Приз екумені чного журі фр Prix du Jury Œcuménique незалежна кінонагорода яка вручається на різних міжнародних кінофести

*Приз екуменічного журі*
Приз екуменічного журі ;
	Лого призу екуменічного журі
Присуджується за	Вручається як за мистецьку якість фільму, так і релігійну, соціальну та гуманістичну проблематику
Вручення	Різні міжнародні кінофестивалі
Рік заснування	1973

«Приз екумені́чного журі́» (фр. Prix du Jury Œcuménique) — незалежна кінонагорода, яка вручається на різних міжнародних кінофестивалях з 1973 року. Нагорода була створена християнськими кіномитцями, кінокритиками та усіма іншими людьми, причетними до кінематографу. Вона вручається як за мистецьку якість фільму, так і релігійну, соціальну та гуманістичну проблематику. Екуменічне журі складається з 6 членів, які обираються (SIGNIS) та протестантським «Інтерфільмом». SIGNIS та «Інтерфільм» призначають екуменічне журі на різних міжнародних кінофестивалях, включаючи Каннський кінофестиваль, Берлінський кінофестиваль, міжнародний кінофестиваль у Локарно, Монреальський світовий кінофестиваль, кінофестиваль у Карлових Варах та київський міжнародний кінофестиваль «Молодість».

Лауреати

Канни (з 1974)

Фільми з різних країн здобували приз екуменічного журі на Каннському кінофестивалі. Більшість фільмів, які отримали цю нагороду, з європейських країн, переважно з Італії, Німеччини та Польщі. Андрій Тарковський —єдиний, хто отримав приз тричі. Саміра Махмальбаф — єдина жінка-режисер, яка отримала нагороду. Вона та її батько Мохсен Махмальбаф були єдиними режисерами з мусульманської країни до 2013 року, коли приз отримав Асгар Фархаді. Інші країни, які не є християнськими та які отримали нагороду, це Японія та Китай. На Каннському кінофестивалі 2009 екуменічне журі вперше вручило антинагороду фільму Антихрист Ларса фон Трієра.

Рік	Фільм	Режисер	Країна
1974	(Angst essen Seele auf)	Райнер Вернер Фассбіндер	ФРН
(1975)	(Jeder für sich und Gott gegen alle)	Вернер Герцоґ	ФРН
(1976)	Нагорода не присуджувалася
1977	(La dentellière)		Франція
(1978)	Дерево для черевиків (L'albero degli zoccoli)		Італія
(1979)		Анджей Вайда	Польща
(1979)	Сталкер	Андрій Тарковський	СРСР
(1980)	(Константа) (Constans)	Кшиштоф Зануссі	Польща
(1981)	(Людина із заліза) (Człowiek z żelaza)	Анджей Вайда	Польща
(1982)	(Ніч Святого Лоренцо) (La notte di San Lorenzo)	Паоло та Вітторіо Тавіані	Італія
1983		Андрій Тарковський	Італія
(1984)	(Париж, Техас)	Вім Вендерс	ФРН
(1985)	Офіційна версія (La historia oficial)		Аргентина
	Жертвопринесення (Offret)	Андрій Тарковський	Швеція
	Покаяння (Monanieba)	Тенгіз Абуладзе	СРСР
			Велика Британія
		Дені Аркан	Канада
	(Stanno tutti bene)	Джузеппе Торнаторе	Італія
	Подвійне життя Вероніки	Кшиштоф Кесльовський	Польща
(1992)	(Викрадач дітей) (Il ladro di bambini)	Джанні Амеліо	Італія
(1993)		Ален Кавальє	Франція
	(活着 / Huozhe)	(Чжан Їмоу)	КНР
	Стомлені сонцем	Микита Михалков	Росія
	(Земля і свобода)	Кен Лоуч	Велика Британія
	Таємниці і брехня	Майк Лі	Велика Британія
			Канада
	(Вічність і один день)	Тодорос Ангелопулос	Греція
	Все про мою матір (Todo sobre mi madre)	Педро Альмодовар	Іспанія
			Японія
	(Кандагар)	Мохсен Махмальбаф	Іран
2002	(Людина без минулого) (Mies vailla menneisyyttä)	Акі Каурісмякі	Фінляндія
(2003)	(О п'ятій пополудні) (Panj é asr)	Саміра Махмальбаф	Іран
(2004)	(Щоденники мотоцикліста) (Los diarios de motocicleta)		Аргентина
(2005)	(Приховане) (Caché)	Міхаель Ганеке	Франція
2006	Вавилон	Алехандро Гонсалес Іньярріту	США
2007	(Auf der anderen Seite)	Фатіх Акін	Німеччина
		Атом Егоян	Канада
2009		Кен Лоуч	Велика Британія
2010	Про людей і богів (Des hommes et des dieux)	(Ксав'є Бовуа)	Франція
2011		Паоло Соррентіно	Італія
2012	(Полювання)	Томас Вінтерберг	Данія
2013	(Минуле)	Асгар Фархаді	Франція
2014	(Тімбукту)	(Абдеррахман Сіссако)	Франція Мавританія
2015	(Моя мама)	Нанні Моретті	Італія
2016	(Це всього лиш кінець світу)	Ксав'є Долан	Канада Франція
2017	(Сяйво)	Наомі Кавасе	Японія Франція
2018	(Капернаум)	(Надін Лабакі)	Ліван
2019		(Теренс Малік)	США Німеччина

Берлін (з 1992)

Рік	Фільм	Режисер	Країна
1992	(Нескінченність) (Бесконечность)	Марлен Хуцієв	Росія
1993		Жак Дуайон	Франція
1994		Кен Лоуч	Велика Британія
1995	(女人四十)		Гонконг
1996	(Мрець іде)	Тім Роббінс	США
1997	Нагорода не присуджувалася
1998	(Central do Brasil)		Бразилія Франція
1998	Кінотеатр Альказар (короткометражний)		Франція
1999	Це починається сьогодні (Ça commence aujourd'hui)	Бертран Таверньє	Франція
2000	(我的父亲母亲)	(Чжан Їмоу)	КНР
2001	(Італійська для початківців) (Italiensk for begyndere)	Лоне Шерфіґ	Данія Швеція
2002		(Пол Ґрінґрасс)	Ірландія
2003			Велика Британія
2004		Кен Лоуч	Велика Британія
2005	(Sophie Scholl — Die letzten Tage)		Німеччина
2006	(Ґрбавіца)	Ясміла Жбаніч	Боснія і Герцеговина
2007	(图雅的婚事)		КНР
2008	(Я так давно тебе кохаю) (Il y a longtemps que je t'aime)	(Філіп Клодель)	Франція
2009	(Lille soldat)		Данія
2010	(Bal)	(Семіх Капланоглу)	Туреччина
2011	Надер і Симін: Розлучення (جدایی نادر از سیمین)	Асгар Фархаді	Іран
2012	(Цезар має померти) (Cesare deve morire)	(Паоло та Вітторіо Тавіані)	Італія
2013		(Себастьян Леліо)	Чилі
2014	(Kreuzweg)		Німеччина
2015	(Перламутровий ґудзик) (El botón de nácar)		Чилі
2016	(Перламутровий ґудзик) (El botón de nácar)		Чилі Франція Іспанія
2017	(Тіло і душа) (Teströl és lélekröl)	(Ільдіко Еньєді)	Угорщина
(2018)	(Між рядами) (In den Gängen)		Німеччина
(2019)	(Бог існує, її ім'я — Петрунія) (Gospod postoim imeto I’ e Petrunija)		Північна Македонія, Бельгія, Словенія, Хорватія, Франція

Монреаль (з 1979)

Рік	Фільм	Режисер	Країна
1979			США
1980	(Vasárnapi szülök)		Угорщина
1981	(Sally och friheten)	(Гуннель Ліндблум)	Швеція
1982	(Volver a Empezar)		Іспанія
1983	(未完の対局)	,	Японія
1984			Австралія
1985	(Сила зла) (Le pouvoir du mal)	Кшиштоф Зануссі	Франція
1986	(Vesničko má středisková)	Їржі Менцель	Чехословаччина
1987	(Mosca addio)	Мауро Болоньїні	Італія
1988		(Міра Наір)	Індія
1989	(Últimas imágenes del naufragio)		Аргентина Іспанія
1989		(Джим Шерідан)	Ірландія
1990	(Zena s krajolikom)		Югославія
1991	(戦争と青春)		Японія
1992			Данія
1993	(Il lungo silenzio)	(Маргарете фон Тротта)	Італія
1994			Нова Зеландія
1995	(深い河)		Японія
1996		(Ян Труель)	Норвегія Данія Швеція
1997	Діти небес (بچه‌های آسمان)		Іран
1998	(Маяк) (El faro)		Аргентина Іспанія
1999	(Goya en Burdeos)	Карлос Саура	Іспанія
2000	(علي زاوا)		Марокко
2001	(Torzók)		Угорщина
2002	(El último tren: Corazón de fuego)	Дієго Арсага	Уругвай Аргентина
2003			Канада
2004	(הכלה הסורית)		Ізраїль
2005			Канада Японія
2006	(長い散歩)		Японія
2007	(Бен Ікс)		Бельгія Нідерланди
2008	(Вовк) (Varg)		Швеція
2009	(Waffenstillstand)		Німеччина
2010	Кисень (Adem)		Бельгія
2011			США
2012	(Ende der Schonzeit)		Німеччина
2013	(Chce się żyć)		Польща
2014	(ふしぎな岬の物語)		Японія
2015	(L'orchestre de minuit)		Марокко

Локарно (з 1973)

Рік	Фільм	Режисер	Країна
1973	(Iluminacja)	Кшиштоф Зануссі	Польща
1974	(Tüzolto Utca 25)	(Іштван Сабо)	Угорщина
1974			Індія
1975	Noua		Алжир
1976	(Mirt Sost Shi Amit)		Ефіопія
1977			ПАР
1978			Малі
1979			Швейцарія
1980	(Opname)	,	Нідерланди
1981	(चक्र)		Індія
1982	Залишившись без нової адреси		Франція
1983	(Planeta krawiec)		Польща
1984	Трилогія Теренса Девіса		Велика Британія
1984		,	Венесуела
1985	(Höhenfeuer)		Швейцарія
1986			Велика Британія
1987			Австралія
1988			Канада
1989	(달마가 동쪽으로 간 까닭은?)		Південна Корея
1990			Велика Британія
1991	(Хмара-рай)	(Микола Досталь)	СРСР
1992	(四十不惑)		КНР
1993	(भाजी ऑन द बीच)		Велика Британія
1994	(二嫫)		КНР
1995			Франція
1996	(Miel et cendres)		Швейцарія Туніс
1997	(Gadjo dilo)	(Тоні Ґатліф)	Франція
1998			Велика Британія
1999	(La vie ne me fait pas peur)	(Ноемі Львовскі)	Франція
2000	(爸爸)		КНР
2001		Ален Гоміс	Франція Сенегал
2001	(спеціальний приз)	, ,	США
2002	(La cage)		Франція
2003	(خاموش پانی)		Пакистан
2004			Німеччина Велика Британія
2005	(La Neuvaine)		Канада
2006	(Agua)		Аргентина Франція
2007	(La maison jaune)		Алжир Франція
2008	(Mar nero)		Італія
2009	(Ακαδημία Πλάτωνος)		Греція
2010			Румунія
2011	(Vol spécial)		Швейцарія
2012	(Une Estonienne à Paris)	Ільмар Рааґ	Франція Бельгія Естонія
2013			США
2014		Юрій Биков	Росія
2015	(ما, در بهشت)	Sina Ataeian Dena	Іран

Карлові Вари (з 1994)

Рік	Фільм	Режисер	Країна
1994			Росія
1995	(Záhrada)		Словаччина Франція
1996		Сергій Бодров	Росія Казахстан
1997	(Zapomenuté světlo)		Чехія
1998	(Comedian Harmonists)		Німеччина
1999		Гевін Гуд	ПАР
2000	(Велика тварина) (Duże zwierzę)	Єжи Штур	Польща
2001			Угорщина
2002			Польща
2003			Росія
2004		Ліза Холоденко	США
2005	(Kinamand or 中国先生)		Данія КНР
2006	(El destino)	(Мігель Перейра)	Аргентина
2007		Олексій Попогребський	Росія
2008			Індонезія
2009	(بیست)		Іран
2010			Росія
2011	(Die Unsichtbare)		Німеччина
2012			Канада
2013			США
2014	(სიმინდის კუნძული)		Грузія
2015	(Боб та дерева) (Bob and the Trees)		США Франція

Примітки

Ecumenical Jury - 39th Year (PDF). Ecumenical Jury. May 2012. Процитовано 21 травня 2012.
Vaccaro, Pierre (8 травня 2008). Communiqué de presse - Le Jury oecumenique 2008 (PDF) (French) . Jury Œcuménique. Процитовано 5 вересня 2008.
Stone, Jay (23 травня 2009). Antichrist gets an anti-award in Cannes. National Post. Процитовано 25 травня 2009. ^{[недоступне посилання з 01.10.2010]}
Hopewell, John (27 травня 2017). Cannes Critics Prize ‘BPM,’ Closeness,’ ’Nothing Factory’. Variety. Процитовано 28 травня 2017.
Lawrence Pieters. Le Prix du Jury œcuménique 2018 décerné à ’Capharnaüm’. JURY OECUMENIQUE au Festival de Cannes (фр) . 19.05.2018. Процитовано 20.05.2018.

Головні

Vaccaro, Pierre (May 2008). Jury Œcuménique - 34ème année (PDF) (French) . Jury Œcuménique. с. page 4. Процитовано 4 вересня 2008. {{}}: |pages= має зайвий текст ()
Film Primes (French) . Jury Œcuménique. оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 5 вересня 2008.

Посилання

[2012presskit-1] Ecumenical Jury - 39th Year (PDF). Ecumenical Jury. May 2012. Процитовано 21 травня 2012.

[2] Vaccaro, Pierre (8 травня 2008). Communiqué de presse - Le Jury oecumenique 2008 (PDF) (French) . Jury Œcuménique. Процитовано 5 вересня 2008.

[3] Stone, Jay (23 травня 2009). Antichrist gets an anti-award in Cannes. National Post. Процитовано 25 травня 2009. ^{[недоступне посилання з 01.10.2010]}

[FIPRESCI-4] Hopewell, John (27 травня 2017). Cannes Critics Prize ‘BPM,’ Closeness,’ ’Nothing Factory’. Variety. Процитовано 28 травня 2017.

[Prix-œcuménique-5] Lawrence Pieters. Le Prix du Jury œcuménique 2018 décerné à ’Capharnaüm’. JURY OECUMENIQUE au Festival de Cannes (фр) . 19.05.2018. Процитовано 20.05.2018.