Альберт Едуардович Регель (рос. Альберт Эдуардович Регель; також Іоанн-Альберт Регель (рос. Иоанн-Альберт Регель); 12 грудня 1845, Цюрих — 6 липня 1908, Одеса) — російський ботанік, мандрівник Середньою Азією.
Альберт Едуардович Регель | |
---|---|
рос. Альберт Эдуардович Регель | |
Народився | 12 грудня 1845[1][2] Цюрих, Швейцарія[1][2] |
Помер | 6 липня 1908[3][4][5] (62 роки) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1][2] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | ботанік, мистецтвознавець, археолог, лікар |
Батько | Регель Едуард Людвигович |
Брати, сестри | (Регель Роберт Едуардович) |
Регель Альберт Едуардович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в родині ботаніка німецького походження Едуарда Людвіговича Регеля. Здобув медичну освіту в Дерптському університеті.
У 1875 р. його призначили лікарем у м. Кульджу Семиреченської області, з 1876 р. він служив чиновником особливих доручень Кульджинської канцелярії при Семиреченському військовому губернаторі. Там він зайнявся вивченням місцевої флори.
У 1876-84 роках Регель здійснив низку подорожей Середньою Азією. Зокрема, влітку 1882 р. Регель здійснив зухвалу подорож на Памір і став першим європейцем, який відвідав озеро Шива. У цій подорожі Регель був добре прийнятий правителем Шугнана Юсуф-Алі-Ханом і користувався його гостинністю. Афганський емір Абдур-Рахман, дізнавшись про перебування мандрівника в Бар-Пянджі (столиці Шугнана), запідозрив, що правитель Шугнана веде переговори з росіянами про вступ Шугнана під протекторат Росії. Тоді Абдур-Рахман відрядив свого начальника кавалерії Гульзар-Хана до Юсуф-Алі-Хана. На цього посланця було покладено місію умовити правителя Шугнана негайно випровадити Регеля. У Бар-Пянджі в афганця сталася велика сварка з Регелем і, хоча Юсуф-Алі-Хан помирив їх, але Регель був змушений покинути Шугнан. Згодом правитель Шугнана Юсуф-Алі-хан був страчений Абдур-Рахманом за гостинність, надану Регелю.
У подорожах Регель зібрав безліч комах, рослин, опудал птахів і тварин.
Праці
- Регель А. Э. Ботаническая экскурсия от Ташкента до Кульджи Туркестанские ведомости. 1878. 10-13.
- Регель А. Э. 1881—1884. Отчет о географических результатах поездок к верховьям Аму-Дарьи за 1881-83 гг. С приложением маршрутов 1882—1884 гг. — Архив РГО. — Р. 65, оп. 1. N7 — 77с.
- Регель А. Э. 1882. Поездка в Каратегин и Дарваз // Изв. РГО. — Т. 15, вып. 2 — c. 137—141.
- Регель А. Э. 1884. Путешествие в Шугнан // TВ. — N17. — c. 66-67.
- Регель А. Э. 1884. Путешествие в Шугнан // Изв. РГО. — Т. 20. вып. 3. — c. 268—274.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116390409 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Zürich Herbaria, Zürcher Herbarien — ETH Zurich, University of Zurich.
- Geographische Zeitschrift — Franz Steiner Verlag, 1895. — ISSN 0016-7479; 2365-3124
- verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
- https://books.google.de/books?id=L5P2amcixS0C&pg=PA177
Література
- Гохнадель В. И. Регель Альберт Эдуардович // Ученые-естественники немецкого происхождения. — СПб. : Гуманистика, 2014. — Кн. 2. — С. 225—227. — 584 с. — (Великая Россия : российская биографическая энциклопедия). — (012).
Посилання
- Биография [недоступне посилання з 14 жовтня 2012]
- История Шугнана
- Эминиум
- Клен опушенный
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет