Премія Вольфа з фізики

Премія Вольфа з фізики присуджується раз на рік . Це одна з шести премій Вольфа, що вручається Фондом з 1978.

Премія Вольфа з фізики
Країна	Ізраїль
Тип	^d
Система	премія Вольфа
Нагородження
Засновано:	1978
Нагороджені:
(47)
Черговість
Премія Вольфа з фізики у Вікісховищі

Докладніше: Премія Вольфа

Лауреати премії

Рік вручення	Лауреат	Країна	Формулювання
1978	Ву Цзяньсюн	КНР /  США	За дослідження сил слабкої взаємодії, що сприяли встановленню точної форми, а також незбереження , для цього виду сил.
1979	Джордж Юджин Уленбек	Нідерланди /  США	За відкриття, спільно з нині покійним С. А. Гаудсмітом, спіну електрона.
		Італія	За внесок у відкриття народження електронних пар і заряджених піонів.
1980	Кеннет Геддес Вільсон	США  США  США	За новаторські розробки, що завершилися створенням загальної теорії (критичної поведінки) в переходах між різними термодинамічними фазами матерії.
1981	Фрімен Дайсон Герард 'т Гофт Віктор Фредерік Вайскопф	Велика Британія /  США  Нідерланди  Австрія /  США	За видатний внесок у теоретичну фізику, особливо у розвиток квантової теорії поля та її додатків.
1982	Леон Ледерман (Мартін Льюїс Перл)	США  США	За несподіване експериментальне відкриття нових частинок, що формують третє покоління кварків і лептонів.
1983/4	^[en]	США	За відкриття та ефекту .
	^[en]	Велика Британія	За розробку використання трансмісійного мікроскопа як універсального інструменту для вивчення структури кристалічних речовин.
	Теодор Майман	США	За реалізацію першого працюючого лазера, імпульсного трирівневого рубінового лазера.
1985	^[en] ^[en]	США  Франція	За вагомий внесок у фундаментальну теорію твердих тіл, особливо теорію поведінки електронів у металах.
1986	(Мітчелл Фейгенбаум)	США	За піонерські теоретичні дослідження, що довели універсальний характер нелінійних систем, який уможливив систематичне вивчення хаосу.
	^[en]	Франція /  США	За блискучу експериментальну демонстрацію переходів до турбулентності і хаосу у динамічних системах.
1987	(Герберт Фрідман)	США	За піонерські дослідження сонячного рентгенівського випромінювання.
1988	Роджер Пенроуз Стівен Гокінг	Велика Британія  Велика Британія	За блискучий розвиток загальної теорії відносності, в якому вони показали неминучість космологічних сингулярностей і пояснили фізику чорних дір. У своїй роботі вони значно поглибили наше розуміння походження і можливої ​​долі Всесвіту.
1989	Премія не присуджувалася
1990	П'єр Жиль де Жен (Девід Таулесс)	Франція  Велика Британія /  США	За широкий спектр піонерських внесків у наше розуміння організації складних конденсованих систем: де Жену — особливо за його роботи з макромолекулярних речовин та рідких кристалів, Таулесу — за роботи з та систем.
1991	Моріс Гольдхабер ^[en]	США  Швейцарія /  США	За незалежний плідний внесок у ядерну фізику і фізику елементарних частинок, що особливо стосується слабких взаємодій за участю лептонів.
1992	(Джозеф Тейлор молодший)	США	За відкриттярадіо-пульсара, що обертається та його використання для підтвердження загальної теорії відносності з високою точністю.
1993	Бенуа Мандельброт	Франція /  США	За усвідомлення широкого поширення фракталів і розвиток математичних методів для їхнього опису; він змінив наш погляд на природу.
1994	Намбу Йоїтіро	Японія /  США	За внесок в теорію елементарних частинок, включаючи усвідомлення ролі спонтанного порушення симетрії за аналогією з теорією надпровідності, і за відкриття колірної симетрії сильних взаємодій.
1996/1997	Джон Арчибальд Вілер	США	За плідний внесок у фізику чорних дір, квантову гравітацію, а також у теорію і теорію поділу ядра.
1998	^[en] (Майкл Беррі)	Ізраїль  Велика Британія	За відкриття топологічної та геометричної фаз хвильової функції, а саме ефекту Ааронова - Бома, (фази Беррі), і за їх впровадження у фізиці.
1999	(Дан Шехтман)	Ізраїль	За експериментальне відкриття квазікристалів, неперіодичних твердих тіл з , яке надихнуло дослідження нового фундаментального стану речовини.
2000	(Раймонд Девіс) (Масатосі Косіба)	США Японія	За піонерські спостереження астрономічних явищ шляхом детектування нейтрино, що призвели до створення й розвитку напряму нейтринної астрономії.
2001	Премія не присуджувалася
2002/2003	(Ентоні Легетт)	США  Велика Британія /  США	За ключові припущення в широкому розмаїтті областей (фізики конденсованого стану речовини): Леггета — в надплинності ізотопів рідкого гелію і в макроскопічних квантових явищах, Гальперіна — в двовимірному плавленні, і в системах із сильною міжелектронною взаємодією.
2004	Франсуа Енглер (Пітер Гіггс)	Бельгія  Бельгія  Велика Британія	За піонерську роботу, яка привела до розуміння механізму генерації маси всякий раз, коли локальна калібрувальна симетрія реалізується асиметрично у світі субатомних частинок.
2005		США	За революційну роботу в атомної фізики воднеподібних систем, що включає дослідження з водневого мазеру, рідбергівських атомів та конденсації Бозе — Ейнштейна.
2006/2007	(Альбер Ферт) Петер Грюнберг	Франція  Німеччина	За незалежне відкриття явища (гігантського магнітного опору), що став основою нового напряму досліджень та програм — спінтроніки, в якому спін електрона використовується для зберігання і передачі інформації.
2008	Премія не присуджувалася
2009	Премія не присуджувалася
2010	Джон Клаузер (Ален Аспе) (Антон Цайлінгер)	США  Франція  Австрія	За фундаментальний концептуальний і експериментальний внесок в основи квантової фізики, зокрема за серію дедалі складніших перевірок (нерівностей Белла) (або розширених версій цих нерівностей) з використанням (заплутаних квантових станів).
2011		Німеччина  Німеччина  Німеччина	За розробку технології електронної мікроскопії зі скоригованими абераціями, що дозволила спостерігати окремі атоми з пікометровою просторовою роздільністю, що стало революційним досягненням для матеріалознавства.
2012	(Якоб Д. Бекенштейн)	Ізраїль	за роботу над чорними дірами.
2013	(Ігнасіо Сірак)	Австралія  Іспанія	за проривний внесок в галузях обробки квантової інформації, квантової оптики й фізики квантових газів.
2014	Не присуджувалася
2015		США	за передбачення масштабних перетворень в глибокому непружному розсіянні, що призвело до ідентифікації точкових складових нуклонів. Він зробив суттєвий внесок у вияснення природи сильної взаємодії.
		США	за створення групи, оточення й напрямку, що дозволили його аспірантам та постдокам відкрити прискорене розширення Всесвіту.
2016	^[en]	Ізраїль	За піонерські дослідження фізики мезоскопічних та випадкових систем.
2017	(Мішель Майор) (Дідьє Кело)	Швейцарія  Швейцарія	За відкриття першої екзопланети, що обертається навколо схожої на Сонце зірки.
2018	Чарльз Беннетт (Жиль Брассар)	США  Канада	За їх спільну роботу у швидкозростаючій галузі квантової інформатики.
2019	Премія не присуджувалася
2020	(Рафі Бістритцер) (Пабло Харільо-Ерреро) (Аллан Макдональд)	Ізраїль  Іспанія  Канада/ США	За піонерську теоретичну та експериментальну роботу зі скрученого двошарового графену.
2021	Джорджо Паризі	Італія	За новаторські відкриття у невпорядкованих системах, фізиці елементарних частинок та статистичній фізиці.
2022	(Анн Л'Юйє) (Пол Коркум) (Ференц Краус)	Франція/ Швеція  Канада  Угорщина/ Німеччина	За новаторський внесок у науку про надшвидкі лазери та аттосекундну фізику.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 24 жовтня 2015.

Посилання

• Лауреати премії Вольфа з фізики на офіційному сайті [Архівовано 5 лютого 2012 у WebCite] (англ.)