Преображенська вулиця — одна із вулиць Одеси, довгий час була найдовшою вулицею міста. Бере початок від бульвару Жванецького і, перетинаючи Соборну площу, тягнеться до Новощепного ряду впираючись у центральну браму Першого Християнського цвинтаря.
Вулиця Преображенська Одеса | |
---|---|
Вигляд вулиці з дзвіниці (Успенського собору) | |
Місцевість | Історичний центр Одеси |
Район | Приморський |
Назва на честь | Спасо-Преображенського собору |
Колишні назви | |
Троцького, 10-ліття Червоної Армії, Червоної Армії, Радянської Армії, Короля Міхая І (рум. Regele Mihai I) | |
радянського періоду (українською) | Радянської Армії |
радянського періоду (російською) | Советской Армии |
Загальні відомості | |
Координати початку | 46°29′29″ пн. ш. 30°44′01″ сх. д. / 46.491431° пн. ш. 30.733522° сх. д. |
Координати | 46°28′41″ пн. ш. 30°43′54″ сх. д. / 46.478167° пн. ш. 30.731750° сх. д.Координати: 46°28′41″ пн. ш. 30°43′54″ сх. д. / 46.478167° пн. ш. 30.731750° сх. д. |
Координати кінця | 46°28′08″ пн. ш. 30°43′49″ сх. д. / 46.468802° пн. ш. 30.730357° сх. д. |
поштові індекси | 65045, 65082 |
Транспорт | |
Трамваї | Одеський трамвай: 7, 10, 12 |
Рух | двобічний |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Поштові відділення | ВПЗ № 45 (вул. Троїцька, 54), ВПЗ № 82 (узвіз Військовий, 3) |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2460097 |
Мапа | |
Вулиця Преображенська у Вікісховищі |
Історія
Вулиця була закладена у 1817 році під сучасною назвою. Вулиця перетинала Соборну площу, де знаходиться найбільший православний храм Одеси — Спасо-Преображенський собор, який і дав назву вулиці. Із приходом до влади більшовиків назву змінили на вулиця Троцького на честь Льва Троцького (в період 1920—1928 роки), однак після вислання останнього з СРСР, у 1928 році, назву змінили на 10-ліття Червоної Армії, згодом залишивши просто Червоної Армії.
У період з 1941 по 1944 роки вулиця дістала назву Короля Міхая І (рум. Regele Mihai I), однак із поверненням радянської влади було повернено і радянську назву. У 1946 році Червона армія змінила свою офіційну назву на ″Радянська армія″, відповідно було і змінено назву вулицю на Радянської Армії. Тільки відновлення Україною незалежності, 18 серпня 1994 року, вулиці було повернено історичну назву — Преображенська.
Особливістю вулиці є те, що, на відміну від більшості інших, її перший квартал, до перетину з (Отонівським провулком) і Софіївською вулицею, парні будинки розташовані по лівий бік вулиці, а непарні — по правій.
Будинки
- № 1 — житловий будинок.
- № 2а — житловий будинок, збудований у 1850-х роках (архітектор О. Коллович). Тут мешкав український військовик білоруського походження, герой Шипки, генерал-ад'ютант Ф. Ф. Радецький. У цій будівлі до 1941 року містилася фабрика фотопластинок, пізніше — протезний завод, а тепер — «Морський гідрофізичний інститут» та «Фізико-хімічний інститут захисту довкілля та людини».
- № 3 — житловий будинок Рабиновича, збудований наприкінці XIX століття (архітектор Л. Ф. Прокопович).
- № 4 — житловий будинок Катерини Соломос, збудований у 1913 році (архітектор (В. І. Прохаска)) Реконструйований у 2008 році (архітектор С. Г. Косоловський). У цьому будинку в серпні 1941 року під час оборони Одеси містився штаб 1-го полку морської піхоти під командуванням полковника Я. І. Осипова, а також навчалися письменник Л. В. Нікулін та академік АН УРСР П. І. Багрій.
- № 5 — житловий будинок Лілії Бродської, збудований у 1881 році (архітектор (Д. Є. Мазиров)).
- № 6 — житловий будинок Михайла Карузо.
- № 8 — будівля колишнього комерційного училища імені Імператора Миколи І (нині — Одеський національний економічний університет), збудована у 1876—1877 роках (архітектор Ф. В. Гонсьоровський). Будівля була двоповерховою, у 1930-х роках, був надбудований третій поверх.
- № 9 — житловий будинок Льва Толстого, збудований у 1850 році (архітектор Ф. Й. Моранді). В будинку у 1887—1889 роках мешкав болгарський народний поет, громадський діяч Іван Вазов.
- № 10 — житловий будинок Адаменка, збудований у 1847 році (архітектор І. С. Козлов).
- № 11 — будинок 1-го Російського Страхового товариства «Життя», збудований у 1900 році архітектор В. І. Шмидт. Тут мешкали та працювали: польський композитор, професор Еміль Млинарський; літературознавець, академік Петербурзької АН А. І. Кирпичников; електрохімік, Герой Соціалістичної Праці, академік (О. Н. Фрумкін).
- № 13 — прибутковий будинок Інбера.
- № 14 — будівля (Одеського художнього коледжу імені Митрофана Грекова), збудована у 1909—1910 роках (архітектор П. У. Клейн). Тут навчалися маляр (Р. Судковський), скульптор (Я. Ніколадзе), Ф. Рубо, А. Попов, Н. Опацький.
- № 15 — житловий будинок.
- № 16 — будинок збудований у середині XIX століття. У перші повоєнні роки у будівлі розмістилося Обласне відділення товариства з поширення політичних та наукових знань. Тепер також належить Одеському художньому коледжу імені Митрофана Грекова.
- № 18 — прибутковий будинок Машевського, збудований у 1903 році (архітектор В. О. Домбровський).
- № 20/24 — житловий будинок Тимченка. Тут мешкали Л. С. Ценковський, (М. М. Соколов), Д. М. Абашев.
- № 21 — житловий будинок.
- № 23 — прибутковий будинок (Бернгарда Лібмана), збудований у 1887—1888 роках (архітектори А. А. Нієс, Е. Я. Меснер, Г. А. Моргуліс) на місці будинку гауптвахти. Після 1917 року верхні поверхи (включно з мансардами) поділені на комунальні квартири. На першому поверсі розташовувалися різноманітні установи, серед яких найвідоміші — Центральна ощадна каса № 5340 (кінець 1920-х — початок 1930-х років), румунське видавництво «Букул» (під час окупації у 1941—1944 роках), букіністичний магазин «Облкниготоргу» (1950-ті роки). Нині будинок перебуває в аварійному стані та потребує реконструкції.
- № 24 — комплекс споруд колишнього Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Будівля історичного факультету.
- № 28 — житловий будинок.
- № 30 — житловий будинок Григоровича, збудований у 1860 році (архітектор І. А. Жуковський).
- № 38 — прибутковий будинок Юр'євича, збудований у XX столітті.
- № 40 — (прибутковий будинок Г. Ф. Рафаловича), збудований у XIX столітті. Нині тут міститься готель «Центральний».
- № 41 — прибутковий будинок Тангура, збудований у 1888 році (архітектор М. К. Толвінський).
- № 62 — прибутковий будинок Лівшиця, збудований у 1910 році (архітектор С. А. Ландесман).
- № 70 — Свято-Успенський кафедральний собор, збудований 1855—1869 роках (архітектор Л. С. Оттон).
Меморіальні, пам'ятні таблиці
- № 72 — меморіальна таблиця (Євгену Георгійовичу Горбачову), заслуженому тренеру УРСР з волейболу, який мешкав у цьому будинку.
Галерея
- Житловий будинок (№ 1)
- Житловий будинок (№ 2а)
- Житловий будинок Рабиновича (№ 3)
- Житловий будинок Катерини Соломос (№ 4)
- Житловий будинок Лілії Бродської (№ 5)
- Житловий будинок М. Карузо (№ 6)
- Будівля колишнього комерційного училища імені Імператора Миколи І (№ 8)
- Житловий будинок Льва Толстого (№ 9)
- Будинок 1-го Російського Страхового товариства «Життя» (№ 11)
- Прибутковий будинок Інбера (№ 13)
- Будівля Одеського художнього коледжу імені Митрофана Грекова (№ 14)
- Житловий будинок (№ 15)
- Будинок колишнього товариства красних мистецтв (№ 16)
- Прибутковий будинок Машевського (№ 18)
- Житловий будинок Тимченка (№ 20/24)
- Житловий будинок (№ 21)
- Прибутковий будинок Бернгарда Лібмана (№ 23)
- Комплекс споруд колишнього Новоросійського університету. Будівля історичного факультету (№ 24)
- Житловий будинок (№ 28)
- Житловий будинок Григоровича (№ 30)
- Прибутковий будинок Г. Ф. Рафаловича (№ 40)
- Прибутковий будинок Тангура (№ 41)
- Прибутковий будинок Лівшиця (№ 62)
- Свято-Успенський кафедральний собор (№ 70)
Примітки
Посилання
- Путеводитель по Одессе для зевак…и не только. Преображенская [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Преображенская улица от бульвара Жванецкого до Елисаветинской улицы и переулка Маяковского [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Одесса. Продолжение. Улица Преображенская [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про Одесу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про вулицю в Україні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет