Сполучені Штати Америки — північноамериканська країна, що простяглась від узбережжя Тихого океану на заході до узбережжя Атлантичного на сході, між Канадою на півночі та Мексикою на півдні. До складу США також входять штати Аляска, на крайньому північному заході континенту, і Гаваї, на однойменних островах у тропічній частині Тихого океану. США також належать ряд островів і архіпелагів у Атлантичному і Тихому океанах . Загальна площа країни, без заморських територій, дорівнює 9 826 675 км² (3-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 9 147 593 км², а на поверхню внутрішніх вод — 685 924 км²США. Площа країни вдвічі менша за площу Російської Федерації або Південної Америки, утричі менша за площу Африки, трохи більша за площу Китаю.
Географія США | |
---|---|
Географічне положення Сполучених Штатів Америки | |
Географічне положення | |
Континент | Північна Америка |
Регіон | Північна Америка |
Координати | 38°00′ пн. ш. 97°00′ зх. д. / 38.000° пн. ш. 97.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 9,82 млн км² (3-тє) |
• суходіл | 93,24 % |
• води | 6,76 % |
Морське узбережжя | 19,9 тис. км |
Державний кордон | 12 048 км |
Рельєф | |
Тип | різноманітний, переважно рівнинний |
Найвища точка | гора Мак-Кінлі (6190 м) |
Найнижча точка | Долина Смерті (-86 м) |
Клімат | |
Тип | від полярного до тропічного |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Міссісіпі з .Міссурі (4 370 км) |
Найбільше озеро | Верхнє (82 414 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | кам'яне вугілля, руди кольорових металів, фосфати, рідкісноземельні елементи, уранові руди, боксити, золото, залізні руди, …,деревина, родючі ґрунти |
Стихійні лиха | цунамі, активний вулканізм, тропічні циклони, торнадо, лісові пожежі, …, вічна мерзлота |
Екологічні проблеми | забруднення повітря, кислотні дощі, забруднення вод |
Назва
Офіційна назва — Сполучені Штати Америки, Сполучені Штати, США (англ. United States of America, United States; USA, US). Назва країни була уперше використана в Декларації незалежності США: «Ми, таким чином, представники союзних держав Америки, що зібралися на Генеральний Конгрес…». У преамбулі до Конституції США знову застосована така назва: «Ми, народ Сполучених Штатів…». Імовірно, фраза "сполучені штати" була використана замість простого переліку колишніх британських колоній, оскільки до останнього залишалося невизначеним, які саме колонії підпишуть документ. Термін «штат» (англ. State) в назві країни означає те саме, що й держава і прямо вказує на федеративний устрій і рівноправність суб'єктів, що її утворюють. Походження назви континенту Америка спірне. За найпопулярнішою теорією, назва походить від латинізованого імені італійського дослідника і картографа Амеріго Веспуччі (лат. Americus Vespucius; 1454-1512), що перетворилося спочатку на Америко, а потім — Америка. Жіночий рід був обраний відповідно до закінчення всіх інших відомих на той час континентів.
Історія дослідження території
Географічне положення
Сполучені Штати Америки — північноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Канадою (спільний кордон — 8893 км, включно з 2477 км кордону на Алясці), на півдні — з Мексикою (3155 км). 28,5 км державного кордону на Кубі, де розміщується на постійній орендній основі військово-морська база США — Гуантанамо. Загальна довжина державного кордону — 12048 км. Сполучені Штати Америки омиваються водами Тихого океану на заході, Атлантичного — на сході, Північного Льодовитого — на півночі (штат Аляска). Загальна довжина морського узбережжя 19,9 тис. км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла до територіальних вод зона, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Протяжність континентального шельфу не визначена.
- Карта Сполучених Штатів Америки (англ.)
- Порівняння розмірів території України та США
- Виключна економічна зона США
Крайні пункти
Час
США лежать в 6 годинних поясах: UTC-10 (Гавайські й Алеутські острови); UTC-9 (Аляска); UTC-8 (Тихоокеанське узбережжя); UTC-7; UTC-6; UTC-5 (Атлантичне узбережжя). У столиці країні, місті Вашингтон UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом). Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.
Геологія
- Водоносні горизонти за типом водовмісних порід
Корисні копалини
Надра Сполучених Штатів Америки багаті на ряд корисних копалин: кам'яне вугілля (27 % світових запасів, 491 млрд тонн), мідь, свинець, молібден, фосфати, рідкісноземельні елементи, уранові руди, боксити, золото, залізо, ртуть, нікель, калійні солі, срібло, вольфрам, цинк, нафту, природний газ.
Сейсмічність
- Зони сейсмічної небезпеки
- Наслідки землетрусу в Сан-Франциско, 1906 рік
Вулканізм
Загалом на території США налічується 169 активних вулканів, які можуть почати вивергатися у будь-яку мить. Вулкани Рейнір і Мауна-Лоа були включені у роках до програми «Десятиліття вулканів», міжнародної дослідницької програми впливу вулканічної діяльності на людство (IAVCEI), як частини зі зменшення небезпеки від стихійних лих.
Рельєф
Середні висоти — 760 м; найнижча точка — Долина Смерті (-86 м); найвища точка — гора Мак-Кінлі (Деналі) (6190 м); вулкан Мауна-Кеа (4205 м) на Гаваях — найвища гора планети, якщо рахувати від підніжжя, що знаходиться на дні Тихого океану на глибині 10 200 м. Близько 50 % території США займають гірські хребти, плоскогір'я і плато Кордильєр; східну околицю пояса Кордильєр утворюють хребти Скелястих гір з висотою понад 4000 м. На сході — Аппалачі (2037 м). Між Кордильєрами і Аппалачами — великі внутрішні рівнини. На захід від Скелястих гір лежать великі плато і плоскогір'я (вис. 2000-3500 м): вулканічне Колумбійське плато, пустельне плоскогір'я Великий Басейн з западинами (найбільша — Долина Смерті), плато Колорадо.
- Рельєф Сполучених Штатів Америки
- Гіпсометрична карта Сполучених Штатів Америки
- Територія США з космосу
- Компіляція супутникових знімків поверхні країни
- Гора Мак-Кінлі (Деналі)
- Долина Смерті з літака
- Хребет Тітон у Скелястих горах
- Внутрішні рівнини, Огайо
- Гранд-каньйон
Узбережжя
Острови
Гавайські острови — група вулканів висотою до 4205 м.
Клімат
Територія Сполучених Штатів Америки лежить у п'яти кліматичних поясах: полярному (північ Аляски), субполярному (центральна Аляска), помірному (Алеутські острови, південна Аляска, північна смуга штатів), субтропічному, тропічному (Флорида, південний Техас, Гаваї).
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Сполучених Штатів Америки (за Кеппеном) (англ.)
- Карта розподілу атмосферних опадів
- Карта поширення торнадо
- Агрокліматична карта США
На Алясці влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна панівних вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря, прохолодне вологе літо з туманами на узбережжях; вітряна волога зима на узбережжі, вглиб континенту в горах набагато тепліше ніж внизу в долинах. Зона утворення багаторічної мерзлоти, на водоймах крига (на річках влітку може зберігатись у вигляді полію). На південному узбережжі значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, значним сніговим покривом. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою. Зволоження надмірне, рівномірне за сезонами.
У північних штатах на кордоні з Канадою превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос, на узбережжях клімат вологий морський, вглибині континенту — континентальний, де важливим погодним чинником є часті вторгнення як арктичного, так і тропічного повітря з Мексиканської затоки. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, значний сніговий покрив. Відносно прохолодне літо з ясною погодою. Зволоження рівномірне за сезонами, на узбережжях надмірне.
Значна частина штатів лежить у субтропіках. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною, можливе випадіння снігу. Значні сезонні амплітуди температури повітря.
Західне тихоокеанське узбережжя має подібний до середземноморського клімат, з максимумом атмосферних опадів взимку й посухами влітку. Гірські райони Кордильєр мають більш спекотну посушливу погоду, взимку — можливий сніг і приморозки. Рівнинні штати відзначаються рівномірним розподілом опадів за сезонами. Зіткнення арктичного повітря з прогрітим тропічним призводить до утворення торнадо на так званій «алеї торнадо» центральних рівнин. На атлантичному східному узбережжі влітку спекотно й волого, сезон дощів, взимку — відносно прохолодно й посушливо.
У Флориді й на Гаваях увесь рік панує тропічне повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри. Зволоження надмірне. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони.
- Температурна карта теплої течії Гольфстрим
- Крижані тороси і нагін льоду на південному березі озера Верхнє
- Ураган Катрина, 2005 рік
- Туман у Сан-Франциско
Сполучені Штати Америки є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 3069 км³. Станом на 2012 рік у країні налічувалось 264 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа США
- Система водних басейнів країни
- Основні гідроніми США (англ.)
Річки
Річки більшої частини території країни належать басейну Атлантичного океану: Міссісіпі з притоками Міссурі і Огайо, Ріо-Гранде. На захід від Кольдир'єр — басейну Тихого океану: Колумбія і Колорадо, Юкон з на Алясці, річки Гавайських островів. Річки, що беруть свій початок на хребті Брукс, належать до басейну Північного Льодовитого океану.
- Головні річки США
- Злиття Канзасу і Міссурі
- Меандр річки Колорадо
- Річка Колумбія
- Дельта Міссісіпі з космосу
Озера
На північному сході — система Великих озер.
- Великі озера з космосу
- Батиметрія системи Великих озер
- Висотний профіль системи Великих озер
- Озеро Плесід у горах Адірондак
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунтові води – одне з найважливіших джерел прісної води на Землі, що забезпечує майже половину всієї питної води та близько 40 % світових поливів. Однак люди викачують ґрунтові води швидше, ніж вони поновлюються. Коли занадто багато ґрунтових вод викачується з підземних джерел, це призводить до зниження рівня та падіння землі, а також виникнення розломів. Розломи є ознакою напруги поверхні Землі, вони можуть пошкодити будинки, дороги, канали, греблі та загрожувати життю людей.
Станом на 2023 рік, згідно повідомлення видання The New York Times, у США розпочалася національна криза через те, що ґрунтові води швидко викачуються, викликаючи розломи на південному заході країни на багато миль. Ці розломи виявлені в Аризоні, Юті та Каліфорнії. Наприклад, ситуація в Аризоні відома вже досить давно, і наголошується, що 169 миль (272 км) розломів вже зареєстровано. Рівень підземних вод вже призвів до проблем у багатьох частинах США, і відновлення ресурсів може зайняти сторіччя або навіть тисячоліття, якщо це можливо. Один із ключових факторів — це невідповідність у законодавстві поміж штатами, що призводить до недостатнього регулювання викачування ґрунтових вод. В Аризоні ґрунтові води не регулюються, і проблема ускладнюється тим, що наповнення річок щорічно зменшується через зміну клімату.
Ґрунти
- Карта режиму зволоження ґрунтів
Рослинність
Земельні ресурси Сполучених Штатів Америки (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 44,5 %,
- орні землі — 16,8 %,
- багаторічні насадження — 0,3 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 27,4 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 33,3 %;
- інше — 22,2 %.
- Карта лісової біомаси США, 2011 рік
- Мішані ліси Мічигану восени
- Зарості юкк у південній Каліфорнії
- Вологі ліси північно-західного узбережжя, штат Вашингтон
- Тундра на Алясці
- Вологі тропічні ліси на Гаваях
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні вся територія країни (за виключенням Гаваїв) належить до Голарктичної області: гірські штати заходу — до , штати Великих рівнин — до , пустелі півдня — до , штати Півночі — до , штати Півдня — до , території поблизу Великих озер, штат Мен і Монтана — до . Північ Аляски — до , центр і південь Аляски — до Канадської провінції Циркумбореальної підобласті Голарктичної області. Гавайські острови лежать у Гавайській підобласті Австралійської області.
- Бізони у преріях Оклахоми
Охорона природи
- Карта національних лісів США (англ.)
- Мережа охоронюваних морських ділянок
-
США є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
- Мадридського протоколу про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику,
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- ,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP)-Persistent Organic Pollutants,
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP)-Volatile Organic Compounds,
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів. США
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- цунамі на тихоокеанському узбережжі;
- активний вулканізм на заході Аляски, Алеутських островах (вулкан , 2519 м, що становить потенційну загрозу авіаперевезенням між Північною Америкою та Східною Азією), Гавайських островах (Мауна-Лоа, 4170 м), Північних Маріанських, штаті Вашингтон (вулкани Маунт-Рейнір (4392 м) і Сент-Хеленс (2549 м), відомий своїм руйнівним виверженням 1980 року);
- землетруси на тихоокеанському узбережжі;
- урагани на узбережжях Атлантичного океану і Мексиканської затоки;
- торнадо на Середньому й Південному Заході;
- зсуви ґрунту в Каліфорнії;
- лісові пожежі у горах на заході;
- повіді;
- вічна мерзлота на півночі Аляски, що є суттєвою перешкодою для її освоєння.
- Торнадо у Техасі, 2 червня 1995 року
- Виверження вулкана Павлоф, 2013 рік
- Наслідки урагану Катрина в Новому Орлеані, 2005 рік
- Карта поширення лісових пожеж
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- величезний обсяг викидів вуглекислого газу, що його продукує енергетика на викопному паливі;
- забруднення повітря;
- кислотні дощі;
- забруднення вод пестицидами і мінеральними добривами;
- обмежені ресурси природних джерел питної води у західній частині країни;
- спустелювання на південному заході. США
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Сполучених Штатів Америки можна розділити на 10 великих регіонів, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
- Аппалачі — гірський край, що тягнеться на 1900 км від північної частини штату Мен до центральної частини штату Алабама. Тут розташовані всі значні гірські вершини сходу США, з них не менше 20 перевищують 1520 м і 8 — 1830 м. У складі регіону виділяють наступні райони: Підмонт, , Хребти і Долини, , , долина річки Св. Лаврентія і Нова Англія.
- Берегові рівнини охоплюють велику територію, що відкривається до Атлантичного океану і Мексиканської затоки. Загальна протяжність берегової лінії цих рівнин перевищує 3200 км. Поверхня рівнин переважно плоска або пологохвиляста, з невисокими горбами і грядами. Більше половини території провінції розташовано на висотах менше 30 м над рівнем моря, і тільки в декількох місцях: вище 150 м. Розрізнюють Приатлантичну і Примексиканську рівнини.
- Внутрішні височини.
- Внутрішні рівнини.
- Височини біля озера Верхнього.
- Скелясті гори.
- Міжгірні плато.
- Тихоокеанські Берегові гори.
- Аляска.
- Гавайські острови.
- Фізіоко-географічні регіони США
- Фізіоко-географічне районування США
- Екорегіони США третього рівня
Див. також
Примітки
- USA, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Топонім United States традиційно перекладається українською як Сполучені Штати, а не дослівно — «союзні держави».
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Сполучені Штати Америки // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- В США – 169 вулканов, которые могут начать извергаться : ( )[рос.] : [арх. 17 березня 2019 року] // beta.in.ua. — Beta.in.ua, 2018. — 15 мая. — Дата звернення: 17 березня 2019 року.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- На південному заході США з’явилися гігантські тріщини в землі. // Автор: Андрій Неволін. 27.09.2023
- Вчені попереджають, що на південному заході США з’являються гігантські тріщини. // Автор: Андрій Неволін. 13.09.2023
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Сполучені Штати Америки // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) США // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Северная Америка. — М. : Прогресс, 1979. — 304 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Сполучених Штатів Америки |
- Вікісховище : Атлас Сполучених Штатів Америки.
- Карти Сполучених Штатів Америки : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- United States : ( )[англ.] : [арх. 17 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про США : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову США.
- USGS. Science for a changing world : ( )[англ.] // usgs.gov. — USGS, 2019. — 7 March. — Дата звернення: 17 березня 2019 року. — Офіційний сайт Геологічної служби США.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spolucheni Shtati Ameriki pivnichnoamerikanska krayina sho prostyaglas vid uzberezhzhya Tihogo okeanu na zahodi do uzberezhzhya Atlantichnogo na shodi mizh Kanadoyu na pivnochi ta Meksikoyu na pivdni Do skladu SShA takozh vhodyat shtati Alyaska na krajnomu pivnichnomu zahodi kontinentu i Gavayi na odnojmennih ostrovah u tropichnij chastini Tihogo okeanu SShA takozh nalezhat ryad ostroviv i arhipelagiv u Atlantichnomu i Tihomu okeanah Zagalna plosha krayini bez zamorskih teritorij dorivnyuye 9 826 675 km 3 tye misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 9 147 593 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 685 924 km SShA Plosha krayini vdvichi mensha za ploshu Rosijskoyi Federaciyi abo Pivdennoyi Ameriki utrichi mensha za ploshu Afriki trohi bilsha za ploshu Kitayu Geografiya SShAGeografichne polozhennya Spoluchenih Shtativ AmerikiGeografichne polozhennyaKontinentPivnichna AmerikaRegionPivnichna AmerikaKoordinati38 00 pn sh 97 00 zh d 38 000 pn sh 97 000 zh d 38 000 97 000TeritoriyaPlosha9 82 mln km 3 tye suhodil93 24 vodi6 76 Morske uzberezhzhya19 9 tis kmDerzhavnij kordon12 048 kmRelyefTipriznomanitnij perevazhno rivninnijNajvisha tochkagora Mak Kinli 6190 m Najnizhcha tochkaDolina Smerti 86 m KlimatTipvid polyarnogo do tropichnogoVnutrishni vodiNajdovsha richkaMissisipi z Missuri 4 370 km Najbilshe ozeroVerhnye 82 414 km InshePrirodni resursikam yane vugillya rudi kolorovih metaliv fosfati ridkisnozemelni elementi uranovi rudi boksiti zoloto zalizni rudi derevina rodyuchi gruntiStihijni lihacunami aktivnij vulkanizm tropichni cikloni tornado lisovi pozhezhi vichna merzlotaEkologichni problemizabrudnennya povitrya kislotni doshi zabrudnennya vodNazvaOficijna nazva Spolucheni Shtati Ameriki Spolucheni Shtati SShA angl United States of America United States USA US Nazva krayini bula upershe vikoristana v Deklaraciyi nezalezhnosti SShA Mi takim chinom predstavniki soyuznih derzhav Ameriki sho zibralisya na Generalnij Kongres U preambuli do Konstituciyi SShA znovu zastosovana taka nazva Mi narod Spoluchenih Shtativ Imovirno fraza spolucheni shtati bula vikoristana zamist prostogo pereliku kolishnih britanskih kolonij oskilki do ostannogo zalishalosya neviznachenim yaki same koloniyi pidpishut dokument Termin shtat angl State v nazvi krayini oznachaye te same sho j derzhava i pryamo vkazuye na federativnij ustrij i rivnopravnist sub yektiv sho yiyi utvoryuyut Pohodzhennya nazvi kontinentu Amerika spirne Za najpopulyarnishoyu teoriyeyu nazva pohodit vid latinizovanogo imeni italijskogo doslidnika i kartografa Amerigo Vespuchchi lat Americus Vespucius 1454 1512 sho peretvorilosya spochatku na Ameriko a potim Amerika Zhinochij rid buv obranij vidpovidno do zakinchennya vsih inshih vidomih na toj chas kontinentiv Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaSpolucheni Shtati Ameriki pivnichnoamerikanska krayina sho mezhuye z dvoma inshimi krayinami na pivnochi z Kanadoyu spilnij kordon 8893 km vklyuchno z 2477 km kordonu na Alyasci na pivdni z Meksikoyu 3155 km 28 5 km derzhavnogo kordonu na Kubi de rozmishuyetsya na postijnij orendnij osnovi vijskovo morska baza SShA Guantanamo Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 12048 km Spolucheni Shtati Ameriki omivayutsya vodami Tihogo okeanu na zahodi Atlantichnogo na shodi Pivnichnogo Lodovitogo na pivnochi shtat Alyaska Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 19 9 tis km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla do teritorialnih vod zona v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Protyazhnist kontinentalnogo shelfu ne viznachena Karta Spoluchenih Shtativ Ameriki angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Ukrayini ta SShA Viklyuchna ekonomichna zona SShA Krajni punkti Dokladnishe Chas Godinni poyasi SShADokladnishe Chas u Spoluchenih Shtatah Ameriki SShA lezhat v 6 godinnih poyasah UTC 10 Gavajski j Aleutski ostrovi UTC 9 Alyaska UTC 8 Tihookeanske uzberezhzhya UTC 7 UTC 6 UTC 5 Atlantichne uzberezhzhya U stolici krayini misti Vashington UTC 5 7 godin riznici chasu z Kiyevom Litnij chas vvoditsya drugoyi nedili bereznya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu vpered skasovuyetsya v pershu nedilyu listopada perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu nazad GeologiyaDokladnishe Geologiya Spoluchenih Shtativ Ameriki Vodonosni gorizonti za tipom vodovmisnih porid Div takozh Gidrogeologiya Spoluchenih Shtativ Ameriki Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Spoluchenih Shtativ Ameriki Nadra Spoluchenih Shtativ Ameriki bagati na ryad korisnih kopalin kam yane vugillya 27 svitovih zapasiv 491 mlrd tonn mid svinec molibden fosfati ridkisnozemelni elementi uranovi rudi boksiti zoloto zalizo rtut nikel kalijni soli sriblo volfram cink naftu prirodnij gaz Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Spoluchenih Shtativ Ameriki Zoni sejsmichnoyi nebezpeki Naslidki zemletrusu v San Francisko 1906 rik Vulkanizm Zagalom na teritoriyi SShA nalichuyetsya 169 aktivnih vulkaniv yaki mozhut pochati vivergatisya u bud yaku mit Vulkani Rejnir i Mauna Loa buli vklyucheni u rokah do programi Desyatilittya vulkaniv mizhnarodnoyi doslidnickoyi programi vplivu vulkanichnoyi diyalnosti na lyudstvo IAVCEI yak chastini zi zmenshennya nebezpeki vid stihijnih lih Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 760 m najnizhcha tochka Dolina Smerti 86 m najvisha tochka gora Mak Kinli Denali 6190 m vulkan Mauna Kea 4205 m na Gavayah najvisha gora planeti yaksho rahuvati vid pidnizhzhya sho znahoditsya na dni Tihogo okeanu na glibini 10 200 m Blizko 50 teritoriyi SShA zajmayut girski hrebti ploskogir ya i plato Kordilyer shidnu okolicyu poyasa Kordilyer utvoryuyut hrebti Skelyastih gir z visotoyu ponad 4000 m Na shodi Appalachi 2037 m Mizh Kordilyerami i Appalachami veliki vnutrishni rivnini Na zahid vid Skelyastih gir lezhat veliki plato i ploskogir ya vis 2000 3500 m vulkanichne Kolumbijske plato pustelne ploskogir ya Velikij Basejn z zapadinami najbilsha Dolina Smerti plato Kolorado Relyef Spoluchenih Shtativ Ameriki Gipsometrichna karta Spoluchenih Shtativ Ameriki Teritoriya SShA z kosmosu Kompilyaciya suputnikovih znimkiv poverhni krayini Gora Mak Kinli Denali Dolina Smerti z litaka Hrebet Titon u Skelyastih gorah Vnutrishni rivnini Ogajo Grand kanjon Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe Gavajski ostrovi grupa vulkaniv visotoyu do 4205 m KlimatDokladnishe Teritoriya Spoluchenih Shtativ Ameriki lezhit u p yati klimatichnih poyasah polyarnomu pivnich Alyaski subpolyarnomu centralna Alyaska pomirnomu Aleutski ostrovi pivdenna Alyaska pivnichna smuga shtativ subtropichnomu tropichnomu Florida pivdennij Tehas Gavayi Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Spoluchenih Shtativ Ameriki za Keppenom angl Karta rozpodilu atmosfernih opadiv Karta poshirennya tornado Agroklimatichna karta SShA Na Alyasci vlitku perevazhayut pomirni povitryani masi vzimku polyarni Chitko vidstezhuyetsya sezonna zmina panivnih vitriv Dosit veliki richni amplitudi temperaturi povitrya proholodne vologe lito z tumanami na uzberezhzhyah vitryana vologa zima na uzberezhzhi vglib kontinentu v gorah nabagato teplishe nizh vnizu v dolinah Zona utvorennya bagatorichnoyi merzloti na vodojmah kriga na richkah vlitku mozhe zberigatis u viglyadi poliyu Na pivdennomu uzberezhzhi znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Vidnosno tepla zima z nestijkoyu pogodoyu shtormovimi vitrami znachnim snigovim pokrivom Vidnosno proholodne lito z bilsh yasnoyu pogodoyu Zvolozhennya nadmirne rivnomirne za sezonami U pivnichnih shtatah na kordoni z Kanadoyu prevalyuyut pomirni povitryani masi cilij rik zahidnij masoperenos na uzberezhzhyah klimat vologij morskij vglibini kontinentu kontinentalnij de vazhlivim pogodnim chinnikom ye chasti vtorgnennya yak arktichnogo tak i tropichnogo povitrya z Meksikanskoyi zatoki Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Vidnosno tepla zima z nestijkoyu pogodoyu znachnij snigovij pokriv Vidnosno proholodne lito z yasnoyu pogodoyu Zvolozhennya rivnomirne za sezonami na uzberezhzhyah nadmirne Znachna chastina shtativ lezhit u subtropikah Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu mozhlive vipadinnya snigu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Zahidne tihookeanske uzberezhzhya maye podibnij do seredzemnomorskogo klimat z maksimumom atmosfernih opadiv vzimku j posuhami vlitku Girski rajoni Kordilyer mayut bilsh spekotnu posushlivu pogodu vzimku mozhlivij snig i primorozki Rivninni shtati vidznachayutsya rivnomirnim rozpodilom opadiv za sezonami Zitknennya arktichnogo povitrya z progritim tropichnim prizvodit do utvorennya tornado na tak zvanij aleyi tornado centralnih rivnin Na atlantichnomu shidnomu uzberezhzhi vlitku spekotno j vologo sezon doshiv vzimku vidnosno proholodno j posushlivo U Floridi j na Gavayah uves rik panuye tropichne povitrya Sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya Perevazhayut shidni pasatni vitri Zvolozhennya nadmirne U teplij sezon z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat tropichni cikloni Temperaturna karta teployi techiyi Golfstrim Krizhani torosi i nagin lodu na pivdennomu berezi ozera Verhnye Uragan Katrina 2005 rik Tuman u San Francisko Spolucheni Shtati Ameriki ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 3069 km Stanom na 2012 rik u krayini nalichuvalos 264 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha SShA Sistema vodnih basejniv krayini Osnovni gidronimi SShA angl Richki Dokladnishe Richki bilshoyi chastini teritoriyi krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Missisipi z pritokami Missuri i Ogajo Rio Grande Na zahid vid Koldir yer basejnu Tihogo okeanu Kolumbiya i Kolorado Yukon z na Alyasci richki Gavajskih ostroviv Richki sho berut svij pochatok na hrebti Bruks nalezhat do basejnu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Golovni richki SShA Zlittya Kanzasu i Missuri Meandr richki Kolorado Richka Kolumbiya Delta Missisipi z kosmosu Ozera Dokladnishe Na pivnichnomu shodi sistema Velikih ozer Veliki ozera z kosmosu Batimetriya sistemi Velikih ozer Visotnij profil sistemi Velikih ozer Ozero Plesid u gorah Adirondak Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodi Gruntovi vodi odne z najvazhlivishih dzherel prisnoyi vodi na Zemli sho zabezpechuye majzhe polovinu vsiyeyi pitnoyi vodi ta blizko 40 svitovih poliviv Odnak lyudi vikachuyut gruntovi vodi shvidshe nizh voni ponovlyuyutsya Koli zanadto bagato gruntovih vod vikachuyetsya z pidzemnih dzherel ce prizvodit do znizhennya rivnya ta padinnya zemli a takozh viniknennya rozlomiv Rozlomi ye oznakoyu naprugi poverhni Zemli voni mozhut poshkoditi budinki dorogi kanali grebli ta zagrozhuvati zhittyu lyudej Stanom na 2023 rik zgidno povidomlennya vidannya The New York Times u SShA rozpochalasya nacionalna kriza cherez te sho gruntovi vodi shvidko vikachuyutsya viklikayuchi rozlomi na pivdennomu zahodi krayini na bagato mil Ci rozlomi viyavleni v Arizoni Yuti ta Kaliforniyi Napriklad situaciya v Arizoni vidoma vzhe dosit davno i nagoloshuyetsya sho 169 mil 272 km rozlomiv vzhe zareyestrovano Riven pidzemnih vod vzhe prizviv do problem u bagatoh chastinah SShA i vidnovlennya resursiv mozhe zajnyati storichchya abo navit tisyacholittya yaksho ce mozhlivo Odin iz klyuchovih faktoriv ce nevidpovidnist u zakonodavstvi pomizh shtatami sho prizvodit do nedostatnogo regulyuvannya vikachuvannya gruntovih vod V Arizoni gruntovi vodi ne regulyuyutsya i problema uskladnyuyetsya tim sho napovnennya richok shorichno zmenshuyetsya cherez zminu klimatu GruntiDokladnishe Karta rezhimu zvolozhennya gruntivRoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Spoluchenih Shtativ Ameriki ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 44 5 orni zemli 16 8 bagatorichni nasadzhennya 0 3 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 27 4 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 33 3 inshe 22 2 Karta lisovoyi biomasi SShA 2011 rik Mishani lisi Michiganu voseni Zarosti yukk u pivdennij Kaliforniyi Vologi lisi pivnichno zahidnogo uzberezhzhya shtat Vashington Tundra na Alyasci Vologi tropichni lisi na Gavayah Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni vsya teritoriya krayini za viklyuchennyam Gavayiv nalezhit do Golarktichnoyi oblasti girski shtati zahodu do shtati Velikih rivnin do pusteli pivdnya do shtati Pivnochi do shtati Pivdnya do teritoriyi poblizu Velikih ozer shtat Men i Montana do Pivnich Alyaski do centr i pivden Alyaski do Kanadskoyi provinciyi Cirkumborealnoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti Gavajski ostrovi lezhat u Gavajskij pidoblasti Avstralijskoyi oblasti Bizoni u preriyah Oklahomi Div takozh Ssavci Spoluchenih Shtativ Ameriki Ptahi Spoluchenih Shtativ Ameriki taOhorona prirodiDokladnishe Karta nacionalnih lisiv SShA angl Merezha ohoronyuvanih morskih dilyanok Nacionalnij park Arches Yuta SShA ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Madridskogo protokolu pro ohoronu navkolishnogo seredovisha do Dogovoru pro Antarktiku Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Persistent Organic Pollutants Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Volatile Organic Compounds Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv SShAStihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha cunami na tihookeanskomu uzberezhzhi aktivnij vulkanizm na zahodi Alyaski Aleutskih ostrovah vulkan 2519 m sho stanovit potencijnu zagrozu aviaperevezennyam mizh Pivnichnoyu Amerikoyu ta Shidnoyu Aziyeyu Gavajskih ostrovah Mauna Loa 4170 m Pivnichnih Marianskih shtati Vashington vulkani Maunt Rejnir 4392 m i Sent Helens 2549 m vidomij svoyim rujnivnim viverzhennyam 1980 roku zemletrusi na tihookeanskomu uzberezhzhi uragani na uzberezhzhyah Atlantichnogo okeanu i Meksikanskoyi zatoki tornado na Serednomu j Pivdennomu Zahodi zsuvi gruntu v Kaliforniyi lisovi pozhezhi u gorah na zahodi povidi vichna merzlota na pivnochi Alyaski sho ye suttyevoyu pereshkodoyu dlya yiyi osvoyennya Tornado u Tehasi 2 chervnya 1995 roku Viverzhennya vulkana Pavlof 2013 rik Naslidki uraganu Katrina v Novomu Orleani 2005 rik Karta poshirennya lisovih pozhezh Sered ekologichnih problem varto vidznachiti velicheznij obsyag vikidiv vuglekislogo gazu sho jogo produkuye energetika na vikopnomu palivi zabrudnennya povitrya kislotni doshi zabrudnennya vod pesticidami i mineralnimi dobrivami obmezheni resursi prirodnih dzherel pitnoyi vodi u zahidnij chastini krayini spustelyuvannya na pivdennomu zahodi SShAFiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Spoluchenih Shtativ Ameriki mozhna rozdiliti na 10 velikih regioniv sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Appalachi girskij kraj sho tyagnetsya na 1900 km vid pivnichnoyi chastini shtatu Men do centralnoyi chastini shtatu Alabama Tut roztashovani vsi znachni girski vershini shodu SShA z nih ne menshe 20 perevishuyut 1520 m i 8 1830 m U skladi regionu vidilyayut nastupni rajoni Pidmont Hrebti i Dolini dolina richki Sv Lavrentiya i Nova Angliya Beregovi rivnini ohoplyuyut veliku teritoriyu sho vidkrivayetsya do Atlantichnogo okeanu i Meksikanskoyi zatoki Zagalna protyazhnist beregovoyi liniyi cih rivnin perevishuye 3200 km Poverhnya rivnin perevazhno ploska abo pologohvilyasta z nevisokimi gorbami i gryadami Bilshe polovini teritoriyi provinciyi roztashovano na visotah menshe 30 m nad rivnem morya i tilki v dekilkoh miscyah vishe 150 m Rozriznyuyut Priatlantichnu i Primeksikansku rivnini Vnutrishni visochini Vnutrishni rivnini Visochini bilya ozera Verhnogo Skelyasti gori Mizhgirni plato Tihookeanski Beregovi gori Alyaska Gavajski ostrovi Fizioko geografichni regioni SShA Fizioko geografichne rajonuvannya SShA Ekoregioni SShA tretogo rivnya Div takozh Div takozhPivnichna AmerikaPrimitkiUSA Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Toponim United States tradicijno perekladayetsya ukrayinskoyu yak Spolucheni Shtati a ne doslivno soyuzni derzhavi Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 10 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Spolucheni Shtati Ameriki Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X V SShA 169 vulkanov kotorye mogut nachat izvergatsya ros arh 17 bereznya 2019 roku beta in ua Beta in ua 2018 15 maya Data zvernennya 17 bereznya 2019 roku Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Na pivdennomu zahodi SShA z yavilisya gigantski trishini v zemli Avtor Andrij Nevolin 27 09 2023 Vcheni poperedzhayut sho na pivdennomu zahodi SShA z yavlyayutsya gigantski trishini Avtor Andrij Nevolin 13 09 2023 Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Spolucheni Shtati Ameriki Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros SShA Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Severnaya Amerika M Progress 1979 304 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Spoluchenih Shtativ AmerikiVikishovishe Atlas Spoluchenih Shtativ Ameriki Karti Spoluchenih Shtativ Ameriki angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku United States angl arh 17 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 10 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro SShA ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu SShA USGS Science for a changing world angl usgs gov USGS 2019 7 March Data zvernennya 17 bereznya 2019 roku Oficijnij sajt Geologichnoyi sluzhbi SShA