Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Проба (корисної копалини) (рос. проба, англ. sample, нім. Probe f, Probestück n) — певна частина (порція) корисної копалини, взята за визначеними правилами з її загальної маси (з масиву, штабеля, технологічного потоку, бункера або вагона) з метою дослідження її складу, якостей, властивостей.
Загальна характеристика
За напрямком дослідження розрізняють П. мінералогічні, хімічні та технологічні. За місцем відбору — пластові, експлуатаційні та товарні П. В залежності від призначення товарні проби підрозділяють на розрахункові, арбітражні та контрольні. В процесі відбору та підготовки виділяють: первинні, лабораторні, аналітичні проби. Крім того, розрізняють точкові та об'єднані (спільні) проби.
Головна вимога до П. — її репрезентативність, тобто надійне відображення параметрів та властивостей всієї маси дослі-джуваного матеріалу. Це забезпечується дотриманням встановлених правил та норм відбору, осереднення, змішування, ско-рочення проб, подрібнення та приготування П. до дослідження.
Мінімальна маса спільної проби (сума порцій-проб) залежить від крупності максимальних зерен продукту, що опробується, густини, вмісту і рівномірності вкраплення компоненту, що контролюється. Ця маса визначається за емпіричною формулою:
- Qmin = k dmax,
де: Qmin — мінімальна маса спільної проби, кг;
dmax — розмір максимального зерна в пробі, мм;
k — коефіцієнт однорідності, що враховує рівномірність вкраплення і характер корисної копалини (табл.).
Мінералогічні проби відбираються для макро- і мікроаналізів. При макроскопічному аналізі мінеральний склад проби в вигляді шліфа або порошку визначається неозброєним оком, при мікроскопічному — проба досліджується під мікроскопом. Мінералогічний аналіз робиться для одержання даних про сировину як об'єкта збагачення: кількісний склад корисних і породних мінералів; структурні і текстурні особливості корисної копалини (характеристика вкраплення, характер зростання мінеральних зерен, крупність кристалізації); фізичні і хімічні властивості мінералів (густина, магнітні і електричні властивості, змочуваність, міцність, блиск і ін.). На збагачувальних фабриках мінералогічний аналіз використовується для оперативного контролю якості вихідного матеріалу і продуктів збагачення, а також для визначення технологічних властивостей корисних копалин.
Хімічні проби відбираються для визначення хімічного складу корисної копалини і продуктів її переробки. За даними хімічного аналізу і геологічного дослідження визначаються запаси корисної копалини і придатність її для промислового використання. Результати хімічного аналізу служать для оцінки якості корисної копалини і продуктів збагачення, вмісту корисних і породних компонентів, контролю технологічного процесу і складання технологічного і товарного балансів.
Технологічні проби служать для визначення складу і властивостей корисної копалини, її збагачуваності, ситового і фракційного аналізів, що дозволяє вибрати і обґрунтувати раціональну схему збагачення, а також розрахувати результати збагачення корисної копалини.
Види проб
Залежно від цілей і призначення випробування розрізняють експлуатаційні, товарні, контрольні, збірні і технологічні проби.
Проби пластів і експлуатаційні проби характеризують паливо в процесі його видобування; товарні і контрольні — оцінюють паливо як товарну продукцію вугільних підприємств і збагачувальних фабрик; збірні проби використовують для визначення середніх показників якості вугілля, що відвантажується споживачам протягом місяця, і, нарешті, технологічні проби відбирають на різних стадіях збагачення для контролю за роботою устаткування.
Проба пласта характеризує будову і якість пласта в точці відбору проби (ГОСТ 9815-75). Пробу пласта відбирають безпосередньо у вибоях гірничих виробок або на розрізах висіканням поперечної борозни у вугільному пласті.
При простій будові пласта пробу виймають по всьому розрізу борозни, включаючи всі пачки вугілля і породні прошарки, що підлягають сумісному видобуванню (загальна проба). При складній будові пласта від кожної пачки вугілля і породного прошарку потужністю понад 10 мм відбирають проби окремо, не допускаючи змішування. Після подрібнення кожну з проб ділять на дві частини, для одної з котрих визначають зольність і дійсну густину. Другу частину цих проб змішують і складають таким чином загальну пробу, яка характеризує пласт в цілому. В загальній пробі пласта визначають вміст вологи і сірки, зольність, вихід летких речовин, теплоту згоряння і показники спікливості.
При необхідності визначення фракційного складу з вже відібраної проби пласта відбирають спеціальну пластово-фракційну пробу.
Експлуатаційну пробу відбирають від видобутого палива для характеристики якості товарної продукції, яка виробляється з окремої лави або ділянки з врахуванням засмічення вугілля породою (ГОСТ 16094-78). Експлуатаційні проби призначені для визначення гранулометричного складу, зольності і вмісту мінеральних домішок (породи) з розмірами грудок 25 мм і більше. Експлуатаційна проба відбирається на кожній дільниці при нормальному технологічному процесі видобутку вугілля не рідше одного разу на півріччя.
Товарна проба характеризує якість палива, відвантаженого споживачам. Це може бути вугілля, видобуте в шахті, на розрізі, або концентрат і промпродукт, отримані при збагаченні. Одну товарну пробу відбирають від кожної партії палива. Поняття «партія» означає: маса палива, яка вироблена і відвантажена споживачам за певний проміжок часу (добу, зміну і т. д.) (ГОСТ 10742-71). За наслідками аналізу товарної проби (зольність, вихід летких речовин, вміст вологи, сірки, показники спікливості) проводять взаємні розрахунки між постачальником і споживачем, тому ці проби називають також товарно-розрахунковими.
Контрольну товарну пробу відбирають у разі потреби для уточнення і перевірки показників, за якими проводять розрахунки при постачаннях. Контрольне випробування товарної продукції проводиться постачальником або споживачем, якщо виникають розбіжності або сумніви в правильності результатів аналізу вугілля.
Збірні проби призначені для визначення середньої якості палива, відвантаженого з підприємства протягом місяця (ГОСТ 1817-64). Збірні проби готують окремо за марками, технологічними групами вугілля і продуктами збагачення палива відповідно до видів продукції, які виробляє підприємство. Збірну пробу складають протягом місяця шляхом набирання до неї по одній порції від кожної аналітичної товарної проби. Маса цих порцій пропорційна масі палива (величині партії), від якої була відібрана первинна товарна проба. В збірній пробі після її скорочення визначають вологість, зольність і інші параметри, передбачені в стандартах на паливо залежно від подальшого його використання, наприклад, вміст сірки, теплоту згоряння, показники спікливості.
Технологічні проби відбирають на збагачувальних фабриках для контролю за технологічним процесом і роботою основного устаткування, тобто для проведення технічного контролю виробництва.
Глибинна проба (рос. роба глубинная; англ. subsurface sample, нім. Tiefenprobe f) — корисної копалини, взятий на глибині залягання безпосередньо з її пласта. За складом відповідає середній якості корисної копалини у пласті.
Відбір проб
При товарному випробуванні як правило застосовують точковий спосіб відбору проб (ГОСТ 10742-71. Це означає, що первинна проба, яку називають в цьому випадку об'єднаною, складається з окремих порцій палива — точкових проб.
Об'є́днана прóба — проба, яка складається з необхідного числа точкових проб відібраних з різних місць однієї партії. Характеризує його середню якість корисної копалини.
Точкова проба — це маса палива, відібрана з одного місця одноразовим рухом пристрою для відбору проб.
Вельми істотним при випробуванні є встановлення норм відбору, тобто маси палива, яка повинна бути відібрана в об'єднану пробу.
Оскільки об'єднана проба визначається числом і масою точкових проб, необхідно встановити, скільки і якої маси узяти точкових проб, щоб отримана об'єднана проба задовільно представляла середню якість партії палива. Раніше при ручному способі відбору проб норми відбору були встановлені на підставі багаторічної практики випробування. Такий чисто емпіричний підхід виявився недостатнім при переході до механізованих і автоматизованих методів випробування. Була розроблена теорія випробування, в основі якої лежать закономірності теорії імовірності і методи математичної статистики.
Серед показників якості вугілля є один, який розподіляється масою палива найбільш нерівномірно і, отже, може бути характеристикою неоднорідності палива. Норми відбору повинні розраховуватися за цим найбільш мінливим показником якості. Теоретично і практично було доведено, що випробування, проведене за цим параметром, гарантує збереження показності проби за будь-яким іншим показником якості. При вивченні вугілля визначили, що показник якості, який змінюється найбільше, — зольність, тому всі розрахунки норм відбору проб ведуться за зольністю, перерахованою на сухе вугілля.
Похибка визначення зольності використовується для оцінки похибки випробування в цілому (відбір, обробка і аналіз проби). Це значення похибки встановлюється наперед в стандарті або в договорі про постачання палива і є підставою для розрахунку норм відбору проб. Так, в ГОСТ 10742-71 похибка випробування з імовірністю 95 % прийнята для палива із зольністю менше 20 % — ±1,0 % (відносна похибка визначення), а із зольністю понад 20 % — ±2 % (абсолютна похибка визначення). Це означає, що якщо при аналізі проби зольність становить 35 %, то дійсна зольність палива з імовірністю 95 % знаходиться в межах від 33 до 37 % і така розбіжність в результатах визначення зольності допускається при випробуванні партії палива, проведеному постачальником і споживачем.
Число точкових проб, які відбираються в об'єднану пробу, залежить від ступеня неоднорідності палива, тобто від його зольності, а маса кожної точкової проби — від розміру шматків вугілля. Чим вище зольність палива, тим більше точкових проб треба відібрати для отримання представницької проби, причому точкові проби повинні відбиратися рівномірно від всієї маси, що випробовується. Відповідно до цього від 1000 т рядового вугілля відбирають 32 точкові проби, а від збагаченого і сортованого — 16. Норми відбору точкових проб розраховують у кожному конкретному випадку за стандартом.
Товарні проби відбирають від кожної партії палива. Проте при регулярних постачаннях допускається за домовленістю із споживачем проводити періодичне випробування, розрахунок норм якого наведений в ГОСТ 10742-71.
Існують два основні способи відбору проб палива: з потоку і з нерухомого шару.
Відбір проб з потоку легше піддається механізації та автоматизації, ніж випробування нерухомої маси палива. Відбір проб з потоку здійснюється при транспортуванні палива за допомогою конвеєра або з падаючого потоку при пересипці вугілля з одного конвеєра на іншій. Точкові проби з рухомого потоку відбирають через рівні інтервали часу. При контрольних випробуваннях проби відбирають з поверхні конвеєра, який спеціально зупиняють перед кожним відбором.
Випробування нерухомої маси палива допускається тільки в тому випадку, якщо неможливо здійснити відбір з потоку.
Точкові проби відбирають в місцях, рівномірно розташованих на поверхні вагонеток, вагонів, штабелів, при зануренні відбираючого пристрою не менше ніж на 0,4 м.
Державним стандартом встановлено, що відбір проб палива треба проводити механізованим способом і лише при неможливості застосування пробовідбірників допускається ручне випробування. Сьогодні на вугільних підприємствах для відбору проб з потоку застосовують ковшові (ПК) і скреперні (ПС) пробовідбірники.
Ковшові пробовідбірники призначені для відбору проб з потоків в місцях пересипу вугілля: через певний проміжок часу ківш перетинає падаючий потік, захоплює точкову пробу і розвантажує її в спеціальний бункер, звідки вугілля надходить в машину для обробки проб. Скреперний пробовідбірник призначений для відбору проб з рухомого стрічкового конвеєра. Скрепер (найчастіше у вигляді напівкруглого ковша), ковзаючи стрічкою конвеєра, зміщує певну масу вугілля в приймальний жолоб.
Для відбору проб з нерухомих мас вугілля розроблені пробовідбірники декількох типів. Найбільшого поширення набули шнекобурові, а також з ковшовим або грейферним захватом точкової проби. Зазвичай ці пробовідбірники виконані у вигляді механізованих комплексів, що дозволяють не тільки відбирати, але і обробляти проби.
Застосування пробовідбірників, особливо типу ПК і ПС, дозволяє не тільки механізувати, але й автоматизувати відбір проб палива.
Обробка проб
Другий ступінь випробування — обробка або оброблення — проводиться з метою приготування лабораторних і аналітичних проб, придатних для проведення аналізу вугілля.
Лабораторна проба — проба, отримана в результаті обробки об'єднаної проби до розмірів 0-3 (0-10) мм і призначена для лабораторних випробувань і підготовки аналітичних проб.
Аналітична проба — проба, отримана в результаті обробки об'єднаної або лабораторної проби і призначена для проведення аналізів. Аналітична проба характеризується розміром 0-0,2 мм.
Отже, в результаті обробки повинна бути отримана невелика за масою тонкомелена проба, що повністю зберігає показність. Це означає, що в основі оброблення первинної проби по суті лежить принцип відбору проб. Відповідно до закономірностей процесу відбору маса проби прямо пропорційна розміру шматків вугілля, тому невелику за масою пробу можна отримати при скороченні тільки після попереднього подрібнення всього палива.
Обробка проб складається з послідовних операцій подрібнення (дроблення), перемішування і скорочення (ділення), причому число таких циклів залежить від розміру шматків вугілля в об'єднаній пробі. При розмірі шматків менше 150 мм обробку проби проводять в два етапи: готують лабораторну, а потім аналітичну проби. При розмірі шматків понад 150 мм оброблення проби складається з трьох циклів: на першому проміжному етапі вугілля дроблять до розмірів 0-25 або 0-13 мм і зі скороченої маси готують лабораторну, а потім аналітичну проби.
Щоб зберегти показність проби в процесі оброблення, необхідно дотримуватися певного співвідношення між ступенем подрібнення і мінімальною масою скороченої проби. Це співвідношення зафіксоване в стандарті і є строго обов'язковим при проведенні обробки проб (ГОСТ 10742-71).
Таблиця – Допустимі співвідношення між масою проби і ступенем подрібнення
| Розмір максимальних шматків після дроблення проби, мм | Мінімальна маса проби після скорочення, кг | |
| для збагаченого вугілля | для незбагаченого вугілля | |
| 20 10 3 1,6 1,0 від 0,2 до 0 | 5,0 1,5 0,6 0,2 0,15 0,085 | 30,0 12,0 2,0 1,0 0,6 0,085 |
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- В. І. Саранчук,М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proba korisnoyi kopalini ros proba angl sample nim Probe f Probestuck n pevna chastina porciya korisnoyi kopalini vzyata za viznachenimi pravilami z yiyi zagalnoyi masi z masivu shtabelya tehnologichnogo potoku bunkera abo vagona z metoyu doslidzhennya yiyi skladu yakostej vlastivostej Zagalna harakteristikaZa napryamkom doslidzhennya rozriznyayut P mineralogichni himichni ta tehnologichni Za miscem vidboru plastovi ekspluatacijni ta tovarni P V zalezhnosti vid priznachennya tovarni probi pidrozdilyayut na rozrahunkovi arbitrazhni ta kontrolni V procesi vidboru ta pidgotovki vidilyayut pervinni laboratorni analitichni probi Krim togo rozriznyayut tochkovi ta ob yednani spilni probi Golovna vimoga do P yiyi reprezentativnist tobto nadijne vidobrazhennya parametriv ta vlastivostej vsiyeyi masi dosli dzhuvanogo materialu Ce zabezpechuyetsya dotrimannyam vstanovlenih pravil ta norm vidboru oserednennya zmishuvannya sko rochennya prob podribnennya ta prigotuvannya P do doslidzhennya Minimalna masa spilnoyi probi suma porcij prob zalezhit vid krupnosti maksimalnih zeren produktu sho oprobuyetsya gustini vmistu i rivnomirnosti vkraplennya komponentu sho kontrolyuyetsya Cya masa viznachayetsya za empirichnoyu formuloyu Qmin k dmax dd dd de Qmin minimalna masa spilnoyi probi kg dmax rozmir maksimalnogo zerna v probi mm k koeficiyent odnoridnosti sho vrahovuye rivnomirnist vkraplennya i harakter korisnoyi kopalini tabl Mineralogichni probi vidbirayutsya dlya makro i mikroanaliziv Pri makroskopichnomu analizi mineralnij sklad probi v viglyadi shlifa abo poroshku viznachayetsya neozbroyenim okom pri mikroskopichnomu proba doslidzhuyetsya pid mikroskopom Mineralogichnij analiz robitsya dlya oderzhannya danih pro sirovinu yak ob yekta zbagachennya kilkisnij sklad korisnih i porodnih mineraliv strukturni i teksturni osoblivosti korisnoyi kopalini harakteristika vkraplennya harakter zrostannya mineralnih zeren krupnist kristalizaciyi fizichni i himichni vlastivosti mineraliv gustina magnitni i elektrichni vlastivosti zmochuvanist micnist blisk i in Na zbagachuvalnih fabrikah mineralogichnij analiz vikoristovuyetsya dlya operativnogo kontrolyu yakosti vihidnogo materialu i produktiv zbagachennya a takozh dlya viznachennya tehnologichnih vlastivostej korisnih kopalin Himichni probi vidbirayutsya dlya viznachennya himichnogo skladu korisnoyi kopalini i produktiv yiyi pererobki Za danimi himichnogo analizu i geologichnogo doslidzhennya viznachayutsya zapasi korisnoyi kopalini i pridatnist yiyi dlya promislovogo vikoristannya Rezultati himichnogo analizu sluzhat dlya ocinki yakosti korisnoyi kopalini i produktiv zbagachennya vmistu korisnih i porodnih komponentiv kontrolyu tehnologichnogo procesu i skladannya tehnologichnogo i tovarnogo balansiv Tehnologichni probi sluzhat dlya viznachennya skladu i vlastivostej korisnoyi kopalini yiyi zbagachuvanosti sitovogo i frakcijnogo analiziv sho dozvolyaye vibrati i obgruntuvati racionalnu shemu zbagachennya a takozh rozrahuvati rezultati zbagachennya korisnoyi kopalini Vidi probZalezhno vid cilej i priznachennya viprobuvannya rozriznyayut ekspluatacijni tovarni kontrolni zbirni i tehnologichni probi Probi plastiv i ekspluatacijni probi harakterizuyut palivo v procesi jogo vidobuvannya tovarni i kontrolni ocinyuyut palivo yak tovarnu produkciyu vugilnih pidpriyemstv i zbagachuvalnih fabrik zbirni probi vikoristovuyut dlya viznachennya serednih pokaznikiv yakosti vugillya sho vidvantazhuyetsya spozhivacham protyagom misyacya i nareshti tehnologichni probi vidbirayut na riznih stadiyah zbagachennya dlya kontrolyu za robotoyu ustatkuvannya Proba plasta harakterizuye budovu i yakist plasta v tochci vidboru probi GOST 9815 75 Probu plasta vidbirayut bezposeredno u viboyah girnichih virobok abo na rozrizah visikannyam poperechnoyi borozni u vugilnomu plasti Pri prostij budovi plasta probu vijmayut po vsomu rozrizu borozni vklyuchayuchi vsi pachki vugillya i porodni prosharki sho pidlyagayut sumisnomu vidobuvannyu zagalna proba Pri skladnij budovi plasta vid kozhnoyi pachki vugillya i porodnogo prosharku potuzhnistyu ponad 10 mm vidbirayut probi okremo ne dopuskayuchi zmishuvannya Pislya podribnennya kozhnu z prob dilyat na dvi chastini dlya odnoyi z kotrih viznachayut zolnist i dijsnu gustinu Drugu chastinu cih prob zmishuyut i skladayut takim chinom zagalnu probu yaka harakterizuye plast v cilomu V zagalnij probi plasta viznachayut vmist vologi i sirki zolnist vihid letkih rechovin teplotu zgoryannya i pokazniki spiklivosti Pri neobhidnosti viznachennya frakcijnogo skladu z vzhe vidibranoyi probi plasta vidbirayut specialnu plastovo frakcijnu probu Ekspluatacijnu probu vidbirayut vid vidobutogo paliva dlya harakteristiki yakosti tovarnoyi produkciyi yaka viroblyayetsya z okremoyi lavi abo dilyanki z vrahuvannyam zasmichennya vugillya porodoyu GOST 16094 78 Ekspluatacijni probi priznacheni dlya viznachennya granulometrichnogo skladu zolnosti i vmistu mineralnih domishok porodi z rozmirami grudok 25 mm i bilshe Ekspluatacijna proba vidbirayetsya na kozhnij dilnici pri normalnomu tehnologichnomu procesi vidobutku vugillya ne ridshe odnogo razu na pivrichchya Tovarna proba harakterizuye yakist paliva vidvantazhenogo spozhivacham Ce mozhe buti vugillya vidobute v shahti na rozrizi abo koncentrat i promprodukt otrimani pri zbagachenni Odnu tovarnu probu vidbirayut vid kozhnoyi partiyi paliva Ponyattya partiya oznachaye masa paliva yaka viroblena i vidvantazhena spozhivacham za pevnij promizhok chasu dobu zminu i t d GOST 10742 71 Za naslidkami analizu tovarnoyi probi zolnist vihid letkih rechovin vmist vologi sirki pokazniki spiklivosti provodyat vzayemni rozrahunki mizh postachalnikom i spozhivachem tomu ci probi nazivayut takozh tovarno rozrahunkovimi Kontrolnu tovarnu probu vidbirayut u razi potrebi dlya utochnennya i perevirki pokaznikiv za yakimi provodyat rozrahunki pri postachannyah Kontrolne viprobuvannya tovarnoyi produkciyi provoditsya postachalnikom abo spozhivachem yaksho vinikayut rozbizhnosti abo sumnivi v pravilnosti rezultativ analizu vugillya Zbirni probi priznacheni dlya viznachennya serednoyi yakosti paliva vidvantazhenogo z pidpriyemstva protyagom misyacya GOST 1817 64 Zbirni probi gotuyut okremo za markami tehnologichnimi grupami vugillya i produktami zbagachennya paliva vidpovidno do vidiv produkciyi yaki viroblyaye pidpriyemstvo Zbirnu probu skladayut protyagom misyacya shlyahom nabirannya do neyi po odnij porciyi vid kozhnoyi analitichnoyi tovarnoyi probi Masa cih porcij proporcijna masi paliva velichini partiyi vid yakoyi bula vidibrana pervinna tovarna proba V zbirnij probi pislya yiyi skorochennya viznachayut vologist zolnist i inshi parametri peredbacheni v standartah na palivo zalezhno vid podalshogo jogo vikoristannya napriklad vmist sirki teplotu zgoryannya pokazniki spiklivosti Tehnologichni probi vidbirayut na zbagachuvalnih fabrikah dlya kontrolyu za tehnologichnim procesom i robotoyu osnovnogo ustatkuvannya tobto dlya provedennya tehnichnogo kontrolyu virobnictva Glibinna proba ros roba glubinnaya angl subsurface sample nim Tiefenprobe f korisnoyi kopalini vzyatij na glibini zalyagannya bezposeredno z yiyi plasta Za skladom vidpovidaye serednij yakosti korisnoyi kopalini u plasti Vidbir probPri tovarnomu viprobuvanni yak pravilo zastosovuyut tochkovij sposib vidboru prob GOST 10742 71 Ce oznachaye sho pervinna proba yaku nazivayut v comu vipadku ob yednanoyu skladayetsya z okremih porcij paliva tochkovih prob Ob ye dnana proba proba yaka skladayetsya z neobhidnogo chisla tochkovih prob vidibranih z riznih misc odniyeyi partiyi Harakterizuye jogo serednyu yakist korisnoyi kopalini Tochkova proba ce masa paliva vidibrana z odnogo miscya odnorazovim ruhom pristroyu dlya vidboru prob Velmi istotnim pri viprobuvanni ye vstanovlennya norm vidboru tobto masi paliva yaka povinna buti vidibrana v ob yednanu probu Oskilki ob yednana proba viznachayetsya chislom i masoyu tochkovih prob neobhidno vstanoviti skilki i yakoyi masi uzyati tochkovih prob shob otrimana ob yednana proba zadovilno predstavlyala serednyu yakist partiyi paliva Ranishe pri ruchnomu sposobi vidboru prob normi vidboru buli vstanovleni na pidstavi bagatorichnoyi praktiki viprobuvannya Takij chisto empirichnij pidhid viyavivsya nedostatnim pri perehodi do mehanizovanih i avtomatizovanih metodiv viprobuvannya Bula rozroblena teoriya viprobuvannya v osnovi yakoyi lezhat zakonomirnosti teoriyi imovirnosti i metodi matematichnoyi statistiki Sered pokaznikiv yakosti vugillya ye odin yakij rozpodilyayetsya masoyu paliva najbilsh nerivnomirno i otzhe mozhe buti harakteristikoyu neodnoridnosti paliva Normi vidboru povinni rozrahovuvatisya za cim najbilsh minlivim pokaznikom yakosti Teoretichno i praktichno bulo dovedeno sho viprobuvannya provedene za cim parametrom garantuye zberezhennya pokaznosti probi za bud yakim inshim pokaznikom yakosti Pri vivchenni vugillya viznachili sho pokaznik yakosti yakij zminyuyetsya najbilshe zolnist tomu vsi rozrahunki norm vidboru prob vedutsya za zolnistyu pererahovanoyu na suhe vugillya Pohibka viznachennya zolnosti vikoristovuyetsya dlya ocinki pohibki viprobuvannya v cilomu vidbir obrobka i analiz probi Ce znachennya pohibki vstanovlyuyetsya napered v standarti abo v dogovori pro postachannya paliva i ye pidstavoyu dlya rozrahunku norm vidboru prob Tak v GOST 10742 71 pohibka viprobuvannya z imovirnistyu 95 prijnyata dlya paliva iz zolnistyu menshe 20 1 0 vidnosna pohibka viznachennya a iz zolnistyu ponad 20 2 absolyutna pohibka viznachennya Ce oznachaye sho yaksho pri analizi probi zolnist stanovit 35 to dijsna zolnist paliva z imovirnistyu 95 znahoditsya v mezhah vid 33 do 37 i taka rozbizhnist v rezultatah viznachennya zolnosti dopuskayetsya pri viprobuvanni partiyi paliva provedenomu postachalnikom i spozhivachem Chislo tochkovih prob yaki vidbirayutsya v ob yednanu probu zalezhit vid stupenya neodnoridnosti paliva tobto vid jogo zolnosti a masa kozhnoyi tochkovoyi probi vid rozmiru shmatkiv vugillya Chim vishe zolnist paliva tim bilshe tochkovih prob treba vidibrati dlya otrimannya predstavnickoyi probi prichomu tochkovi probi povinni vidbiratisya rivnomirno vid vsiyeyi masi sho viprobovuyetsya Vidpovidno do cogo vid 1000 t ryadovogo vugillya vidbirayut 32 tochkovi probi a vid zbagachenogo i sortovanogo 16 Normi vidboru tochkovih prob rozrahovuyut u kozhnomu konkretnomu vipadku za standartom Tovarni probi vidbirayut vid kozhnoyi partiyi paliva Prote pri regulyarnih postachannyah dopuskayetsya za domovlenistyu iz spozhivachem provoditi periodichne viprobuvannya rozrahunok norm yakogo navedenij v GOST 10742 71 Isnuyut dva osnovni sposobi vidboru prob paliva z potoku i z neruhomogo sharu Vidbir prob z potoku legshe piddayetsya mehanizaciyi ta avtomatizaciyi nizh viprobuvannya neruhomoyi masi paliva Vidbir prob z potoku zdijsnyuyetsya pri transportuvanni paliva za dopomogoyu konveyera abo z padayuchogo potoku pri peresipci vugillya z odnogo konveyera na inshij Tochkovi probi z ruhomogo potoku vidbirayut cherez rivni intervali chasu Pri kontrolnih viprobuvannyah probi vidbirayut z poverhni konveyera yakij specialno zupinyayut pered kozhnim vidborom Viprobuvannya neruhomoyi masi paliva dopuskayetsya tilki v tomu vipadku yaksho nemozhlivo zdijsniti vidbir z potoku Tochkovi probi vidbirayut v miscyah rivnomirno roztashovanih na poverhni vagonetok vagoniv shtabeliv pri zanurenni vidbirayuchogo pristroyu ne menshe nizh na 0 4 m Derzhavnim standartom vstanovleno sho vidbir prob paliva treba provoditi mehanizovanim sposobom i lishe pri nemozhlivosti zastosuvannya probovidbirnikiv dopuskayetsya ruchne viprobuvannya Sogodni na vugilnih pidpriyemstvah dlya vidboru prob z potoku zastosovuyut kovshovi PK i skreperni PS probovidbirniki Kovshovi probovidbirniki priznacheni dlya vidboru prob z potokiv v miscyah peresipu vugillya cherez pevnij promizhok chasu kivsh peretinaye padayuchij potik zahoplyuye tochkovu probu i rozvantazhuye yiyi v specialnij bunker zvidki vugillya nadhodit v mashinu dlya obrobki prob Skrepernij probovidbirnik priznachenij dlya vidboru prob z ruhomogo strichkovogo konveyera Skreper najchastishe u viglyadi napivkruglogo kovsha kovzayuchi strichkoyu konveyera zmishuye pevnu masu vugillya v prijmalnij zholob Dlya vidboru prob z neruhomih mas vugillya rozrobleni probovidbirniki dekilkoh tipiv Najbilshogo poshirennya nabuli shnekoburovi a takozh z kovshovim abo grejfernim zahvatom tochkovoyi probi Zazvichaj ci probovidbirniki vikonani u viglyadi mehanizovanih kompleksiv sho dozvolyayut ne tilki vidbirati ale i obroblyati probi Zastosuvannya probovidbirnikiv osoblivo tipu PK i PS dozvolyaye ne tilki mehanizuvati ale j avtomatizuvati vidbir prob paliva Obrobka probDrugij stupin viprobuvannya obrobka abo obroblennya provoditsya z metoyu prigotuvannya laboratornih i analitichnih prob pridatnih dlya provedennya analizu vugillya Laboratorna proba proba otrimana v rezultati obrobki ob yednanoyi probi do rozmiriv 0 3 0 10 mm i priznachena dlya laboratornih viprobuvan i pidgotovki analitichnih prob Analitichna proba proba otrimana v rezultati obrobki ob yednanoyi abo laboratornoyi probi i priznachena dlya provedennya analiziv Analitichna proba harakterizuyetsya rozmirom 0 0 2 mm Otzhe v rezultati obrobki povinna buti otrimana nevelika za masoyu tonkomelena proba sho povnistyu zberigaye pokaznist Ce oznachaye sho v osnovi obroblennya pervinnoyi probi po suti lezhit princip vidboru prob Vidpovidno do zakonomirnostej procesu vidboru masa probi pryamo proporcijna rozmiru shmatkiv vugillya tomu neveliku za masoyu probu mozhna otrimati pri skorochenni tilki pislya poperednogo podribnennya vsogo paliva Obrobka prob skladayetsya z poslidovnih operacij podribnennya droblennya peremishuvannya i skorochennya dilennya prichomu chislo takih cikliv zalezhit vid rozmiru shmatkiv vugillya v ob yednanij probi Pri rozmiri shmatkiv menshe 150 mm obrobku probi provodyat v dva etapi gotuyut laboratornu a potim analitichnu probi Pri rozmiri shmatkiv ponad 150 mm obroblennya probi skladayetsya z troh cikliv na pershomu promizhnomu etapi vugillya droblyat do rozmiriv 0 25 abo 0 13 mm i zi skorochenoyi masi gotuyut laboratornu a potim analitichnu probi Shob zberegti pokaznist probi v procesi obroblennya neobhidno dotrimuvatisya pevnogo spivvidnoshennya mizh stupenem podribnennya i minimalnoyu masoyu skorochenoyi probi Ce spivvidnoshennya zafiksovane v standarti i ye strogo obov yazkovim pri provedenni obrobki prob GOST 10742 71 Tablicya Dopustimi spivvidnoshennya mizh masoyu probi i stupenem podribnennya Rozmir maksimalnih shmatkiv pislya droblennya probi mm Minimalna masa probi pislya skorochennya kg dlya zbagachenogo vugillya dlya nezbagachenogo vugillya 20 10 3 1 6 1 0 vid 0 2 do 0 5 0 1 5 0 6 0 2 0 15 0 085 30 0 12 0 2 0 1 0 0 6 0 085Div takozhporciya Proba Proba dorogocinnogo metalu probovidbirachi Proboobrobna mashina Skorochennya probiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4