Поперека Михайло Степанович

Михайло Степанович Поперека (1910, місто Барановичі Могилівської губернії, тепер Республіка Білорусь — березень 1982, місто Донецьк) — радянський діяч органів держбезпеки та внутрішніх справ. Член ВКП(б) з 1932 року, член Ревізійної Комісії КП(б) України у 1949—1954 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Нагороджений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1948 «за успішне виконання спеціального завдання Уряду» по боротьбі з націоналістичним підпіллям в Західній Україні.

Поперека Михайло Степанович
Народився	1910^[1] Барановичі, Новогрудський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	березень 1982^[1] Донецьк, Українська РСР, СРСР
Поховання	Мушкетівський цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-лейтенант
Партія	КПРС
Нагороди
старший лейтенант держбезпеки (8.01.1939); старший батальйонний комісар (.06.1941); капітан держбезпеки (20.11.1941); майор держбезпеки (30.04.1942); полковник держбезпеки (14.02.1943); генерал-майор (31.07.1944); генерал-лейтенант внутрішньої охорони (22.11.1968) Нагороди орден Леніна (31.08.1971); п'ять орденів Червоного Прапора (1941, 1944, 1945, 1948, 1954); орден Вітчизняної війни 1 ступеня (29.10.1943); орден Кутузова 2 ступеня (13.09.1945); два ордени Трудового Червоного Прапора (23.01.1948, 27.07.1965); два ордени Червоної Зірки (26.04.1940, 21.05.1947); орден «Віртуті Мілітарі» (Польща); медалі Література Петров Н. Кто руководил органами госбезопасности 1941—1954. — М., 2010. Посилання (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. — d:Track:Q2061139d:Track:Q851563d:Track:Q28027554