Полубенські Полубінські Полубинські пол Połubeński Połubiński литовсько білоруський український княжий магнатський рід щ

Полубенські, Полубінські, Полубинські (пол. Połubeński, Połubiński) — литовсько-білоруський-український княжий магнатський рід, що тривалий час був впливовим за часів Великого князівства Литовського, згодом Речі Посполитої. Належить до гілки (Ольгердовичів). Представники цього роду використовували власний варіант гербу Ястшембець.

Історія

Назва походить від назви маєтку Полубенськ, який знаходився біля Ліда (в подальшому с. Полубнікі); за іншою версією прізвище походить від назви села Полубічі або Полубіца (Polubicze, Polubica) в Берестейському воєводстві. Його надано (Андрію-Вігунду), сину Ольгерда Гедиміновича. Перше володіння, вже в XVI ст. перестало бути власністю князів Полубенських, а друге володіння, яке в 1503 році, було подаровано князю (Василю Полубенському), цілком могло перш перебувати у власності його предків.

Про перших представників цього роду замало відомостей, зазвичай вони йменувалися князями на Лубні. Першим, відомим історії, князем з цим ім'ям, був князь , який перебуваючи на службі у короля Польщі та великого князя Литовського Казиміра IV, у 1482—1488 роках отримав грошове та майнове жалування (подарунки).

Про брата Андрія — Федора Полубенського, відомо, лише те, що він залишив після себе двох синів, які померли бездітними і одну дочку, сина якої, звали Щасний. Останній в 1533 році претендував на володіння своїх стрийків Івана і Льва Федоровичів Полубенських.

Піднесення роду почалося з князя Василя Полубенського, що першим отримав державну посаду — намісництво Володимирське на Волині. також зумів значно розширити власні володіння. Його син і продовжили справу батька з накопичення майно та посад. Втім ця гілка згасла у 1558 році.

Найбільшої впливу з часом набули нащадки другого брата — . Його сина став старостой вольмарським і каштеляном новогрудським. Його онук був воєводою , а праонук (Олександр-Гілярій) — маршалком великим литовським і генеральним старостою жемайтським. Інший праонук Івана Полубенського — — був воєводою новогрудським.

З кінця XVI ст. Полубинські перейшли у католицтво. Після смерті у 1685 році припинила існування лінія Івана Андрійовича Полубенського. Більшість володінь перейшла до родів Радзивіллів та Сапіг.

За часів Російської імперії рід втратив князівський титул.

Родовід

(Андрій Ольгердович), князь Полоцький
- Федір Андрійович, князь Полубенський
  - Федір Федорович, князь Полубенський
    - (пом. до 1499), в шлюбі з представницею роду (Боговитиновичів)
      - (Василь Полубенський) (бл. 1480—1550), намісник Володимирський
        (д/н—1544), державець Кричевський
        Марина Полубенська, дружина Станіслава Нарушевича
        
        (д/н—1558), староста мстиславський
        
        (д/н—1547), дружина: 1) Олександра Сангушко, князя, старости гомельського; 2) Миколи Завіши 3) литовського боярина Еразма Довгірда
      - (д/н—1556) — маршалком господарский
        (д/н— до 1608), старостп вольмарський, каштелян новогрудський
        (д/н—1616), староста вількійський (1586), підкоморій лідський (1603)
        Олександр Полубенський (пом. 1618)
        
        (пом. 1640), маршалок слонімський (1621—1625), каштелян мстиславський (1625—1633) і воєвода парнавський (1633—1640)
        (Олександр-Гілярій Полубенський) (1627—1679), великий маршалок литовский
        (пом. 1683), староста волковиський
        
        (пом. 1685), староста Волковиський,
        
        (пом. 1690), дружина великого канцлера литовського князя Домініка Миколи Радзивілла
        
        (пом. 1721), дружина воєводи троцького і мстиславського князя Юрія Станіслава Сапіги.
        
        Габріель Полубенський (пом. до 1650)
        
        Казимир Полубенський (пом. до 1655)
        
        Владислав Полубенський
        
        Самуїл Полубенський
        
        Іероним-Костянтин Полубенський (д/н—до 1640)
        
        Констанція Полубенська, черниця
        
        , Князя Александра Огінського, каштеляна троцького
        
        , дружина Яна Каменського, подкомория вількомірського
        
        Евфразіна Полубенська, дружина 1) Болеслава-Александра Халецького, підкоморія речицького; 2) Владислава Гедройца, хорунжого смоленського
        
        Гальшка-Теодора Полубенська
        
        Петронелла Полубенськая, черниця.
        
        , дружина судді земського Лідського Самуїла Кунцевича
        
        , дружина старости зігвульского Томаша Шклінського
        
        Клара Полубенська, черниця
        
        Богдана, дружина Ієроніма Юрійовича Ходкевича, каштеляна віленського
        
        (д/н—1600), підстароста слонімський
        (д/н—1651), суддя земський слонімський
        (пом. 1633)
        
        (пом. 1640), чашник слонімський
        
        (пом. 1688), воєвода новогрудський
        (пом. до 1748), підкоморій слонімський
        
        (пом. 1726)
        (д/н—після 1720)
        
        (д/н—після 1727), староста курклянський
        (пом. 1766), староста курклянський
        Леон Полубенський (пом. бл. 1723)
        
        Дмитро Полубенський (пом. 1730), суддя земський слонімський
        
        Мартин Полубенський
        
        Людовік Полубенський
        
        (пом. бл. 1794), войський слонімський
        
        (пом. 1720), суддя земський слонімський
        
        (пом. 1727), єпископ жемайтський
        
        (д/н—після 1712)
        Мартин Полубенський
        
        Антоній Полубенський
        
        Гілярій
        
        Софія Полубенська
        
        , дружина Анджея Яна Немцовича, стольника вітебського
        
        Євфрозина Полубенська, черниця бенедиктинського монастиря
        
        Катаржина Полубенська, черниця бенедиктинського монастиря
        
        Клара Полубенська, черниця
        
        Іоанна Полубенська, черниця-бригітка, абатиса
        
        Анна Полубенська, дружина Станіслава Папроцького
        
        Анна Полубенська
        
        Ельжбета, черниця-бригітка
        
        Констанція Полубенська, дружина Казимира Воловича, судді земського слонімського
        
        Софія Полубенська
        
        , дружина Єжи Масальського, стольника брацлавського
        
        Юстина Полубенська
        
        Цецилія Полубенська
        
        донька, дружина Тишкевича (ім'я невідоме)
        
        донька, дружина Зухановського (ім'я невідоме)
        
        (д/н— бл. 1560)
        (пом. 1601)
        
        Дмитро Полубенський
        Олександр Полубенський (д/н—1616)
        
        Януш Полубенський
        Кшиштоф-Кароль Полубенський
        
        (д/н—після 1679), хорунжий смоленський
        Домінік Полубенський, хорунжий смоленський
        
        Катаржина Полубенська
        
        Барбара Полубенська
        
        Юзеф Полубенський (д/н—після 1640), підсудок слонімський
        Казимир Полубенський, писар земський слонімський
        Людовік Полубенський
        
        Домінік Полубенський
        
        Костянтин Полубенський
        
        Владислав Полубенський
        
        Текля, дружина Бенедикта Ольшевського, гродського писаря пронського
        
        Теофілія Полубенська
        
        Феліціан Полубенський
        
        Мартин Полубенський
        Юзеф Полубенський (пом. 1675)
        
        Людовіка Полубенська, дружина Олександра Сенявського
        
        Кшиштоф Полубенський (пом. 1677), суддя земський слонімський
        Ієронім Полубенський
        Мартин Полубенський
        Станіслав-Стефан Полубенський (д/н—після 1794), писар слонімський
        Гелена Полубенська, дружина представника роду Рипінських
        
        Домініка Полубенка, дружина роду Мануцці
        
        Францишка Полубенська, дружина представника роду Шумковських
        
        Бригітта, дружина представника роду Войниловичів
        
        Ігнацій Полубенський, священник-бернардинець
        
        Юзеф Полубенський, королівський хорунжий
        
        Бенедикт Полубенський
        
        Францишек Полубенський
        
        Ієронім Полубенський (д/н—після 1799), суддя земський слонімський
        
        Владислав Полубенський
        
        Ян Полубенський
        
        Францишек Полубенський
        
        Казимир Полубенський, підчаший слонімський
        Людовік Полубенський
        Леон Полубенський (д/н—після 1765), скарбник гродненський
        
        Антоніна Полубенська
        
        Ян Полубенський
        Юзеф Полубенський (д/н—після 1799), крайчий слонімський
        
        Єжи Полубенський, архидиякон віленський
        
        Станіслав Полубенський, чернець-домініканець
        
        Юстина Полубенська, дружина Зенковіча-Перетруського
        
        Ізабелла Полубенська, дружина Міхала Домініка Дорія-Дерналовича стольника смоленського
        
        Христина Полубенська, дружина 1) Яна Глинского; 2) Стефана Гоздовського
        
        Анна Полубенська, дружина 1) Вгімонта; 2) Єжи Глембицького-Юзефовича, пістолья вітебського
        
        Катаржина Полубенська, дружина представника роду Биковських
        
        Теодора Полубенська, черниця
        
        Даніель Полубенський
        
        Яцек Полубенський
        
        Марія, дружина Яна Мостовського
      - (пом. після 1580)
        Петро Федорович Полубенський
        
        Григорій Федорович Полубенський
        
        Матвій Полубенський (д/н—після 1607)
        (пом. 1660), підкоморій слонімський
        Кароль Полубенський (д/н—після 1687), войський мстиславський
        
        Габріель Полубенський (д/н— до 1675), капітам королівського війська
        
        Юстина Полубенська, дружина Трояна Войниловича
        
        Софія Полубенська, черниця бернардинського монастиря
        
        донька, дружина представника роду Скорульських
        
        Юзеф Полубенський
    - Федір Федорович Полубенський (пом. до 1500)
      - Іван Федорович Полубенський (пом. до 1528)
      - Лев Федорович Полубенський (пом. до 1528)
      - донька, дружина князя Михайла Вишневецького-Збаразького

Джерела

J. Wolff Kniaziowie litewsko-ruscy od końca XIV wieku
J. Tęgowski Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów Poznań — Wrocław 1999, s. 68
Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — .