Отто I (маркграф Бранденбургу)

Отто I (*Otto I von Brandenburg, бл. 1125/1128 — 8 липня 1184) — 2-й маркграф Бранденбургу у 1170—1184 роках.

Отто I
нім. Otto I.
Народився	бл. 1125/1128
Помер	8 липня 1184
Поховання	Ленінське абатство
Країна	Бранденбург
Національність	німець
Діяльність	правитель
Титул	маркграф Бранденбурга
Посада	^d
Термін	1170—1184 роки
Попередник	Альбрехт I
Наступник	Отто II
Конфесія	католицтво
Рід	Асканії
Батько	Альбрехт I
Мати	София фон Вінценбург
Брати, сестри	^d, ^d, Бернхард III, ^d і ^d
У шлюбі з	Юдіт П'яст Ада Голландська
Діти	3 сина
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Асканіїв. Старший син Альбрехта I Ведмедя, маркграфа Бранденбургу, і Софії фон Вінценбург. Народився між 1125 та 1128 роками. Замолоду долучився до військових походів проти слов'ян. Починаючи з 1144 року (відповідно до знайдених грамот і хронік) Оттон правив Бранденбургом разом зі своїм батьком Альбрехтом I. У 1157 році вони отримали титул маркграфа.

У 1148 Оттон одружився з донькою польського князя Болеслава III. Дата і місце укладення шлюбу невідомі. Рішення про шлюб на підтримку П'ястів було укладено в ході хрестового походу проти ведів на зустрічі Оттона і знаті 6 січня 1148 року зі участю архієпископа магдебурзького Фрідриха I Веттіна.

Після смерті батька у 1170 році стає одноосібним володарем Бранденбургу. З 1172 року на постійній основі починає використовувати титул маркграфа Бранденбурга. Втім з самого початку стикнувся з протистоянням слов'янським племен. За роки правління Оттонові I вдалося стабілізувати ситуацію на своїх землях за рахунок їх інтенсивного заселення німецькими колоністами та шляхтою. Після смерті Юдіт у 1175 Оттон одружився вдруге в 1176 році на доньці (Флоріса III), графа Голландії. У 1177 Оттон отримав звання ерцканцлера Священної Римської імперії.

В ході війни 1178—1180 років з Генріхом Левом Вельфом, герцогом Баварії та Саксонії, Оттон I підтримав імператора Фрідриха I Барборосу. Натомість союзник Вельфа — (Казимир I), князь Західної Поморянії, вдерся до Бранденбургу, але був розбитий Оттоном I неподалік від міста Деммін. Завдяки цій перемозі маркграф заволодів значними територіями на схід від річки Толлензе поблизу Нойбранденбурга — Альтмарк, область племені гаволян, Цаухе.

У 1180 році Оттон I заснував в Цаухі перший монастир на бранденбурзькій землі — абатство Ленін. Цістерціанскій монастир став домашнім монастирем і усипальницею Асканіїв і потім Гогенцоллернів. Перші ченці з монастиря Зіттіхенбах з'явилися в 1183 році. Монастир Ленін стрімко перетворився в одне з найбагатших абатств і зміцнив становище Асканіїв завдяки своєму значному економічному становищу і місіонерській діяльності, що проводилася ченцями серед місцевого слов'янського населення.

Оттон I помер в 1184 році і був похований в заснованому ним монастирі Ленін. Владу успадкував старший син Отто II.

Родина

1. Дружина — Юдіт, донька Болеслава III, верховного князя Польщі.

Діти:

• Отто (1149—1205), маркграф у 1184—1205 роках
• Генріх (1150—1192), граф Гарделеген

2. Дружина — Ада, донька Флоріса III, графа Голландії.

Діти:

• Альбрехт (1176—1220), маркграф у 1205—1220 роках

Джерела

• Jasiński K., Rodowód pierwszych Piastów, wyd. 2, Poznań 2004, ​​, s. 258.
• Lutz Partenheimer: Albrecht der Bär. 2. Auflage. Böhlau Verlag, Köln 2003,