Полоз закавказький | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Zamenis hohenackeri , 1873 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Полоз закавказький (Zamenis hohenackeri) — неотруйна змія з роду полозів-заменісів родини Полозові (Colubridae). Має 2 підвиди.
Опис
Загальна довжина досягає 85-95 см. Голова слабко відмежована від тулуба. Хвіст короткий. Ширина міжщелепного щитка значно більше його висоти, він дещо загнутий на верхню сторону голови й дуже тупим кутом злегка вдається поміж міжносовими щитками. Присутній 1 великий передочний щиток. Підочний щиток відсутній. Навколо тулуба є 21—25 рядків луски. Черевних щитків у самців — 193-212, у самок — 209-226. Підхвостових щитків — 57-74 пари. Луска передньої половини тулуба гладенька, спинна луска задній його половини, особливо ближче до основи хвоста, зі слабко вираженими реберцями. Анальний щиток розділений. Черевні щитки з боків утворюють помітне ребро.
верху коричнево-бурого, буро-сірого або світло-коричневого кольору з 2 рядками коричневих, бурих або чорних плям, які проходять уздовж спини. Ці рядки тягнуться вздовж хребта вузькою світлою лінією. Голова зверху у чорних цяточках. На потилиці є 2 характерні темні плями, з'єднаних у вигляді вил. Черево бурувато-сірого кольору.
Спосіб життя
Полюбляє гірську місцину, береги річок, околиці тугайних лісів, ділянок кам'янистого гірсько-ксерофітного степу. Не уникає і близькості людини, поселяючись у виноградниках й садибах, де тримається у руїнах будівель і кам'яних огорожах. Зустрічається на висоті до 2500 м над рівнем моря. Активний вдень. Ховається у норах гризунів, порожнечах під камінням, дуплах дерев. Вихід із зимівлі починається з середини березня і триває до кінця квітня.
Харчується мишоподібними гризунами, поїдає яйця і пташенят птахів, рідше ящірками.
Це яйцекладна змія. Самиця в червні-липні відкладає 3-7 білих великих еліптичних яєць розміром 10-16х47-52 мм. Молоді полози розміром 24,5-29,5 см з'являються наприкінці червня.
Розповсюдження
Мешкає у Малій Азії, Лівані, Ізраїлі, Сирії, північно-західному Ірані, Грузії, Вірменії, Азербайджані. Іноді зустрічаються у російському передкавказ'ї.
Підвиди
- Zamenis hohenackeri hohenackeri
- Zamenis hohenackeri taurica
Джерела
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
- Bussmann, Michael; Kostyra, Stefan 1996. Ergänzende Mitteilungen zur Herpetofauna des Köycegiz-Beckens (Prov. Mugla, Türkei) mit Hinweis auf ein neues Vorkommen von Elaphe hohenackeri. Salamandra 32 (1): 59-62
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poloz zakavkazkij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Polozovi Colubridae Rid Poloz zamenis Vid Poloz zakavkazkij Binomialna nazva Zamenis hohenackeri 1873 Posilannya Vikishovishe Zamenis hohenackeri Vikividi Zamenis hohenackeri MSOP 157251 Poloz zakavkazkij Zamenis hohenackeri neotrujna zmiya z rodu poloziv zamenisiv rodini Polozovi Colubridae Maye 2 pidvidi OpisZagalna dovzhina dosyagaye 85 95 sm Golova slabko vidmezhovana vid tuluba Hvist korotkij Shirina mizhshelepnogo shitka znachno bilshe jogo visoti vin desho zagnutij na verhnyu storonu golovi j duzhe tupim kutom zlegka vdayetsya pomizh mizhnosovimi shitkami Prisutnij 1 velikij peredochnij shitok Pidochnij shitok vidsutnij Navkolo tuluba ye 21 25 ryadkiv luski Cherevnih shitkiv u samciv 193 212 u samok 209 226 Pidhvostovih shitkiv 57 74 pari Luska perednoyi polovini tuluba gladenka spinna luska zadnij jogo polovini osoblivo blizhche do osnovi hvosta zi slabko virazhenimi rebercyami Analnij shitok rozdilenij Cherevni shitki z bokiv utvoryuyut pomitne rebro verhu korichnevo burogo buro sirogo abo svitlo korichnevogo koloru z 2 ryadkami korichnevih burih abo chornih plyam yaki prohodyat uzdovzh spini Ci ryadki tyagnutsya vzdovzh hrebta vuzkoyu svitloyu liniyeyu Golova zverhu u chornih cyatochkah Na potilici ye 2 harakterni temni plyami z yednanih u viglyadi vil Cherevo buruvato sirogo koloru Sposib zhittyaPolyublyaye girsku miscinu beregi richok okolici tugajnih lisiv dilyanok kam yanistogo girsko kserofitnogo stepu Ne unikaye i blizkosti lyudini poselyayuchis u vinogradnikah j sadibah de trimayetsya u ruyinah budivel i kam yanih ogorozhah Zustrichayetsya na visoti do 2500 m nad rivnem morya Aktivnij vden Hovayetsya u norah grizuniv porozhnechah pid kaminnyam duplah derev Vihid iz zimivli pochinayetsya z seredini bereznya i trivaye do kincya kvitnya Harchuyetsya mishopodibnimi grizunami poyidaye yajcya i ptashenyat ptahiv ridshe yashirkami Ce yajcekladna zmiya Samicya v chervni lipni vidkladaye 3 7 bilih velikih eliptichnih yayec rozmirom 10 16h47 52 mm Molodi polozi rozmirom 24 5 29 5 sm z yavlyayutsya naprikinci chervnya RozpovsyudzhennyaMeshkaye u Malij Aziyi Livani Izrayili Siriyi pivnichno zahidnomu Irani Gruziyi Virmeniyi Azerbajdzhani Inodi zustrichayutsya u rosijskomu peredkavkaz yi PidvidiZamenis hohenackeri hohenackeri Zamenis hohenackeri tauricaDzherelaSlovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Bussmann Michael Kostyra Stefan 1996 Erganzende Mitteilungen zur Herpetofauna des Koycegiz Beckens Prov Mugla Turkei mit Hinweis auf ein neues Vorkommen von Elaphe hohenackeri Salamandra 32 1 59 62