Рене Барр'єнтос Ортуньйо (ісп. René Barrientos Ortuño; 30 травня 1919 — 27 квітня 1969) — болівійський політичний діяч, двічі президент країни у 1964–1969 роках.
Рене Барр'єнтос René Barrientos Ortuño | |||
| |||
---|---|---|---|
5 листопада 1964 — 2 січня 1966 року | |||
Попередник: | Віктор Пас Естенсоро | ||
Наступник: | Альфредо Овандо Кандіа | ||
| |||
6 серпня 1966 — 27 квітня 1969 року | |||
Попередник: | Альфредо Овандо Кандіа | ||
Наступник: | Луїс Адольфо Сілес Салінас | ||
Народження: | 30 травня 1919[1][2][…] d, d, d, d, Кочабамба, Болівія | ||
Смерть: | 27 квітня 1969[1][2][…] (49 років) Кочабамба, Болівія | ||
Поховання: | d | ||
Національність: | Болівієць | ||
Країна: | Болівія | ||
Партія: | d | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Політична кар'єра
Генерал Барр'єнтос прийшов до влади, скинувши уряд соціальних реформістів Віктора Паса. За п'ять років правління Барр'єнтоса за допомогою армії придушувався усілякий опір його консервативному режиму, в тому числі й заколот Че Гевари 1967 року.
Посилення ролі президента в житті країни означало збільшення кількості неприємних інцидентів для Барр'єнтоса. Наприклад, його правління увійшло до історії також завдяки такій події, як «Різня у ніч святого Хуана» («Día de San Juan») 24 червня 1967 року, коли солдати відкрили вогонь у шахтарів та вбили близько 30 чоловіків і жінок. Окрім того, великий скандал спалахнув 1968 року, коли відданий друг Барр'єнтоса й тогочасний міністр внутрішніх справ зник разом зі щоденниками Че Гевари і невдовзі з'явився в Гавані. Після цього Аргедас зізнався, що був таємним прибічником марксизму, а також критикував Барр'єнтоса та багатьох з його соратників.
Внаслідок серії політичних убивств та кампанії боротьби з повстанцями Барр'єнтоса багато хто розглядав як жорстокого диктатора на службі іноземних інтересів, що переховувався під маскою демократа. Прагнучи відновити повагу болівійських селян, він подорожував країною, щоб викласти свою позицію навіть у найменших та найвіддаленіших болівійських селах. Це була тактика, яка давала йому гарні результати в минулому, і Барр'єнтос сподівався відновити свій політичний капітал.
Після прильоту в Арке (Кочабамба) він загинув 27 квітня 1969 року внаслідок аварії вертольота. Донині циркулює інформація, що гелікоптер президента, імовірно, був збитий, однак усі дослідження дійшли висновку, що це був нещасний випадок.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1057416037 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
Джерела
- Вольский, В.В. (1979). Латинская Америка. Москва: Советская Энциклопедия. с. 313.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rene Barr yentos Ortunjo isp Rene Barrientos Ortuno 30 travnya 1919 27 kvitnya 1969 bolivijskij politichnij diyach dvichi prezident krayini u 1964 1969 rokah Rene Barr yentos Rene Barrientos Ortuno Prapor Prezident Boliviyi 5 listopada 1964 2 sichnya 1966 roku Poperednik Viktor Pas Estensoro Nastupnik Alfredo Ovando Kandia Prapor Prezident Boliviyi 6 serpnya 1966 27 kvitnya 1969 roku Poperednik Alfredo Ovando Kandia Nastupnik Luyis Adolfo Siles Salinas Narodzhennya 30 travnya 1919 1919 05 30 1 2 d d d d Kochabamba BoliviyaSmert 27 kvitnya 1969 1969 04 27 1 2 49 rokiv Kochabamba BoliviyaPohovannya dNacionalnist BoliviyecKrayina BoliviyaPartiya d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiPolitichna kar yeraGeneral Barr yentos prijshov do vladi skinuvshi uryad socialnih reformistiv Viktora Pasa Za p yat rokiv pravlinnya Barr yentosa za dopomogoyu armiyi pridushuvavsya usilyakij opir jogo konservativnomu rezhimu v tomu chisli j zakolot Che Gevari 1967 roku Posilennya roli prezidenta v zhitti krayini oznachalo zbilshennya kilkosti nepriyemnih incidentiv dlya Barr yentosa Napriklad jogo pravlinnya uvijshlo do istoriyi takozh zavdyaki takij podiyi yak Riznya u nich svyatogo Huana Dia de San Juan 24 chervnya 1967 roku koli soldati vidkrili vogon u shahtariv ta vbili blizko 30 cholovikiv i zhinok Okrim togo velikij skandal spalahnuv 1968 roku koli viddanij drug Barr yentosa j togochasnij ministr vnutrishnih sprav znik razom zi shodennikami Che Gevari i nevdovzi z yavivsya v Gavani Pislya cogo Argedas ziznavsya sho buv tayemnim pribichnikom marksizmu a takozh kritikuvav Barr yentosa ta bagatoh z jogo soratnikiv Vnaslidok seriyi politichnih ubivstv ta kampaniyi borotbi z povstancyami Barr yentosa bagato hto rozglyadav yak zhorstokogo diktatora na sluzhbi inozemnih interesiv sho perehovuvavsya pid maskoyu demokrata Pragnuchi vidnoviti povagu bolivijskih selyan vin podorozhuvav krayinoyu shob viklasti svoyu poziciyu navit u najmenshih ta najviddalenishih bolivijskih selah Ce bula taktika yaka davala jomu garni rezultati v minulomu i Barr yentos spodivavsya vidnoviti svij politichnij kapital Pislya prilotu v Arke Kochabamba vin zaginuv 27 kvitnya 1969 roku vnaslidok avariyi vertolota Donini cirkulyuye informaciya sho gelikopter prezidenta imovirno buv zbitij odnak usi doslidzhennya dijshli visnovku sho ce buv neshasnij vipadok PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1057416037 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168DzherelaVolskij V V 1979 Latinskaya Amerika Moskva Sovetskaya Enciklopediya s 313