1941 Osoblivo vidznachivsya v boyu za stanciyu Bichiha Mehovskogo rajonu Vitebskoyi oblasti Tankova rota pid komanduvannyam starshogo lejtenanta Mikoli Rudika 16 12 1943 pershoyu uvirvalasya do vorozhogo opornogo punkta i vstupila v bij z kolonoyu gitlerivciv pidtrimuvanih artileriyeyu i tankami utrimuyuchi oboronu do pidhodu pidkriplennya znishila 5 garmat 8 avtomashin kilka desyatkiv gitlerivciv Mikola Martinovich Rudik geroyichno zaginuv u comu boyu Pohovanij v seli Hutryane Gorodockogo rajonu na vijskovomu kladovishi Nagorodi ta vidznakiGeroj Radyanskogo Soyuzu Orden Lenina Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenyaPam yatIm ya Mikoli Rudika prisvoyeno serednij shkoli v s Bichiha Gorodockogo r nu na misci zagibeli na okolici s Biki postavleno obelisk Im yam Geroya nazvani vulicya v ridnomu seli de vstanovleno pogruddya Geroya LiteraturaRudyk Nikolaj Martynovich Oveyannye slavoj imena Geroi Sovetskogo Soyuza Urozhency Vinnichchiny Odessa 1989 s 219 220 Zagalino V Muzhnomu voyinu Sils visti 1978 6 grud Zagalino V Povernennya geroya Vinnic pravda 1978 21 zhovt Sahnevich L Voronyuk O Jogo podvig nezabutnij Vinnic pravda 1965 12 veres Sahnevich L Voronyuk O Kroki v bezsmertya Syajvo Zolotih zirok Odesa 1970 s 162 164 Sahnevich L Vitchizni virniyi sini Tribuna praci 1970 9 trav Tarasyuk L Zavzhdi buv poperedu Tribuna praci 1995 28 lyut PosilannyaRudik Mikola Martinovich