Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Праворозуміння інтелектуальний процес осмислення права певне його бачення виражене в конкретних концепціях про його сутн

Праворозуміння

Праворозуміння — інтелектуальний процес осмислення права, певне його бачення, виражене в конкретних концепціях про його сутність, форми та функціонування. Це сукупність (або система) уявлень (або знань) про те, що є таке право за своєю суттю та змістом, яка мета його існування, яка його соціальна сутність, соціальна цінність та соціальне призначення для суспільства, у яких формах існує та реалізується право, носієм яких є певний носій праворозуміння (суб'єкт праворозуміння).

Праворозуміння

Поняття праворозуміння, види та його основні підходи

Питання праворозуміння належать до основних у теорії держави і права. У світі існує безліч наукових ідей і поглядів з приводу того, що є право, в чому його суть. Будь-яка методологія (а їх безліч у теорії держави і права) пов'язана з конкретним праворозумінням (баченням права). По суті, праворозуміння (правоуявлення, право-погляд) є вторинним, похідним від усього правового, що реально діє; воно залежить від особливостей правосвідомості, інтелекту його носія. Тому праворозуміння не можна зводити лише до визначення поняття «право».

Значення праворозуміння

Значення праворозуміння в тому, що воно:

  • Безпосередньо впливає на суспільну поведінку соціальних суб'єктів, формує їх оцінки стосовно поведінки інших суб'єктів;
  • визначає характер та зміст юридичної теорії;
  • формує юридичну практику як сферу діяльності професійних юристів, адміністраторів, менеджерів тощо (причому не лише державних, а й корпоративних).

Механізм праворозуміння

Пізнання права відбувається не лише у процесі зовнішнього споглядання права, як об'єкта, а й у зв'язку з безпосереднім «контактом» суб'єкта з правом та механізмами, що задіяні в його реалізації та забезпечення, у своєму бутті. Тому можна вести мову про те, що формування праворозуміння відбувається на різних рівнях, у тому числі на онтологічному. На цьому останньому рівні уявлення про право формуються не лише на свідомому рівні, є тут момент, пов'язаний із підсвідомим рівнем виникнення праворозуміння. Цей підсвідомий рівень для ненаукових і непрофесійних форм пізнання та сприйняття права розглядається, як визначальний. Якщо розглядати свідомий рівень пізнання права, то тут мова йде про діяльність суб'єкта пізнання, яка включає, як мінімум, такі стадії:

  • сприйняття;
  • відображення;
  • інтерпретацію;
  • узагальнення;
  • систематизацію;
  • висування відповідних тез та гіпотез;
  • доказування висунутих (спростовування контр-тез) та гіпотез;
  • обґрунтування свого розуміння права.

У будь-якому випадку праворозуміння має своїм змістом сукупність або систему знань суб'єкта про те, що є таке право за своєю суттю та змістом, яка мета його існування, яка його цінність та призначення для суспільства тощо. У той же час, слід враховувати, що праворозуміння формується під впливом конкретних суспільно-історичних умов, тому вочевидь воно не може бути вільним від впливу останніх. Відповідно можна стверджувати, що праворозуміння носить історичний характер. Крім того, праворозуміння дуже залежить від рівня розвитку науки загалом, та юридичної науки зокрема. Не випадково А. Сурілов відзначає, що «система праворозуміння з органічно притаманній їй дискусійністю не є умоглядною, спекулятивною. Різність концепцій права в юридичній науці є в сутності синтезом, узагальненням та відображенням не тільки руху правової форми суспільства, а й усієї соціально-політичної динаміки. Тому праворозуміння виходить далеко за межі юридичної значущості, носить ідеологічний і політичний характер».

Види праворозуміння

Залежно від суб'єктного складу (кількісний аспект) можна виділити такі види праворозуміння
  • індивідуальне, тобто праворозуміння окремої особи;
  • групове, тобто праворозуміння притаманне певній групі осіб;
  • загальносуспільне, тобто праворозуміння притаманне окремо взятому народу, нації тощо;
  • загальнолюдське, тобто праворозуміння притаманне людству в цілому.

Слід зауважити, що про загальносуспільне та загальнолюдське праворозуміння можна вести мову лише умовно, оскільки таке розуміння швидше ілюзія ніж реальність.

З точки зору ступеня осмислення правового матеріалу для формування уявлень про право можна вести мову про
  • повсякденне, тобто праворозуміння, що формується на базі особистого емпіричному досвіду відповідного суб'єкта поза межами цілеспрямованого осягнення права та його форм прояву;
  • дійсність;
  • професійне, тобто праворозуміння, яке формується у суб'єктів, які безпосередньо займаються юридичною працею;
  • наукове, тобто системне уявлення про право, яке ґрунтується на ґрунтовному осмисленні права як суспільного феномену.
З точки зору характеру професійної діяльності носія праворозуміння, праворозуміння може бути
  • професійне, тобто таке, що сформувалось у процесі діяльності суб'єкта, як практикуючого юриста або вченого юриста;
  • непрофесійне, тобто таке, що сформувалось поза межами юридичної практики, яка здійснюється стосовно третіх осіб, або цілеспрямованого дослідження такої практики.
З точки зору механізму формування праворозуміння можна вести мову про
  • раціонально-логічне, тобто таке що склалося у результаті цілеспрямованого осмислення правової дійсності;
  • емпіричне, тобто таке, що склалось на базі особистого досвіду та його розуміння суб'єктом праворозуміння;
  • емоційно-інтуїтивне, тобто праворозуміння, що склалось у суб'єкта праворозуміння підсвідомо, у тому числі на базі стереотипів, що були передані суб'єкту праворозуміння його середовищем.

Література

  1. Кириченко В. М. — Теорія держави і права — 2010.
  2. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права Навчальний посібник. — 3-тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.
  3. Загальна теорія держави і права: підруч. / За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. — X.: Право, 2002.
  4. Бурлай Є. До питання про функції права // Вісн. Акад.прав. наук України. — 2005. — № 3 (42). — C. 31-42.
  5. Оніщенко Н. М. Сприйняття права в умовах демократичного розвитку: проблеми, реалії, перспективи / Ін-т держави іправа ім. В. М. Корецького НАН України.– К.:Юрид. думка,2008. — 320 с.
  6. Петришин О. В. Соціально-юридична природа права //Правова система України: історія, стан та перспективи. У 5 т. –Х.: Право, 2008. — Т. 1. Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України / За заг. ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. — С. 87–108.
  7. Погребняк С. Про ознаки права // Вісн. Акад. прав. наук України. — 2008. — № 4 (55). — С. 13–21.
  8. Рабінович П. Праворозуміння «природне» та «легістське»: неминучість співіснування // Право України. — 2009. — № 3. — C. 65-70.
  9. Христова Г. О. Зміст і форма в праві: питання співвідношення і взаємовпливу // Вісн. Акад. прав. наук України. — 2002. –№ 3 (30). — С. 180—188.34
  10. Цвік М. В. Проблеми сучасного праворозуміння // Правова система України: історія, стан та перспективи. У 5 т. — Х.:Право, 2008. — Т. 1. Методологічні та історико-теоретичніпроблеми формування і розвитку правової системи України / За заг.ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. — С. 66–86.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Pravorozuminnya intelektualnij proces osmislennya prava pevne jogo bachennya virazhene v konkretnih koncepciyah pro jogo sutnist formi ta funkcionuvannya Ce sukupnist abo sistema uyavlen abo znan pro te sho ye take pravo za svoyeyu suttyu ta zmistom yaka meta jogo isnuvannya yaka jogo socialna sutnist socialna cinnist ta socialne priznachennya dlya suspilstva u yakih formah isnuye ta realizuyetsya pravo nosiyem yakih ye pevnij nosij pravorozuminnya sub yekt pravorozuminnya PravorozuminnyaPonyattya pravorozuminnya vidi ta jogo osnovni pidhodiPitannya pravorozuminnya nalezhat do osnovnih u teoriyi derzhavi i prava U sviti isnuye bezlich naukovih idej i poglyadiv z privodu togo sho ye pravo v chomu jogo sut Bud yaka metodologiya a yih bezlich u teoriyi derzhavi i prava pov yazana z konkretnim pravorozuminnyam bachennyam prava Po suti pravorozuminnya pravouyavlennya pravo poglyad ye vtorinnim pohidnim vid usogo pravovogo sho realno diye vono zalezhit vid osoblivostej pravosvidomosti intelektu jogo nosiya Tomu pravorozuminnya ne mozhna zvoditi lishe do viznachennya ponyattya pravo Znachennya pravorozuminnya Znachennya pravorozuminnya v tomu sho vono Bezposeredno vplivaye na suspilnu povedinku socialnih sub yektiv formuye yih ocinki stosovno povedinki inshih sub yektiv viznachaye harakter ta zmist yuridichnoyi teoriyi formuye yuridichnu praktiku yak sferu diyalnosti profesijnih yuristiv administratoriv menedzheriv tosho prichomu ne lishe derzhavnih a j korporativnih Mehanizm pravorozuminnya Piznannya prava vidbuvayetsya ne lishe u procesi zovnishnogo spoglyadannya prava yak ob yekta a j u zv yazku z bezposerednim kontaktom sub yekta z pravom ta mehanizmami sho zadiyani v jogo realizaciyi ta zabezpechennya u svoyemu butti Tomu mozhna vesti movu pro te sho formuvannya pravorozuminnya vidbuvayetsya na riznih rivnyah u tomu chisli na ontologichnomu Na comu ostannomu rivni uyavlennya pro pravo formuyutsya ne lishe na svidomomu rivni ye tut moment pov yazanij iz pidsvidomim rivnem viniknennya pravorozuminnya Cej pidsvidomij riven dlya nenaukovih i neprofesijnih form piznannya ta sprijnyattya prava rozglyadayetsya yak viznachalnij Yaksho rozglyadati svidomij riven piznannya prava to tut mova jde pro diyalnist sub yekta piznannya yaka vklyuchaye yak minimum taki stadiyi sprijnyattya vidobrazhennya interpretaciyu uzagalnennya sistematizaciyu visuvannya vidpovidnih tez ta gipotez dokazuvannya visunutih sprostovuvannya kontr tez ta gipotez obgruntuvannya svogo rozuminnya prava U bud yakomu vipadku pravorozuminnya maye svoyim zmistom sukupnist abo sistemu znan sub yekta pro te sho ye take pravo za svoyeyu suttyu ta zmistom yaka meta jogo isnuvannya yaka jogo cinnist ta priznachennya dlya suspilstva tosho U toj zhe chas slid vrahovuvati sho pravorozuminnya formuyetsya pid vplivom konkretnih suspilno istorichnih umov tomu vochevid vono ne mozhe buti vilnim vid vplivu ostannih Vidpovidno mozhna stverdzhuvati sho pravorozuminnya nosit istorichnij harakter Krim togo pravorozuminnya duzhe zalezhit vid rivnya rozvitku nauki zagalom ta yuridichnoyi nauki zokrema Ne vipadkovo A Surilov vidznachaye sho sistema pravorozuminnya z organichno pritamannij yij diskusijnistyu ne ye umoglyadnoyu spekulyativnoyu Riznist koncepcij prava v yuridichnij nauci ye v sutnosti sintezom uzagalnennyam ta vidobrazhennyam ne tilki ruhu pravovoyi formi suspilstva a j usiyeyi socialno politichnoyi dinamiki Tomu pravorozuminnya vihodit daleko za mezhi yuridichnoyi znachushosti nosit ideologichnij i politichnij harakter Vidi pravorozuminnya Zalezhno vid sub yektnogo skladu kilkisnij aspekt mozhna vidiliti taki vidi pravorozuminnya individualne tobto pravorozuminnya okremoyi osobi grupove tobto pravorozuminnya pritamanne pevnij grupi osib zagalnosuspilne tobto pravorozuminnya pritamanne okremo vzyatomu narodu naciyi tosho zagalnolyudske tobto pravorozuminnya pritamanne lyudstvu v cilomu Slid zauvazhiti sho pro zagalnosuspilne ta zagalnolyudske pravorozuminnya mozhna vesti movu lishe umovno oskilki take rozuminnya shvidshe ilyuziya nizh realnist Z tochki zoru stupenya osmislennya pravovogo materialu dlya formuvannya uyavlen pro pravo mozhna vesti movu pro povsyakdenne tobto pravorozuminnya sho formuyetsya na bazi osobistogo empirichnomu dosvidu vidpovidnogo sub yekta poza mezhami cilespryamovanogo osyagnennya prava ta jogo form proyavu dijsnist profesijne tobto pravorozuminnya yake formuyetsya u sub yektiv yaki bezposeredno zajmayutsya yuridichnoyu praceyu naukove tobto sistemne uyavlennya pro pravo yake gruntuyetsya na gruntovnomu osmislenni prava yak suspilnogo fenomenu Z tochki zoru harakteru profesijnoyi diyalnosti nosiya pravorozuminnya pravorozuminnya mozhe buti profesijne tobto take sho sformuvalos u procesi diyalnosti sub yekta yak praktikuyuchogo yurista abo vchenogo yurista neprofesijne tobto take sho sformuvalos poza mezhami yuridichnoyi praktiki yaka zdijsnyuyetsya stosovno tretih osib abo cilespryamovanogo doslidzhennya takoyi praktiki Z tochki zoru mehanizmu formuvannya pravorozuminnya mozhna vesti movu pro racionalno logichne tobto take sho sklalosya u rezultati cilespryamovanogo osmislennya pravovoyi dijsnosti empirichne tobto take sho sklalos na bazi osobistogo dosvidu ta jogo rozuminnya sub yektom pravorozuminnya emocijno intuyitivne tobto pravorozuminnya sho sklalos u sub yekta pravorozuminnya pidsvidomo u tomu chisli na bazi stereotipiv sho buli peredani sub yektu pravorozuminnya jogo seredovishem Literatura Kirichenko V M Teoriya derzhavi i prava 2010 Kravchuk M V Teoriya derzhavi i prava Problemi teoriyi derzhavi i prava Navchalnij posibnik 3 tye vid zmin j dop Ternopil Kart blansh 2002 Zagalna teoriya derzhavi i prava pidruch Za red M V Cvika V D Tkachenka O V Petrishina X Pravo 2002 Burlaj Ye Do pitannya pro funkciyi prava Visn Akad prav nauk Ukrayini 2005 3 42 C 31 42 Onishenko N M Sprijnyattya prava v umovah demokratichnogo rozvitku problemi realiyi perspektivi In t derzhavi iprava im V M Koreckogo NAN Ukrayini K Yurid dumka 2008 320 s Petrishin O V Socialno yuridichna priroda prava Pravova sistema Ukrayini istoriya stan ta perspektivi U 5 t H Pravo 2008 T 1 Metodologichni ta istoriko teoretichni problemi formuvannya i rozvitku pravovoyi sistemi Ukrayini Za zag red M V Cvika O V Petrishina S 87 108 Pogrebnyak S Pro oznaki prava Visn Akad prav nauk Ukrayini 2008 4 55 S 13 21 Rabinovich P Pravorozuminnya prirodne ta legistske neminuchist spivisnuvannya Pravo Ukrayini 2009 3 C 65 70 Hristova G O Zmist i forma v pravi pitannya spivvidnoshennya i vzayemovplivu Visn Akad prav nauk Ukrayini 2002 3 30 S 180 188 34 Cvik M V Problemi suchasnogo pravorozuminnya Pravova sistema Ukrayini istoriya stan ta perspektivi U 5 t H Pravo 2008 T 1 Metodologichni ta istoriko teoretichniproblemi formuvannya i rozvitku pravovoyi sistemi Ukrayini Za zag red M V Cvika O V Petrishina S 66 86 PosilannyaPravorozuminnya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 48 ISBN 966 7492 05 2
Топ