П'єр Бе́йль (фр. Pierre Bayle; 18 листопада 1647 — 28 грудня 1706) — французький філософ, літератор, видавець, викладач.
П'єр Бейль | |
---|---|
фр. Pierre Bayle | |
Худ. Луіс Фердинанд Ейль, П'єр Бейль, 17 ст. | |
Ім'я при народженні | Pierre Bayle |
Народився | 18 листопада 1647 Карла, Лангедок |
Помер | 28 грудня 1706 (59 років) Роттердам, Голландія ·туберкульоз |
Громадянство | Франція, Нідерланди |
Національність | француз |
Діяльність | літератор, видавець, викладач, філософ |
Галузь | d[1] і філософія[1] |
Відомі учні | d |
Знання мов | французька[2][3][…] і латина[1] |
Напрямок | скептицизм |
Magnum opus | d |
Конфесія | кальвінізм і католицтво |
Батько | d |
|
Життєпис. Ранні роки
Походив з родини гугенотів (французьких протестантів). Первісну освіту отримав вдома від батька пастора. Освіту продовжив у релігійній школі в Пюїлорані, де ревним прагненням пізнати якомога більше підірвав власне здоров'я. Його відправили до родичів у село, де випадково знайшлась непогана бібліотека. Підліток багато читав, надаючи перевагу творам письменника Монтеня, що надало напрям його роздумам і діяльності надалі.
В юнацькі роки розпочались його ідейні та релігійні пошуки, що ненадовго привело його в лоно католицизму. У 21-річному віці він навчався в католицькому колежі міста Тулуза і перейшов у католицизм. Власна прихильність до католицизму на той період призвела до місіонерських атак на рідного брата-гугенота і проповідника в рідному місті. Але П'єр Бейль наштовхнувся на логічні тези протестантської родини, де пам'ятали релігійну війну у Франції і спрямованість на повне знищення протестантизму в країні. Цього виявилось достатньо і П'єр Бейль покинув католицький табір.
Вимушені мандри, Седанська академія і нова батьківщина
Аби уникнути відлучення від могутньої тоді церкви, перебрався жити у франкомовну Женеву, а потім у Коппе (Швейцарія). В останньому став вихователем дітей графа фон Дона. Сам багато читав і прийшов до творів Рене Декарта, котрий став улюбленим його автором. Відсутність перспектив і безгрошів'я примусили його повернутись у Францію, де він оселився у місті Руан, а згодом у Парижі. 1675 року отримав кафедру філософії в місті Седан, в герцогстві Лотарингія, де діяльно працював викладачем до 1681 року, коли була ліквідована протестантська Седанська академія. Лотарингія не належала ще тоді королівській Франції і формально входила до складу Священної римської імперії германської нації. Про повернення у католицьку Францію вже не йшлося. Разом із більшістю французів-протестантів емігрував у Голландію. У жовтні 1681 року отримав посаду викладача філософії в щойно заснованій середній школі (Scholastic illustris) міста Роттердам. Згодом Голландія стала його новою батьківщиною.
Комета 1680 р. і полеміка щодо забобонів
У країнах Європи серед неосвіченого народу галасу і тривоги наробила поява комети 1680 р. Як науковець П'єр Бейль вирішив не залишатися осторонь і виступив проти забобонів. Почав працювати над «Листом про комету 1680 р.» (Lettre sur la Comète de 1680), котрий оприлюднив 1682 року. Тема зачепила і самого науковця, тому він знову повернувся до неї 1683 року, створивши «Декілька думок щодо комети 1680 р.» П'єр Бейль наважився говорити про непродуктивність забобонів щодо комет та «про необхідність науки постійно і критично переглядати всі наукові здобутки». У книзі «Декілька думок щодо комети 1680 р.» йдеться як про невизнання забобонів, так і про події в політиці, історії, про проблеми в богослов'ї, етиці, філософії. Книга мала успіх, особливо в Голландії та у Франції, де твір був заборонений королівською владою, що тільки загострило цікавість до видання.
Захист протестантизму (полеміка з єзуїтом Маймбургом)
У черговий раз П'єр Бейль не витримав, коли познайомився з друкованою історією кальвінізму (гілки протестантизму), створеною єзуїтом Маймбургом, палким ворогом кальвінізму та Реформації взагалі, яку подав як злочинну і непотрібну. Запальній Бейль за п'ятнадцять днів написав «Критику історії кальвінізму Маймбурга» («Critique générale de l'histoire du Calvinisme de Maimburg»), котра викликала зацікавленість і навіть була уважно вивчена Маймбургом. Але новий полемічний твір протестанта П'єра Бейля був засуджений у католицькій Франції та спалений рукою ката через неможливість так само покарати автора. Скандал щодо нового твору Бейля підвищив попит на видання, котре незабаром перевидали тричі. Несподівано ворогом П'єра Бейля став і богослов П'єр Жур'є (Pierre Jurieu), котрий теж створив власну критику на твір Маймбурга, який ганьбив кальвінізм, але твір був надрукований пізніше і обдарованість Жур'є не йшла в порівняння з обдарованістю Бейля. Сам Бейль використав відносну свободу книгодрукування в Голландії і підготував до друку низку заборонених у Франції видань, серед яких і декілька творів про Рене Декарта, які знайшли своїх читачів.
Видання «Новини республіки розумників»
1684 року П'єр Бейль розпочав видавати періодичну газету «Новини республіки розумників» (Nouvelles de la république des lettres). У Європі набули моці нові процеси після того, як християнська спільнота в ній назавжди розкололась на католицизм і протестантизм. А європейські розумники відтоді почали ідентифікувати себе не стільки за причетністю до християнства як такого, а й «за колом причетності до загальноєвропейської культури». Бейль — виходець з монархічної Франції, що перебувала в лоні католицизму, розумів під літераторами і розумників, і науковців, і філософів), підкресливши назвою, що головуватимуть у новій європейській спільноті — не король, а розумники. Звідси в назві — «республіка».
«Новини республіки розумників» теж мали успіх, але зміцнили власні позиції і вороги вільнодумця П'єра Бейля. Особливо метушився Жур'є, колега Бейля ще за часів Седанської академії і теж емігрант до Роттердаму, де був пастором. Бейль пішов власним шляхом і видав (ніби то переклад з англійської) книгу «Філософські коментарі на слова Євангелія „переконай прийти“…» («Commentaire philosophique sur ces paroles de l'Evangile: Contrains-les d'entrer»), де мужньо захищав віротерпимість — при умові неконфліктного співіснування різних релігійних громад. Але в Голландії набули моці процеси ворожого ставлення як до католицизму, так і до атеїзму. Звинувачення в релігійній байдужості, відходу від кальвінізму і навіть атеїзмі використали ідейні вороги Бейля, хоча він не був атеїстом. Усе годилося, вся міць полеміки і брехні, аби повалити полеміста-противника і поруйнувати його кар'єру. Це вдалося: керівництво школи повірило наклепу і 1693 року Бейля позбавлено посади професора. Аби добити поваленого, Бейлю заборонили викладацьку діяльність навіть приватно.
Останні роки життя
Заборонити викладати — це не заборонити думати і творити. П'єр Бейль, позбавлений викладацької діяльності, використав вільний час для написання давно запланованого твору «Історичний та критичний словник» (Dictionnaire historique et critique). Перше видання оприлюднили в двох томах 1696 року в Роттердамі, де вперше подали і повне ім'я автора. На створення подібного енциклопедичного видання (словник — розповсюджена тоді назва енциклопедичних видань) Бейля наштовхнув «Великий історичний словник» Луї Морері, виданий 1674 року в місті Ліон. П'єр Жур'є не заспокоївся, ганьбив нове видання Бейля і примусив консисторію покарати автора знову за уважне ставлення до деяких атеїстів в «Історичному та критичному словнику» та за критичне ставлення до біблійного царя Давида, авторитет котрого вважав недоторканим. Під тиском консисторії Бейль обіцяв відцензурувати видання, але викинув не те, що бажали П'єр Жур'є та консисторія. Хмари згустилися над вільнодумним автором знову, а його нові твори збільшили кількість його ворогів, котрі почали чавити письменника вже як ворога протестантизму і як ворога його нової батьківщини, що було вже занадто…
П'єр Бейль помер 28 грудня 1706 року. (П'єр Жур'є пережив його на 5 з половиною років і помер 1713 року).
Філософська спрямованість творів
Філософія Бейля спрямована проти церкви, теології і схоластики. Бейль вважав несумісними віру і розум, релігію і науку. Критикуючи метафізику, Бейль розчищав ґрунт для розвитку у Франції ідей Просвітництва і матеріалізму.
Основна праця Бейля — «Історичний і критичний словник».
Увічнення пам'яті
На його честь названо астероїд 11946 Бейль.
Див. також
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- База даних малих космічних тіл JPL: П'єр Бейль (англ.) .
Література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: П'єр Бейль |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єр Бейль |
- Бейль, П'єр // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Маркс К. і Енгельс Ф. Святе сімейство, або критика критичної критики. В книзі: Твори, т. 2. К., 1958, с. 134—135.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Be jl fr Pierre Bayle 18 listopada 1647 28 grudnya 1706 francuzkij filosof literator vidavec vikladach P yer Bejlfr Pierre BayleHud Luis Ferdinand Ejl P yer Bejl 17 st Im ya pri narodzhenni Pierre BayleNarodivsya 18 listopada 1647 1647 11 18 Karla LangedokPomer 28 grudnya 1706 1706 12 28 59 rokiv Rotterdam Gollandiya tuberkulozGromadyanstvo Franciya NiderlandiNacionalnist francuzDiyalnist literator vidavec vikladach filosofGaluz d 1 i filosofiya 1 Vidomi uchni dZnannya mov francuzka 2 3 i latina 1 Napryamok skepticizmMagnum opus dKonfesiya kalvinizm i katolictvoBatko dRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepis Ranni rokiPohodiv z rodini gugenotiv francuzkih protestantiv Pervisnu osvitu otrimav vdoma vid batka pastora Osvitu prodovzhiv u religijnij shkoli v Pyuyilorani de revnim pragnennyam piznati yakomoga bilshe pidirvav vlasne zdorov ya Jogo vidpravili do rodichiv u selo de vipadkovo znajshlas nepogana biblioteka Pidlitok bagato chitav nadayuchi perevagu tvoram pismennika Montenya sho nadalo napryam jogo rozdumam i diyalnosti nadali V yunacki roki rozpochalis jogo idejni ta religijni poshuki sho nenadovgo privelo jogo v lono katolicizmu U 21 richnomu vici vin navchavsya v katolickomu kolezhi mista Tuluza i perejshov u katolicizm Vlasna prihilnist do katolicizmu na toj period prizvela do misionerskih atak na ridnogo brata gugenota i propovidnika v ridnomu misti Ale P yer Bejl nashtovhnuvsya na logichni tezi protestantskoyi rodini de pam yatali religijnu vijnu u Franciyi i spryamovanist na povne znishennya protestantizmu v krayini Cogo viyavilos dostatno i P yer Bejl pokinuv katolickij tabir Vimusheni mandri Sedanska akademiya i nova batkivshinaAbi uniknuti vidluchennya vid mogutnoyi todi cerkvi perebravsya zhiti u frankomovnu Zhenevu a potim u Koppe Shvejcariya V ostannomu stav vihovatelem ditej grafa fon Dona Sam bagato chitav i prijshov do tvoriv Rene Dekarta kotrij stav ulyublenim jogo avtorom Vidsutnist perspektiv i bezgroshiv ya primusili jogo povernutis u Franciyu de vin oselivsya u misti Ruan a zgodom u Parizhi 1675 roku otrimav kafedru filosofiyi v misti Sedan v gercogstvi Lotaringiya de diyalno pracyuvav vikladachem do 1681 roku koli bula likvidovana protestantska Sedanska akademiya Lotaringiya ne nalezhala she todi korolivskij Franciyi i formalno vhodila do skladu Svyashennoyi rimskoyi imperiyi germanskoyi naciyi Pro povernennya u katolicku Franciyu vzhe ne jshlosya Razom iz bilshistyu francuziv protestantiv emigruvav u Gollandiyu U zhovtni 1681 roku otrimav posadu vikladacha filosofiyi v shojno zasnovanij serednij shkoli Scholastic illustris mista Rotterdam Zgodom Gollandiya stala jogo novoyu batkivshinoyu Kometa 1680 r i polemika shodo zabobonivU krayinah Yevropi sered neosvichenogo narodu galasu i trivogi narobila poyava kometi 1680 r Yak naukovec P yer Bejl virishiv ne zalishatisya ostoron i vistupiv proti zaboboniv Pochav pracyuvati nad Listom pro kometu 1680 r Lettre sur la Comete de 1680 kotrij oprilyudniv 1682 roku Tema zachepila i samogo naukovcya tomu vin znovu povernuvsya do neyi 1683 roku stvorivshi Dekilka dumok shodo kometi 1680 r P yer Bejl navazhivsya govoriti pro neproduktivnist zaboboniv shodo komet ta pro neobhidnist nauki postijno i kritichno pereglyadati vsi naukovi zdobutki U knizi Dekilka dumok shodo kometi 1680 r jdetsya yak pro neviznannya zaboboniv tak i pro podiyi v politici istoriyi pro problemi v bogoslov yi etici filosofiyi Kniga mala uspih osoblivo v Gollandiyi ta u Franciyi de tvir buv zaboronenij korolivskoyu vladoyu sho tilki zagostrilo cikavist do vidannya Zahist protestantizmu polemika z yezuyitom Majmburgom U chergovij raz P yer Bejl ne vitrimav koli poznajomivsya z drukovanoyu istoriyeyu kalvinizmu gilki protestantizmu stvorenoyu yezuyitom Majmburgom palkim vorogom kalvinizmu ta Reformaciyi vzagali yaku podav yak zlochinnu i nepotribnu Zapalnij Bejl za p yatnadcyat dniv napisav Kritiku istoriyi kalvinizmu Majmburga Critique generale de l histoire du Calvinisme de Maimburg kotra viklikala zacikavlenist i navit bula uvazhno vivchena Majmburgom Ale novij polemichnij tvir protestanta P yera Bejlya buv zasudzhenij u katolickij Franciyi ta spalenij rukoyu kata cherez nemozhlivist tak samo pokarati avtora Skandal shodo novogo tvoru Bejlya pidvishiv popit na vidannya kotre nezabarom perevidali trichi Nespodivano vorogom P yera Bejlya stav i bogoslov P yer Zhur ye Pierre Jurieu kotrij tezh stvoriv vlasnu kritiku na tvir Majmburga yakij ganbiv kalvinizm ale tvir buv nadrukovanij piznishe i obdarovanist Zhur ye ne jshla v porivnyannya z obdarovanistyu Bejlya Sam Bejl vikoristav vidnosnu svobodu knigodrukuvannya v Gollandiyi i pidgotuvav do druku nizku zaboronenih u Franciyi vidan sered yakih i dekilka tvoriv pro Rene Dekarta yaki znajshli svoyih chitachiv Vidannya Novini respubliki rozumnikiv 1684 roku P yer Bejl rozpochav vidavati periodichnu gazetu Novini respubliki rozumnikiv Nouvelles de la republique des lettres U Yevropi nabuli moci novi procesi pislya togo yak hristiyanska spilnota v nij nazavzhdi rozkololas na katolicizm i protestantizm A yevropejski rozumniki vidtodi pochali identifikuvati sebe ne stilki za prichetnistyu do hristiyanstva yak takogo a j za kolom prichetnosti do zagalnoyevropejskoyi kulturi Bejl vihodec z monarhichnoyi Franciyi sho perebuvala v loni katolicizmu rozumiv pid literatorami i rozumnikiv i naukovciv i filosofiv pidkreslivshi nazvoyu sho golovuvatimut u novij yevropejskij spilnoti ne korol a rozumniki Zvidsi v nazvi respublika Novini respubliki rozumnikiv tezh mali uspih ale zmicnili vlasni poziciyi i vorogi vilnodumcya P yera Bejlya Osoblivo metushivsya Zhur ye kolega Bejlya she za chasiv Sedanskoyi akademiyi i tezh emigrant do Rotterdamu de buv pastorom Bejl pishov vlasnim shlyahom i vidav nibi to pereklad z anglijskoyi knigu Filosofski komentari na slova Yevangeliya perekonaj prijti Commentaire philosophique sur ces paroles de l Evangile Contrains les d entrer de muzhno zahishav viroterpimist pri umovi nekonfliktnogo spivisnuvannya riznih religijnih gromad Ale v Gollandiyi nabuli moci procesi vorozhogo stavlennya yak do katolicizmu tak i do ateyizmu Zvinuvachennya v religijnij bajduzhosti vidhodu vid kalvinizmu i navit ateyizmi vikoristali idejni vorogi Bejlya hocha vin ne buv ateyistom Use godilosya vsya mic polemiki i brehni abi povaliti polemista protivnika i porujnuvati jogo kar yeru Ce vdalosya kerivnictvo shkoli povirilo naklepu i 1693 roku Bejlya pozbavleno posadi profesora Abi dobiti povalenogo Bejlyu zaboronili vikladacku diyalnist navit privatno Ostanni roki zhittya Istorichnij ta kritichnij slovnik 1 j tom Zaboroniti vikladati ce ne zaboroniti dumati i tvoriti P yer Bejl pozbavlenij vikladackoyi diyalnosti vikoristav vilnij chas dlya napisannya davno zaplanovanogo tvoru Istorichnij ta kritichnij slovnik Dictionnaire historique et critique Pershe vidannya oprilyudnili v dvoh tomah 1696 roku v Rotterdami de vpershe podali i povne im ya avtora Na stvorennya podibnogo enciklopedichnogo vidannya slovnik rozpovsyudzhena todi nazva enciklopedichnih vidan Bejlya nashtovhnuv Velikij istorichnij slovnik Luyi Moreri vidanij 1674 roku v misti Lion P yer Zhur ye ne zaspokoyivsya ganbiv nove vidannya Bejlya i primusiv konsistoriyu pokarati avtora znovu za uvazhne stavlennya do deyakih ateyistiv v Istorichnomu ta kritichnomu slovniku ta za kritichne stavlennya do biblijnogo carya Davida avtoritet kotrogo vvazhav nedotorkanim Pid tiskom konsistoriyi Bejl obicyav vidcenzuruvati vidannya ale vikinuv ne te sho bazhali P yer Zhur ye ta konsistoriya Hmari zgustilisya nad vilnodumnim avtorom znovu a jogo novi tvori zbilshili kilkist jogo vorogiv kotri pochali chaviti pismennika vzhe yak voroga protestantizmu i yak voroga jogo novoyi batkivshini sho bulo vzhe zanadto P yer Bejl pomer 28 grudnya 1706 roku P yer Zhur ye perezhiv jogo na 5 z polovinoyu rokiv i pomer 1713 roku Filosofska spryamovanist tvorivFilosofiya Bejlya spryamovana proti cerkvi teologiyi i sholastiki Bejl vvazhav nesumisnimi viru i rozum religiyu i nauku Kritikuyuchi metafiziku Bejl rozchishav grunt dlya rozvitku u Franciyi idej Prosvitnictva i materializmu Osnovna pracya Bejlya Istorichnij i kritichnij slovnik Uvichnennya pam yatiNa jogo chest nazvano asteroyid 11946 Bejl Div takozhSkepticizm Prosvitnictvo Filosofiya AteyizmPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 VIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Baza danih malih kosmichnih til JPL P yer Bejl angl LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro P yer Bejl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yer Bejl Bejl P yer Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Marks K i Engels F Svyate simejstvo abo kritika kritichnoyi kritiki V knizi Tvori t 2 K 1958 s 134 135