Розчин ідеальний

Розчин ідеальний (рос. раствор идеальный, англ. ideal solution, нім. Ideallösung f) – розчин, в якому коефіцієнти активності кожного з компонентів дорівнюють одиниці. Молекули в ньому взаємодіють виключно однаковим способом, а всі міжмолекулярні сили — розчинник-розчинник, розчинник-розчинене і розчинене-розчинене є еквівалентними. Його утворення не супроводжується зміною енергії. Підпорядковується законові Рауля. Реальні розчини поводяться як ідеальні тільки коли вони дуже розведені.

Інші значення

• Твердий чи рідкий розчин, термодинамічна активність кожного з компонентів якого є пропорційною до його мольної частки.
• В електрохімії — розчин, для якого електрохімічний потенціал можна виразити через концентрацію (c_B), тобто для якого виконується рівняння:

μ_B= μ_B^o + RTln (c_B/c_B^o) + z_BFФ,

де μ_B — електрохімічний потенціал йона В, μ_B^o — його стандартне значення, Ф — електричний потенціал у заданій точці розчину, z_B — заряд йона(позитивний для катіона, негативний для аніона), c_B^o — стандартна концентрація.

Дивись також

• Розчин

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
• Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
• Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Львів : Апріорі, 2006. — Т. 2: Л–Я. — 800 с.