Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горак Рома н Дми трович Го рак нар 17 січня 1942 м Городок Ягеллонськи

Роман Горак

Роман Горак
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горак.

Рома́н Дми́трович Го́рак (нар. 17 січня 1942, м. Городок Ягеллонський, нині Городок, Львівська область, Україна) — письменник, прозаїк, дослідник творчості Івана Франка, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у 1993—2017 рр. Заслужений працівник культури України. Кандидат хімічних наук, професор.

Рома́н Дми́трович Го́рак
image
Народився17 січня 1942(1942-01-17) (82 роки)
Городок, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Країнаimage СРСР
image Україна
Діяльністьписьменник,
дослідник творчості Івана Франка,
Директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка з 1993 року.
Галузьлітература[1] і органічна хімія[1]
Alma materЛьвівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінькандидат хімічних наук
Науковий керівникЗемлянський Микола Іванович
ВчителіЗемлянський Микола Іванович
Знання мовукраїнська[1]
ЗакладЛьвівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
Посадаd[1]
Нагороди
image
image
Заслужений працівник культури України
image
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
image
Лауреат премії імені Михайла Возняка

Життєпис

Навчався у Львівському університеті ім. Франка на хімічному факультеті (1959—1964). Служив в армії (1964—1965). Працював у Бориславській філії Всесоюзного інституту органічної хімії та хлорної промисловості (1965—1968). Навчався в аспірантурі на кафедрі органічної хімії Львівського університету ім. Франка у 1968—1971 роках. Від вересня 1971 до літа 1974 працював викладачем Хмельницького вищого артилерійського командного училища.

За той час захистив кандидатську дисертацію у 1973 р.; науковий керівник завідувач кафедри органічної хімії Микола Землянський.

Після того короткий працював в Українському науково-дослідному інституті поліграфічної промисловості (на вул. Артема, тепер Володимира Великого), центральній лабораторії заводу хімічних реактивів (на Персенківці), у науково-дослідному інституті сірчаної промисловості (на Стрийській), поки не потрапив до дослідницької лабораторії нових лікарських форм у Львівському медичному інституті під керівництвом професора Миколи Туркевича.

У той час почав друкуватися у журналі Жовтень львівської організації Спілки письменників УРСР. Своїм «хресним батьком» у літературі вважає письменника , який завідував відділом у журналі Жовтень, і якому приніс свій перший роман про Івана Франка. Однак твір не був надрукований, натомість головний редактор «Жовтня» Роман Федорів порадив Гораку взятися за постать Маркіяна Шашкевича. У 1983 році вийшов друком роман Р. Горака «У сутінках» під назвою «Шашкевич».

Член Національної спілки письменників України з 1988 р.

У 1993—2017 рр. — директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.

Творча діяльність

Окремими виданнями вийшли твори:
«Тричі мені являлася любов», «Задля празника. У сутінках», «Лесь Мартович», «Між вогнями. Микола Устинович» (у співавторстві),
«Городок», «Легенди Нагуєвич», «Целіна, родом з Трускавця», «Марія. Мати Франкова», «Одна із сотні тисяч безіменних», «Адреси пам'яті Івана Франка у Львові», «Адреси юності Франка в Дрогобичі», «Іван Франко та Жовківщина», «Загублені на Журавенщині», «Іван Керницький — поет з Божої ласки».

У співавторстві з Ярославом Гнатівим вийшло 10 книг про Івана Франка (із задуманих 12-ти):

  • 1. «Рід Якова» (2000)
  • 2. «Цілком нормальна школа» (2001)
  • 3. «Гімназія» (2002)
  • 4. «Університет» (2004)
  • 5. «Не пора!» (2005)
  • 6. «В поті чола» (2005)
  • 7. «Протистояння» (2006)
  • 8. «Роки страждань» (2007)
  • 9. «Катастрофа» (2008)
  • 10. «Quo tendis» (2009) у двох частинах — «Відхід» і «У притворі вічності».

Автор лібрето української опери «Данило Галицький».

Автор сценаріїв телевізійних фільмів про Івана Франка: «Рідне село Франка», «Адреси генія у Львові», «Дрогобич — місто юності Івана Франка», «Іван Франко і Львівський університет», «Іван Франко».

Лауреат Премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності за есе «Удар» та повість-есе «Ще удар… Захист», присвячені таємниці останніх років життя і творчості Великого Каменяра.

Лауреат премії імені Михайла Возняка за книгу «Іван Франко. Книга 6. В поті чола».

У 2011 році став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за 10-томне видання «Іван Франко», написане у співавторстві з Я. Гнатівим.

Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)

Звинувачення в плагіаті

Поза тим існують контраверсійні оцінки діяльності Романа Горака, наприклад: «Роман Горак відомий як недобросовісний дослідник творчості І. Франка». Його неодноразово обвинувачували в плагіаті, зокрема, історики  Леонід Тимошенко та Ігор Чорновол, краєзнавець і франкознавець Роман Пастух, головний редактор «Львівської газети» Ігор Гулик.

Розпочинаючи з березня 2011, Галицький районний суд міста Львова розглядав судовий позов відомого львівського історика Ігоря Чорновола до Р. Горака та його співавтора Ярослава Гнатіва у справі плагіату. Згідно з експертним висновком Центру експертних досліджень при Національній академії правових наук України, було встановлено факт плагіату; зокрема, у тексті розділу «Угода» шостого тому «В поті чола» десятитомної книги Р. Горака та Я. Гнатіва, повністю використано 26 з 32 фрагментів тексту монографії «Польсько-українська угода 1890—1894 рр.» авторства Ігора Чорновола, 6 фрагментів використано частково. Наявність плагіату підтвердив також свідок, декан історичного факультету Дрогобицького університету професор Леонід Тимошенко.

Після чотирьох років судового процесу, обвинувачені в плагіаті Лауреати Шевченківської премії Роман Горак та Микола-Ярослав Гнатів у квітні 2015 р. через адвокатів запропонували позивачеві укласти мирову угоду та зобов'язалися виплатити Ігореві Чорноволу компенсацію за порушення авторського права у розмірі 40 тис. грн., а також опублікувати текст, яким визнають, що під час створення тому шостого «В поті чола» десятитомної біографії Івана Франка використали фрагменти монографії «Польсько-українська угода 1890—1894 рр.» авторства Чорновола І. П. без зазначення посилань та його імені як автора.

Родина

Син Яким

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. http://www.day.kiev.ua/686
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2013. Процитовано 23 серпня 2011.
  4. . Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017.
  5. . Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 8 березня 2017.
  6. . Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017.

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Горак Роман Дмитрович
  1. Л. Тимошенко. Спримітизоване франкознавство // Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Випуск VII. — Дрогобич, 2003. — С. 613—619.
  2. І. Гулик. Порівняльне «франкознавство»[недоступне посилання з квітня 2019] // Львівська газета. — 2007. — 12 черв.
    Крадіжка в поті чола // Критика. — 2009. — № 3–4.
  3. Р. Пастух. Месник Макомацький: правда і вигадки // Старожитності Дрогобиччини. — 2010. — № 3–4.
  4. Оксана Жила. Премія за плагіат [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Львівська газета. — 2011. — 3 берез.
  5. І. Чорновол. Шевченківська премія для львівських плагіаторів [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.]. — 2011. — 15 берез.
  6. Василь Худицький. Украдене слово [ 2 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 2011. — 25 берез.
  7. І. Чорновол. Шевченківська премія для львівських плагіаторів: судове засідання № 6 [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2011. — 4 груд.
  8. І. Чорновол: // Інформаційна агенція культурних індустрій. — 2011. — 20 груд.
  9. Олександр Сирцов. / Розмова з Василем Шклярем, письменником, лауреатом народної Шевченківської премії // Львівська газета. — 2012. — 26 січ.

Посилання

image Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

‎

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gorak Roma n Dmi trovich Go rak nar 17 sichnya 1942 m Gorodok Yagellonskij nini Gorodok Lvivska oblast Ukrayina pismennik prozayik doslidnik tvorchosti Ivana Franka direktor Lvivskogo nacionalnogo literaturno memorialnogo muzeyu Ivana Franka u 1993 2017 rr Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Kandidat himichnih nauk profesor Roma n Dmi trovich Go rakNarodivsya17 sichnya 1942 1942 01 17 82 roki Gorodok Lvivska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistpismennik doslidnik tvorchosti Ivana Franka Direktor Lvivskogo nacionalnogo literaturno memorialnogo muzeyu Ivana Franka z 1993 roku Galuzliteratura 1 i organichna himiya 1 Alma materLvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana FrankaNaukovij stupinkandidat himichnih naukNaukovij kerivnikZemlyanskij Mikola IvanovichVchiteliZemlyanskij Mikola IvanovichZnannya movukrayinska 1 ZakladLvivskij nacionalnij literaturno memorialnij muzej Ivana FrankaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniPosadad 1 NagorodiZasluzhenij pracivnik kulturi UkrayiniYuvilejna medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Laureat premiyi imeni Mihajla VoznyakaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNavchavsya u Lvivskomu universiteti im Franka na himichnomu fakulteti 1959 1964 Sluzhiv v armiyi 1964 1965 Pracyuvav u Borislavskij filiyi Vsesoyuznogo institutu organichnoyi himiyi ta hlornoyi promislovosti 1965 1968 Navchavsya v aspiranturi na kafedri organichnoyi himiyi Lvivskogo universitetu im Franka u 1968 1971 rokah Vid veresnya 1971 do lita 1974 pracyuvav vikladachem Hmelnickogo vishogo artilerijskogo komandnogo uchilisha Za toj chas zahistiv kandidatsku disertaciyu u 1973 r naukovij kerivnik zaviduvach kafedri organichnoyi himiyi Mikola Zemlyanskij Pislya togo korotkij pracyuvav v Ukrayinskomu naukovo doslidnomu instituti poligrafichnoyi promislovosti na vul Artema teper Volodimira Velikogo centralnij laboratoriyi zavodu himichnih reaktiviv na Persenkivci u naukovo doslidnomu instituti sirchanoyi promislovosti na Strijskij poki ne potrapiv do doslidnickoyi laboratoriyi novih likarskih form u Lvivskomu medichnomu instituti pid kerivnictvom profesora Mikoli Turkevicha U toj chas pochav drukuvatisya u zhurnali Zhovten lvivskoyi organizaciyi Spilki pismennikiv URSR Svoyim hresnim batkom u literaturi vvazhaye pismennika yakij zaviduvav viddilom u zhurnali Zhovten i yakomu prinis svij pershij roman pro Ivana Franka Odnak tvir ne buv nadrukovanij natomist golovnij redaktor Zhovtnya Roman Fedoriv poradiv Goraku vzyatisya za postat Markiyana Shashkevicha U 1983 roci vijshov drukom roman R Goraka U sutinkah pid nazvoyu Shashkevich Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1988 r U 1993 2017 rr direktor Lvivskogo nacionalnogo literaturno memorialnogo muzeyu Ivana Franka Tvorcha diyalnist Okremimi vidannyami vijshli tvori Trichi meni yavlyalasya lyubov Zadlya praznika U sutinkah Les Martovich Mizh vognyami Mikola Ustinovich u spivavtorstvi Gorodok Legendi Naguyevich Celina rodom z Truskavcya Mariya Mati Frankova Odna iz sotni tisyach bezimennih Adresi pam yati Ivana Franka u Lvovi Adresi yunosti Franka v Drogobichi Ivan Franko ta Zhovkivshina Zagubleni na Zhuravenshini Ivan Kernickij poet z Bozhoyi laski U spivavtorstvi z Yaroslavom Gnativim vijshlo 10 knig pro Ivana Franka iz zadumanih 12 ti 1 Rid Yakova 2000 2 Cilkom normalna shkola 2001 3 Gimnaziya 2002 4 Universitet 2004 5 Ne pora 2005 6 V poti chola 2005 7 Protistoyannya 2006 8 Roki strazhdan 2007 9 Katastrofa 2008 10 Quo tendis 2009 u dvoh chastinah Vidhid i U pritvori vichnosti Avtor libreto ukrayinskoyi operi Danilo Galickij Avtor scenariyiv televizijnih filmiv pro Ivana Franka Ridne selo Franka Adresi geniya u Lvovi Drogobich misto yunosti Ivana Franka Ivan Franko i Lvivskij universitet Ivan Franko Laureat Premiyi imeni Ivana Franka u galuzi informacijnoyi diyalnosti za ese Udar ta povist ese She udar Zahist prisvyacheni tayemnici ostannih rokiv zhittya i tvorchosti Velikogo Kamenyara Laureat premiyi imeni Mihajla Voznyaka za knigu Ivan Franko Kniga 6 V poti chola U 2011 roci stav laureatom Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka za 10 tomne vidannya Ivan Franko napisane u spivavtorstvi z Ya Gnativim Vidznaka Prezidenta Ukrayini yuvilejna medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 19 serpnya 2011 Zvinuvachennya v plagiati Poza tim isnuyut kontraversijni ocinki diyalnosti Romana Goraka napriklad Roman Gorak vidomij yak nedobrosovisnij doslidnik tvorchosti I Franka Jogo neodnorazovo obvinuvachuvali v plagiati zokrema istoriki Leonid Timoshenko ta Igor Chornovol krayeznavec i frankoznavec Roman Pastuh golovnij redaktor Lvivskoyi gazeti Igor Gulik Rozpochinayuchi z bereznya 2011 Galickij rajonnij sud mista Lvova rozglyadav sudovij pozov vidomogo lvivskogo istorika Igorya Chornovola do R Goraka ta jogo spivavtora Yaroslava Gnativa u spravi plagiatu Zgidno z ekspertnim visnovkom Centru ekspertnih doslidzhen pri Nacionalnij akademiyi pravovih nauk Ukrayini bulo vstanovleno fakt plagiatu zokrema u teksti rozdilu Ugoda shostogo tomu V poti chola desyatitomnoyi knigi R Goraka ta Ya Gnativa povnistyu vikoristano 26 z 32 fragmentiv tekstu monografiyi Polsko ukrayinska ugoda 1890 1894 rr avtorstva Igora Chornovola 6 fragmentiv vikoristano chastkovo Nayavnist plagiatu pidtverdiv takozh svidok dekan istorichnogo fakultetu Drogobickogo universitetu profesor Leonid Timoshenko Pislya chotiroh rokiv sudovogo procesu obvinuvacheni v plagiati Laureati Shevchenkivskoyi premiyi Roman Gorak ta Mikola Yaroslav Gnativ u kvitni 2015 r cherez advokativ zaproponuvali pozivachevi uklasti mirovu ugodu ta zobov yazalisya viplatiti Igorevi Chornovolu kompensaciyu za porushennya avtorskogo prava u rozmiri 40 tis grn a takozh opublikuvati tekst yakim viznayut sho pid chas stvorennya tomu shostogo V poti chola desyatitomnoyi biografiyi Ivana Franka vikoristali fragmenti monografiyi Polsko ukrayinska ugoda 1890 1894 rr avtorstva Chornovola I P bez zaznachennya posilan ta jogo imeni yak avtora RodinaSin YakimPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 http www day kiev ua 686 PDF Arhiv originalu PDF za 27 sichnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2011 Arhiv originalu za 8 bereznya 2017 Procitovano 8 bereznya 2017 Arhiv originalu za 24 sichnya 2016 Procitovano 8 bereznya 2017 Arhiv originalu za 8 bereznya 2017 Procitovano 8 bereznya 2017 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gorak Roman DmitrovichL Timoshenko Sprimitizovane frankoznavstvo Drogobickij krayeznavchij zbirnik Vipusk VII Drogobich 2003 S 613 619 I Gulik Porivnyalne frankoznavstvo nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Lvivska gazeta 2007 12 cherv Kradizhka v poti chola Kritika 2009 3 4 R Pastuh Mesnik Makomackij pravda i vigadki Starozhitnosti Drogobichchini 2010 3 4 Oksana Zhila Premiya za plagiat 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Lvivska gazeta 2011 3 berez I Chornovol Shevchenkivska premiya dlya lvivskih plagiatoriv 15 lipnya 2015 u Wayback Machine 2011 15 berez Vasil Hudickij Ukradene slovo 2 veresnya 2016 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 2011 25 berez I Chornovol Shevchenkivska premiya dlya lvivskih plagiatoriv sudove zasidannya 6 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 2011 4 grud I Chornovol Informacijna agenciya kulturnih industrij 2011 20 grud Oleksandr Sircov Rozmova z Vasilem Shklyarem pismennikom laureatom narodnoyi Shevchenkivskoyi premiyi Lvivska gazeta 2012 26 sich PosilannyaPortal Biografiyi http nspu org ua dovidnyk G 9 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro literatora Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ