Генеральна рада (кат. Consell General) — однопалатний парламент Андорри. Також іменується Генеральна рада долин (кат. Consell General de les Valls), для розрізнення з однойменними парламентами.
Генеральна рада долин Андорри кат. Consell General d'Andorra | |||
Загальна інформація: | |||
Юрисдикція: | Андорра | ||
Тип: | однопалатний парламент | ||
Дата заснування: | 1993 | ||
Структура: | |||
Депутатів: | 28 | ||
Політичні групи: | Демократи Андорри (15) Ліберальна партія Андорри (8) Соціал-демократична партія Андорри (3) Соціал-демократія та прогрес (2) | ||
Голова: | Віченс Матеу Замора (Демократи Андорри) з 28 квітня 2011 | ||
Адреса: | |||
Адреса: | Андорра-ла-Велья | ||
Офіційний вебсайт: | |||
www.consellgeneral.ad | |||
|
Устрій та повноваження
Генеральна рада долин складається з 28 членів, які обираються всенародно на 4 роки за пропорційною системою. З них 14 депутатів обираються за єдиним округом, що представляє всю країну, а решта 14 — від 7 громад Андорри. Хоча до 1997 року депутати обирались по 2 від кожної громади, після цього було прийнято рішення розподілити кількість депутатів від громад відповідно до кількості їх населення.
Генеральна рада обирає зі свого складу голову — генерального синдика (кат. Síndic general), та його заступника субсиндика (кат. Subsíndic).
Генеральна рада за погодженням співкнязів Андорри обирає главу уряду та Виконавчу раду, що складається з прем'єр-міністра, який у ній головує, та 7 міністрів.
Резиденція Генеральної ради долин знаходиться у столиці країни — місті Андорра-ла-Велья.
Історія
Перший парламент, що мав назву Ради землі (кат. Consell de la Terra), було засновано в Андоррі 1419 року. Він обирав синдиків, які здійснювали керівництво князівством. Хоча рада обиралась населенням, невдовзі її обрання виявилось прерогативою найбільш знатних і багатих родин, тому у 1866 році було проведено реформу, за якою встановлювалась Генеральна рада долин, що обирала першого синдика та субсиндика, які здійснювали виконавчу владу. З її 24 депутатів 20 обирались главами родин на два роки. У 1933 році після спроб Генеральної ради зробити Андорру республікою її розпустили співкнязі і знову обрали за новою виборчою системою, що надавала виборче право усім чоловікам, які досягли 25 років, і право балотуватись чоловікам, які досягли 30 років. У 1970 році право голосу отримали жінки, у 1971 році мінімальний вік виборців було знижено до 21 року, а кандидатів — до 25. У 1973 році жінки здобули право балотуватись до ради, й у 1978 році реформи було закріплено результатами референдуму. Того ж року, із заснуванням громади , кількість депутатів зросла до 28.
У 1982 році було створено Виконавчу раду, що складалась з голови і 4 радників з міністерськими повноваженнями, а у 1993 році конституція започаткувала пост Глави уряду та замість першого синдика пост Генерального синдика, який виконував лише обов'язки голови парламенту. Також було започатковано формування уряду й парламенту за пропорційною партійною системою, хоча перші політичні партії з'явились в Андоррі тільки у 1976 році, а визнані офіційно лише 1992 року.
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 16 лютого 2012.
Посилання
- Офіційний сайт [ 29 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Generalna rada kat Consell General odnopalatnij parlament Andorri Takozh imenuyetsya Generalna rada dolin kat Consell General de les Valls dlya rozriznennya z odnojmennimi parlamentami Generalna rada dolin Andorri kat Consell General d Andorra Zagalna informaciya Yurisdikciya Andorra Tip odnopalatnij parlament Data zasnuvannya 1993 Struktura Deputativ 28 Politichni grupi Demokrati Andorri 15 Liberalna partiya Andorri 8 Social demokratichna partiya Andorri 3 Social demokratiya ta progres 2 Golova Vichens Mateu Zamora Demokrati Andorri z 28 kvitnya 2011 Adresa Adresa Andorra la Velya Oficijnij vebsajt www consellgeneral ad Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Generalna rada dolin Andorri Generalna rada dolin Andorri u socialnih merezhah Generalna rada dolin Andorri na sajti FacebookUstrij ta povnovazhennyaGeneralna rada dolin skladayetsya z 28 chleniv yaki obirayutsya vsenarodno na 4 roki za proporcijnoyu sistemoyu Z nih 14 deputativ obirayutsya za yedinim okrugom sho predstavlyaye vsyu krayinu a reshta 14 vid 7 gromad Andorri Hocha do 1997 roku deputati obiralis po 2 vid kozhnoyi gromadi pislya cogo bulo prijnyato rishennya rozpodiliti kilkist deputativ vid gromad vidpovidno do kilkosti yih naselennya Generalna rada obiraye zi svogo skladu golovu generalnogo sindika kat Sindic general ta jogo zastupnika subsindika kat Subsindic Generalna rada za pogodzhennyam spivknyaziv Andorri obiraye glavu uryadu ta Vikonavchu radu sho skladayetsya z prem yer ministra yakij u nij golovuye ta 7 ministriv Rezidenciya Generalnoyi radi dolin znahoditsya u stolici krayini misti Andorra la Velya IstoriyaPershij parlament sho mav nazvu Radi zemli kat Consell de la Terra bulo zasnovano v Andorri 1419 roku Vin obirav sindikiv yaki zdijsnyuvali kerivnictvo knyazivstvom Hocha rada obiralas naselennyam nevdovzi yiyi obrannya viyavilos prerogativoyu najbilsh znatnih i bagatih rodin tomu u 1866 roci bulo provedeno reformu za yakoyu vstanovlyuvalas Generalna rada dolin sho obirala pershogo sindika ta subsindika yaki zdijsnyuvali vikonavchu vladu Z yiyi 24 deputativ 20 obiralis glavami rodin na dva roki U 1933 roci pislya sprob Generalnoyi radi zrobiti Andorru respublikoyu yiyi rozpustili spivknyazi i znovu obrali za novoyu viborchoyu sistemoyu sho nadavala viborche pravo usim cholovikam yaki dosyagli 25 rokiv i pravo balotuvatis cholovikam yaki dosyagli 30 rokiv U 1970 roci pravo golosu otrimali zhinki u 1971 roci minimalnij vik viborciv bulo znizheno do 21 roku a kandidativ do 25 U 1973 roci zhinki zdobuli pravo balotuvatis do radi j u 1978 roci reformi bulo zakripleno rezultatami referendumu Togo zh roku iz zasnuvannyam gromadi kilkist deputativ zrosla do 28 U 1982 roci bulo stvoreno Vikonavchu radu sho skladalas z golovi i 4 radnikiv z ministerskimi povnovazhennyami a u 1993 roci konstituciya zapochatkuvala post Glavi uryadu ta zamist pershogo sindika post Generalnogo sindika yakij vikonuvav lishe obov yazki golovi parlamentu Takozh bulo zapochatkovano formuvannya uryadu j parlamentu za proporcijnoyu partijnoyu sistemoyu hocha pershi politichni partiyi z yavilis v Andorri tilki u 1976 roci a viznani oficijno lishe 1992 roku Primitki Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 16 lyutogo 2012 PosilannyaOficijnij sajt 29 lyutogo 2016 u Wayback Machine