Погром у Кельцях 1946 року — найбільший післявоєнний погром євреїв в Польщі, здійснений польським населенням міста Кельців 4 липня 1946 року.
Погром у Кельцях | |
---|---|
Пам'ятна дошка на вул. Планти, 7 | |
Координати | 50°52′23″ пн. ш. 20°37′35″ сх. д. / 50.87317300002777642° пн. ш. 20.62658000002777925° сх. д.Координати: 50°52′23″ пн. ш. 20°37′35″ сх. д. / 50.87317300002777642° пн. ш. 20.62658000002777925° сх. д. |
Погром у Кельцях (Польща) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Передісторія
У післявоєнній Польщі антисемітські настрої живилися поширеною думкою, що євреї є прихильниками нового режиму, оскільки повоєнна влада засуджувала антисемітизм, охороняла тих євреїв, що вижили та серед представників нової влади і Війська Польського були євреї.
За кілька днів до погрому польський архієпископ, кардинал Август Глонд (August Hlond) відкинув прохання євреїв засудити римсько-католицький антисемітизм. Пізніше він звинуватив євреїв у спробах нав'язати Польщі комунізм — дійсно, євреї займали високі посади в партії, і заявив, що звинувачувати вони можуть тільки себе. На підтримку цієї точки зору виступив єпископ Кельців, який припустив, що євреї насправді організували безлади, щоб переконати Велику Британію передати їм Палестину.
Кельці — адміністративний центр воєводства, місто середньої величини в Центральній Польщі. Кілька сотень євреїв жили в 1946 році в цьому місті, більшість з них на вулиці Планти у будинку № 7, що належав єврейській громаді.
Хід погрому
Приводом для початку погрому стало зникнення восьмирічного хлопчика Генрика Блащика. Він зник 1 липня 1946 і повернувся через два дні, розповівши, що його викрали євреї і, заховавши, мали намір убити (пізніше в ході розслідування з'ясувалося, що хлопчик був відісланий батьком в село, де його навчили, що він повинен розповідати). Містом поширювалися чутки, що зниклий польський хлопчик став жертвою ритуального вбивства, скоєного євреями з будинку на вулиці Планти. Незабаром перед цим будинком зібрався натовп мешканців Кельців.
4 липня 1946 о 10 ранку почався погром, в якому брали участь багато людей, в тому числі у військовій формі. Серед гасел були такі: «Смерть євреям!», «Смерть вбивцям наших дітей!», «Завершимо роботу Гітлера!». Опівдні в будівлю прибула група на чолі з сержантом міліції Владиславом Блахутом, яка роззброїла присутніх євреїв, що чинили опір. Як з'ясувалося пізніше, Блахут був єдиним представником міліції серед тих, що увійшли. Коли євреї відмовилися вийти на вулицю, Блахут став бити їх рукояткою револьвера по головах, кричачи: «Німці не встигли знищити вас, але ми закінчимо їх роботу».. Натовп, що жадав помсти, увірвався в будинок. Євреїв, чоловіків і жінок, старих і дітей, викидали з вікон і на вулиці били залізними прутами, дрючками, молотками. До кінця дня було вбито 42 людини, а також понад 50 чоловік поранено.
Наслідки
Уже 9 липня 1946 року на лаві підсудних перед учасниками виїзної сесії Верховного військового суду опинились 12 чоловік. Рішення суду було зачитано 11 липня. До страти були засуджені дев'ять обвинувачених, по одному — до довічного ув'язнення, до 10 років і до 7 років в'язниці. Президент ПНР Болеслав Беруть не скористався своїм правом помилування, і засуджені на смерть були розстріляні.
Погром у Кельцях викликав масову еміграцію євреїв з Польщі. Якщо в травні 1946 року з Польщі виїхало 3500 євреїв, в червні — 8000, то після погрому протягом липня — 19 тисяч, в серпні 35 тисяч чоловік. До кінця 1946 року хвиля від'їзду спала, так як положення в Польщі нормалізувалося, майже нікого не залишилося, і ті, що залишилися, були не мобільні.
У 1996 (50-ту річницю погрому) президент Кельців вибачився від імені містян. У 60-ту річницю церемонія була піднята на національний рівень, за участю Президента і міністрів. Польський президент Лех Качинський назвав погром у Кельцях «величезною ганьбою для поляків і трагедією євреїв».
Під час Другої світової війни поляки здійснили військові злочини проти своїх сусідів-євреїв як мінімум в 24 районах країни. До такого висновку прийшла урядова комісія, що розслідувала події в Польщі, які стосуються початку Другої світової війни.
Версії
Влада Польщі звинуватила в провокації погрому «реакційні елементи», близькі до опозиції. Був змінений ряд керівних чиновників у воєводстві.
Існує також ряд версій про причетність до організації погрому польських властей і радянських спецслужб — серед натовпу погромників було багато солдатів і міліціонерів, в тому числі офіцерів міліції і громадської безпеки (згодом були заарештовані і постали перед судом: майор Собчинський, полковник Кузніцький (комендант воєводського управління міліції), майор Гвяздович і поручик Загурський. Гвяздович і Собчинський були виправдані судом). Прихильники цих версій вважають, що провокаторам була вигідна дискредитація польської опозиції, якій приписувалася організація погрому, а сам погром став приводом для репресій і посилення влади комуністичного уряду.
19 липня 1946 року колишній головний військовий прокурор Хенрик Холдер написав в листі заступнику командувача польською армією генералу Маріану Спихальському, що «ми знаємо, що погром був не тільки з вини міліції і армії, які несли охорону в місті Кельці і навколо нього, а й з вини члена уряду, який узяв у цьому участь».
Див. також
Джерела
- Домбровський Є. Роздуми про єврейський погром в 1946 року в Кельцях. (рос.)
Виноски
- Postwar Pogrom. Review by DAVID MARGOLICK. Sunday Book Review. Published: July 23, 2006
- Катастрофа европейского еврейства. Часть 6, Иерусалим, 1995, с.251-253.
- Кахане Д. После потопа. Иерусалим. С.62.
- Катастрофа європейського єврейства. Частина 6, Єрусалим, 1995, с. 222.
- Едвабно было только началом " Центральный Еврейский Ресурс SEM40.Израиль, Ближний восток, евреи
- . Архів оригіналу за 28 січня 2011. Процитовано 14 лютого 2018.
- По J. Śledzianowski, Wokół pogromu, стр. 80
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pogrom u Kelcyah 1946 roku najbilshij pislyavoyennij pogrom yevreyiv v Polshi zdijsnenij polskim naselennyam mista Kelciv 4 lipnya 1946 roku Pogrom u KelcyahPam yatna doshka na vul Planti 7Koordinati50 52 23 pn sh 20 37 35 sh d 50 87317300002777642 pn sh 20 62658000002777925 sh d 50 87317300002777642 20 62658000002777925 Koordinati 50 52 23 pn sh 20 37 35 sh d 50 87317300002777642 pn sh 20 62658000002777925 sh d 50 87317300002777642 20 62658000002777925Pogrom u Kelcyah Polsha Mediafajli u VikishovishiCya stattya pro pogrom 1946 roku Pro pogrom 1918 roku div en Kielce pogrom 1918 PeredistoriyaU pislyavoyennij Polshi antisemitski nastroyi zhivilisya poshirenoyu dumkoyu sho yevreyi ye prihilnikami novogo rezhimu oskilki povoyenna vlada zasudzhuvala antisemitizm ohoronyala tih yevreyiv sho vizhili ta sered predstavnikiv novoyi vladi i Vijska Polskogo buli yevreyi Za kilka dniv do pogromu polskij arhiyepiskop kardinal Avgust Glond August Hlond vidkinuv prohannya yevreyiv zasuditi rimsko katolickij antisemitizm Piznishe vin zvinuvativ yevreyiv u sprobah nav yazati Polshi komunizm dijsno yevreyi zajmali visoki posadi v partiyi i zayaviv sho zvinuvachuvati voni mozhut tilki sebe Na pidtrimku ciyeyi tochki zoru vistupiv yepiskop Kelciv yakij pripustiv sho yevreyi naspravdi organizuvali bezladi shob perekonati Veliku Britaniyu peredati yim Palestinu Kelci administrativnij centr voyevodstva misto serednoyi velichini v Centralnij Polshi Kilka soten yevreyiv zhili v 1946 roci v comu misti bilshist z nih na vulici Planti u budinku 7 sho nalezhav yevrejskij gromadi Hid pogromuBudinok na vul Planti 7 Kelci Privodom dlya pochatku pogromu stalo zniknennya vosmirichnogo hlopchika Genrika Blashika Vin znik 1 lipnya 1946 i povernuvsya cherez dva dni rozpovivshi sho jogo vikrali yevreyi i zahovavshi mali namir ubiti piznishe v hodi rozsliduvannya z yasuvalosya sho hlopchik buv vidislanij batkom v selo de jogo navchili sho vin povinen rozpovidati Mistom poshiryuvalisya chutki sho zniklij polskij hlopchik stav zhertvoyu ritualnogo vbivstva skoyenogo yevreyami z budinku na vulici Planti Nezabarom pered cim budinkom zibravsya natovp meshkanciv Kelciv 4 lipnya 1946 o 10 ranku pochavsya pogrom v yakomu brali uchast bagato lyudej v tomu chisli u vijskovij formi Sered gasel buli taki Smert yevreyam Smert vbivcyam nashih ditej Zavershimo robotu Gitlera Opivdni v budivlyu pribula grupa na choli z serzhantom miliciyi Vladislavom Blahutom yaka rozzbroyila prisutnih yevreyiv sho chinili opir Yak z yasuvalosya piznishe Blahut buv yedinim predstavnikom miliciyi sered tih sho uvijshli Koli yevreyi vidmovilisya vijti na vulicyu Blahut stav biti yih rukoyatkoyu revolvera po golovah krichachi Nimci ne vstigli znishiti vas ale mi zakinchimo yih robotu Natovp sho zhadav pomsti uvirvavsya v budinok Yevreyiv cholovikiv i zhinok starih i ditej vikidali z vikon i na vulici bili zaliznimi prutami dryuchkami molotkami Do kincya dnya bulo vbito 42 lyudini a takozh ponad 50 cholovik poraneno NaslidkiPam yatnik zhertvam pogromu vidkritij v 1990 roci Uzhe 9 lipnya 1946 roku na lavi pidsudnih pered uchasnikami viyiznoyi sesiyi Verhovnogo vijskovogo sudu opinilis 12 cholovik Rishennya sudu bulo zachitano 11 lipnya Do strati buli zasudzheni dev yat obvinuvachenih po odnomu do dovichnogo uv yaznennya do 10 rokiv i do 7 rokiv v yaznici Prezident PNR Boleslav Berut ne skoristavsya svoyim pravom pomiluvannya i zasudzheni na smert buli rozstrilyani Pogrom u Kelcyah viklikav masovu emigraciyu yevreyiv z Polshi Yaksho v travni 1946 roku z Polshi viyihalo 3500 yevreyiv v chervni 8000 to pislya pogromu protyagom lipnya 19 tisyach v serpni 35 tisyach cholovik Do kincya 1946 roku hvilya vid yizdu spala tak yak polozhennya v Polshi normalizuvalosya majzhe nikogo ne zalishilosya i ti sho zalishilisya buli ne mobilni U 1996 50 tu richnicyu pogromu prezident Kelciv vibachivsya vid imeni mistyan U 60 tu richnicyu ceremoniya bula pidnyata na nacionalnij riven za uchastyu Prezidenta i ministriv Polskij prezident Leh Kachinskij nazvav pogrom u Kelcyah velicheznoyu ganboyu dlya polyakiv i tragediyeyu yevreyiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni polyaki zdijsnili vijskovi zlochini proti svoyih susidiv yevreyiv yak minimum v 24 rajonah krayini Do takogo visnovku prijshla uryadova komisiya sho rozsliduvala podiyi v Polshi yaki stosuyutsya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni VersiyiVlada Polshi zvinuvatila v provokaciyi pogromu reakcijni elementi blizki do opoziciyi Buv zminenij ryad kerivnih chinovnikiv u voyevodstvi Isnuye takozh ryad versij pro prichetnist do organizaciyi pogromu polskih vlastej i radyanskih specsluzhb sered natovpu pogromnikiv bulo bagato soldativ i milicioneriv v tomu chisli oficeriv miliciyi i gromadskoyi bezpeki zgodom buli zaareshtovani i postali pered sudom major Sobchinskij polkovnik Kuznickij komendant voyevodskogo upravlinnya miliciyi major Gvyazdovich i poruchik Zagurskij Gvyazdovich i Sobchinskij buli vipravdani sudom Prihilniki cih versij vvazhayut sho provokatoram bula vigidna diskreditaciya polskoyi opoziciyi yakij pripisuvalasya organizaciya pogromu a sam pogrom stav privodom dlya represij i posilennya vladi komunistichnogo uryadu 19 lipnya 1946 roku kolishnij golovnij vijskovij prokuror Henrik Holder napisav v listi zastupniku komanduvacha polskoyu armiyeyu generalu Marianu Spihalskomu sho mi znayemo sho pogrom buv ne tilki z vini miliciyi i armiyi yaki nesli ohoronu v misti Kelci i navkolo nogo a j z vini chlena uryadu yakij uzyav u comu uchast Div takozhPogrom u Kremenci 1941 Pogrom u Yedvabne 1941 Lvivskij pogrom 1941 ZhidokomunaDzherelaDombrovskij Ye Rozdumi pro yevrejskij pogrom v 1946 roku v Kelcyah ros VinoskiPostwar Pogrom Review by DAVID MARGOLICK Sunday Book Review Published July 23 2006 Katastrofa evropejskogo evrejstva Chast 6 Ierusalim 1995 s 251 253 Kahane D Posle potopa Ierusalim S 62 Katastrofa yevropejskogo yevrejstva Chastina 6 Yerusalim 1995 s 222 Edvabno bylo tolko nachalom Centralnyj Evrejskij Resurs SEM40 Izrail Blizhnij vostok evrei Arhiv originalu za 28 sichnya 2011 Procitovano 14 lyutogo 2018 Po J Sledzianowski Wokol pogromu str 80