Пару тине в минулому Іллінське село в Україні у Куцурубській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської облас

село Парутине
Герб Парутиного	Прапор Парутиного
Країна	Україна
Область	Миколаївська область
Район	Миколаївський район
Громада	Куцурубська сільська громада
Основні дані
Засноване	1789
Населення	1996
Площа	2,17 км²
Густота населення	919,82 осіб/км²
Поштовий індекс	57540
Телефонний код	+380 5154
Географічні дані
Географічні координати	46°42′23″ пн. ш. 31°53′48″ сх. д. / 46.70639° пн. ш. 31.89667° сх. д.Координати: 46°42′23″ пн. ш. 31°53′48″ сх. д. / 46.70639° пн. ш. 31.89667° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	24 м
Водойми	Бузький лиман
Місцева влада
Адреса ради	57550, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Куцуруб, вул. Очаківська, 120
Карта
	Парутине
	Парутине
Мапа
	Парутине у Вікісховищі

Пару́тине (в минулому — Іллінське) — село в Україні, у Куцурубській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Населення становить 1996 осіб.

Поряд із селом розташований Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія».

Історія

Стела з емблемою Ольвії при вході до однойменного музею-заповідника в селі Парутине

Поселення заснували в 1789 році члени релігійної секти (пилипонів), що втекли з Дону в 1708 році після поразки повстання Кіндрата Булавіна. Отаман повів їх на територію Румунії. Нащадки некрасівців переселилися на берег Бузького лиману з (Чобричів) на Дністрі, поставивши 37 хат і каплицю. Переселенці займалися хліборобством і риболовлею.

У 1792 році, після закінчення російсько-турецької війни 1787—1791 рр., понад 12 тис. десятин землі на правому березі Бузького лиману, куди входило і поселення на місці Парутине, Катерина II подарувала графу Іллі Безбородьку, після чого поселенці залишили ці місця і повернулись до Дністра. Безбородько заселив поселення кріпаками з Чернігівщини та інших місцевостей України. Село перейменували на Ільїнське. Однак збереглася і його попередня назва.

За даними ревізії 1795 року в Ільїнському мешкало 324 людини. Село входило до Херсонського повіту Новоросійської, а з 1827 року — до Одеського повіту Херсонської губернії. На 1858 рік Ільїнське згадується в джерелах як містечко, у якому налічувалося понад 100 дворів з 864 кріпаками.

Станом на 1886 у містечку Іллінське, центрі Анчекрак-Іллінської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 1165 осіб, налічувалось 220 дворових господарств, існували православна церква, телеграфна станція, лавка. За 3 версти — маяк. За 10 верст — православна церква, телеграфна станція, лавка. За 12 верст — православна церква, телеграфна станція, рибний завод, лавка. За 13 верст — маяк. За 15 верст — паровий млин. За 26 верст — трактир. За 28 верст — монастир, православна церква, лавка. За 45 верст — православна церква.

За часів СРСР в селі був колгосп імені Леніна, а в 1969 році на його базі заснували винрадгосп «Ольвія», який спеціалізувався на вирощуванні винограду та виробництві вина, його прибуток перевищував мільйон радянських карбованців на рік. Він вирощував елітні сорти винограду, з плодів яких робили шампанське, коньяки, деякі сорти вин.

Культура

Музей

Будинок культури

Бібліотека

Парки

Пам'ятки

Світлини

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1897 осіб, з яких 861 чоловік та 1036 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1992 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	87,63 %
російська	11,82 %
молдовська	0,25 %
білоруська	0,15 %
вірменська	0,10 %
гагаузька	0,05 %

Див. також

Ольвія

Посилання

Примітки

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Це незавершена стаття з географії Миколаївської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.