Раміро де Леон Карпіо (12 січня 1942 — 16 квітня 2002) — гватемальський політик, президент країни з червня 1993 до січня 1996 року.
Раміро де Леон Карпіо ісп. Ramiro de León Carpio | |||
| |||
---|---|---|---|
5 червня 1993 — 14 січня 1996 року | |||
Попередник: | Густаво Еспіна Салгеро | ||
Наступник: | Альваро Арсу | ||
Народження: | 12 січня 1942 Гватемала, Гватемала | ||
Смерть: | 16 квітня 2002[1] (60 років) Маямі, Флорида, США | ||
Причина смерті: | Гіперглікемічна кома | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Гватемала | ||
Освіта: | Університет Сан-Карлос і d | ||
Партія: | d (1989), незалежний політик (1999) і Гватемальський республіканський фронт (2002) | ||
Шлюб: | d | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Вивчав право в Університеті Сан-Карлос, а потім в Університеті Рафаеля Ландівара, де був редактором газети Sol Bolivariano («Сонце Болівара»). Після закінчення навчання вступив на державну службу, працював у міністерстві економіки з 1967 до 1969 року, після чого став секретарем тарифного комітету. 1970 він став постійним секретарем Національного комітету з економічної та політичної інтеграції. Потім він приєднався до правого крила національно-визвольного руху, чий кандидат Карлос Арана переміг на президентських виборах того ж року. Під час чотирирічного терміну президентства останнього Раміро де Леон займав пост генерального секретаря Державної консультативної ради. Після цього перемістився до приватного сектору, з 1978 до 1981 року обіймав посаду юрисконсульта Гватемальської асоціації виробників цукру, а з 1983 — займав пост генерального менеджера тієї ж компанії. Після цього брав участь у безкровному перевороті, в результаті якого Ріоса Монтта на посту президента країни замінив Оскар Умберто Мехіа Вікторес.
Разом зі своїм кузеном заснував право-центристський Союз національного центру. 1984 став одним з 21 депутатів від партії в Конгресі Гватемали. Відігравав важливу роль у розробці конституції 1985 року, що є чинною дотепер. Підтримав свого двоюрідного брата у його спробі виграти президентські перегони того ж року, але той зазнав поразки у другому турі виборів. Тоді президентом став Вінісіо Сересо. Після цього де Леон вийшов з лав партії.
1989 де Леон став Defensor del Pueblo («Народний захисник»), гватемальським омбудсменом. Хоч цей пост і надавав йому право боротись за права людини, але насправді він не мав жодного впливу.
Президентство
25 травня 1993 року в результаті перевороту було усунуто від влади президента Хорхе Серрано Еліаса, після чого Конгрес віддав наказ заарештувати де Леона. Проте він уникнув арешту, утікши дахами будинків, й тільки після цього зміг надіслати повідомлення із засудженням перевороту. 1 червня Серрано був змушений виїхати з країни. Військовики наполягали на тому, щоб новим главою держави став віце-президент Густаво Еспіна Салгеро. 5 червня останнього було усунуто від влади, і Конгрес терміново надав повноваження президента країни де Леону.
Де Леон обіцяв захищати громадянські права та свободи, а також домогтись прогресу у перемовинах з партизанами. Він відправив у відставку міністра оборони генерала Хосе Домінго Гарсіа Самайоа, замінивши його на генерала . 3 липня кузен де Леона , який відігравав провідну роль у мирних перемовинах, був убитий представниками «правого крила». 26 серпня президент зажадав, щоб усі депутати Конгресу та члени Верховного суду подали у відставку. Це створило кризу, яку не було розв'язано до 16 листопада, коли було прийнято 43 поправки до чинної конституції, які було схвалено на референдумі 30 січня 1994.
6 січня було відновлено перемовини з основними партизанськими групами, але його разу під егідою ООН та ОАД, а також зі зниженням ролі військовиків у перемовинах. 29 березня де Леон підписав Загальну хартію про права людини.
Убивство голови Верховного суду 3 квітня та знищення цивільних осіб військовиками у Ксамані (департамент Альта-Верапас) 5 жовтня 1995 року спричинили зростання рівня напруженості в країні та поклали край мирним процесам. Тим не менше, за таких умов удалось провести вільні вибори, що відбулись 14 листопада. У другому турі (7 січня 1996) перемогу виборов Альваро Арсу.
Подальша кар'єра
У жовтні 1996 де Леон став депутатом Центральноамериканського парламенту. Упродовж наступних кількох років працював радником та міжнародним спостерігачем на виборах від ОАД. 1999 року приєднався до Гватемальського республіканського фронту та був обраний до Конгресу за результатами листопадових виборів. 18 березня 2002 втратив своє місце у парламенті й у партії. Мав намір написати мемуари та знову стати до міжнародної діяльності, але помер під час відвідування Маямі у США 16 квітня, імовірно від діабетичної коми.
Примітки
- Munzinger Personen
- Ramiro de Leon Carpio
- "Guatemala Leader Seizes Total Power
- Ramiro de Leon Carpio, 60; Former Guatemala Leader
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ramiro de Leon Karpio 12 sichnya 1942 16 kvitnya 2002 gvatemalskij politik prezident krayini z chervnya 1993 do sichnya 1996 roku Ramiro de Leon Karpio isp Ramiro de Leon CarpioRamiro de Leon Karpio Prapor 27 j Prezident Gvatemali 5 chervnya 1993 14 sichnya 1996 roku Poperednik Gustavo Espina Salgero Nastupnik Alvaro Arsu Narodzhennya 12 sichnya 1942 1942 01 12 Gvatemala GvatemalaSmert 16 kvitnya 2002 2002 04 16 1 60 rokiv Mayami Florida SShAPrichina smerti Giperglikemichna komaPohovannya dKrayina GvatemalaOsvita Universitet San Karlos i dPartiya d 1989 nezalezhnij politik 1999 i Gvatemalskij respublikanskij front 2002 Shlyub d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisVivchav pravo v Universiteti San Karlos a potim v Universiteti Rafaelya Landivara de buv redaktorom gazeti Sol Bolivariano Sonce Bolivara Pislya zakinchennya navchannya vstupiv na derzhavnu sluzhbu pracyuvav u ministerstvi ekonomiki z 1967 do 1969 roku pislya chogo stav sekretarem tarifnogo komitetu 1970 vin stav postijnim sekretarem Nacionalnogo komitetu z ekonomichnoyi ta politichnoyi integraciyi Potim vin priyednavsya do pravogo krila nacionalno vizvolnogo ruhu chij kandidat Karlos Arana peremig na prezidentskih viborah togo zh roku Pid chas chotiririchnogo terminu prezidentstva ostannogo Ramiro de Leon zajmav post generalnogo sekretarya Derzhavnoyi konsultativnoyi radi Pislya cogo peremistivsya do privatnogo sektoru z 1978 do 1981 roku obijmav posadu yuriskonsulta Gvatemalskoyi asociaciyi virobnikiv cukru a z 1983 zajmav post generalnogo menedzhera tiyeyi zh kompaniyi Pislya cogo brav uchast u bezkrovnomu perevoroti v rezultati yakogo Riosa Montta na postu prezidenta krayini zaminiv Oskar Umberto Mehia Viktores Razom zi svoyim kuzenom zasnuvav pravo centristskij Soyuz nacionalnogo centru 1984 stav odnim z 21 deputativ vid partiyi v Kongresi Gvatemali Vidigravav vazhlivu rol u rozrobci konstituciyi 1985 roku sho ye chinnoyu doteper Pidtrimav svogo dvoyuridnogo brata u jogo sprobi vigrati prezidentski peregoni togo zh roku ale toj zaznav porazki u drugomu turi viboriv Todi prezidentom stav Vinisio Sereso Pislya cogo de Leon vijshov z lav partiyi 1989 de Leon stav Defensor del Pueblo Narodnij zahisnik gvatemalskim ombudsmenom Hoch cej post i nadavav jomu pravo borotis za prava lyudini ale naspravdi vin ne mav zhodnogo vplivu Prezidentstvo 25 travnya 1993 roku v rezultati perevorotu bulo usunuto vid vladi prezidenta Horhe Serrano Eliasa pislya chogo Kongres viddav nakaz zaareshtuvati de Leona Prote vin uniknuv areshtu utikshi dahami budinkiv j tilki pislya cogo zmig nadislati povidomlennya iz zasudzhennyam perevorotu 1 chervnya Serrano buv zmushenij viyihati z krayini Vijskoviki napolyagali na tomu shob novim glavoyu derzhavi stav vice prezident Gustavo Espina Salgero 5 chervnya ostannogo bulo usunuto vid vladi i Kongres terminovo nadav povnovazhennya prezidenta krayini de Leonu De Leon obicyav zahishati gromadyanski prava ta svobodi a takozh domogtis progresu u peremovinah z partizanami Vin vidpraviv u vidstavku ministra oboroni generala Hose Domingo Garsia Samajoa zaminivshi jogo na generala 3 lipnya kuzen de Leona yakij vidigravav providnu rol u mirnih peremovinah buv ubitij predstavnikami pravogo krila 26 serpnya prezident zazhadav shob usi deputati Kongresu ta chleni Verhovnogo sudu podali u vidstavku Ce stvorilo krizu yaku ne bulo rozv yazano do 16 listopada koli bulo prijnyato 43 popravki do chinnoyi konstituciyi yaki bulo shvaleno na referendumi 30 sichnya 1994 6 sichnya bulo vidnovleno peremovini z osnovnimi partizanskimi grupami ale jogo razu pid egidoyu OON ta OAD a takozh zi znizhennyam roli vijskovikiv u peremovinah 29 bereznya de Leon pidpisav Zagalnu hartiyu pro prava lyudini Ubivstvo golovi Verhovnogo sudu 3 kvitnya ta znishennya civilnih osib vijskovikami u Ksamani departament Alta Verapas 5 zhovtnya 1995 roku sprichinili zrostannya rivnya napruzhenosti v krayini ta poklali kraj mirnim procesam Tim ne menshe za takih umov udalos provesti vilni vibori sho vidbulis 14 listopada U drugomu turi 7 sichnya 1996 peremogu viborov Alvaro Arsu Podalsha kar yera U zhovtni 1996 de Leon stav deputatom Centralnoamerikanskogo parlamentu Uprodovzh nastupnih kilkoh rokiv pracyuvav radnikom ta mizhnarodnim sposterigachem na viborah vid OAD 1999 roku priyednavsya do Gvatemalskogo respublikanskogo frontu ta buv obranij do Kongresu za rezultatami listopadovih viboriv 18 bereznya 2002 vtrativ svoye misce u parlamenti j u partiyi Mav namir napisati memuari ta znovu stati do mizhnarodnoyi diyalnosti ale pomer pid chas vidviduvannya Mayami u SShA 16 kvitnya imovirno vid diabetichnoyi komi PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 Ramiro de Leon Carpio Guatemala Leader Seizes Total Power Ramiro de Leon Carpio 60 Former Guatemala Leader