Володимир Захарович Романовський (30 червня 1896, село Вєшаловка Липецького повіту Тамбовської губернії, тепер Липецького району Липецької області, Російська Федерація — 5 вересня 1967, місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (11.07.1945). Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.
Романовський Володимир Захарович | |
---|---|
Народився | 30 червня 1896 село Вєшаловка Липецького повіту Тамбовської губернії, тепер Липецького району Липецької області, Російська Федерація |
Помер | 5 вересня 1967[1] (71 рік) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | офіцер |
Alma mater | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Учасник | Перша світова війна і німецько-радянська війна |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | генерал-полковник |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в селянській родині. У 1907 році закінчив сільську школу у Вєшаловці. З вересня 1912 року працював шахтарем на Ірмінській шахті на Донбасі. У червні 1915 року повернувся до Вєшаловки, працював у батьківському селянському господарстві.
З серпня 1915 року служив у російській імператорській армії, в 1916 році закінчив навчальну команду. З 1916 року брав участь у Першій світовій війні, у званні старшого унтер-офіцера командував взводом 8-го Естляндського піхотного полку 2-ї піхотної дивізії на Румунському фронті. Демобілізований в лютому 1918 року. Повернувся до Вєшаловки, працював у селянському господарстві.
У Червоній армії з жовтня 1918 року, командував ротою Всеобуча. З грудня 1918 року — командир ротию 208-го запасного полку в Липецьку. З липня 1919 року воював у складі 7-ї стрілецької дивізії РСЧА: командир батальйону 59-го стрілецького полку, з вересня 1919 року — голова партійного осередку артилерійського дивізіону, з травня 1920 року — комісар бронепоїзда № 60. Брав участь у боях на Східному фронті, потім у складі 12-ї армії РСЧА на Південному фронті проти військ Денікіна та польської армії.
Член РКП(б) з травня 1920 року.
З грудня 1921 до 1922 року навчався на курсах удосконалення політичного складу. З червня 1922 року служив політичним керівником роти 3-го Верхньоудинського стрілецького полку 5-ї армії на Далекому Сході. У липні 1923 року призначений командиром-комісаром загону частин особливого призначення (ЧОН), понад два роки брав участь у ліквідації повстанських загонів у Колимському та Верхоянському округах Якутії.
У вересні 1925 — січні 1926 року — політичний керівник роти 3-го Верхньоудинського стрілецького полку. У січні 1926 — серпні 1929 року — секретар партійного бюро 2-го Нерчинського полку, секретар партійної комісії 1-ї Тихоокеанської дивізії. З серпня 1929 до травня 1930 року служив комісаром 105-го стрілецького полку 35-ї стрілецької дивізії Сибірського військового округу (в Іркутську) та Червонопрапорної Далекосхідної армії. Брав участь у боях на Китайській Східній залізниці у жовтні — грудні 1929 року. Із серпня 1930 року — військовий комісар 105-го стрілецького полку Ленінградського військового округу.
У 1931 році закінчив Курси удосконалення політичного складу при Військово-політичній академії імені Толмачова. З квітня 1931 року — командир-комісар 11-го Туркестанського стрілецького полку Ленінградського військового округу.
У 1932—1935 роках — слухач Військової академії РСЧА імені Фрунзе.
З січня 1936 року — командир-комісар 10-го Туркестанського стрілецького полку Ленінградського військового округу. З червня 1937 року — начальник Московського військового училища імені ВЦВК.
З квітня 1938 року — заступник командувача 2-ї Окремої Червонопрапорної армії на Далекому Сході. Учасник бойових дій біля озера Хасан у 1938 році.
З липня 1940 до березня 1941 року — командувач 10-ї армії Західного Особливого військового округу. У березні — червні 1941 року — помічник командувача військ Приволзького військового округу.
У червні 1941 — березні 1942 року — командувач військ Архангельського військового округу.
З квітня 1942 року — заступник командувача, з травня до листопада 1942 року — командувач 1-ї ударної армії Північно-Західного фронту. З 2 грудня 1942 до 23 грудня 1943 року — командувач 2-ї ударної армії Волховського фронту. 23 грудня 1943 року відряджений у розпорядження Головного управління кадрів НКО СРСР.
У січні 1944 року призначений заступником командувача військ 4-го Українського фронту. З 14 до 24 березня 1944 року — командувач 42-ї армії Ленінградського фронту, з березня 1944 до лютого 1945 року — командувач 67-ї армії Ленінградського та 3-го Прибалтійського фронтів. З березня по червень 1945 року — командувач 19-ї армії 2-го Білоруського фронту.
9 червня 1945 — квітень 1946 року — командувач військ Воронезького військового округу.
З квітня 1946 до 1947 року — командувач 4-ї гвардійської армії Центральної групи військ.
У 1948 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені Ворошилова.
У квітні 1948 — червні 1949 року — командувач військ Північно-Кавказького військового округу.
У червні 1949 — грудні 1951 року — командувач військ Донського військового округу.
З січня 1952 до жовтня 1957 року — начальник Вищих академічних курсів при Вищій військовій академії імені Ворошилова. З жовтня 1957 до жовтня 1959 року — начальник факультету з підготовки офіцерів країн народної демократії Військової академії ім. Фрунзе.
З жовтня 1959 року — у відставці за станом здоров'я в Москві.
Помер 5 вересня 1967 року. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.
Військові звання
- Старший унтерофіцер (1916)
- Полковник (29.01.1936)
- Комбриг (17.02.1938)
- Комдив (20.02.1939)
- Комкор (29.04.1940)
- Генерал-лейтенант (4.06.1940)
- Генерал-полковник (11.07.1945)
Нагороди
- орден Леніна(21.02.1945)
- шість орденів Червоного Прапора (5.01.1921, 23.10.1926, 22.02.1930, 22.01.1942, 3.11.1944, 20.06.1949)
- Орден Суворова І ступеня (10.01.1945)
- Орден Суворова ІІ ступеня (23.08.1944)
- два ордени Кутузова І ступеня (28.01.1943, 29.05.1945)
- Хрест Грюнвальда II ступеня (ПНР)
- Хрест Хоробрих (ПНР)
- Медаль «За оборону Ленінграда»
- Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медалі
Примітки
- Романовский Владимир Захарович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет