Раївка (Слов'яносербський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Раївка.

Раї́вка — село в Україні, у Луганській міській громаді Луганського району Луганської області. Населення становить 266 осіб.

село Раївка
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Луганський район
Громада	Луганська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44060010180094279
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1756
Населення	266
Площа	0,759 км²
Густота населення	350,46 осіб/км²
Поштовий індекс	93747
Телефонний код	+380 6473
Географічні дані
Географічні координати	48°41′08″ пн. ш. 39°10′54″ сх. д. / 48.68556° пн. ш. 39.18167° сх. д. / 48.68556; 39.18167Координати: 48°41′08″ пн. ш. 39°10′54″ сх. д. / 48.68556° пн. ш. 39.18167° сх. д. / 48.68556; 39.18167
Середня висота над рівнем моря	44 м
Водойми	р. Сіверський Донець
Місцева влада
Адреса ради	93733, с-ще Металіст, вул.Леніна, 55
Карта
Раївка
Раївка
Мапа

Історія

Початок залюднення урочища Раївське припадає на весну 1756 р., коли тут осіло декілька родин сербських військових поселян на чолі з командиром капітаном (1731–1785). Таким чином було засновано 6 роту гусарського полку Йована Шевича в межах утвореної 1753 року військово-адміністративної одиниці — Слов'яносербії. Після переходу С. С. Пішчевича на службу до Івана Хорвата (Нова Сербія), ротою командували капітан Аврам Іванович, а надалі капітан (згодом секунд-майор) Георгій Шевич. Збереглися документи про проведення огляду «шостої роти обер і унтер офіцерам, капралам, рядовим та іншим чинам» головою Слов'яносербської комісії таємним радником А. М. Фліверком, за якими встановлюється, що в Раївці на той момент мешкало 113 чоловік, серед яких було 34 військовослужбовців, 68 члени їхніх родин, а також 11 робітників та українців. З нез'ясованих поки що причин ротний шанець з Раївки було перенесено до іншого населеного пункту, а разом з ним переїхали й військові зі своїми родинами.

Пізніше, найвірогідніше близько 1775 року, Раївка потрапила до складу рангової дачі підполковника Бахмутського гусарського полку Костянтина Миколайовича Юзбаша (1724-17.9.1802?). На 1777 р. в ній значилось 26 селянських подвір'їв. Після смерті бригадира і кавалера К. М. Юзбаша, Раївка була успадкована його сином — відставним секунд-майором Бахмутського гусарського полку Олександром Костянтиновичем Юзбашем, а по смерті останнього (1827/1828 р.) — його донькою підполковницею Марією Олександрівною Депрерадович.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії було 70 селянських подвір’їв, в яких проживало 492 селянина (245 чоловіків та 247 жінок), існував завод.

Згодом Раївка потрапила до володінь поручника Родіона Миколайовича Герсеванова (нар. 1825), а по його смерті (перш. пол. 1850-х рр.) успадкована донькою — дівицею Ганною Родіонівною Герсевановою, з дачі якої 15 травня 1863 р. було виділено 784 десятини землі на 196 душ тимчасовозабов'язаних селян.

З Раївкою пов'язаний цікавий епізод руху народників. Так, улітку 1874 року харківські народники М. М. Барков і О. С. Ємельянов завітавши до цього села, з'ясовували настрої місцевих селян и вели серед них пропаганду. Здається, Раївка була рідним для дружини Миколи Баркова — Катерини.

Відомо, що ще у XVIII ст. К. М. Юзбашем в Раївці було побудовано кам'яний винокурний завод. Протягом щонайменше XIX ст. в Раївці знаходився один з трьох у Слов'яносербському повіті кінний завод, на якому розводили більше сотні коней переважно донської породи, мішаної з гірською.

Станом на 1886 рік у селі, що входило до Веселогірської волості, мешкало 538 осіб, налічувалось 80 дворів.

Російсько-українська війна 2014–2015 років

12 лютого 2015 року поблизу Раївки українські бійці виявили та знищили схованку терористів — сховано набої. Внаслідок підриву, крім боєкомплекту, загинули та поранені терористи.

Примітки

1. Известие о похождении Симеона Степановича Пишчевича. 1731–1785. — М., 1884. — С. 185.
2. Дегтярев Ю. Сказание о земле Славяносербской — Славяносербия, 1753–1764 // Сеоба Срба у Руско царство половином 18. века: зборник радова са Међународног научног скупа у Новом Саду, 7-9. маја 2003. / [Главни уредник Средоје Лалић; преводилац резимеа са украјинског и руског језика на српски Лука Хајдуковић; преводилац резимеа са српског на енглески језик Надежда Рајчан]. — Нови Сад: Српско-украјинско друштво; Архив Војводине; Музеј града Новог Сада, 2005 (Нови Сад: Пан-папир). — С. 232.
3. Подов В. И. Донбасс. Век XVIII. — Луганск: Світлиця, 1998. — С. 47, 54.
4. Феодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. — Катеринослав, 1880. — Вып. 2. — С. 161.
5. Подов В. И. Донбасс. Век XVIII. — С. 56.
6. Державний архів Луганської області. — Ф. 106. — Оп. 2. — Спр. 57.
7. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2251) (рос. дореф.)
8. Державний архів Луганської області. — Ф. 106. — Оп. 1. — Спр. 243.
9. Світленко С. І. Суспільний рух на Катеринославщині у 50-80-х рр. XIX ст. — Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2006. — С. 139.
10. Подов В. И. Донбасс. Век XVIII. — С. 131–132.
11. Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии, 1821 г. // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. — Вип. 2: Південна Україна XVIII–XIX століття. — Запоріжжя: РА «Тандем-У». — С. 35.
12. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
13. . Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.

Посилання

• Погода в селі Раївка [ 15 листопада 2016 у Wayback Machine.]