Полоз індійський | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Полоз індійський | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Coelognathus helena Daudin, 1803 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Полоз індійський (Coelognathus helena) — неотруйна змія з роду Coelognathus родини Вужеві. Має 2 підвиди.
Опис
Загальна довжина коливається від 1 до 1,7 м. Яскраво виражений статевий диморфізм — самці значно менші за самок. . Глова подовжена, дещо загострена на кінці, слабко відокремлена від тулуба. Тулуб стрункий, трохи стиснутий з боків. Забарвлення мінливе — від жовто-оливкового до світло-коричневого. На шиї від скроневої області назад тягнуться 2 поздовжні темні смуги, що змінюються далі малюнком з поперечних рядків білих плям, оточених темною облямівкою. Часто темний малюнок не виражений, і тоді залишаються тільки розмиті світлі плями по основному фону. У задній третині тулуба цей малюнок замінюється 2 широкими темно-коричневими смугами, що йдуть з боків. Черево блідо-жовтого кольору або з напівкруглими чорними лініями по краях. Райдужина очей золотаво-жовта, язик червонуватий або рожевий. Молоді полози за забарвленням практично не відрізняються від дорослих особин.
Спосіб життя
Полюбляє зарості чагарників на схилах по краях тропічного лісу, заходить також на освоєні людиною території: рисові поля, посадки культурних рослин, особливо поблизу водойм. Зустрічається в нижньому і середньому поясі рік на висотах до 1500 м над рівнем моря. Веде здебільшого наземний спосіб життя, але може підніматися на чагарники й невисокі дерева. Активний у прохолодні вечірні години, денну спеку перечікує в укриттях: під камінням, у дуплах дерев, норах гризунів або шарі лісової підстилки. Молоді полози, навпроти, активні протягом всього світлого часу доби. Харчується гризуни.
Це яйцекладна змія. Самка відкладає від 4 до 8 яєць. За сезон може бути до 6 кладок.
Розповсюдження
Мешкає практично по всьому Індійському субконтиненту від східних кордонів Пакистану до Бангладеш включно, на північ до передгір'їв Гімалаїв у Непалі та північної Індії, а також на о.Шрі-Ланка.
Підвиди
- Coelognathus helena helena
- Coelognathus helena monticollaris
Джерела
- Janzen, P.; Klaas, P. & Ziesmann, S. 2007. Sri Lankas Schlangenfauna. Draco 7 (30): 56-64
- Kornacker, P. 1986. Die indische Schmucknatter. Herpetofauna 8 (44): 10
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poloz indijskij Poloz indijskij Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Vuzhevi Rid Coelognathus Vid Poloz indijskij Binomialna nazva Coelognathus helena Daudin 1803 Posilannya Vikishovishe Coelognathus helena Vikividi Coelognathus helena Poloz indijskij Coelognathus helena neotrujna zmiya z rodu Coelognathus rodini Vuzhevi Maye 2 pidvidi OpisZagalna dovzhina kolivayetsya vid 1 do 1 7 m Yaskravo virazhenij statevij dimorfizm samci znachno menshi za samok Glova podovzhena desho zagostrena na kinci slabko vidokremlena vid tuluba Tulub strunkij trohi stisnutij z bokiv Zabarvlennya minlive vid zhovto olivkovogo do svitlo korichnevogo Na shiyi vid skronevoyi oblasti nazad tyagnutsya 2 pozdovzhni temni smugi sho zminyuyutsya dali malyunkom z poperechnih ryadkiv bilih plyam otochenih temnoyu oblyamivkoyu Chasto temnij malyunok ne virazhenij i todi zalishayutsya tilki rozmiti svitli plyami po osnovnomu fonu U zadnij tretini tuluba cej malyunok zaminyuyetsya 2 shirokimi temno korichnevimi smugami sho jdut z bokiv Cherevo blido zhovtogo koloru abo z napivkruglimi chornimi liniyami po krayah Rajduzhina ochej zolotavo zhovta yazik chervonuvatij abo rozhevij Molodi polozi za zabarvlennyam praktichno ne vidriznyayutsya vid doroslih osobin Sposib zhittyaPolyublyaye zarosti chagarnikiv na shilah po krayah tropichnogo lisu zahodit takozh na osvoyeni lyudinoyu teritoriyi risovi polya posadki kulturnih roslin osoblivo poblizu vodojm Zustrichayetsya v nizhnomu i serednomu poyasi rik na visotah do 1500 m nad rivnem morya Vede zdebilshogo nazemnij sposib zhittya ale mozhe pidnimatisya na chagarniki j nevisoki dereva Aktivnij u proholodni vechirni godini dennu speku perechikuye v ukrittyah pid kaminnyam u duplah derev norah grizuniv abo shari lisovoyi pidstilki Molodi polozi navproti aktivni protyagom vsogo svitlogo chasu dobi Harchuyetsya grizuni Ce yajcekladna zmiya Samka vidkladaye vid 4 do 8 yayec Za sezon mozhe buti do 6 kladok RozpovsyudzhennyaMeshkaye praktichno po vsomu Indijskomu subkontinentu vid shidnih kordoniv Pakistanu do Bangladesh vklyuchno na pivnich do peredgir yiv Gimalayiv u Nepali ta pivnichnoyi Indiyi a takozh na o Shri Lanka PidvidiCoelognathus helena helena Coelognathus helena monticollarisDzherelaJanzen P Klaas P amp Ziesmann S 2007 Sri Lankas Schlangenfauna Draco 7 30 56 64 Kornacker P 1986 Die indische Schmucknatter Herpetofauna 8 44 10 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002