Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр Френе фр Pierre Fresnay справні ім я та прізвище П єр Жуль Луї Лауденба х фр Pierre Jules Louis Laudenbach нар 4 кв

П'єр Френе

П'єр Френе́ (фр. Pierre Fresnay; справні ім'я та прізвище — П'єр Жуль Луї́ Лауденба́х (фр. Pierre Jules Louis Laudenbach); нар. 4 квітня 1897, Париж, Франція — пом.9 січня 1975, Неї-сюр-Сен, О-де-Сен, Франція) — французький театральний і кіноактор.

П'єр Френе
фр. Pierre Fresnay
image
d
Ім'я при народженніП'єр Жуль Луї Лауденбах
фр. Pierre Jules Louis Laudenbach
Дата народження4 квітня 1897(1897-04-04)
Місце народженняПариж, Франція
Дата смерті9 січня 1975(1975-01-09) (77 років)
Місце смерті
Неї-сюр-Сен, Франція
Похованняd
Громадянствоimage Франція
Професіяактор
Член уd
ДружинаРашель Беран (1918—1920)
Берт Бові (1929)
Івонн Прентан (1932—1975)
IMDbID 0294382
Нагороди та премії
image
Кубок Вольпі Венеційського МКФ (1947)
image П'єр Френе у Вікісховищі

Біографія

П'єр Жуль Луї Лауденбах народився 4 квітня 1897 року в Парижі в сім'ї професора філософії Жана-Анрі Лауденбаха і Дезіре Клер Дітц (1870—1960). Вперше вийшов на театральну сцену у 14-річному віці — завдяки своєму дядьку Клоду Аррі, модному в той час акторові Комеді Франсез зіграв невелику роль у виставі «Чапля» (фр. L'Aigrette) в Театрі Реджейн (фр. Théâtre Réjane). У 1914 році П'єр Жуль поступив на драматичне відділення Вищої національної консерваторії драматичного мистецтва, де навчався в класі Поля Мунео і Жоржа Берра. Через рік його було прийнято в трупу театру Комеді Франсез, де він пропрацював до 1927 року.

У кіно П'єр Френе почав зніматися в 1915 році. Першу свою велику кінороль зіграв у 1931-му в («Маріусі») — екранізації однойменної п'єси Марселя Паньоля, здійсненої Александром Кордою. Зіграв також цю роль у двох частинах трилогії, («Фанні») (1932, реж. Марк Аллегре) і «Сезар» (1936, реж. Марсель Паньоль).

image
П'єр Френе (ліворуч) та Еріх фон Штрогейм у фільмі Велика ілюзія (1937)

Широку популярність П'єр Френе принесла йому роль лейтенанта де Буельдьє у фільмі режисера Жана Ренуара «Велика ілюзія» (1937). Під час німецької окупації Франції під час Другої світової війни, Френе працював для франко-німецької кінокомпанії , знявшись, зокрема, у фільмах «Останній з шести» (1942), «Вбивця живе у будинку № 21» (1942) і «Ворон» (1943) Анрі-Жоржа Клузо.

Після війни П'єра Френе було заарештовано, але через шість тижнів він був звільнений через брак доказів. У 1947 році він зіграв роль Вінсента де Поля у фільмі Моріса Клоша («Мосьє Вінсент»), за яку він отримав Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль на Венеційському кінофестивалі 1947 року.

У 1954 році П'єр Френе опублікував мемуари під назвою «Я — актор» (фр. Je suis comedien). Продовжував регулярно виступати в кіно і на сцені аж до 1960 року. У 1970-х роках він з'явився у кількох фільмах на телебаченні.

За роки своєї кінокар'єри П'єр Френе знявся у понад 80-ти фільмах, у восьми з яких його партнеркою була [fr], з якою він був одружений з 1934 року.

П'єра Френе було нагороджено [ru], заснованим у 1941 році керівником колабораціонистського уряду Віші маршалом Філіппом Петеном.

Помер П'єр Френе 9 січня 1975 року в Неї-сюр-Сен від респіраторного захворювання у віці 77 років і похований там поряд зі своєю дружиною.

Фільмографія

  • 1915 : Спочатку Франція / France d'abord (к/м)
  • 1916 : Усе так само / Quand même
  • 1922 : Чорний діамант / Le diamant noir — Був'є
  • 1922 : Паризькі таємниці / Les mystères de Paris — Франсуа Жермен
  • 1923 : Маленький Жак / Le petit Jacques — Поль Лавердак
  • 1924 : Жебрачка з Сен-Сюльпіс / La mendiante de Saint-Sulpice
  • 1924 : Перша зброя Рокамболя / Les première armes de Rocambole — Жан Робер
  • 1924 : Пригоди Рокамболя / Les amours de Rocambole — Жан Робер
  • 1929 : Божевільна діва / La vierge folle — Гастон де Шаран
  • 1930 : І це також!… Це Париж / Ça aussi!… c'est Paris
  • 1931 : (Маріус) / Marius — Маріус
  • 1932 : (Фанні) / Fanny — Маріус
  • 1934 : Дама з камеліями / La dame aux camélias — Арман Дюваль
  • 1934 : Людина, яка надто багато знав / The Man Who Knew Too Much — Луї
  • 1936 : Роман про бідну молоду людину / Le roman d'un jeune homme pauvre — Максим Отрів де Шамсі
  • 1936 : (Очима Заходу) / Sous les yeux d'Occident — Разумов
  • 1936 : Сезар / César — Маріус Олів'є
  • 1937 : Мадемуазель лікар / Mademoiselle Docteur — капітан Жорж Каррер
  • 1937 : Велика ілюзія / La grande illusion — лейтенант де Буельдьє
  • 1937 : Мовчазна битва / La bataille silencieuse — Бордьє
  • 1937 : Пуританин / Le puritain — комісар Лаван
  • 1937 : Шері-Бібі / Chéri-Bibi — Френсіс «Шері-Бібі»
  • 1938 : Адрієна Лекуврер / Adrienne Lecouvreur — Моріс де Сакс
  • 1938 : Три вальси / Les trois valses — Октав, Філіп та Жерар де Шаленсі
  • 1939 : Примарний віз / La charrette fantôme — Девід Голм
  • 1941 : Дуель / Le duel — панотець Даніель Море
  • 1941 : Останній з шести / Le dernier des six — комісар Венс
  • 1942 : Газета виходить о 5 годині / Le journal tombe à cinq heures — П'єр Рабо, репортер
  • 1942 : Вбивця живе у будинку… № 21 / L'assassin habite.. au 21 — інспектор Венцеслас Венс
  • 1943 : Рука диявола / La main du diable — Ролан Бріссо
  • 1943 : Нескінченні сходи / L'escalier sans fin — П'єр
  • 1943 : Ворон / Le corbeau — доктор Ремі Жермен
  • 1944 : Пасажир без багажу / Le voyageur sans bagages — Гастон
  • 1946 : Донька диявола / La fille du diable — Людовік Мерсьє / Саже
  • 1946 : Відвідувач / Le visiteur — Саваль
  • 1947 : (Мосьє Вінсент) / Monsieur Vincent — Вінсент де Поль
  • 1949 : Баррі / Barry — батько Теотім
  • 1949 : Вийшов у світ / Vient de paraître — Моска
  • 1949 : На балконі / Au grand balcon — Карбо
  • 1950 : Паризький вальс / La valse de Paris — Жак Оффенбах
  • 1950 : Бог потребує людей / Dieu a besoin des hommes — Томаса Гурвеннек
  • 1951 : Пан Фабр / Monsieur Fabre — Анрі Фабре
  • 1951 : Поїздка до Америки / Le voyage en Amérique — Гастон Фурньє
  • 1951 : Перфекціоніст / Un grand patron — професор Луї Делаж
  • 1952 : Північ, доктор Швейцер / Il est minuit, docteur Schweitzer — доктор Альберт Швейцер
  • 1953 : Дорога Наполеона / La route Napoléon — Едуар Мартель
  • 1954 : Розстрига / Le défroqué — Моріс Моран
  • 1955 : Утікачі / Les évadés — лейтенант П'єр Келлер
  • 1955 : Аристократи / Les aristocrates — маркіз де Мобран
  • 1956 : Людина із золотим ключем / L'homme aux clefs d'or — Антуан Фурньє
  • 1957 : Страусині яйця / Les oeufs de l'autruche — Іпполіт Баржу
  • 1957—1966 : Камера досліджує час (серіал) / La caméra explore le temps — оповідач
  • 1957 : Фанатики / Les fanatiques — Луї Варгас
  • 1958 : І твою сестру / Et ta soeur — Бастьє дю Бокаж
  • 1959 : Бандити / Les affreux — Сезар Дандьє
  • 1960 : Тисячне вікно / La millième fenêtre — Арман Валлен

Визнання

Нагороди та номінації П'єра Френе
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський кінофестиваль
1947 Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль Мосьє Венсан Перемога
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1951 Премія «Срібна стрічка» найкращому іноземному авторові Бог потребує людей Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах
1952 Найкращий актор Мосьє Фабре Перемога
Премія BAFTA
1953 (Найкращий іноземний актор) Бог потребує людей Номінація
1957 Розстрига Номінація

Примітки

  1. Ford, Pierre Fresnay (voir Bibliographie), extraits sur Google livres
  2. Нагороди та номінації П'єра Френе на сайті IMDb(англ.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
P yer Frene fr Pierre Fresnay spravni im ya ta prizvishe P yer Zhul Luyi Laudenba h fr Pierre Jules Louis Laudenbach nar 4 kvitnya 1897 Parizh Franciya pom 9 sichnya 1975 Neyi syur Sen O de Sen Franciya francuzkij teatralnij i kinoaktor P yer Frenefr Pierre FresnaydIm ya pri narodzhenniP yer Zhul Luyi Laudenbah fr Pierre Jules Louis LaudenbachData narodzhennya4 kvitnya 1897 1897 04 04 Misce narodzhennyaParizh FranciyaData smerti9 sichnya 1975 1975 01 09 77 rokiv Misce smertiNeyi syur Sen FranciyaPohovannyadGromadyanstvo FranciyaProfesiyaaktorChlen udDruzhinaRashel Beran 1918 1920 Bert Bovi 1929 Ivonn Prentan 1932 1975 IMDbID 0294382Nagorodi ta premiyiKubok Volpi Venecijskogo MKF 1947 P yer Frene u VikishovishiBiografiyaP yer Zhul Luyi Laudenbah narodivsya 4 kvitnya 1897 roku v Parizhi v sim yi profesora filosofiyi Zhana Anri Laudenbaha i Dezire Kler Ditc 1870 1960 Vpershe vijshov na teatralnu scenu u 14 richnomu vici zavdyaki svoyemu dyadku Klodu Arri modnomu v toj chas aktorovi Komedi Fransez zigrav neveliku rol u vistavi Chaplya fr L Aigrette v Teatri Redzhejn fr Theatre Rejane U 1914 roci P yer Zhul postupiv na dramatichne viddilennya Vishoyi nacionalnoyi konservatoriyi dramatichnogo mistectva de navchavsya v klasi Polya Muneo i Zhorzha Berra Cherez rik jogo bulo prijnyato v trupu teatru Komedi Fransez de vin propracyuvav do 1927 roku U kino P yer Frene pochav znimatisya v 1915 roci Pershu svoyu veliku kinorol zigrav u 1931 mu v Mariusi ekranizaciyi odnojmennoyi p yesi Marselya Panolya zdijsnenoyi Aleksandrom Kordoyu Zigrav takozh cyu rol u dvoh chastinah trilogiyi Fanni 1932 rezh Mark Allegre i Sezar 1936 rezh Marsel Panol P yer Frene livoruch ta Erih fon Shtrogejm u filmi Velika ilyuziya 1937 Shiroku populyarnist P yer Frene prinesla jomu rol lejtenanta de Bueldye u filmi rezhisera Zhana Renuara Velika ilyuziya 1937 Pid chas nimeckoyi okupaciyi Franciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Frene pracyuvav dlya franko nimeckoyi kinokompaniyi znyavshis zokrema u filmah Ostannij z shesti 1942 Vbivcya zhive u budinku 21 1942 i Voron 1943 Anri Zhorzha Kluzo Pislya vijni P yera Frene bulo zaareshtovano ale cherez shist tizhniv vin buv zvilnenij cherez brak dokaziv U 1947 roci vin zigrav rol Vinsenta de Polya u filmi Morisa Klosha Mosye Vinsent za yaku vin otrimav Kubok Volpi za najkrashu cholovichu rol na Venecijskomu kinofestivali 1947 roku U 1954 roci P yer Frene opublikuvav memuari pid nazvoyu Ya aktor fr Je suis comedien Prodovzhuvav regulyarno vistupati v kino i na sceni azh do 1960 roku U 1970 h rokah vin z yavivsya u kilkoh filmah na telebachenni Za roki svoyeyi kinokar yeri P yer Frene znyavsya u ponad 80 ti filmah u vosmi z yakih jogo partnerkoyu bula fr z yakoyu vin buv odruzhenij z 1934 roku P yera Frene bulo nagorodzheno ru zasnovanim u 1941 roci kerivnikom kolaboracionistskogo uryadu Vishi marshalom Filippom Petenom Pomer P yer Frene 9 sichnya 1975 roku v Neyi syur Sen vid respiratornogo zahvoryuvannya u vici 77 rokiv i pohovanij tam poryad zi svoyeyu druzhinoyu Filmografiya1915 Spochatku Franciya France d abord k m 1916 Use tak samo Quand meme 1922 Chornij diamant Le diamant noir Buv ye 1922 Parizki tayemnici Les mysteres de Paris Fransua Zhermen 1923 Malenkij Zhak Le petit Jacques Pol Laverdak 1924 Zhebrachka z Sen Syulpis La mendiante de Saint Sulpice 1924 Persha zbroya Rokambolya Les premiere armes de Rocambole Zhan Rober 1924 Prigodi Rokambolya Les amours de Rocambole Zhan Rober 1929 Bozhevilna diva La vierge folle Gaston de Sharan 1930 I ce takozh Ce Parizh Ca aussi c est Paris 1931 Marius Marius Marius 1932 Fanni Fanny Marius 1934 Dama z kameliyami La dame aux camelias Arman Dyuval 1934 Lyudina yaka nadto bagato znav The Man Who Knew Too Much Luyi 1936 Roman pro bidnu molodu lyudinu Le roman d un jeune homme pauvre Maksim Otriv de Shamsi 1936 Ochima Zahodu Sous les yeux d Occident Razumov 1936 Sezar Cesar Marius Oliv ye 1937 Mademuazel likar Mademoiselle Docteur kapitan Zhorzh Karrer 1937 Velika ilyuziya La grande illusion lejtenant de Bueldye 1937 Movchazna bitva La bataille silencieuse Bordye 1937 Puritanin Le puritain komisar Lavan 1937 Sheri Bibi Cheri Bibi Frensis Sheri Bibi 1938 Adriyena Lekuvrer Adrienne Lecouvreur Moris de Saks 1938 Tri valsi Les trois valses Oktav Filip ta Zherar de Shalensi 1939 Primarnij viz La charrette fantome Devid Golm 1941 Duel Le duel panotec Daniel More 1941 Ostannij z shesti Le dernier des six komisar Vens 1942 Gazeta vihodit o 5 godini Le journal tombe a cinq heures P yer Rabo reporter 1942 Vbivcya zhive u budinku 21 L assassin habite au 21 inspektor Venceslas Vens 1943 Ruka diyavola La main du diable Rolan Brisso 1943 Neskinchenni shodi L escalier sans fin P yer 1943 Voron Le corbeau doktor Remi Zhermen 1944 Pasazhir bez bagazhu Le voyageur sans bagages Gaston 1946 Donka diyavola La fille du diable Lyudovik Mersye Sazhe 1946 Vidviduvach Le visiteur Saval 1947 Mosye Vinsent Monsieur Vincent Vinsent de Pol 1949 Barri Barry batko Teotim 1949 Vijshov u svit Vient de paraitre Moska 1949 Na balkoni Au grand balcon Karbo 1950 Parizkij vals La valse de Paris Zhak Offenbah 1950 Bog potrebuye lyudej Dieu a besoin des hommes Tomasa Gurvennek 1951 Pan Fabr Monsieur Fabre Anri Fabre 1951 Poyizdka do Ameriki Le voyage en Amerique Gaston Furnye 1951 Perfekcionist Un grand patron profesor Luyi Delazh 1952 Pivnich doktor Shvejcer Il est minuit docteur Schweitzer doktor Albert Shvejcer 1953 Doroga Napoleona La route Napoleon Eduar Martel 1954 Rozstriga Le defroque Moris Moran 1955 Utikachi Les evades lejtenant P yer Keller 1955 Aristokrati Les aristocrates markiz de Mobran 1956 Lyudina iz zolotim klyuchem L homme aux clefs d or Antuan Furnye 1957 Strausini yajcya Les oeufs de l autruche Ippolit Barzhu 1957 1966 Kamera doslidzhuye chas serial La camera explore le temps opovidach 1957 Fanatiki Les fanatiques Luyi Vargas 1958 I tvoyu sestru Et ta soeur Bastye dyu Bokazh 1959 Banditi Les affreux Sezar Dandye 1960 Tisyachne vikno La millieme fenetre Arman VallenViznannyaNagorodi ta nominaciyi P yera Frene Rik Kategoriya Film Rezultat Venecijskij kinofestival 1947 Kubok Volpi za najkrashu cholovichu rol Mosye Vensan Peremoga Italijskij nacionalnij sindikat kinozhurnalistiv 1951 Premiya Sribna strichka najkrashomu inozemnomu avtorovi Bog potrebuye lyudej Peremoga Mizhnarodnij kinofestival u Karlovih Varah 1952 Najkrashij aktor Mosye Fabre Peremoga Premiya BAFTA 1953 Najkrashij inozemnij aktor Bog potrebuye lyudej Nominaciya 1957 Rozstriga NominaciyaPrimitkiFord Pierre Fresnay voir Bibliographie extraits sur Google livres Nagorodi ta nominaciyi P yera Frene na sajti IMDb angl PosilannyaP yer Frene na sajti AlloCine fr Biografiya P yera Frene na sajti Cinematheque francaise
Топ