Римський театр (Кордова)

Римський театр у Кордові (ісп. Teatro romano de Córdoba) - давньоримський театр розташований у Кордові, Іспанія. Залишки театру знаходяться в обнесеному стіною приміщенні під сучасним Археологічним та етнологічним музеєм Кордови. За часів імператора Августа він став другим за величиною театром у Римській імперії, оскільки імператор назвав Кордову столицею Баетики, вважаючи її найбільш романізованим містом Римської імперії.

Римський театр Кордови
Римський театр (Кордова), Іспанія Історична спадщина Іспанії
37°52′55″ пн. ш. 4°46′40″ зх. д. / 37.88196600002777359° пн. ш. 4.77788600002777741° зх. д. / 37.88196600002777359; -4.77788600002777741Координати: 37°52′55″ пн. ш. 4°46′40″ зх. д. / 37.88196600002777359° пн. ш. 4.77788600002777741° зх. д. / 37.88196600002777359; -4.77788600002777741
Тип споруди	^d
Розташування	Іспанія, Кордова
Початок будівництва	1 р. до н. е. - 1 р. (н.е.)
Стиль	Давньоримська архітектура
Римський театр (Кордова) (Іспанія)
Римський театр у Вікісховищі

Історія

Римляни обрали одну з найвищих ділянок міста, за межами мурів, щоб скористатися перевагами схилу і побудувати трибуни театру. Численні дослідження вказують, що будівля може належати до періоду Августа, до 5 року до н.е., а її орнаменти та оздоблення могли відноситися до періоду Юліїв-Клавдіїв, між 14 та 69 роками н.е. Місткість театру становила близько 15 000 місць. Театр функціонував до III століття, поки його не зруйнував землетрус. У IV столітті була спроба відновити будівлю, але пограбування і використання каміння для інших будівель остаточно зруйнували ці плани.

Зрештою, у середньовіччі територія була перетворена на житлову забудову, а на її вершині було збудовано палац родини Паес де Кастільєхо. Залишки театру залишаються накритими і донині. У 1959 році до цього палацу переїхав Археологічний музей.

Відкриття

Залишки театру

Римський театр у Кордові було відкрито у 1994 році. Інформація про його існування відома з епіграфічних джерел, датованих XIX століттям. Під час археологічних розкопок було віднайдено приблизно 30% фундаменту, вдалося визначити загальні розміри театру.

Відвідати залишки споруди стало можливим завдяки нещодавній реставрації, проведеній в Археологічному музеї Кордови. Розширення полягало у створенні прибудови до музею, щоб мати можливість побачити у більшому та чіткішому розмірі, ніж ті, що вже знаходяться всередині музею.

Опис

Залишки тераси

Діаметер у 124,23-метри зробив його найбільшим театром у всій Іспанії і другим за величиною в усій Римській імперії, поступаючись (театру Марцелла) в Римі на шість метрів.

Будівельники використали нерівності рельєфу для спорудження трибун. Ззовні, розташована серія з трьох терас, надавала доступ до різних рівнів ярусів. Сьогодні залишки цих терас можна знайти під внутрішнім двориком Археологічного музею, а частину сходинок, що з'єднували нижню і середню тераси, можна побачити у виставкових кімнатах музею.

Хоча це не було підтверджено археологічними розкопками, сучасні дослідження припускають, що площа Херонімо Паеса є скам'янілістю оркестру, тобто місця, де розташовувалися музиканти, так само, як вулиця Маркеса дель Вільяра була б скам'янілістю сцени, де відбувалася вистава.

Примітки

1. https://www.diariocordoba.com/opinion/2015/05/01/teatro-romano-cordoba-37058713.html
2. https://www.artencordoba.com/cordoba-romana/teatro-romano/
3. https://elpais.com/elviajero/2012/08/02/actualidad/1343898180_880034.html
4. https://www.arqueocordoba.com/historia/romana/teatro/

Література

• Borrego, J. (2006): “La porticus in summa gradatione del Teatro Romano de Córdoba”, en Vaquerizo, V. y Murillo, J. F.(Eds): El Concepto de lo provincial en el mundo antiguo. Homenaje a Pilar León Alonso, II, pp. 65-83. https://www.academia.edu/852041/La_porticus_in_summa_gradatione_del_Teatro_Romano_de_Córdoba
• Borrego.J. (2011): "El teatro romano de Córdoba" Córdoba Reflejo de Roma Catálogo de la exposición. https://www.academia.edu/1260365/El_teatro_romano_de_Córdoba
• Monterroso, A . (2005): Ex theatro cordubensi. La vida del monumento y la producción de cerámicas africanas en el Valle del Baetis. Córdoba.
• Ventura, A., Márquez, C., Monterroso, A. y Carmona, M. A., (2002) (Eds.): El Teatro Romano de Córdoba, Córdoba. Catálogo de la exposición.
• Ventura, A. (2006): “La cavea del teatro romano de Córdoba. Diseño, modulación y arquitectura” en Márquez, C. y Ventura, A. (Coord.) Jornadas sobre teatros romanos en Hispania. Córdoba 2002.Córdoba. pp. 99-148.