При зьба діал при зба при спа спорудження вздовж зовнішніх стін по периметру хати будівлі служить для запобігання промер

При́зьба (діал. при́зба, при́спа) — спорудження вздовж зовнішніх стін по периметру хати (будівлі), служить для запобігання промерзанню споруди взимку і для захисту від опадів. У бідних хатах могла бути виконана як простий земляний насип (часто закритий дошками), в поліпшеному варіанті — як цегляна або кам'яна. Слугувала також місцем для сидіння, відпочинку («І дід, і баба у неділю // На призьбі вдвох собі сиділи // Гарненько, в білих сорочках» — Т. Г. Шевченко, «Наймичка»).

Призьбу часто обмазували червоною або жовтою глиною, яка символізувала очищувальну силу вогню. До зими на призьбу ставили загату, для утеплення стін, а в теплі пори року використовували в інших корисних цілях: сушили цибулю, часник, мак, різне зілля, виставляли посуд, а в свята або в часини відпочинку застеляли домотканними і збиралися цілою родиною для розмов про життєві та господарські справи. Спільне перебування родини на призьбі — ознака родинної злагоди.

Слова «призьба» і «приспа», незважаючи на співзвучність, мають різне походження. «Призьба» (рос. призба, пол. przyzba, przyżba) походить від ранішого *приізба і пов'язане з *ізба («хата»), тобто «щось при хаті»; «приспа» (біл. прыспа) — від прасл. *prisъpa, утвореного від дієслова *prisuti («присипати»), і буквально означає «присипка».

У сучасних будинків замість призьби роблять (вимощення), виконуючи його з бетону, асфальту, рідше каменю.

Примітки

Призьба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Призба // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Приспа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 20 листопада 2017.
. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .

Посилання

Призьба // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1490. — 1000 екз.

[1] Призьба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Призба // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[3] Приспа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] . Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 20 листопада 2017.

[5] . Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.

[6] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .