Проклова Олена Ігорівна

Про́клова Оле́на І́горівна (нар. 2 вересня 1953(19530902)) — радянська і російська акторка театру і кіно. Лауреат Премії Ленінського комсомолу (1977). Заслужена артистка РРФСР (1984).

Проклова Олена Ігорівна
Народилася	2 вересня 1953(1953-09-02) (70 років) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР→ Росія
Діяльність	акторка, телеведуча
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Роки діяльності	з 1965 року
IMDb	ID 0698578
Нагороди та премії
Проклова Олена Ігорівна у Вікісховищі

Фігурант бази даних центру «Миротворець».

Біографія

Народилась 2 вересня 1953(19530902) року в Москві в родині педагогів.

У дитячі роки займалась художньою та спортивною гімнастикою, отримала розряд майстра спорту СРСР.

У 10-річному віці дебютувала у кіно, знявшись у головній ролі у фільмі «Дзвонять, відкрийте двері» режисера О. Мітти. За цю роль визнана найкращою акторкою 1965 року.

Остаточне рішення стати акторкою прийняла після зйомок фільму («Гори, гори, моя зірко»).

У 1973 році закінчила Школу-студію МХАТ. З 1973 року — акторка МХАТу.

Також веде низку передач на російському телебаченні.

Головні театральні роботи

• «Синій птах» (М. Метерлінк);
• «Кремлівські куранти» (М. Погодін);
• «Ешелон» (М. Рощин);
• «Валентин і Валентина» (М. Рощин);
• «Перламутрова Зинаїда» (М. Рощин);
• «Вишневий сад» (А. Чехов);
• «Амадей» (П. Шеффер).

Фільмографія

• 1965 — «Дзвонять, відкрийте двері» — Таня Нечаєва;
• 1966 — «Снігова королева» — Герда;
• 1967 — «Зустрічі» (Begegnungen, НДР) — дівчинка;
• 1968 — («Перехідний вік») — Оля Алексеєва, школярка;
• 1969 — («Гори, гори, моя зірко») — Христина, вихованка Іскремаса;
• 1975 — («Єдина…») — Тетяна Фешева, офіціантка ресторану;
• 1976 — «Ключ без права передачі» — Марина Максимівна, класний керівник 10-Б класу;
• 1976 — («Сентиментальний роман») — Зоя-велика;
• 1977 — («Як Іванко-дурник по диво ходив») — Настенька, дочка Марка Богатого;
• 1977 — «Міміно» — Лариса Іванівна Комарова, стюардеса;
• 1977 — («Сум'яття почуттів») — Надія;
• 1977 — («Собака на сіні») — Марсела;
• 1977 — («Власна думка») — Тетяна Йолкіна, робітниця заводу;
• 1978 — «Голубка» — Женя Голубєва;
• 1978 — («Шукай вітру...») — Наталя
• 1978 — («Капітанська дочка») (фільм-спектакль) — Маша Миронова;
• 1979 — («Вірою і правдою») — Клавдія;
• 1979 — («Інспектор Гулл») — Шейла Берлінґ;
• 1980 — («Які наші роки!») — Майя;
• 1982 — («Будьте моїм чоловіком») — Наталя Сергіївна Костікова;
• 1982 — «Ось знову вікно…» — Таня, дочка;
• 1982 — («Ми жили по сусідству») — Валя, подруга Тоні;
• 1982 — (фільм-спектакль) — Муза;
• 1983 — («Будь щаслива, Юліє!») — Юлія;
• 1983 — («З життя начальника карного розшуку») — Наталя Петрівна Слепньова;
• 1983 —  — Варвара Харитонівна Лебьодкіна;
• 1984 — «Перша кінна» — Варя;
• 1985 — («Прийдешньому віку») — Олена Назарова;
• 1987 — («Запам'ятайте мене такою») — Маша, донька Андрія і Ліди;
• 1987 — «Так переможемо!» (фільм-спектакль) — Володічева, секретар Леніна;
• 1989 — («Жінки, яким пощастило») — Зіна Скворцова;
• 1989 — «Ідеальний злочин» — Одрі Ламонт;
• 1992 —  — Віра;
• 1998 — (т/ф) — Наталія Михайлівна;
• 1999 — «Досьє детектива Дубровського» (серіал) — Надія;
• 2001 — «Жовтий карлик» — Ліда, дружина Жаровського;
• 2006 — («Щастя за рецептом») — Людмила, мати Елли;
• 2010 — «А мама краща!» — Світлана, мати Лізи.

Нагороди і почесні звання

• Найкраща акторка року в СРСР (1965)
• Майстер спорту СРСР
• Лауреат Всесоюзного кінофестивалю у номінації «Призи за акторську роботу» (1976)
• Лауреат премії Ленінського комсомолу (1977)
• Заслужена артистка РРФСР (1984)

Санкції

6 січня 2023 року Олена Проклова додана до санкційного списку України.

Фестивалі та премії

• 1976 — Всесоюзний кінофестиваль: Друга премія за жіночу роль у фільмі («Єдина…») (1975)
• 1977 — МКФ в Панамі: За найкращу жіночу роль у фільмі («Єдина…») (1975)

Примітки

1. Центр «Миротворець»: Проклова Олена Ігорівна
2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №4/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
3. ПРОКЛОВА Олена Ігорівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2023.
4. . Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 14 травня 2016.

Посилання

• О. Проклова на «КиноТеатр.ru» (рос.)