Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романовський Володимир Захарович Романовський 30 червня 1896 18960630

Романовський Володимир Захарович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романовський.

Володимир Захарович Романовський (30 червня 1896(18960630), село Вєшаловка Липецького повіту Тамбовської губернії, тепер Липецького району Липецької області, Російська Федерація — 5 вересня 1967, місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (11.07.1945). Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.

Романовський Володимир Захарович
image
Народився 30 червня 1896(1896-06-30)
село Вєшаловка Липецького повіту Тамбовської губернії, тепер Липецького району Липецької області, Російська Федерація
Помер 5 вересня 1967(1967-09-05)[1] (71 рік)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна image СРСР
Національність росіянин
Діяльність офіцер
Alma mater Військова академія імені М. В. Фрунзе
Учасник Перша світова війна і німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
image image image image image image image image image image image image image image image image image

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1907 році закінчив сільську школу у Вєшаловці. З вересня 1912 року працював шахтарем на Ірмінській шахті на Донбасі. У червні 1915 року повернувся до Вєшаловки, працював у батьківському селянському господарстві.

З серпня 1915 року служив у російській імператорській армії, в 1916 році закінчив навчальну команду. З 1916 року брав участь у Першій світовій війні, у званні старшого унтер-офіцера командував взводом 8-го Естляндського піхотного полку 2-ї піхотної дивізії на Румунському фронті. Демобілізований в лютому 1918 року. Повернувся до Вєшаловки, працював у селянському господарстві.

У Червоній армії з жовтня 1918 року, командував ротою Всеобуча. З грудня 1918 року — командир ротию 208-го запасного полку в Липецьку. З липня 1919 року воював у складі 7-ї стрілецької дивізії РСЧА: командир батальйону 59-го стрілецького полку, з вересня 1919 року — голова партійного осередку артилерійського дивізіону, з травня 1920 року — комісар бронепоїзда № 60. Брав участь у боях на Східному фронті, потім у складі 12-ї армії РСЧА на Південному фронті проти військ Денікіна та польської армії.

Член РКП(б) з травня 1920 року.

З грудня 1921 до 1922 року навчався на курсах удосконалення політичного складу. З червня 1922 року служив політичним керівником роти 3-го Верхньоудинського стрілецького полку 5-ї армії на Далекому Сході. У липні 1923 року призначений командиром-комісаром загону частин особливого призначення (ЧОН), понад два роки брав участь у ліквідації повстанських загонів у Колимському та Верхоянському округах Якутії.

У вересні 1925 — січні 1926 року — політичний керівник роти 3-го Верхньоудинського стрілецького полку. У січні 1926 — серпні 1929 року — секретар партійного бюро 2-го Нерчинського полку, секретар партійної комісії 1-ї Тихоокеанської дивізії. З серпня 1929 до травня 1930 року служив комісаром 105-го стрілецького полку 35-ї стрілецької дивізії Сибірського військового округу (в Іркутську) та Червонопрапорної Далекосхідної армії. Брав участь у боях на Китайській Східній залізниці у жовтні — грудні 1929 року. Із серпня 1930 року — військовий комісар 105-го стрілецького полку Ленінградського військового округу.

У 1931 році закінчив Курси удосконалення політичного складу при Військово-політичній академії імені Толмачова. З квітня 1931 року — командир-комісар 11-го Туркестанського стрілецького полку Ленінградського військового округу.

У 1932—1935 роках — слухач Військової академії РСЧА імені Фрунзе.

З січня 1936 року — командир-комісар 10-го Туркестанського стрілецького полку Ленінградського військового округу. З червня 1937 року — начальник Московського військового училища імені ВЦВК.

З квітня 1938 року — заступник командувача 2-ї Окремої Червонопрапорної армії на Далекому Сході. Учасник бойових дій біля озера Хасан у 1938 році.

З липня 1940 до березня 1941 року — командувач 10-ї армії Західного Особливого військового округу. У березні — червні 1941 року — помічник командувача військ Приволзького військового округу.

У червні 1941 — березні 1942 року — командувач військ Архангельського військового округу.

З квітня 1942 року — заступник командувача, з травня до листопада 1942 року — командувач 1-ї ударної армії Північно-Західного фронту. З 2 грудня 1942 до 23 грудня 1943 року — командувач 2-ї ударної армії Волховського фронту. 23 грудня 1943 року відряджений у розпорядження Головного управління кадрів НКО СРСР.

У січні 1944 року призначений заступником командувача військ 4-го Українського фронту. З 14 до 24 березня 1944 року — командувач 42-ї армії Ленінградського фронту, з березня 1944 до лютого 1945 року — командувач 67-ї армії Ленінградського та 3-го Прибалтійського фронтів. З березня по червень 1945 року — командувач 19-ї армії 2-го Білоруського фронту.

9 червня 1945 — квітень 1946 року — командувач військ Воронезького військового округу.

З квітня 1946 до 1947 року — командувач 4-ї гвардійської армії Центральної групи військ.

У 1948 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені Ворошилова.

У квітні 1948 — червні 1949 року — командувач військ Північно-Кавказького військового округу.

У червні 1949 — грудні 1951 року — командувач військ Донського військового округу.

З січня 1952 до жовтня 1957 року — начальник Вищих академічних курсів при Вищій військовій академії імені Ворошилова. З жовтня 1957 до жовтня 1959 року — начальник факультету з підготовки офіцерів країн народної демократії Військової академії ім. Фрунзе.

З жовтня 1959 року — у відставці за станом здоров'я в Москві.

Помер 5 вересня 1967 року. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.

Військові звання

Нагороди

Примітки

  1. Романовский Владимир Захарович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Romanovskij Volodimir Zaharovich Romanovskij 30 chervnya 1896 18960630 selo Vyeshalovka Lipeckogo povitu Tambovskoyi guberniyi teper Lipeckogo rajonu Lipeckoyi oblasti Rosijska Federaciya 5 veresnya 1967 misto Moskva Rosijska Federaciya radyanskij vijskovij diyach general polkovnik 11 07 1945 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 3 go sklikan Romanovskij Volodimir ZaharovichNarodivsya 30 chervnya 1896 1896 06 30 selo Vyeshalovka Lipeckogo povitu Tambovskoyi guberniyi teper Lipeckogo rajonu Lipeckoyi oblasti Rosijska FederaciyaPomer 5 veresnya 1967 1967 09 05 1 71 rik Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist oficerAlma mater Vijskova akademiya imeni M V FrunzeUchasnik Persha svitova vijna i nimecko radyanska vijnaPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannya general polkovnikPartiya KPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini U 1907 roci zakinchiv silsku shkolu u Vyeshalovci Z veresnya 1912 roku pracyuvav shahtarem na Irminskij shahti na Donbasi U chervni 1915 roku povernuvsya do Vyeshalovki pracyuvav u batkivskomu selyanskomu gospodarstvi Z serpnya 1915 roku sluzhiv u rosijskij imperatorskij armiyi v 1916 roci zakinchiv navchalnu komandu Z 1916 roku brav uchast u Pershij svitovij vijni u zvanni starshogo unter oficera komanduvav vzvodom 8 go Estlyandskogo pihotnogo polku 2 yi pihotnoyi diviziyi na Rumunskomu fronti Demobilizovanij v lyutomu 1918 roku Povernuvsya do Vyeshalovki pracyuvav u selyanskomu gospodarstvi U Chervonij armiyi z zhovtnya 1918 roku komanduvav rotoyu Vseobucha Z grudnya 1918 roku komandir rotiyu 208 go zapasnogo polku v Lipecku Z lipnya 1919 roku voyuvav u skladi 7 yi strileckoyi diviziyi RSChA komandir bataljonu 59 go strileckogo polku z veresnya 1919 roku golova partijnogo oseredku artilerijskogo divizionu z travnya 1920 roku komisar bronepoyizda 60 Brav uchast u boyah na Shidnomu fronti potim u skladi 12 yi armiyi RSChA na Pivdennomu fronti proti vijsk Denikina ta polskoyi armiyi Chlen RKP b z travnya 1920 roku Z grudnya 1921 do 1922 roku navchavsya na kursah udoskonalennya politichnogo skladu Z chervnya 1922 roku sluzhiv politichnim kerivnikom roti 3 go Verhnoudinskogo strileckogo polku 5 yi armiyi na Dalekomu Shodi U lipni 1923 roku priznachenij komandirom komisarom zagonu chastin osoblivogo priznachennya ChON ponad dva roki brav uchast u likvidaciyi povstanskih zagoniv u Kolimskomu ta Verhoyanskomu okrugah Yakutiyi U veresni 1925 sichni 1926 roku politichnij kerivnik roti 3 go Verhnoudinskogo strileckogo polku U sichni 1926 serpni 1929 roku sekretar partijnogo byuro 2 go Nerchinskogo polku sekretar partijnoyi komisiyi 1 yi Tihookeanskoyi diviziyi Z serpnya 1929 do travnya 1930 roku sluzhiv komisarom 105 go strileckogo polku 35 yi strileckoyi diviziyi Sibirskogo vijskovogo okrugu v Irkutsku ta Chervonoprapornoyi Dalekoshidnoyi armiyi Brav uchast u boyah na Kitajskij Shidnij zaliznici u zhovtni grudni 1929 roku Iz serpnya 1930 roku vijskovij komisar 105 go strileckogo polku Leningradskogo vijskovogo okrugu U 1931 roci zakinchiv Kursi udoskonalennya politichnogo skladu pri Vijskovo politichnij akademiyi imeni Tolmachova Z kvitnya 1931 roku komandir komisar 11 go Turkestanskogo strileckogo polku Leningradskogo vijskovogo okrugu U 1932 1935 rokah sluhach Vijskovoyi akademiyi RSChA imeni Frunze Z sichnya 1936 roku komandir komisar 10 go Turkestanskogo strileckogo polku Leningradskogo vijskovogo okrugu Z chervnya 1937 roku nachalnik Moskovskogo vijskovogo uchilisha imeni VCVK Z kvitnya 1938 roku zastupnik komanduvacha 2 yi Okremoyi Chervonoprapornoyi armiyi na Dalekomu Shodi Uchasnik bojovih dij bilya ozera Hasan u 1938 roci Z lipnya 1940 do bereznya 1941 roku komanduvach 10 yi armiyi Zahidnogo Osoblivogo vijskovogo okrugu U berezni chervni 1941 roku pomichnik komanduvacha vijsk Privolzkogo vijskovogo okrugu U chervni 1941 berezni 1942 roku komanduvach vijsk Arhangelskogo vijskovogo okrugu Z kvitnya 1942 roku zastupnik komanduvacha z travnya do listopada 1942 roku komanduvach 1 yi udarnoyi armiyi Pivnichno Zahidnogo frontu Z 2 grudnya 1942 do 23 grudnya 1943 roku komanduvach 2 yi udarnoyi armiyi Volhovskogo frontu 23 grudnya 1943 roku vidryadzhenij u rozporyadzhennya Golovnogo upravlinnya kadriv NKO SRSR U sichni 1944 roku priznachenij zastupnikom komanduvacha vijsk 4 go Ukrayinskogo frontu Z 14 do 24 bereznya 1944 roku komanduvach 42 yi armiyi Leningradskogo frontu z bereznya 1944 do lyutogo 1945 roku komanduvach 67 yi armiyi Leningradskogo ta 3 go Pribaltijskogo frontiv Z bereznya po cherven 1945 roku komanduvach 19 yi armiyi 2 go Biloruskogo frontu 9 chervnya 1945 kviten 1946 roku komanduvach vijsk Voronezkogo vijskovogo okrugu Z kvitnya 1946 do 1947 roku komanduvach 4 yi gvardijskoyi armiyi Centralnoyi grupi vijsk U 1948 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni Voroshilova U kvitni 1948 chervni 1949 roku komanduvach vijsk Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu U chervni 1949 grudni 1951 roku komanduvach vijsk Donskogo vijskovogo okrugu Z sichnya 1952 do zhovtnya 1957 roku nachalnik Vishih akademichnih kursiv pri Vishij vijskovij akademiyi imeni Voroshilova Z zhovtnya 1957 do zhovtnya 1959 roku nachalnik fakultetu z pidgotovki oficeriv krayin narodnoyi demokratiyi Vijskovoyi akademiyi im Frunze Z zhovtnya 1959 roku u vidstavci za stanom zdorov ya v Moskvi Pomer 5 veresnya 1967 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari v Moskvi Vijskovi zvannyaStarshij unteroficer 1916 Polkovnik 29 01 1936 Kombrig 17 02 1938 Komdiv 20 02 1939 Komkor 29 04 1940 General lejtenant 4 06 1940 General polkovnik 11 07 1945 Nagorodiorden Lenina 21 02 1945 shist ordeniv Chervonogo Prapora 5 01 1921 23 10 1926 22 02 1930 22 01 1942 3 11 1944 20 06 1949 Orden Suvorova I stupenya 10 01 1945 Orden Suvorova II stupenya 23 08 1944 dva ordeni Kutuzova I stupenya 28 01 1943 29 05 1945 Hrest Gryunvalda II stupenya PNR Hrest Horobrih PNR Medal Za oboronu Leningrada Medal Za oboronu Radyanskogo Zapolyar ya Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medaliPrimitkiRomanovskij Vladimir Zaharovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaRomanovskij Vladimir Zaharovich ros
Топ