Роже Піго

Роже Піго (ім'я при народженні Роже Поль Луї Піго, фр. Roger Paul Louis Pigot); нар. 8 квітня 1919 , Венсенн, Франція — пом. 24 грудня 1989, Париж, Франція) — французький актор та кінорежисер.

Роже Піго
Народився	8 квітня 1919(1919-04-08)^[1]^[2]^[…] Венсенн
Помер	24 грудня 1989(1989-12-24) (у віці 70 років) Париж, Франція ·серцево-судинні захворювання
Країна	Франція
Діяльність	актор, кінорежисер, сценарист, кіноактор, режисер
Alma mater	Курси Симона
Знання мов	французька^[1]
Роки активності	з 1943
У шлюбі з	^d
IMDb	ID 0683012
Історія кохання (1943) — Фаб'єн Марані Сутінки (1944) — невелика роль (в титрах не указаний) Гість за одинадцяту годину (1945) — доктор Ремі Ламберт Дзвонар (1945) — Камінь Вбивця не винен (1946) — Роже Піго (в титрах не указаний) Морська троянда (1946) — Джером Нічне попередження (1946) — Камінь Брати Букінван (1947) — П'єр Букінван Антуан і Антуанетта (1947) — Антуан Мулен Засуджені (1948) — Доктор Обертін Нічний експрес (1948) — Роберт Бійки (1948) — Антуан Vire-vent (1949) — Поль Шапус Картридж, король Парижа (1950) — Луї Домінік Бургіньон Посмішка під час шторму (1950) — Франсуа Мерсьє Шкіра людини (1951) — Бернард Лендрі Будинок на дюні (1952) — Сільвен Агонія орлів (1952) — Montander Білява циганка (1953) — Антуан Граф Монте-Крісто (1954) — Фернан де Морсерф Теодора, рабиня-імператриця (1954) — Андрес Коханці Манон Леско (1954) — Lescaut Наполеон (1955) — маркіз Коленкур Світло через вулицю (1955) — П'єтрі Найпрекрасніше життя (1956) — Ів Карльє Конга Йо (1962) — Жорж Я вбив Распутіна (1967) — Пурішкевич Неприборкана Анжеліка (1967) — маркіз Ескренвіль Анжеліка і султан (1968) — маркіз Ескренвіль Майєрлінг (1968) — граф Каролі Кетрін (1969) — великий констебль Гарін Три мільярди без ліфта (1972, режисер) Проста історія (1978) — Джером Примітки Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 SNAC — 2010. d:Track:Q29861311 Discogs — 2000. d:Track:Q504063 Laberge, Yves (15 жовтня 2003). Olivier BARROT et Raymond CHIRAT (2000), Noir et Blanc. 250 acteurs du cinéma 1930-1960. Communication. № Vol. 22/2. с. 193—194. doi:10.4000/communication.4537. ISSN 1189-3788. Процитовано 17 серпня 2023.  : « Pour Jérôme, j'ai tout de suite pensé à Roger Pigaut, un acteur remarquable qu'on ne voyait plus. Il avait le regard perdu de celui qui s'abandonne ». Entretiens accordés par Claude Sautet à Michel Boujut, Institut Lumière-Actes Sud, 1994 Література Jean Tulard], «Pigaut, Roger» Dictionnaire du cinéma. Les acteurs, Éditions Robert Laffont (Collection Bouquins), Paris, Yvan Foucart: Dictionnaire des comédiens français disparus, Mormoiron : Éditions cinéma, 2008, 1185 p. Посилання Roger Pigaut на сайті IMDb (англ.) Roger Pigaut на сайті All Movie Guide (англ.)