Рейсінг 92

«Расінг 92» (фр. Racing Métro 92) — французький регбійний клуб, гравець вищого дивізіону національного чемпіонату. Команда базується в передмісті Парижу О-де-Сен і проводить домашні матчі на стадіоні Ів дю Мануар, (Коломб). Клуб появився в 2001 році в результаті злиття двох команд Расінг Клаб де Франс, та команди US Métro. Число «92» — номер департаменту О-де-Сен, який надає клубові фінансову підтримку. Команда бере участь у Топ 14 з 2009 року.

Расінг 92

Повна назва	Расінг 92
Прізвисько	Les Ciel et Blanc ("блакитно-білі") Les Racingmen
Коротка назва	Расінг
Засновано	1890 2001; 23 років тому (2001)
Населений пункт	Коломб, Франція
Стадіон	Олімпійський стадіон Ів дю Мануар
Вміщує	14 000
Президент
Головний тренер	та
Ліга
	Золото (чемпіони)
Домашня Виїзна

Історія клубу

Спортивний атлетичний клуб Расінг Клаб було засновано у 1882 році. Клуб швидко став однією із перших організацій такого роду у Франції. У 1885 році, команда отримала назву Расінг Клаб де Франс. Спільнота клубу поступово відкривала для себе нові види спорту: у 1890 році було створено секцію регбі. Незабаром, після проведення перших сезонів чемпіонату Франції, команда заявила, що є однією з найсильніших команд у Парижі, оскільки до 1898 року в чемпіонаті збрали участь тільки столичні клуби. 20 березня 1892 року відбувся перший розіграш французької першості, у рамках якого було проведено лише один фінальний матч. У паризькому місті Багатей зустрілись дві команди: Расінг та Стад Франсе, головним арбітром матчу виступив П'єр де Кубертен, майбутній засновник і голова Міжнародного олімпійського комітету. Матч виграла команда Расінг з рахунком 4:3. Переможці отримали приз ^[fr] (фр. Bouclier de Brennus), який і досі вручається чемпіонам Франції.

Через рік команди знову зустрілись у фінальній грі. Спортсменам Стад Франсе вдалося взяти реванш (7:3), у наступних сезонах гравці цієї ж команди домінували в чемпіонаті. Расінг 92 знову став учасником вирішального матчу тільки в 1898 році. Гравцям знову довелося змагатися з супротивниками зі Стад Франсе, але тепер перемога дісталася першим чемпіонам Франції. При цьому титул вручався за підсумками невеликої кругової першості, в якій зіграло шість клубів. У підсумку «Стад» отримав перемогу з десятьма очками, а Расінг — став другим, набравши шість балів.

У 1900 році Расінг зустрівся у фіналі з командою Стад Бордле з Бордо. Іногородні команди намагалися боротися за титул нарівні з парижанами ще з 1899 року, проте жирондинцям не вистачало досвіду, тому Расінг 92 колектив легко обіграв команду з Бордо з рахунком 37:7. У фіналі 1902 року суперники зустрілися знову. Парижани знову отримали перемогу, проте їхня перевага була вже не настільки очевидною (6:0). Чергового фіналу гравці Расінга чекали десять років. 31 березня 1912 року команда зустрілася з опонентами з (Тулузи) на території суперника. Тулузька команда отримала перемогу з рахунком 8:6.

У роки Першої світової війни замість французького чемпіонату проводився турнір Шаленж де л'Есперанс. Расінг взяв першість у 1918 році, обігравши (Гренобль) (22:9). З 1920 року проведення національного змагання відновилося. Клуб вийшов у перший післявоєнний фінал (вперше з 1912 року), де програв піренейській команді Тарб з рахунком 3:8.

Після цього Расінг ще впродовж довгих років не вигравав чемпіонат Франції. У 1931 році спільнота клубу заснувала турнір (Шаленж Ів дю Мануар). Команда знову зіграла у фіналі чемпіонату тільки через тридцять років, у 1950 році. Квітневий матч в Тулузі завершився перемогою (Кастра) (11:8). У сезоні 1952 року команда стала фіналістом Шаленж. Аналогічний для Расінга результат мав місце і в 1957 році, коли парижани програли команді (Лурд) з результатом 13:16. Лише через два сезони, у 1959 році, Расінг отримали головний трофей чемпіонату, обігравши на Парк Лескюр в Бордо (8:3).

Новий шанс випав команді у 1987 році, коли столичні регбісти зустрілися з Тулоном на стадіоні Парк де Пренс. Незважаючи на майже домашні умови, Расінг програв з рахунком 12:15. Утім, через три сезони, у 1990 році, клуб зміг стати чемпіоном ще раз. Расінг обіграли (Ажен) з рахунком 22:12. Повернення щита Бреннус в колекцію клубу зайняло більше трьох десятиліть.

У 1990-х роках у світове регбі стали впроваджувати принципи професійного спорту. Клуб Расінг з його багатими традиціями не зміг адаптуватися до нових правил гри, тож команда заснала регресу. За підсумками сезону 1995/96 клуб вибув з числа найсильніших і продовжив виступи лише у другому дивізіоні. Повернення в еліту відбулося в 1998 році, проте вже через два роки парижани знову залишили вищу лігу. Після цього команда перебувала поза провідними боями протягом десяти років. У 2001 році секція регбі Расінга покинула великий спортивний клуб і об'єдналась з командою US Métro, яка представляла систему громадського транспорту Парижу. Саме тоді клуб отримав свій сучасний статус, і з тих пір команда називається Расінг Метро 92. При цьому і Расінг Клуб де Франс і US Métro продовжують підтримувати аматорські секції регбі в своїх клубах.

Президентом клубу Расінг Метро є Джекі Лорензетті, який також керує великим агентством нерухомості Foncia. Лорензетті приступив до обов'язків в 2006 році. Тоді новий президент поставив перед клубом мету: до 2008 року повернутись у вищий дивізіон і до 2011 потрапити в число учасників . Команда затримала виконання внутрішнього завдання на один рік, однак взяла участь у європейському змаганні вже в 2010/11 сезоні.

З 2003 року (Шаленж Ів дю Мануар) проводиться як змагання для юних регбістів, вік яких не перевищує 15 років. 76 гравців Расінга грали за збірну Франції, 12 з яких стали капітанами «синіх». Єдиний клуб, який випередив парижан за цим показником — Тулуза, на рахунку якого майже 100 вихованців міжнародного класу. Троє представників Расінга зіграли в першому матчі французької команди проти Ол Блекс, який відбувся 1 січня 1906.

Під кінець сезону 2014—2015, назву команди було скорочено з Расінг Метро 92 на Расінг 92.

Імідж клубу

Період зародження спортивних клубів у Франції підігрівався ентузіазмом переважно заможних людей. Расінг став втіленням елітарного атлетичного клубу. Збори клубу проводилися у самому серці (Булонського лісу), у багатій західній частині Парижа. Передбачається, що Расінг, про що свідчить і назва організації, створювався за зразком модних англійських клубів і керувався принципом «У здоровому тілі — здоровий дух» (mens sana in corpore sano). Багато резидентів клубу мали аристократичне походження, а у першому фіналі чемпіонату взяли участь чотири представники дворянства. Незважаючи на те, що в даний момент серед гравців Расінга аристократів значно менше, процедура вступу в клуб вкрай складна.

Расінг завжди стояв на захисті аматорського духу регбі і спорту в цілому. Можливо, саме це і стало причиною труднощів команди в період переходу гри на професійний рівень. Ідеалу аматорської гри відповідала концепція (Шаленж Ів дю Мануар) (фр. le jeu pour le jeu — гра заради задоволення), яка з'явилась на стику 1920-х і 1930-х років, коли у французькому регбі тріумфували насильство і зростаючий професійний характер взаємодій з гравцями.

В останній чверті XX століття група гравців втілювала принципи Расінга вже у нових умовах. Проте, спроби вираження клубної традиції нерідко мали досить ексцентричний характер. У 1987 році під час матчу в Байонна деякі регбісти Расінга вдягли на голови берети. Гравці демонстрували любов до нічного життя, що часом піддавалося критиці. Період переродження духу Расінга завершився в кінці 1990-х років, коли його ініціатори покинули клуб. Нині, під керівництвом Лорензетті, стратегія Расінга полягає в побудові команди, яка об'єднала б молоді французькі таланти і гучні зарубіжні імена. Президент поступово створив умови для самоокупності клубу. Передбачається, що у 2014 році відкриється новий домашній стадіон команди , який також буде використовуватися для проведення великих концертів.

Досягнення

• Чемпіон: 1892, 1900, 1902, 1959, 1990, 2016
• Фіналіст: 1893, 1912, 1920, 1950, 1957, 1987

• Переможець: 1998, 2009

(Шаленж Ів дю Мануар)

• Фіналіст: 1952
• Переможець (гравці не старші ніж 15 років): 2005

Шаленж де л'Есперанс

• Переможець: 1918

Шаленж Рузердорф

• Фіналіст: 1952

Фінальні матчі

Дата	Переможець	Фіналіст	Рахунок	Стадіон	Глядачі
20 березня 1892 р.	Расінг	Стад Франсе	4:3	(Багатель), Париж	2 000
19 березня 1893 р.	Стад Франсе	Расінг	7:3		1 200
22 квітня 1900 р.	Расінг	Стад Бордле	37:3	Леваллуа-Перре	1 500
23 березня 1902 р.	Расінг	Стад Бордле	6:0	Парк де Пренс, Париж	1 000
31 березня 1912 р.	Тулуза	Расінг	8:6	(Стад де Пон Жюмо), Тулуза	15 000
25 квітня 1920 р.	Тарб	Расінг	8:3	, (Ле-Бускат)	20 000
16 квітня 1950 р.	(Кастр)	Расінг	11:8	(Стад де Пон Жюмо), Тулуза	25 000
26 травня 1957 р.	(Лурд)	Расінг	16:13	Стадіон Жерлан, Ліон	30 000
24 травня 1959 р.	Расінг		8:3	Парк Лескюр, Бордо	31 098
22 травня 1987 р.	Тулон	Расінг	15:12	Парк де Пренс, Париж	48 000
26 травня 1990 р.	Расінг	(Ажен)	22:12 (ОТ)	Парк де Пренс, Париж	45 069
24 червня 2016 р.	Расінг	Тулон	29:21	«Камп Ноу», Барселона	99 124

Сезон 2016/17 Топ 14

таблиця watch · edit ·
	Клуб	Розіграних	Виграних	Нічия	Програних	Бали за	Бали проти	Різниця балів Diff.	Проби за	Проби проти	Здобуті бонуси	Втрачені бонуси	Бали
1	(Атлантик Стад Рошель)	17	10	3	4	439	313	+126	42	24	5	3	54
2	АСМ Клермон Овернь	17	10	3	4	497	351	+146	52	36	5	2	53
3	(Монпельє Еро)	17	10	0	7	434	378	+56	38	33	3	3	46
4	(Кастр)	17	9	1	7	438	347	+91	42	27	3	2	43
5	Тулон	17	8	1	8	408	363	+45	37	35	4	4	42
6	Тулуза	17	9	0	8	348	333	+15	32	24	2	4	42
7	Бордо-Бегль	17	8	1	8	397	388	+9	33	34	1	4	39
8	Сексьйон Палуаз	16	8	0	8	366	395	–29	35	36	1	4	37
9	(Брів Коррез)	17	8	1	8	366	414	-48	24	37	0	2	36
10	Расінг	16	8	1	7	350	349	–1	34	30	2	0	36
11	Стад Франсе	17	7	1	9	397	431	–34	38	39	2	2	34
12	Ліон	16	6	2	8	325	361	–36	24	26	2	3	33
13	(Гренобль)	16	4	0	13	392	537	–145	37	49	1	6	23
14	(Авірон Байонне)	16	4	2	10	256	453	–197	18	47	0	0	16
Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейки в такому порядку: Конкурсні бали здобуті під час матчів head-to-head Різниця балів здобутих під час матчів head-to-head Різниця спроб здобуття балів під час матчів head-to-head Різниця балів здобутих під час усіх матчів Різниця спроб здобуття балів під час усіх матчів Бали здобуті в усіх матчах Спроби здобуті в усіх матчах Менша кількість анульованих матчів Класифікація в попередньому сезоні Топ 14
Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у . Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів. Жовтий фон (7 рядок) авансують до щоб отримати шанс позмагатись в Кубку чемпіонів. Білий фон вказує на команди, які здобули місце в . Червоний фон (13 і 14 рядки) — команди будуть перенесені до . Фінальна таблиця

Знамениті гравці

Французькі гравці

(Владімір Аітофф) Жорж Андрі (Марк Ондру) (Александр Одюбер) (Луї Беге) (Леон Бінош) (Матьє Блан) (Ерік Бонневаль) (Франсуа Борд) (Рене Будро) (Адольф Буске) (Гійом Буссес) (Жульєн Бруно) Марсель Бурген (Лоран Кабан) (Фернан Казенав) (Дені Шарве) (Анрі Шавансі) (Андре Шіло)

(Жан Колля) (Патріс Коллазу) (Рене Крабоз) (Мішель Крост) (Поль Декампс) (Люк Дюкалкон) (Ніколя Дюран) (Фабріс Естебанез) (Бенжаман Фуль) (Жан-П'єр Жуне) (Шарль Гондуан) (Адольф Журегі) (Жан-Батіст Лафонд) (Фабріс Ландро) (Гастон Лан) (Юбер Лефевр)

(Тома Ломбар) (Максіме Машенад) (Жеральд Мартінез) (Франк Менель) (Бенжаман Нуару) (Робер Папаремборд) (Александр Фарамон) (Адрієн Плант) (Алан Порту) (Франц Рейшель) (Жан-П'єр Рів) (Андре Рузвельт) (Еміль Саррад) (Димитрій Шажевський) (Франк Турне)

Міжнародні гравці

(Альваро Галіндо) (Хуан Пабло Орланді) (Джоне Куову)

Майк Філліпс

Президенти клубу

Роки	Ім'я	Клуб	Секція
2004 — ……		Расінг Клуб де Франс
2006 — ……		Расінг 92