Ретро

Ретро (також стиль ретро; ретро-стиль з лат. retro – «назад», «звернений до минулого», «ретроспективний») — достатньо абстрактний художньо-історичний термін, що застосовується для опису різних категорій старих речей, що мають деяку культурну і/або матеріальну цінність, і, як правило, нечасто зустрічаються в сучасному повсякденному житті з його нарочитою практичністю і прагненням до позбавлення від «зайвих» деталей.

«Ретро» (сучасна робота Віктора Пінчука)

Визначення

Часові рамки стилю ретро, в певній мірі, розмиті, але більшість модельєрів і мистецтвознавців відносять до стилю ретро всі модні напрямки другої половини XIX — першої половини XX століття. Таким чином, більш старі речі прирівнюються до антикваріату, більш молоді (від 20 до 50 років) — до вінтажу, від 5 до 20 років — до секонд-хенду, менше 5 років вважаються сучасними. До предметів у стилі ретро найчастіше відносять меблі, музику, книги, картини, плакати, автомобілі, предмети домашнього вжитку і т. д. Масове захоплення стилем ретро може охоплювати не тільки чисто матеріальні об’єкти, але також проникати в мову населення визначеної епохи. Примітно в цьому плані відродження імперських традицій в сучасній Росії, особливо після 2000 року. Так, зараз в Росії, особливо у великих містах, дуже розповсюджена орієнтація на псевдодореволюційний правопис, що побутував у Російській імперії: використання «ъ», «ять» і «и десятеричного» (часто в словах, де ці букви навіть не вживались), стилізованої кирилиці у вивісках типу «трактиръ» і т. д.

Див. також

• Вінтаж (мода)
• Ретро-автомобіль
• Антикваріат
• Ретро FM

Посилання

• Ретро // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 317.
• Саймон Рейнолдс. Зіткнення зі старовиною (2011)