Плотича (Тернопільський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Плотича.

Плоти́ча — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на півночі району.

село Плотича
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський
Громада	Білецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040050080032865
Основні дані
Населення	1 390^[]
Територія	2.210 км²
Густота населення	628,29 осіб/км²
Поштовий індекс	47704
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°37′28″ пн. ш. 25°33′37″ сх. д. / 49.62444° пн. ш. 25.56028° сх. д. / 49.62444; 25.56028Координати: 49°37′28″ пн. ш. 25°33′37″ сх. д. / 49.62444° пн. ш. 25.56028° сх. д. / 49.62444; 25.56028
Водойми	Серет
Відстань до районного центру	6 км
Найближча залізнична станція	Великий Глибочок
Відстань до залізничної станції	2 км
Місцева влада
Адреса ради	47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19
Карта
Плотича
Плотича
Мапа
Плотича у Вікісховищі

Населення — 1267 осіб (2007).

До 2018 — центр Плотицької сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.

Історія

Виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Відоме від першої половини XVI століття.

Корінь слова «плотича» — «плот», його староруський аналог «плотъ», похідний від нього «пліт».

Однією із версій походження назви села є те, що жителі села плели із очерету і рогози кошики, мішки і доріжки, так як село омивається із трьох сторін водоймищами і є наявні ресурси.

Другою версією є те, що назва походить від двох коренів слів староруської мови: «плот» — скріплений з колод або брусів пліт для переправи по річці, «чати» — слово, що означає «сторожа», «варта».

Третьою версією є походження села від слів «плоти» і «чень». Слово «чень» — діалектичний архаїчний прислівник, що був поширений у минулому в Галичині і вживався в розмовній мові в значенні «може» і «здається». Кілька століть тому, якийсь подорожній, можливо, побачивши плоти на Стрипі, захоплено прорік: «Плоти — чень?» і пішла від цього назва села.

Четвертою версією є походження від риби плотви. Плотича омивалася в минулому великою кількістю води із ставків та річок, які кишіли великою кількістю риби. Серед них і невибаглива — плотва. Її називали плітка, плотиця, а тому найбільш допустимим і правдоподібним є пояснення походження назви села саме від слова «плотиця», котре згодом трансформувалося у слово «плотича».

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооперативи.

До 2-ї світової війни у Плотичі були 2 пам'ятники-надгробки з написами вірменською та турецькою мовами (1763 і 1768).

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1238 осіб, з яких 585 чоловіків та 653 жінки.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,98%
російська	0,94%
угорська	0,08%

Соціальна сфера

Працюють: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, обласна протитуберкульозна лікарня, відділення зв'язку.

Економіка

ВАТ «Агропромтехніка», ТОВ «Декор», СМП: «Модуль», «Софіт», «Топільче», торгові заклади та ін.

Відомі люди

У місцевій школі навчався літературознавець, прозаїк Любомир Сеник.

Під час Першої світової війни, у червні 1917, загинув російський військовий льотчик, ас винищувальної авіації, капітан Євграф Крутень.

Пам'ятки архітектури

Палац Коритовських (1720 р.)

Палац Коритовських (1720 р.) Вигляд з парку.

Замок-палац споруджений родиною Коритовськими в 1720 році. На початку XIX століття Францішек Коритовський перебудував палац. Перебудований у класичній манері, симетричний та прямокутний у плані, з парадної фасадної частини має два поверхи. На фронтоні, що спирається на чотири колони, знаходився герб родини Коритовських — Мора (пол. Mora). З тильної сторони палац має три поверхи. По боках палацу прибудовані бокові фронтони з колонами. Перший поверх, з фронту, слугував житлом господарям, там же знаходилася і бальна зала. Другий поверх призначався для гостей. Цокольний поверх займали господарські приміщення. В XIX столітті Коритовськими, навколо палацу, на площі десяти гектарів був закладений великий парк.

Нині в палаці діє госпіс.

(Церква святого великомученика Димитрія Солунського)

Церква Успення Пресвятої Богородиці (1900 р.)

Церква Успення Пресвятої Богородиці. (1900 р.)

(Церква Успіння Пресвятої Богородиці) (мурована), знаходиться неподалік палацу. Зведена в 1900 році. Реконструйована в 1994 році. У храмі зберігається стародрук — Євангеліє (1690); при вході до храму — пам'ятний знак (1808).

Братська могила

У боях за визволення Плотичі та навколишніх сіл загинуло 479 воїнів. Вони поховані на території сільського парку. Споруджена братська могила 11 воїнам ЧА, полеглим 1944 (1956), а посередині кладовища пам'ятник — скульптура воїна на постаменті. Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини.

Природа

У селі є пам'ятка природи — (Плотицький парк).

Біля села проходить південна межа гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський». Він охоплює територію заболоченої заплави річки Серет (від села Плотича Тернопільського району до села Кобзарівка Тернопільського району) і заплави річки Лопушанка (від села (Городище) до села (Носівці) Тернопільського району).

11 травня 2016 року за повідомленням Гідрометцентру України на полі між селами Плотича та (Івачів Долішній) пронісся смерч — рідкісне для Тернопілля природне явище — стовп буревію сягав заввишки кілька десятків метрів.

Надгробний пам'ятник Сатетолу Хаджи Нахабеду

Галерея

• Храм Дмитра Солунського УПЦ КП
• Інтер'єр храму Дмитра Солунського УПЦ КП
• Пам'ятник 43 загиблим полякам — мешканцям села від Уряду Польщі
• Старі поховання на сільському цвинтарі
• Поховання другої половини XIX ст. на сільському цвинтарі
• Поховання початку ХХ ст. на сільському цвинтарі
• Пам'ятний знак про 50-ту річницю скасування кріпацтва

Примітки

1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
3. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
4. ТОВ «Плотицка Агропромтехніка» [ 29 січня 2021 у Wayback Machine.], офіційний сайт
5. ТОВ"ПЛОТИЦЬКА АГРОПРОМТЕХНІКА" [ 29 січня 2021 у Wayback Machine.], Опендатабот
6.  Госпіс у Плотичі вже надає допомогу 15 безнадійно хворим людям на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 7 жовтня.
7. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
8.  Біля Тернополя пронісся смерч на YouTube // ТСН. — 2016. — 11 травня.
    10 травня поблизу сіл Плотича й Івачів Долішній під Тернополем здійнявся смерч на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 12 травня.

Література

• В. Романів, В. Хорош. Плотича // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 97–98. — .
• В. Уніят-Карпович. Плотича // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 411–413. — .
• Płotycza 1.) wś, pow. tarnopolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 322. (пол.) — S. 322. (пол.)

Посилання

• Плотича [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.
• Плотича [ 15 січня 2021 у Wayback Machine.] // Пам'ятки України.
• ПЛОТИЧА. ПАЛАЦ Коритовських. (1720 р.) [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Castles of Ukraine. Podolia / Galichina.