Графиня Розалія Жевуська, уроджена княжна Любомирська (нар. 3 вересня 1788, Київ — пом. 11 січня 1865, Варшава) — польська аристократка, художниця та письменниця із родини Любомирських, статс-дама, мемуаристка; дружина мандрівника і сходознавця графа Вацлава Жевуського.
Розалія Жевуська | |
---|---|
![]() | |
Народилася | 1788[2][3][4] або 3 (14) вересня 1788 Париж, Королівство Франція або Київ, Російська імперія |
Померла | 11 січня 1865 або 11 (23) січня 1865 Варшава, Російська імперія |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | статс-дама |
Рід | Любомирські і Жевуські |
Батько | Олександр Любомирський |
Мати | |
У шлюбі з | Вацлав Жевуський |
Діти | Леонс (1803–1869) [pl] (1806−1831) Каліста (1810—1842) Вітольд (1811—1837) |
|
Біографія
Дочка князя Олександра Любомирського (1751—1804), каштеляна київського, від його шлюбу з однією з найкрасивіших жінок свого часу, Розалією Ходкевич (1768—1794). При народженні отримала ім'я Олександра Франциска Феофіла. У п'ятирічному віці втратила матір, яка стала жертвою Французької революції.
Разом з матір'ю перебувала в ув'язненні. Після її страти в червні 1794 року, була поміщена в тюремну лікарню, де її знайшов представник батька і вивіз із Франції. В пам'ять про матір отримала її ім'я Розалія. Виховувалася у Берліні під опікою Ізабелли Лещинської та отримала гарну освіту.
17 серпня 1805 року у Відні одружилася зі своїм двоюрідним дядьком графом Вацлавом Жевуським (1785—1831), сином гетьмана Северина. Шлюб цей був не надто вдалим, хоча в ньому і народилося четверо дітей. Подружжя довго жили нарізно. Граф Вацлав проводив багато часу в подорожах по Близькому Сходу, дружина ж воліла жити у Відні, Італії, на Рів'єрі і в Петербурзі.
Розалія Жевуська входила до придворних кіл та була в пошані. Вважалася однією з найбільш відомих і найкрасивіших жінок під час Віденського конгресу. Її салон у Відні, за словами сучасника, «був першим у Європі по розуму, люб'язності й освіті його відвідувачів». Його охоче відвідували відомі політики, дипломати, філософи, письменники і художники.
Жевуська товаришувала з імператором Олександром I, пізніше її високо цінував Микола I. Говорили, що, будучи примітною фігурою при австрійському дворі, вона надавала політичні послуги російському урядові. Була ревною католичкою і принц (Шарль де Лінь) говорив про неї, що «вона прекрасна, як любов, і освічена, як отці церкви».
Великий князь Костянтин Павлович «завжди відзначав Розалію Жевуську, за красою і розумом гідну його уваги», але «любив жартувати над її клерикальністю і часто звертався до неї зі священними текстами». Її ім'я зустрічається в листуванні (Олександра Тургенєва) з Петром Вяземським, з останнім вона познайомилася в середині 1810-х років, коли бувала в Петербурзі. В цей же час Жевуська познайомилася і з Миколою Карамзіним, який також цінував її за розум і писав у 1817 році: «Тепер їдемо обідати до , щоб мудрувати з Розалією Жевуською».
У 1823 році у Варшаві був анонімно опублікований історичний роман «Ядвіга, королева Польщі», автором якого вважається Розалія Жевуська.
Графиня Жевуська була першим закордонним читачем «Філософських листів» Петра Чаадаєва і залишила свої зауваження. Мала певну схильність до літературної творчості. У 1836 році описала свою подорож до Константинополя. Все життя вела щоденники французькою, які були видані трьома томами в 1939 році в Римі.
Протягом свого довгого життя графиня Жевуська перенесла багато нещасть. У 1831 році під час польського повстання безвісти пропав її чоловік. Старший син Станіслав, історик і філософ, під час того ж повстання був поранений і помер молодим у тому ж році. Вимушена покинути Варшаву, Жевуська зупинилася у Відні, в 1833—1834 роках вона жила переважно в Італії та Швейцарії. У 1837 році загинув на Кавказі її молодший син Вітольд. Єдина дочка Каліста, що вийшла заміж за італійського князя, померла молодою в 1842 році, залишивши матері двох онучок.
З 1834 року розпочалося знайомство і тривале листування Жевуської з родичкою Евеліною Жевуською, у шлюбі Ганською, майбутньої дружиною Оноре де Бальзака (у листах до нареченої він називав Жевуську «страшною тітонькою»). Приблизно в ті ж роки Жевуська познайомилася в Одесі з сестрами Евеліни, відомою Кароліною Собанською та Поліною Різніч. 31 травня 1845 року графиня Жевуська була пожалувана в статс-дами імператорського двору.
Останні роки життя жила у Варшаві і виступала проти революційних польських рухів, за що співвітчизники вважали її агентом російського уряду, хоча сучасні дослідження відкидають це припущення як конспірологічне. Померла в січні 1865 року.
Діти
В шлюбі мала чотирьох дітей:
- Станіслав Жевуський (1806—1831) — філософ, літератор.
- Леонс Жевуський (1808—1869) — власник Підгорецького замку, помер бездітним.
- Каліста Теано (1810—1842) — з 1840 року дружина італійського аристократа Мікеланджело Каетані (1804—1882), князя (Сермонети).
- Вітольд Жевуський (1811—1837) — загинув на Кавказі.
Галерея
- Портрет Розалії Жевуської роботи Томаса Лоренса
- Портрет Розалії Жевуської
- Портрет Розалії Жевуської
- Портрет Розалії Жевуської
Генеалогія
Примітки
- Dr. Constant v. Wurzbach Rzewuska, Alexandra Rosalia Gräfin // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 27. — S. 340.
- Répertoire International des Sources Musicales — 1952.
- NUKAT — 2002.
- MAK
- Родовід графині Жевуської (пол.)
- Записки Ф. Ф. Вигеля (рос.)
- Переписка А. И. Тургенева с П. А. Вяземским. 1814—1833 // Архив братьев Тургеневых. Вып. 6., Т.3. — СПб., 1921.— С.374. (рос.)
- П. А. Вяземский. Полное собрание сочинений в 12 т. — СПб., 1882. Т.5. — С. 53—54 (рос.)
- Письма Н. Карамзина к П. Вяземскому (1810—1826) // Старина и новизна. Истор. сборник. Кн. 1.— 1897.— С.24. (рос.)
- Polona. polona.pl. Процитовано 22 лютого 2023.
- Mémoires de la Comtesse Rosalie Rzewuska, 1788—1865. Publiées par son arrière-petite fille Giovanella Caetani Grenier. 3 vol. Rome. 1939. (фр.)
- Статс-дамы и фрейлины русского двора // Русская Старина. 1871. Т. 3.— С. 458. (рос.)
- Barańska, Anna (1 січня 2016). Gente Lubomirska, natione Europaea. O Rozalii z Lubomirskich Rzewuskiej (1788-1865). Teka Komisji Historycznej Oddział PAN w Lublinie. Процитовано 6 вересня 2023.
- Жевуські - Розалія. www.rzewuski.com.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2023.
- Некролог. Иллюстрированная Газета за 1865 год. № 2. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет