Підключична артерія (лат. arteria subclavia) є однією з головних артерій верхньої частини тіла людини, яка живить голову, верхні кінцівки і верхню частину тулуба людини.
Артерія: Підключична артерія | |
---|---|
Схема аорти та її гілок. Ліва підключична артерія є 5 гілкою аорти та 3 гілкою дуги аорти. Права підключична артерія походить від плечоголовного стовбура. | |
Дуга аорти та її гілки. | |
Латинска назва | arteria subclavia |
subject #148 575 | |
Бере початок від | Дуга аорти (ліва артерія) Плечоголовний стовбур (права артерія) |
Гілки | Хребетна артерія Внутрішня грудна артерія Щитошийний стовбур Реберношийний стовбур |
Вена | Підключична вена |
MeSH | Subclavian+Artery |
Анатомія
Підключична артерія — це парна судина. Права підключична артерія виходить з плечоголовного стовбура, а ліва підключична артерія (довша за праву) виходить з дуги аорти. Утворюючи випуклу догори дугу, підключична артерія огинає купол плеври і через верхній отвір грудної клітки виходить на шию, проходить у міждрабинчастий проміжок, де лежить в однойменній борозні першого ребра. Вийшовши з міждрабинчастого проміжку, артерія біля зовнішнього краю першого ребра продовжується в пахвову артерію, остання переходить у плечову артерію.
Відділи підключичної артерії
- перший — від місця її початку до входу в міждрабинчастий проміжок
- другий — у міждрабинчастому проміжку
- третій — від міждрабинчастого проміжку до входу в пахвову порожнину
Перший відділ
У першому відділі від артерії відгалужуються хребетна артерія, від якої відходять внутрішня грудна артерія та щитошийний стовбур.
Хребтова артерія
Хребетна артерія (лат. a.vertebralis) — це найбільша гілка підключичної артерії, починається від її верхньої поверхні, входить у поперечний отвір четвертого шийного хребця і пролягає в каналі, утвореному отворами в поперечних відростках шийних хребців. Разом з артерією проходить хребтова вена. Вийшовши з поперечного отвору першого шийного хребця, хребтова артерія проходить у його бороздні (лат. sulcus a. vertebralis). Пронизавши задню атланто-потиличну перетинку і тверду мозкову оболону, артерія проходить через великий потиличний отвір у задню черепну ямку, де анастомозує з контрлатеральною хребетною артерією, утворюючи основну артерію, що розташована в однойменній борозні мосту. Залежно від місця розташування в хребтовій артерії розрізняють чотири частини:
- передхребтову — від підключичної артерії до вступу в поперечний отвір шостого шийного хребця
- поперечну частину — у поперечних отворах шостого-другого шийних хребців
- атлантову частину — у поперечному отворі та однойменній борозні першого шийного хребця
- внутрішньочерепну — у порожнині черепа
На шиї від хребетної артерії відгалужуються спинномозкові гілки (лат. rr. spinales), що через міжхребцеві отвори проникають у спинномозковий канал. У порожнині черепа від хребетної артерії відходять :
- передня спинномозкова артерія (лат. a. spinalis anterior) — права й ліва, з'єднуються в один стовбур, що опускається по передній серединній щілині довгастого та спинного мозку
- задня спинномозкова артерія (лат. a. spinalis posterior), парна артерія, що опускається по задній поверхні довгастого та спинного мозку; спинномозкові артерії, йдучи вздовж спинного мозку, анастомозують зі спинномозковими гілками гілками хребтових, міжребрових і поперекових артерій
- задня нижня мозочкова артерія (лат. a. inferior posterior cerebelli) — розгалужується на нижній поверхні півкуль мозочка.
- задня спинномозкова артерія (лат. a. spinalis posterior), парна артерія, що опускається по задній поверхні довгастого та спинного мозку; спинномозкові артерії, йдучи вздовж спинного мозку, анастомозують зі спинномозковими гілками гілками хребтових, міжребрових і поперекових артерій
Внутрішня грудна артерія
Внутрішня грудна артерія (лат. a. thoracica interna) — відходить від нижньої поверхні підключичної артерії. Вона кровопостачає загрудинну залозу, сполучну тканину верхнього й переднього середостінь, головні бронхи, осердя, пристінкову плевру, грудину, діафрагму, міжреброві та грудні м'язи, прямий м'яз живота, груди. Іде позаду грудинно-ключичного суглоба у верхньому та нижньому середостінні, у передньому середостінні позаду хрящів 1-7 ребер на 2 см зовні від бічного краю грудної кістки, під внутрішньогрудною фасцією. Нижче від хряща сьомого ребра вона розгалужується на м'язово-діафрагмову та верхню надчеревну артерію. Також від неї відходять наступні гілки:
- осерднодіафрагмова артерія
- гілки загруднинної залози
- бронхові гілки
- грудинні гілки
- пронизні гілки — у верхніх п'ятому-шостому міжребрових проміжках проходять у великий і малий грудні м'язи; від третіх-п'ятих пронизних гілок у жінок відходять присередні гілки груді (rr. mammarii mediales)
- передні міжреброві гілки — відходять по дві в кожному з п'яти верхніх міжребрових проміжків
- середостінні гілки
- м'язоводіафрагмова артерія — прямує позаду ребрової дуги і віддає передні міжреброві гілки до п'яти міжребрових проміжків
- верхня надчеревна артерія — входить у піхву прямого м'яза живота й анастомозує з нижньою надчеревною артерією
- м'язоводіафрагмова артерія — прямує позаду ребрової дуги і віддає передні міжреброві гілки до п'яти міжребрових проміжків
- середостінні гілки
- передні міжреброві гілки — відходять по дві в кожному з п'яти верхніх міжребрових проміжків
- пронизні гілки — у верхніх п'ятому-шостому міжребрових проміжках проходять у великий і малий грудні м'язи; від третіх-п'ятих пронизних гілок у жінок відходять присередні гілки груді (rr. mammarii mediales)
- грудинні гілки
- бронхові гілки
- гілки загруднинної залози
Щитошийний стовбур
Щитошийний стовбур (лат. truncus thyrocervicalis) — знаходиться біля внутрішнього краю переднього драбинчастого шару. Від нього відходять:
- нижня щитоподібна артерія (лат. a. thyroidea inferior), яка своїми гілками кровостачає щитоподібну залозу, глотку, верхній відділ стравоходу, трахею, гортань
- висхідна шийна артерія (лат. a. cervicalis ascendens) — підіймається по драбинчастих м'язах вгору, кровопостачає глибокі м'язи шиї та спинний мозок
- надлопаткова артерія (лат. a. suprascapularis) — проходить через вирізку лопатки в надостьову і підостьову ямки, де кровопостачає однойменні м'язи й анастомозує з огинальною артерією лопатки.
Другий відділ
Реберношийний стовбур
Реберношийний стовбур (лат. truncus costocervicalis) — короткий, відділяється від підключичної артерії в міждрабинчастому проміжку. Розгалужується на дві тонкі артерії:
- глибока шийна артерія (лат. a. cervicalis profunda) — вона прямує назад, між першим ребром і поперечним відростком сьомого шийного хребця і кровопостачає глибокі м'язи спини
- найвища міжреброва артерія (лат. a. intercostalis superema) — іде попереду шийки першого ребра і розгалужується в перших двох міжребрових проміжках ззаду, утворюючи першу й другу задні міжреброві артерії
Базилярна артерія
Базилярна артерія (лат. a. basilaris) біля переднього краю мосту ділиться на дві кінцеві гілки — праву і ліву задні мозкові артерії, що розгалужуються на нижній поверхні скроневої і потиличної часток півкуль великого мозку. Ці артерії за допомогою правої і лівої задніх сполучних артерій анастомозують з правою і лівою сонними артеріями, утворюючи артеріальне коло великого мозку або коло Віллізія.
Третій відділ
У третьому відділі підключичної артерії біля бічного краю переднього драбинчастого м'яза від підключичної артерії відходить поперечна артерія шиї. Вона пронизує плечове сплетення, поділяючись на поверхневу. яка кровопостачає м'язи спини, і глибоку гілку, або тильну артерію лопатки, яка по присередньому краю лопатки опускається до м'язів спини. На верхній кінцівці тулуба підключична артерія продовжується в пахвову артерію.
Гістологія підключичної артерії
Підключична артерія є артерією м'язово-еластичного типу. Її стінки побудовані з трьох оболонок:
- внутрішня — утворена з ендотелію та підендотеліального шару. Ендотелій утворений пластом плоских полігональної форми, витягнутих у довжину клітин з нерівними хвилястими краями, які лежать на базальній мембрані. Підендотеліальний шар утворений пухкою неоформленою сполучною тканиною, в якій знаходяться тонкі еластичні та колагенові волокна.
- середня — складається з гладеньких м'язових клітин та еластичних волокон, співвідношення яких у середній оболонці становить приблизно 1:1. У цій оболонці міститься невелика кількість фібропластів і колагенових волокон.
- зовнішня — утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить пучки гладеньких міоцитів, еластичних і колагенових волокон. У ній присутні судини судин, які забезпечують трофічну функцію.
Джерела
- Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с.
- Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidklyuchichna arteriya lat arteria subclavia ye odniyeyu z golovnih arterij verhnoyi chastini tila lyudini yaka zhivit golovu verhni kincivki i verhnyu chastinu tuluba lyudini Arteriya Pidklyuchichna arteriya Shema aorti ta yiyi gilok Liva pidklyuchichna arteriya ye 5 gilkoyu aorti ta 3 gilkoyu dugi aorti Prava pidklyuchichna arteriya pohodit vid plechogolovnogo stovbura Duga aorti ta yiyi gilki Latinska nazva arteria subclavia subject 148 575 Bere pochatok vid Duga aorti liva arteriya Plechogolovnij stovbur prava arteriya Gilki Hrebetna arteriya Vnutrishnya grudna arteriya Shitoshijnij stovbur Rebernoshijnij stovbur Vena Pidklyuchichna vena MeSH Subclavian ArteryAnatomiyaPidklyuchichna arteriya ce parna sudina Prava pidklyuchichna arteriya vihodit z plechogolovnogo stovbura a liva pidklyuchichna arteriya dovsha za pravu vihodit z dugi aorti Utvoryuyuchi vipuklu dogori dugu pidklyuchichna arteriya oginaye kupol plevri i cherez verhnij otvir grudnoyi klitki vihodit na shiyu prohodit u mizhdrabinchastij promizhok de lezhit v odnojmennij borozni pershogo rebra Vijshovshi z mizhdrabinchastogo promizhku arteriya bilya zovnishnogo krayu pershogo rebra prodovzhuyetsya v pahvovu arteriyu ostannya perehodit u plechovu arteriyu Viddili pidklyuchichnoyi arteriyipershij vid miscya yiyi pochatku do vhodu v mizhdrabinchastij promizhok drugij u mizhdrabinchastomu promizhku tretij vid mizhdrabinchastogo promizhku do vhodu v pahvovu porozhninu Pershij viddil U pershomu viddili vid arteriyi vidgaluzhuyutsya hrebetna arteriya vid yakoyi vidhodyat vnutrishnya grudna arteriya ta shitoshijnij stovbur Hrebtova arteriya Hrebetna arteriya lat a vertebralis ce najbilsha gilka pidklyuchichnoyi arteriyi pochinayetsya vid yiyi verhnoyi poverhni vhodit u poperechnij otvir chetvertogo shijnogo hrebcya i prolyagaye v kanali utvorenomu otvorami v poperechnih vidrostkah shijnih hrebciv Razom z arteriyeyu prohodit hrebtova vena Vijshovshi z poperechnogo otvoru pershogo shijnogo hrebcya hrebtova arteriya prohodit u jogo borozdni lat sulcus a vertebralis Pronizavshi zadnyu atlanto potilichnu peretinku i tverdu mozkovu obolonu arteriya prohodit cherez velikij potilichnij otvir u zadnyu cherepnu yamku de anastomozuye z kontrlateralnoyu hrebetnoyu arteriyeyu utvoryuyuchi osnovnu arteriyu sho roztashovana v odnojmennij borozni mostu Zalezhno vid miscya roztashuvannya v hrebtovij arteriyi rozriznyayut chotiri chastini peredhrebtovu vid pidklyuchichnoyi arteriyi do vstupu v poperechnij otvir shostogo shijnogo hrebcya poperechnu chastinu u poperechnih otvorah shostogo drugogo shijnih hrebciv atlantovu chastinu u poperechnomu otvori ta odnojmennij borozni pershogo shijnogo hrebcya vnutrishnocherepnu u porozhnini cherepa Na shiyi vid hrebetnoyi arteriyi vidgaluzhuyutsya spinnomozkovi gilki lat rr spinales sho cherez mizhhrebcevi otvori pronikayut u spinnomozkovij kanal U porozhnini cherepa vid hrebetnoyi arteriyi vidhodyat perednya spinnomozkova arteriya lat a spinalis anterior prava j liva z yednuyutsya v odin stovbur sho opuskayetsya po perednij seredinnij shilini dovgastogo ta spinnogo mozku zadnya spinnomozkova arteriya lat a spinalis posterior parna arteriya sho opuskayetsya po zadnij poverhni dovgastogo ta spinnogo mozku spinnomozkovi arteriyi jduchi vzdovzh spinnogo mozku anastomozuyut zi spinnomozkovimi gilkami gilkami hrebtovih mizhrebrovih i poperekovih arterij zadnya nizhnya mozochkova arteriya lat a inferior posterior cerebelli rozgaluzhuyetsya na nizhnij poverhni pivkul mozochka Vnutrishnya grudna arteriya Dokladnishe Vnutrishnya grudna arteriya Vnutrishnya grudna arteriya na mal Internal thoracic artery Shitoshijnij stovbur Vnutrishnya grudna arteriya lat a thoracica interna vidhodit vid nizhnoyi poverhni pidklyuchichnoyi arteriyi Vona krovopostachaye zagrudinnu zalozu spoluchnu tkaninu verhnogo j perednogo seredostin golovni bronhi oserdya pristinkovu plevru grudinu diafragmu mizhrebrovi ta grudni m yazi pryamij m yaz zhivota grudi Ide pozadu grudinno klyuchichnogo sugloba u verhnomu ta nizhnomu seredostinni u perednomu seredostinni pozadu hryashiv 1 7 reber na 2 sm zovni vid bichnogo krayu grudnoyi kistki pid vnutrishnogrudnoyu fasciyeyu Nizhche vid hryasha somogo rebra vona rozgaluzhuyetsya na m yazovo diafragmovu ta verhnyu nadcherevnu arteriyu Takozh vid neyi vidhodyat nastupni gilki oserdnodiafragmova arteriya gilki zagrudninnoyi zalozi bronhovi gilki grudinni gilki pronizni gilki u verhnih p yatomu shostomu mizhrebrovih promizhkah prohodyat u velikij i malij grudni m yazi vid tretih p yatih proniznih gilok u zhinok vidhodyat priseredni gilki grudi rr mammarii mediales peredni mizhrebrovi gilki vidhodyat po dvi v kozhnomu z p yati verhnih mizhrebrovih promizhkiv seredostinni gilki m yazovodiafragmova arteriya pryamuye pozadu rebrovoyi dugi i viddaye peredni mizhrebrovi gilki do p yati mizhrebrovih promizhkiv verhnya nadcherevna arteriya vhodit u pihvu pryamogo m yaza zhivota j anastomozuye z nizhnoyu nadcherevnoyu arteriyeyu Shitoshijnij stovbur Dokladnishe Shitoshijnij stovbur Shitoshijnij stovbur lat truncus thyrocervicalis znahoditsya bilya vnutrishnogo krayu perednogo drabinchastogo sharu Vid nogo vidhodyat nizhnya shitopodibna arteriya lat a thyroidea inferior yaka svoyimi gilkami krovostachaye shitopodibnu zalozu glotku verhnij viddil stravohodu traheyu gortan vishidna shijna arteriya lat a cervicalis ascendens pidijmayetsya po drabinchastih m yazah vgoru krovopostachaye gliboki m yazi shiyi ta spinnij mozok nadlopatkova arteriya lat a suprascapularis prohodit cherez virizku lopatki v nadostovu i pidostovu yamki de krovopostachaye odnojmenni m yazi j anastomozuye z oginalnoyu arteriyeyu lopatki Drugij viddilRebernoshijnij stovbur Dokladnishe Rebernoshijnij stovbur Rebernoshijnij stovbur Rebernoshijnij stovbur lat truncus costocervicalis korotkij viddilyayetsya vid pidklyuchichnoyi arteriyi v mizhdrabinchastomu promizhku Rozgaluzhuyetsya na dvi tonki arteriyi gliboka shijna arteriya lat a cervicalis profunda vona pryamuye nazad mizh pershim rebrom i poperechnim vidrostkom somogo shijnogo hrebcya i krovopostachaye gliboki m yazi spini najvisha mizhrebrova arteriya lat a intercostalis superema ide poperedu shijki pershogo rebra i rozgaluzhuyetsya v pershih dvoh mizhrebrovih promizhkah zzadu utvoryuyuchi pershu j drugu zadni mizhrebrovi arteriyi Bazilyarna arteriya Bazilyarna arteriya lat a basilaris bilya perednogo krayu mostu dilitsya na dvi kincevi gilki pravu i livu zadni mozkovi arteriyi sho rozgaluzhuyutsya na nizhnij poverhni skronevoyi i potilichnoyi chastok pivkul velikogo mozku Ci arteriyi za dopomogoyu pravoyi i livoyi zadnih spoluchnih arterij anastomozuyut z pravoyu i livoyu sonnimi arteriyami utvoryuyuchi arterialne kolo velikogo mozku abo kolo Villiziya Tretij viddilU tretomu viddili pidklyuchichnoyi arteriyi bilya bichnogo krayu perednogo drabinchastogo m yaza vid pidklyuchichnoyi arteriyi vidhodit poperechna arteriya shiyi Vona pronizuye plechove spletennya podilyayuchis na poverhnevu yaka krovopostachaye m yazi spini i gliboku gilku abo tilnu arteriyu lopatki yaka po priserednomu krayu lopatki opuskayetsya do m yaziv spini Na verhnij kincivci tuluba pidklyuchichna arteriya prodovzhuyetsya v pahvovu arteriyu Gistologiya pidklyuchichnoyi arteriyiPidklyuchichna arteriya ye arteriyeyu m yazovo elastichnogo tipu Yiyi stinki pobudovani z troh obolonok vnutrishnya utvorena z endoteliyu ta pidendotelialnogo sharu Endotelij utvorenij plastom ploskih poligonalnoyi formi vityagnutih u dovzhinu klitin z nerivnimi hvilyastimi krayami yaki lezhat na bazalnij membrani Pidendotelialnij shar utvorenij puhkoyu neoformlenoyu spoluchnoyu tkaninoyu v yakij znahodyatsya tonki elastichni ta kolagenovi volokna serednya skladayetsya z gladenkih m yazovih klitin ta elastichnih volokon spivvidnoshennya yakih u serednij obolonci stanovit priblizno 1 1 U cij obolonci mistitsya nevelika kilkist fibroplastiv i kolagenovih volokon zovnishnya utvorena puhkoyu voloknistoyu spoluchnoyu tkaninoyu yaka mistit puchki gladenkih miocitiv elastichnih i kolagenovih volokon U nij prisutni sudini sudin yaki zabezpechuyut trofichnu funkciyu DzherelaGistologiya z osnovami gistologichnoyi tehniki Za redakciyeyu V P Pishaka Pidruchnik Kiyiv KONDOR 2008 400 s ISBN 978 966 351 128 3 Anatomiya lyudini U 2 t K Zdorov ya 2005 T 2 372 s ISBN 5 311 01342 7PosilannyaNetter F 2004 Atlas anatomiyi lyudini Lviv Nautilus s 592 ISBN 966 95745 8 7 Human Anatomy amp Physiology vid some Benjamin Cummings 2006 ISBN 978 0805359091