Роберт I Фландрський

Роберт I Фризький (фр. Robert I de Flandres, бл. 1035 — 13 жовтня 1093, похований в Сен-Пьєрі, Кассель) — граф Фландрії в 1071–1093, молодший син Балдуїна V (графа Фландрії) і його дружини , доньки короля Франції (Роберта II). Представник Фландрської династії.

Роберт I Фландрський
фр. Robert I
Народився	1029
Помер	13 жовтня 1093 ^d, ^d, Бельгія
Поховання	^d
Діяльність	граф
Титул	граф^[d]
Посада	регент
Рід	Фландрський дім
Батько	Бодуен V Фландрський
Мати	^d
Брати, сестри	(Бодуен VI Фландрський) і Матильда Фландрська
У шлюбі з	Гертруда Саксонська
Діти	^d, Роберт II Фландрський, ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1] і ^d^[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

В молодості Роберт брав участь в Реконкісті в Галісії, і намагався встановити там спокій, але його витіснили сарацини. Друга спроба закінчилася аварією корабля, і Роберт відмовився від продовження подальших дій.

На початку 1061 Роберт вирушив до (Фрісландії) воювати з дворянами, що виступили проти графині Гертруди Саксонської, дочки (герцога Саксонії) (Бернара II), вдови графа Голландії — (Флоріса I).

В 1063 Роберт зумів перемогти заколотників, і Гертруда погодилася вийти за нього заміж і доручила йому управління над графством Голландія і опіку над її сином (Теодоріхом V). Його співправителем був крім Гертруди Годфрід III Горбатий. За керування Фрісландії Роберт отримав прізвисько «Фризький».

Після смерті (Балдуїна VI) в 1070 почалася гостра боротьба за владу. , опікунку неповнолітніх племінників Роберта (Арнульфа III) і його молодшого брата , підтримували французький король Філіп I і Вільям Фіц-Осберн, який привів армію з Нормандії.

Роберту довелося активно боротися з Ріхільдою, яка взяла під опіку Арнульфа III, у той час, як графство Голландія було захоплено Годфрідом IV Горбатим і Гильйомом за допомогою імператора Священної Римської імперії Фрідріха I. Лотарингські війська Годфріда захопили володіння Роберта в Нідерландах і завдали йому поразки в Лейдені. Роберт зі своєю дружиною Гертрудою і дітьми втік.

Після їх втечі фламандці повстали проти Ріхільди і попросили у Роберта підтримки. Брат його дружини, герцог Ордульф Саксонський сприяв швидкому поверненню Роберта до Фландрії. Міста Гент і Іпр відразу визнали своїм правителем Роберта, який переміг Ріхільду і взяв Лілль. 22 лютого 1071 біля підніжжя гори Кассель , в результаті якої Арнульф та Вільгельм загинули. Король Філіп незабаром примирився з Робертом I і визнав його графом Фландрії, а Ріхільда ​​з Балдуїном зміцнилися в Ено​​, закликавши на допомогу імператора.

В 1085 Роберт Фризький передав управління графством старшому синові (Роберту) і вирушив у похід в Святу землю. Відсутність Роберта тривала майже шість років, протягом яких він рухався в сторону Єрусалима. Олексій I Комнін допомагав йому в боротьбі з болгарами і сарацинами, проте великого успіху Роберт не досяг. Через кілька років після його повернення був організований Перший хрестовий похід, в якому взяв участь його син Роберт II.

Роберт намагався в 1091 заборонити привласнення священнослужителями земель померлих. Однак він був змушений відмовитися від заборони, тому, що папа (Урбан II) відлучив його від церкви через , архієпископа Реймса. Урбан повернув духовенству володіння, захоплені Робертом. В 1093 Роберт відділив від .

Роберт I помер 13 жовтня цього ж року і був похований на Сен-П'єр в Касселі. Титул графа Фландрії перейшов до його сина Роберта II.

Сім'я

Дружина

• Гертруда Саксонська (бл. 1028 — 18 липня або 4 серпня 1113), вдова графа Голландії (Флоріса I).

Діти

1. (бл. 1065 — квітень 1115): 1-й чоловік з бл. 1080 — Кнуд IV Святий (пом. 10 липня 1086), король Данії; 2-й чоловік — (близько 1060/1061 — 22 лютого 1111), герцог Апулії.
2. Роберт ІІ (1065 — 5 жовтня 1111) — граф Фландрії з 1093.
3. Філіп (пом. до 1127).
4. Огіва(до 1071 — квітень до 1141).
5. Балдуїн (пом. До 1080).
6. (пом. 1115/1126): 1-й чоловік — Генріх III (пом. 5 лютого 1095), граф Лувена; 2-й чоловік — Теодоріха II (герцога Верхньої Лотарингії) (1099/1101 — 17 січня 1168).

Примітки

1. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
2. Henri Martin, Histoire de France, depuis les temps les plus reculés jusqu'en 1789 ^{[недоступне посилання з липня 2019]}, volume 3, 1860, p. 131, 132.
3. Їх сином був (Карл I Фландрський).
4. , майбутній претендент на титул графа Фландрії, був його незаконним сином.
5. Її ім'я достоврено не встановлено.
6. Його батьківство достовірно не встановлено.

Література

• Флодоард. Анналы // Рихер Реймский. История. / Пер. с лат., сост., коммент. и указ. А. В. Тарасовой ; отв. ред. И. С. Филиппов. — М.: РОССПЭН, 1997.
• Пиренн А. Средневековые города Бельгии. — СПб.: Издательская группа «Евразия», 2001. — 512 с. — 2000 экз.
• Édouard André Joseph Le Glay, Histoire des comtes de Flandre, 1843, p. 215
• Egon Boshof: Lothringen, Frankreich und das Reich in der Regierungszeit Heinrichs III. In: Rheinische Vierteljahrsblätter 42, Bonn 1978, S. 63—127.
• Édouard André Joseph Le Glay, Histoire des comtes de Flandre, 1843.
• Henri Platelle, Denis Clauzel: Histoire des provinces françaises du Nord. 2. Des principautés à l'empire de Charles Quint (900—1519).
• Westhoek-Editions / Éditions des Beffrois, 1989,
• Cécile et José Douxchamps: Nos dynastes médiévaux (éditeur José Douxchamps). Wepion-Namur 1996,
• Georges-Henri Dumont: Histoire de la Belgique. Histoire/le cri, Bruxelles 1977.
• Tanner, Heather J, Families, Friends and Allies: Boulogne and Politics in Northern France and England, p. 879—1160
• Henri Martin, Histoire de France, depuis les temps les plus reculés jusqu'en 1789, volume 3, 1860, p. 131, 132.
• Page 43 dans Mémoires de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique
• Müller: Robert I. der Friese. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, S. 717—720.