Палац Воловичів один з найкращих палаців доби класицизму кінця 18 ст на теренах сучасної Білорусі Розташований на кордон

Палац Воловичів — один з найкращих палаців доби класицизму кінця 18 ст. на теренах сучасної Білорусі. Розташований на кордоні з Польщею в Гродненській області.

Палац Воловичів Палац Воловичів

Координати: 53°47′50″ пн. ш. 23°39′39″ сх. д. / 53.7974444° пн. ш. 23.6608889° сх. д. / 53.7974444; 23.6608889
Країна	Білорусь
Місто
Тип	палац і ^d
Тип будівлі	палац
Стиль	класицизм
Автор проєкту	Джузеппе де Сакко
Будівельник	Джузеппе де Сакко
Архітектор	Джузепе де Сакко
Засновник	магнат Антон Волович
Перша згадка	1778 рік
Початок будівництва	1778 р.
Побудовано	перебудови в середині 19 ст.

Основні дати: 1778—1889


Будівлі: палац, пейзажний парк, оранжерея, припалацова каплиця, ставки

Статус	історико-культурна пам'ятка Білорусі.
Стан	задовільний
Палац Воловичів Палац Воловичів (Білорусь)

Медіафайли у Вікісховищі

Історія створення

Власник маєтку Антон Волович побудував палац за проектом італійського архітектора Джузепе де Сакко. Був обраний новомодний стиль класицизм. Будівництво закінчили 1779 року.

В архітектурі Західної Білорусі довго утримував свої позиції стиль бароко. Відгомоном стилю бароко в архітектурі палацу Воловичів стали лучкові, заокруглені фронтони, напівциркульні галереї і флігелі, що утворювали парадний двір — курдонер. Садиба мала всі ознаки садово-паркового ансамблю, бо разом з палацом вибудували каплицю та розпланували пейзажний парк зі ставками та каналами, вибудували оранжерею, створили пасіку.

Палац

Архітектурною домінантою був двоповерховий палац, що мав три ризаліти на головному фасаді. Палац височив над одноповерховими галереями також завдяки даху з переломом — ще одним відгомоном стилю бароко. Перший поверх палацу наскрізно прорізаний коридором, що переходить в галереї і зручно пов'язує усі будівлі зсередини. Парадним був другий поверх, де були створені інтер'єри з ліпленими та мальованими оздобами (вазони, античні скульптури, класичні пейзажі). Є свідоцтва, що меблі теж створювали за проектами Джузеппе де Сакко, а доповнювали зразками барокової доби. Серед оздоб палацу були і каміни. В створенні інтер'єрів також брали участь художники декоратори — Т. Маньковський та А. Смуглевич.

Каплиця

Каплиця вибудована окремо й (за висновками дослідників Білорусі) має дещо винятковий лад. Вона створена у 1889 р. в стилі неоготика. Головний фасад прорізаний трьома стрілчатими отворами, всередині — портал, два бічні — вікна. Каплиця має високий, готичний, двосхиловий дах без сигнатурки.

Історія у 19-20 ст

Наприкінці 19 ст. нащадок Волович програв родинний маєток Гурському. В 20 ст. від Гурських за значні борги палац перейшов у власність — польської держави. Аби врятувати палац, тут розмістили наркологічний для польської богеми.

За часів СРСР тут мешкав туберкульозий санаторій. Після виведення санаторію — комплекс стояв пусткою і ніяк не використовувався. Але будівлі охороняли, що не заважало занепадати комплексу. Інтер'єри загинули раніше під час перепрофілювання споруд під медичні заклади.

Садово-парковий ансамбль «Святськ» був виставлений урядом Білорусі на аукціон, але покупця в країні не знайшлося. За наказом уряду, ансамбль передано до складу Національного банку Білорусі для створення готельного та представницького закладу з зобов'язанням повної реставрації.

Палацово-парковий комплекс «Святськ» внесено до Державного реєстру історико-культурних пам'яток Білорусі.

Див. також

Посилання

http://globus.tut.by/svyatsk/index.htm — ансамбль «Святськ» на сайті «Глобус»
http://www.belta.by/ru/all_news/culture?id=438817 — ансамбль «Святськ» передано Нацбанку Білорусі.