Координати: 29°52′24″ пн. ш. 31°13′07″ сх. д. / 29.873528° пн. ш. 31.218750° сх. д.
Піраміда Усеркафа — піраміда першого фараона V династії. Розташована у Саккарі на північний схід від погребального комплексу Джосера. Вперше її описав і дослідив Джон Ше Перрінг 1839 року. 1928 Сесіл Маллебі Фірт висунув припущення, що та піраміда належить Усеркафу. У порівнянні з пірамідами IV династії дана піраміда збереглась дуже погано. Імовірна причина цього в тому, що її було збудовано із застосуванням простіших технологій. Тенденція до спрощення методів будівництва почала спостерігатись ще за Шепсескафа — фараона IV династії, чий поховальний комплекс також розташований у Саккарі.
Піраміда Усеркафа | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дослідження
Карл Ріхард Лепсіус включив піраміду до свого списку пірамід під номером XXXI та описав її. 1831 року італійський єгиптолог Ораціо Маруччі відкрив вхід до піраміди, що розміщувався на північній стороні піраміди. Єдиний, кому вдалось дослідити й описати поховальні приміщення піраміди був Джон Ше Перрінг, який пройшов усередину піраміди 1839 року тунелями, створеними стародавніми грабіжниками. Він однак не знав кому точно належить піраміда й тому помилково приписав її фараону V династії Джедкарі Ісесі. Після досліджень Перрінга доступ всередину піраміди виявився скоріше неможливим через обвал стінок коридорів. 1928 року Сесіл Фірт зміг з цілковитою упевненістю назвати будівничого піраміди — Усеркафа. Після смерті Фірта 1831 року піраміда залишалась без уваги деякий час, поки її дослідження не відновив 1948 року Жан-Філіпп Лає. Його робота тривала до 1955 року. Лише 1970 Алі ель-Чолі почав подальше комплексне вивчення піраміди.
1991 року в результаті землетрусу вхід до піраміди виявився цілком заблокованим.
Поховальний комплекс
Усеркаф будував свій поховальний комплекс у безпосередній близькості від піраміди Джосера та зберіг загальне планування споруд, характерне для часів IV династії. В ньому є «вітальний храм» чи «храм долини», сліди якого поки ще не було виявлено через серйозні руйнування церемоніальної дороги, що поєднує комплекс і храм. А також «заупокійний храм», розташований поряд із пірамідою, яка нині вже не має оздоблювальних базальтових плит, так само, як і гранітних блоків, що формували двері храму.
У протилежному боці від «поховального храму», також зовсім поряд із царською пірамідою, розташована південна частина поховального комплексу. Вона містить службові приміщення і сховища з вівтарем і п'ятьма каплицями. Великий двір розташований перед самою пірамідою Усеркафа. Він оточений з трьох сторін колонадою з укладених у стовпи квадратних блоків червоного асуанського граніту. На гранях блоків, що виходять у двір, зазначено ім'я царя. Церемоніальний двір успадкував у своїх великих пропорціях традиції IV династії. У дворі колись розташовувалась величезна гранітна голова Усеркафа. Нині цей пам'ятник стародавнього мистецтва належить до колекції музею Каїра.
Стіни храму складені з вапнякових блоків та посилені гранітними стовпами. Храми вкривались базальтовим оздобленням, алебастром і частково вапняковою побілкою. Висока якість обробки використаних мінералів під час будівництва та їх розмаїття мало складати сильне враження на всіх, хто бачив споруду. Вже від античності люди гадали, з яких каменоломень можна було привезти всі ті блоки. Численні сліди декоративного прикрашення храму були виявлені в результаті розкопок, що проводились у XX столітті. Нині ці зразки стародавньої творчості виставлені в Каїрському музеї. Всі вони дозволяють визначити, яким чином прикрашались храми й за наступного фараона — Сахури, — наступника Усеркафа, чий поховальний храм розташований в Абусірі. За стародавніми віруваннями, пам'ятники царських поховань прикрашались витончено з зображеннями символічних сцен, які показували, що цар займав середнє місце між богами і людьми.
Єгиптологи неоднаково оцінюють відмінності, які видно при детальному порівнянні давньоєгипетських традицій і розташування поховального комплексу Усеркафа. Достовірно встановлено, що зодчий Усеркафа керувався іншими мотивами. Можливо, на розташування вплинули нерівності місцевості, де було обрано місце для піраміди, а також те, що Усеркаф бажав відобразити становлення нової «сонячної» династії, і храм, таким чином, був розташований так, щоб отримувати максимум денного світла. Усеркаф був першим фараоном, який спорудив сонячний храм не в Геліополісі. Його наступники будували свої сонячні храми в царському некрополі , оскільки сонячні споруди не були поховальними й архітектурно не підходили Саккарі. Можливо, Усеркаф свідомо подовжив свій поховальний комплекс у північному й південному напрямках, тим самим наслідуючи комплексу Джосера, що також тягнеться з півночі на південь та має зручний вхід з південно-східного боку. Іншою особливістю поховального комплексу є те, що піраміда-супутниця включена до його складу, що попередні правителі IV династії намагались робити на деякому віддаленні від піраміди.
Зрештою, на південь від поховального храму розташована ще одна піраміда, яку приписують Неферхетепес, дочці фараона Джедефри та, ймовірно, дружині Усеркафа. Та маленька піраміда сильно зруйнована часом, північна частина її кладки обсипалась, відкривши внутрішні поховальні кімнати. Однак видно, що поховальна кімната ще має первинну стелю.
Сильна застарілість комплексу Усеркафа заважає проводити наукові дослідження.
Подальші зміни
За 1000 років після будівництва піраміди, Хаемуасет I — царевич і син фараона Рамзеса II, провів реставраційні роботи. Про це кажуть написи на оздоблювальних каменях.
Значення
Піраміда Усеркафа дуже сильно відрізняється від IV династії — вона є символом переходу до менш витратного монументального будівництва. Такі піраміди могли вже будуватись досить швидко — за життя фараона. Однак ми бачимо, що такий метод будівництва є менш надійним і довговічним: м'який вапняк з часом почав розсипатись, перетворюючи піраміди на купу уламків.
Галерея
- Руїни заупокійного храму
- Руїни заупокійного храму й рештки базальтової підлоги
- Руїни піраміди Неферхетепес
- Рештки поховальної кімнати фараона
- Вид піраміди Усеркафа з пустелі
- Вид піраміди південно-західного боку
Джерела
- Cecil Mallaby Firth, Excavation of the Department of Antiquities at Saqqara, ASAE N°29, 1929 ;
- Jean-Philippe Lauer, Le temple haut de la pyramide du roi Ouserkaf à Saqqarah, ASAE N°53, 1955 ;
- Ahmed El-Khouli, Excavation at the pyramid of Userkaf, JSSEA N°15, 1985 ;
- Mark Lehner, The Complete Pyramids, Thames & Hudson, Londres, 1997 ;
- Jean-Pierre Adam & Christiane Ziegler, Les pyramides d’Égypte, Paris, 1999 ;
- Richard H. Wilkinson, The Complete Temples of Ancient Egypt, Thames & Hudson, 2000 ;
- Audran Labrousse & Jean-Philippe Lauer, Les complexes funéraires d'Ouserkaf et de Néferhétepès — Vol 1 et 2, IFAO, 2000
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 29 52 24 pn sh 31 13 07 sh d 29 873528 pn sh 31 218750 sh d 29 873528 31 218750 Piramida Userkafa piramida pershogo faraona V dinastiyi Roztashovana u Sakkari na pivnichnij shid vid pogrebalnogo kompleksu Dzhosera Vpershe yiyi opisav i doslidiv Dzhon She Perring 1839 roku 1928 Sesil Mallebi Firt visunuv pripushennya sho ta piramida nalezhit Userkafu U porivnyanni z piramidami IV dinastiyi dana piramida zbereglas duzhe pogano Imovirna prichina cogo v tomu sho yiyi bulo zbudovano iz zastosuvannyam prostishih tehnologij Tendenciya do sproshennya metodiv budivnictva pochala sposterigatis she za Shepseskafa faraona IV dinastiyi chij pohovalnij kompleks takozh roztashovanij u Sakkari Piramida Userkafa Nazva movoyu originalu Wab sut userkaf Wˁb swt wsr kȝ ˁ f Misce ochishennya Userkafa Dani Misceznahodzhennya Sakkara Zamovnik Userkaf Data pobudovi V dinastiya 2500 do 2490 do n e Tip Piramida Budivelnij material Vapnyak Dovzhina storin osnovi 73 30 m Visota pochatkovo 49 4 m Zagalnij ob yem 87 906 m Kultova piramida ye Piramidi caric 1DoslidzhennyaKarl Rihard Lepsius vklyuchiv piramidu do svogo spisku piramid pid nomerom XXXI ta opisav yiyi 1831 roku italijskij yegiptolog Oracio Maruchchi vidkriv vhid do piramidi sho rozmishuvavsya na pivnichnij storoni piramidi Yedinij komu vdalos dosliditi j opisati pohovalni primishennya piramidi buv Dzhon She Perring yakij projshov useredinu piramidi 1839 roku tunelyami stvorenimi starodavnimi grabizhnikami Vin odnak ne znav komu tochno nalezhit piramida j tomu pomilkovo pripisav yiyi faraonu V dinastiyi Dzhedkari Isesi Pislya doslidzhen Perringa dostup vseredinu piramidi viyavivsya skorishe nemozhlivim cherez obval stinok koridoriv 1928 roku Sesil Firt zmig z cilkovitoyu upevnenistyu nazvati budivnichogo piramidi Userkafa Pislya smerti Firta 1831 roku piramida zalishalas bez uvagi deyakij chas poki yiyi doslidzhennya ne vidnoviv 1948 roku Zhan Filipp Laye Jogo robota trivala do 1955 roku Lishe 1970 Ali el Choli pochav podalshe kompleksne vivchennya piramidi 1991 roku v rezultati zemletrusu vhid do piramidi viyavivsya cilkom zablokovanim Pohovalnij kompleksUserkaf buduvav svij pohovalnij kompleks u bezposerednij blizkosti vid piramidi Dzhosera ta zberig zagalne planuvannya sporud harakterne dlya chasiv IV dinastiyi V nomu ye vitalnij hram chi hram dolini slidi yakogo poki she ne bulo viyavleno cherez serjozni rujnuvannya ceremonialnoyi dorogi sho poyednuye kompleks i hram A takozh zaupokijnij hram roztashovanij poryad iz piramidoyu yaka nini vzhe ne maye ozdoblyuvalnih bazaltovih plit tak samo yak i granitnih blokiv sho formuvali dveri hramu U protilezhnomu boci vid pohovalnogo hramu takozh zovsim poryad iz carskoyu piramidoyu roztashovana pivdenna chastina pohovalnogo kompleksu Vona mistit sluzhbovi primishennya i shovisha z vivtarem i p yatma kaplicyami Velikij dvir roztashovanij pered samoyu piramidoyu Userkafa Vin otochenij z troh storin kolonadoyu z ukladenih u stovpi kvadratnih blokiv chervonogo asuanskogo granitu Na granyah blokiv sho vihodyat u dvir zaznacheno im ya carya Ceremonialnij dvir uspadkuvav u svoyih velikih proporciyah tradiciyi IV dinastiyi U dvori kolis roztashovuvalas velichezna granitna golova Userkafa Nini cej pam yatnik starodavnogo mistectva nalezhit do kolekciyi muzeyu Kayira Vid pogrebalnogo kompleksu Userkafa v Sakkari Pogrebalni kompleksi Userkafa ta jogo druzhini Rekonstrukciya pogrebalnogo kompleksu Neferhetepes Rekonstrukciya pogrebalnogo kompleksu Userkafa Vid na zaupokijnij hram Stini hramu skladeni z vapnyakovih blokiv ta posileni granitnimi stovpami Hrami vkrivalis bazaltovim ozdoblennyam alebastrom i chastkovo vapnyakovoyu pobilkoyu Visoka yakist obrobki vikoristanih mineraliv pid chas budivnictva ta yih rozmayittya malo skladati silne vrazhennya na vsih hto bachiv sporudu Vzhe vid antichnosti lyudi gadali z yakih kamenolomen mozhna bulo privezti vsi ti bloki Chislenni slidi dekorativnogo prikrashennya hramu buli viyavleni v rezultati rozkopok sho provodilis u XX stolitti Nini ci zrazki starodavnoyi tvorchosti vistavleni v Kayirskomu muzeyi Vsi voni dozvolyayut viznachiti yakim chinom prikrashalis hrami j za nastupnogo faraona Sahuri nastupnika Userkafa chij pohovalnij hram roztashovanij v Abusiri Za starodavnimi viruvannyami pam yatniki carskih pohovan prikrashalis vitoncheno z zobrazhennyami simvolichnih scen yaki pokazuvali sho car zajmav serednye misce mizh bogami i lyudmi Piramida Userkafa v Sakkari na zadnomu plani piramida Dzhosera Yegiptologi neodnakovo ocinyuyut vidminnosti yaki vidno pri detalnomu porivnyanni davnoyegipetskih tradicij i roztashuvannya pohovalnogo kompleksu Userkafa Dostovirno vstanovleno sho zodchij Userkafa keruvavsya inshimi motivami Mozhlivo na roztashuvannya vplinuli nerivnosti miscevosti de bulo obrano misce dlya piramidi a takozh te sho Userkaf bazhav vidobraziti stanovlennya novoyi sonyachnoyi dinastiyi i hram takim chinom buv roztashovanij tak shob otrimuvati maksimum dennogo svitla Userkaf buv pershim faraonom yakij sporudiv sonyachnij hram ne v Geliopolisi Jogo nastupniki buduvali svoyi sonyachni hrami v carskomu nekropoli oskilki sonyachni sporudi ne buli pohovalnimi j arhitekturno ne pidhodili Sakkari Mozhlivo Userkaf svidomo podovzhiv svij pohovalnij kompleks u pivnichnomu j pivdennomu napryamkah tim samim nasliduyuchi kompleksu Dzhosera sho takozh tyagnetsya z pivnochi na pivden ta maye zruchnij vhid z pivdenno shidnogo boku Inshoyu osoblivistyu pohovalnogo kompleksu ye te sho piramida suputnicya vklyuchena do jogo skladu sho poperedni praviteli IV dinastiyi namagalis robiti na deyakomu viddalenni vid piramidi Zreshtoyu na pivden vid pohovalnogo hramu roztashovana she odna piramida yaku pripisuyut Neferhetepes dochci faraona Dzhedefri ta jmovirno druzhini Userkafa Ta malenka piramida silno zrujnovana chasom pivnichna chastina yiyi kladki obsipalas vidkrivshi vnutrishni pohovalni kimnati Odnak vidno sho pohovalna kimnata she maye pervinnu stelyu Silna zastarilist kompleksu Userkafa zavazhaye provoditi naukovi doslidzhennya Podalshi zminiZa 1000 rokiv pislya budivnictva piramidi Haemuaset I carevich i sin faraona Ramzesa II proviv restavracijni roboti Pro ce kazhut napisi na ozdoblyuvalnih kamenyah ZnachennyaPiramida Userkafa duzhe silno vidriznyayetsya vid IV dinastiyi vona ye simvolom perehodu do mensh vitratnogo monumentalnogo budivnictva Taki piramidi mogli vzhe buduvatis dosit shvidko za zhittya faraona Odnak mi bachimo sho takij metod budivnictva ye mensh nadijnim i dovgovichnim m yakij vapnyak z chasom pochav rozsipatis peretvoryuyuchi piramidi na kupu ulamkiv Galereya Ruyini zaupokijnogo hramu Ruyini zaupokijnogo hramu j reshtki bazaltovoyi pidlogi Ruyini piramidi Neferhetepes Reshtki pohovalnoyi kimnati faraona Vid piramidi Userkafa z pusteli Vid piramidi pivdenno zahidnogo bokuDzherelaCecil Mallaby Firth Excavation of the Department of Antiquities at Saqqara ASAE N 29 1929 Jean Philippe Lauer Le temple haut de la pyramide du roi Ouserkaf a Saqqarah ASAE N 53 1955 Ahmed El Khouli Excavation at the pyramid of Userkaf JSSEA N 15 1985 Mark Lehner The Complete Pyramids Thames amp Hudson Londres 1997 Jean Pierre Adam amp Christiane Ziegler Les pyramides d Egypte Paris 1999 Richard H Wilkinson The Complete Temples of Ancient Egypt Thames amp Hudson 2000 Audran Labrousse amp Jean Philippe Lauer Les complexes funeraires d Ouserkaf et de Neferhetepes Vol 1 et 2 IFAO 2000