Острови Амамі (яп. 奄美群島, Amami-guntō) — архіпелаг, який належить до островів Сацунан, групи островів у складі островів Рюкю на південному заході від острова Кюсю. Адміністративно підпорядковуються префектурі Каґосіма, Японія.
Амамі | |
---|---|
яп. 奄美群島 | |
Карта | |
Географія | |
27°49′ пн. ш. 129°00′ сх. д. / 27.817° пн. ш. 129.000° сх. д.Координати: 27°49′ пн. ш. 129°00′ сх. д. / 27.817° пн. ш. 129.000° сх. д. | |
Природоохоронна територія | Національний парк Амамі Ґунто |
Акваторія | Тихий океан |
Група островів | d |
Площа | 1030 км² |
Країна | |
Японія | |
(Адм. одиниця) | Каґошіма |
Населення | |
Амамі Амамі (Японія) | |
Амамі у Вікісховищі |
Назва
15 лютого 2010 року Інститут географії Японії та Берегова охорона Японії затвердили для використання назву 奄美群 (амамі-ґунто:) як назви цієї групи островів. До цього також використовувалася назва 奄美諸島 (амамі-сьото:). Назва «амамі» ймовірно має однакове походження з ім'ям (яп. 阿摩美久), богині в релігії островів Рюкю.
Географія
Острови Амамі — вапнякові острови коралового походження, мають сумарну площу близько 1240,28 км². Найвища точка островів — гора Ювандаке заввишки 694 м, яка розташована на острові Амамі-Осіма. Клімат вологий субтропічний («Cfa» за класифікацією кліматів Кеппена) з дуже теплим літом і теплою зимою. Опади залишаються високими протягом року, проте найбільше їх у травні, червні та вересні. Острови зазнають частої активності тайфунів.
Історія
Період Амамі
Жителі островів почали виробляти керамічні вироби 6000 років тому під впливом культури Дзьомон з острова Кюсю. Спочатку стиль був схожим на стиль основних островів Японії, але пізніше був розроблений власний стиль Амамі, відомий також як «нижній стиль Усукі».
У японській літературі острови вперше згадуються у VII столітті. Ніхон Сьокі містить записи 657 року, у якому згадуються Амамі-сіма (яп. 海見嶋, «острови Амамі») та Амамі-біто (яп. 阿麻弥人, «люди Амамі») у 682 році. Також у Ніхон Сьокі є згадка Амамі (яп. 菴美) у 699 році і Амамі (яп. 奄美) у 714 році. Усі ці згадки, ймовірно, стосуються сучасних островів Амамі. Десята кенто-сі-делегація (Японії до Китаю) подорожувала до Китаю династії Тан через острів Амамі-Осіма.
Цей ранній період також називають періодом Амамі (яп. 奄美世, Aman'yu).
Період Адзі
Сільське господарство на островах отримало розвиток у близько XII столітті, коли населення замість полювання перейшло до землеробства. Як і на островах Окінава, це дало можливість з'явитися дворянському класу адзі, які мешкали у замках ґусуку. Серед відомих ґусуку: замок Беру в Касарі, Амамі і замок Йононусі у Вадомарі. Сильніші адзі билися один з одним, щоб розширити свої володіння. Згідно з місцевим фольклором деякі члени родів Тайра, програвши у битві при Данноура у 1185 році, втекли на острів Амамі-Осіма. Історична достовірність цього невідома.
Цей період ґусуку інколи називається періодом Адзі (яп. 按司世, Ajin'yu).
Період Наха
З часом адзі Амамі були змушені сплачувати данину сильнішим державам, щоб зберігати самостійність. Згідно з рюкюськими записами адзі Амамі платили данину Ейсо, королю на Окінаві. Острови Окіноерабудзіма та Йорондзіма потрапили під контроль королівства з Окінави. Проте, оскільки на самій Окінаві все ще тривали часті громадянські війни, її королівства не могли контролювати північні острови Амамі. Адзі з Токуно та з північніших островів лише платили данину королівствам Окінави і продовжували зберігати незалежність. Після 1429 року Сьо Хасі об'єднав острови Окінава, заснувавши королівство Рюкю. Протягом 1430-х та 1440-х років королівство Рюкю розширило свої володіння і на острови Амамі. До 1450 року армія Рюкю захопила усі острови Токара, за винятком острова , який був приєднаний у 1466 році. Сацума-хан Японії спробував захопити острів Амамі-Осіма у 1493 році, проте зазнав поразки від Рюкю. Впродовж XVI століття відбулося три повстання на острові Амамі-Осіма, які були придушені Рюкю: у 1536, 1537 і 1571 роках.
Цей період називається періодом Наха (яп. 那覇世, Nahan'yu), за назвою головного порту Рюкю.
Період Ямато
Прямий контроль Рюкю тривав впродовж близько 170 років. Торгівля з Китаєм династії Мін, яка процвітала у період Адзуті-Момояма, підштовхнула Сімадзу Тадацуне, правителя Сацума-хана на півдні Кюсю, вторгнутися у королівство Рюкю, щоб отримати контроль над судноплавними маршрутами між Японією та Китаєм. У квітні 1609 року Сімадзу почав завоювання королівства Рюкю. Спочатку був захоплений острів Амамі-Осіма, потім Токуно, Окіноерабу і врешті-решт сама Окінава. Сацума зустрів запеклий опір, проте зрештою переміг Рюкю, захопивши столицю Сюрі.
Рюкю поступилися островами Амамі на користь Сацума-хана у 1611 році. Сацума почав безпосередньо керувати островами з 1613 року, відправляючи своїх управлінців. Проте вони все ще номінально вважалися територією Рюкю, тому управлінці королівства Рюкю також вирушали на острови. Формально контроль Сацуми над островами був визнаний сьоґунатом Едо у 1624 році.
У 1871 році, після реставрації Мейдзі, острови Амамі увійшли до складу провінції Осумі, а пізніше до префектури Каґосіма. Протягом Другої світової війни на островах Амамі перебувало понад 20 000 японських солдат, хоча за острови боїв не було і вони зазнали лише невеликих авіаударів.
Цей період до 1945 року називається періодом Ямото (яп. 大和世, Yamatun'yu), оскільки «ямато» — рюкюський екзонім Японії та японців.
Американський період
Після капітуляції Японії острови Амамі потрапили під прямий військовий контроль США, у американських документах вони згадуються як «Північні острови Рюкю» (англ. Northern Ryukyu Islands).
За Сан-Франциським мирним договором 1952 року острови Амамі розглядалися як частина островів Рюкю. Сполучені Штати повернули острови Токара Японії у лютому 1952 року, а острови Амамі 25 грудня 1953 року. Уряд США назвав це «різдвяним подарунком Японії». Хоча острови Амамі були повернуті Японії у 1953 році, Окінава залишалася під американським контролем до 1972 року.
Після повернення до Японії
У 2001 році відбувся невеликий морський конфлікт між Північною Кореєю та Японією, під час якого відбувся бій поблизу острова Амамі-Осіма, який закінчився перемогою Японії.
Список островів
Фотографія | Назва | Кандзі | Площа [км²] | Населення | Найвища точка [м] | Гора | Координати |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Амамі-Осіма | 奄美大島 | 504,88 | 73 000 | 712,35 | Ювандаке | 28°19′35″ пн. ш. 129°22′29″ сх. д. / 28.32639° пн. ш. 129.37472° сх. д. | |
喜界島 | 56,93 | 7 657 | 214,0 | 29°19′01″ пн. ш. 129°56′22″ сх. д. / 29.31694° пн. ш. 129.93944° сх. д. | |||
加計呂麻島 | 77,39 | 1600 | 314 | 28°07′29″ пн. ш. 129°14′41″ сх. д. / 28.12472° пн. ш. 129.24472° сх. д. | |||
与路島 | 9,35 | 140 | 297 | Окатіяма | 27°22′08″ пн. ш. 128°34′00″ сх. д. / 27.36889° пн. ш. 128.56667° сх. д. | ||
請島 | 13,35 | 200 | 400 | Ояма | 28°01′38″ пн. ш. 129°14′22″ сх. д. / 28.02722° пн. ш. 129.23944° сх. д. | ||
Токуносіма | 徳之島 | 247,77 | 27 000 | 645 | Інокавадаке | 27°49′12″ пн. ш. 128°55′56″ сх. д. / 27.82000° пн. ш. 128.93222° сх. д. | |
Окіноерабудзіма | 沖永良部島 | 93,63 | 15 000 | 246,0 | Ояма | 27°22′08″ пн. ш. 128°34′00″ сх. д. / 27.36889° пн. ш. 128.56667° сх. д. | |
Йорондзіма | 与論島 | 20,8 | 6 000 | 98 | 27°22′08″ пн. ш. 128°34′00″ сх. д. / 27.36889° пн. ш. 128.56667° сх. д. |
Культура
Будучи частиною рюкюської культурної сфери, культура Амамі ближча до інших островів Рюкю, ніж до основних островів Японії. Проте історія цих островів відрізняється від історії Окінави також. Окінава, включно з островами Сакісіма, зазнавала сильного культурного впливу з Китаю, тоді як острови Амамі більше зазнавали такого впливу від Японії.
Мова
Ідіолекти, якими розмовляють на більшій частині островів Амамі, знані як мова Амамі. Вона поділяється на декілька діалектів: кікайський, токуносімський, північноамамійський та південноамамійський. Діалекти, якими розмовляють на південних островах Окіноерабудзіма та Йорондзіма належать до куніґамської мови з північної частини острова Окінава.
Усі ці діалекти та мови належать до північнорюкюської групи рюкюських мов.
Регіон
Регіональним торговельним центром островів є місто Амамі на острові Амамі-Осіма.
Див. також
- Pentalagus furnessi — ендемік островів Амамі-Осіма і Токуносіма
- Scolopax mira
Примітки
- Назва Amami-guntō була затверджена 15 лютого 2010 року.『奄美群島』を決定地名に採用. Інститут географії Японії. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 23 листопада 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() До цього також використовувалась інша назва, Amami shotō (奄美諸島). - 『奄美群島』を決定地名に採用. Geospatial Information Agency of Japan. Архів оригіналу за 31 July 2012. Процитовано 23 листопада 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Smits, Gregory (13 вересня 2010). Examining the Myth of Ryukyuan Pacifism. The Asia-Pacific Journal. с. 37-3-10.
- Turnbull, Stephen. The Samurai Capture a King: Okinawa 1609. Oxford: Osprey Publishing, 2009. 9.
- Turnbull, Stephen. The Samurai Capture a King: Okinawa 1609. Oxford: Osprey Publishing, 2009. 30-48.
Література
- National Geospatial Intelligence Agency (NGIA). Prostar Sailing Directions 2005 Japan Enroute. Prostar Publications (2005).
- Eldridge, Mark. The Return of the Amami Islands: The Reversion Movement and U.S.-Japan Relations. Levington Books (2004)
- Hellyer. Robert. Defining Engagement: Japan and Global Contexts, 1640—1868. Harvard University Press (2009)
- Turnbull, Stephen. The Most Daring Raid of the Samurai. Rosen Publishing Group (2011)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амамі (острови) |
- Amaminchu.com (яп.)
- Nankainichinichi Shimbun (яп.)
- Central Gakki, Amami folk song distributor (яп.)
- Amami FM (яп.)
- (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Amami Ostrovi Amami yap 奄美群島 Amami guntō arhipelag yakij nalezhit do ostroviv Sacunan grupi ostroviv u skladi ostroviv Ryukyu na pivdennomu zahodi vid ostrova Kyusyu Administrativno pidporyadkovuyutsya prefekturi Kagosima Yaponiya Amamiyap 奄美群島KartaGeografiya27 49 pn sh 129 00 sh d 27 817 pn sh 129 000 sh d 27 817 129 000 Koordinati 27 49 pn sh 129 00 sh d 27 817 pn sh 129 000 sh d 27 817 129 000Prirodoohoronna teritoriyaNacionalnij park Amami GuntoAkvatoriyaTihij okeanGrupa ostrovivdPlosha1030 km Krayina YaponiyaAdm odinicyaKagoshimaNaselennyaAmamiAmami Yaponiya Amami u VikishovishiOstrovi Amami 1 Nazva15 lyutogo 2010 roku Institut geografiyi Yaponiyi ta Beregova ohorona Yaponiyi zatverdili dlya vikoristannya nazvu 奄美群 amami gunto yak nazvi ciyeyi grupi ostroviv Do cogo takozh vikoristovuvalasya nazva 奄美諸島 amami soto Nazva amami jmovirno maye odnakove pohodzhennya z im yam yap 阿摩美久 bogini v religiyi ostroviv Ryukyu GeografiyaOstrovi Amami vapnyakovi ostrovi koralovogo pohodzhennya mayut sumarnu ploshu blizko 1240 28 km Najvisha tochka ostroviv gora Yuvandake zavvishki 694 m yaka roztashovana na ostrovi Amami Osima Klimat vologij subtropichnij Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena z duzhe teplim litom i teployu zimoyu Opadi zalishayutsya visokimi protyagom roku prote najbilshe yih u travni chervni ta veresni Ostrovi zaznayut chastoyi aktivnosti tajfuniv IstoriyaPeriod Amami Zhiteli ostroviv pochali viroblyati keramichni virobi 6000 rokiv tomu pid vplivom kulturi Dzomon z ostrova Kyusyu Spochatku stil buv shozhim na stil osnovnih ostroviv Yaponiyi ale piznishe buv rozroblenij vlasnij stil Amami vidomij takozh yak nizhnij stil Usuki U yaponskij literaturi ostrovi vpershe zgaduyutsya u VII stolitti Nihon Soki mistit zapisi 657 roku u yakomu zgaduyutsya Amami sima yap 海見嶋 ostrovi Amami ta Amami bito yap 阿麻弥人 lyudi Amami u 682 roci Takozh u Nihon Soki ye zgadka Amami yap 菴美 u 699 roci i Amami yap 奄美 u 714 roci Usi ci zgadki jmovirno stosuyutsya suchasnih ostroviv Amami Desyata kento si delegaciya Yaponiyi do Kitayu podorozhuvala do Kitayu dinastiyi Tan cherez ostriv Amami Osima Cej rannij period takozh nazivayut periodom Amami yap 奄美世 Aman yu Period Adzi Silske gospodarstvo na ostrovah otrimalo rozvitok u blizko XII stolitti koli naselennya zamist polyuvannya perejshlo do zemlerobstva Yak i na ostrovah Okinava ce dalo mozhlivist z yavitisya dvoryanskomu klasu adzi yaki meshkali u zamkah gusuku Sered vidomih gusuku zamok Beru v Kasari Amami i zamok Jononusi u Vadomari Silnishi adzi bilisya odin z odnim shob rozshiriti svoyi volodinnya Zgidno z miscevim folklorom deyaki chleni rodiv Tajra progravshi u bitvi pri Dannoura u 1185 roci vtekli na ostriv Amami Osima Istorichna dostovirnist cogo nevidoma Cej period gusuku inkoli nazivayetsya periodom Adzi yap 按司世 Ajin yu Period Naha Z chasom adzi Amami buli zmusheni splachuvati daninu silnishim derzhavam shob zberigati samostijnist Zgidno z ryukyuskimi zapisami adzi Amami platili daninu Ejso korolyu na Okinavi Ostrovi Okinoerabudzima ta Jorondzima potrapili pid kontrol korolivstva z Okinavi Prote oskilki na samij Okinavi vse she trivali chasti gromadyanski vijni yiyi korolivstva ne mogli kontrolyuvati pivnichni ostrovi Amami Adzi z Tokuno ta z pivnichnishih ostroviv lishe platili daninu korolivstvam Okinavi i prodovzhuvali zberigati nezalezhnist Pislya 1429 roku So Hasi ob yednav ostrovi Okinava zasnuvavshi korolivstvo Ryukyu Protyagom 1430 h ta 1440 h rokiv korolivstvo Ryukyu rozshirilo svoyi volodinnya i na ostrovi Amami Do 1450 roku armiya Ryukyu zahopila usi ostrovi Tokara za vinyatkom ostrova yakij buv priyednanij u 1466 roci Sacuma han Yaponiyi sprobuvav zahopiti ostriv Amami Osima u 1493 roci prote zaznav porazki vid Ryukyu Vprodovzh XVI stolittya vidbulosya tri povstannya na ostrovi Amami Osima yaki buli pridusheni Ryukyu u 1536 1537 i 1571 rokah Cej period nazivayetsya periodom Naha yap 那覇世 Nahan yu za nazvoyu golovnogo portu Ryukyu Period Yamato Pryamij kontrol Ryukyu trivav vprodovzh blizko 170 rokiv Torgivlya z Kitayem dinastiyi Min yaka procvitala u period Adzuti Momoyama pidshtovhnula Simadzu Tadacune pravitelya Sacuma hana na pivdni Kyusyu vtorgnutisya u korolivstvo Ryukyu shob otrimati kontrol nad sudnoplavnimi marshrutami mizh Yaponiyeyu ta Kitayem U kvitni 1609 roku Simadzu pochav zavoyuvannya korolivstva Ryukyu Spochatku buv zahoplenij ostriv Amami Osima potim Tokuno Okinoerabu i vreshti resht sama Okinava Sacuma zustriv zapeklij opir prote zreshtoyu peremig Ryukyu zahopivshi stolicyu Syuri Ryukyu postupilisya ostrovami Amami na korist Sacuma hana u 1611 roci Sacuma pochav bezposeredno keruvati ostrovami z 1613 roku vidpravlyayuchi svoyih upravlinciv Prote voni vse she nominalno vvazhalisya teritoriyeyu Ryukyu tomu upravlinci korolivstva Ryukyu takozh virushali na ostrovi Formalno kontrol Sacumi nad ostrovami buv viznanij sogunatom Edo u 1624 roci U 1871 roci pislya restavraciyi Mejdzi ostrovi Amami uvijshli do skladu provinciyi Osumi a piznishe do prefekturi Kagosima Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni na ostrovah Amami perebuvalo ponad 20 000 yaponskih soldat hocha za ostrovi boyiv ne bulo i voni zaznali lishe nevelikih aviaudariv Cej period do 1945 roku nazivayetsya periodom Yamoto yap 大和世 Yamatun yu oskilki yamato ryukyuskij ekzonim Yaponiyi ta yaponciv Amerikanskij period Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi ostrovi Amami potrapili pid pryamij vijskovij kontrol SShA u amerikanskih dokumentah voni zgaduyutsya yak Pivnichni ostrovi Ryukyu angl Northern Ryukyu Islands Za San Franciskim mirnim dogovorom 1952 roku ostrovi Amami rozglyadalisya yak chastina ostroviv Ryukyu Spolucheni Shtati povernuli ostrovi Tokara Yaponiyi u lyutomu 1952 roku a ostrovi Amami 25 grudnya 1953 roku Uryad SShA nazvav ce rizdvyanim podarunkom Yaponiyi Hocha ostrovi Amami buli povernuti Yaponiyi u 1953 roci Okinava zalishalasya pid amerikanskim kontrolem do 1972 roku Pislya povernennya do Yaponiyi U 2001 roci vidbuvsya nevelikij morskij konflikt mizh Pivnichnoyu Koreyeyu ta Yaponiyeyu pid chas yakogo vidbuvsya bij poblizu ostrova Amami Osima yakij zakinchivsya peremogoyu Yaponiyi Spisok ostrovivFotografiya Nazva Kandzi Plosha km Naselennya Najvisha tochka m Gora KoordinatiAmami Osima 奄美大島 504 88 73 000 712 35 Yuvandake 28 19 35 pn sh 129 22 29 sh d 28 32639 pn sh 129 37472 sh d 28 32639 129 37472 Amami Osima 喜界島 56 93 7 657 214 0 29 19 01 pn sh 129 56 22 sh d 29 31694 pn sh 129 93944 sh d 29 31694 129 93944 Kikajdzima 加計呂麻島 77 39 1600 314 28 07 29 pn sh 129 14 41 sh d 28 12472 pn sh 129 24472 sh d 28 12472 129 24472 Kakeromadzima 与路島 9 35 140 297 Okatiyama 27 22 08 pn sh 128 34 00 sh d 27 36889 pn sh 128 56667 sh d 27 36889 128 56667 Jorosima 請島 13 35 200 400 Oyama 28 01 38 pn sh 129 14 22 sh d 28 02722 pn sh 129 23944 sh d 28 02722 129 23944 Ukedzima Tokunosima 徳之島 247 77 27 000 645 Inokavadake 27 49 12 pn sh 128 55 56 sh d 27 82000 pn sh 128 93222 sh d 27 82000 128 93222 Tokunosima Okinoerabudzima 沖永良部島 93 63 15 000 246 0 Oyama 27 22 08 pn sh 128 34 00 sh d 27 36889 pn sh 128 56667 sh d 27 36889 128 56667 Okinoerabudzima Jorondzima 与論島 20 8 6 000 98 27 22 08 pn sh 128 34 00 sh d 27 36889 pn sh 128 56667 sh d 27 36889 128 56667 Jorondzima KulturaBuduchi chastinoyu ryukyuskoyi kulturnoyi sferi kultura Amami blizhcha do inshih ostroviv Ryukyu nizh do osnovnih ostroviv Yaponiyi Prote istoriya cih ostroviv vidriznyayetsya vid istoriyi Okinavi takozh Okinava vklyuchno z ostrovami Sakisima zaznavala silnogo kulturnogo vplivu z Kitayu todi yak ostrovi Amami bilshe zaznavali takogo vplivu vid Yaponiyi Mova Idiolekti yakimi rozmovlyayut na bilshij chastini ostroviv Amami znani yak mova Amami Vona podilyayetsya na dekilka dialektiv kikajskij tokunosimskij pivnichnoamamijskij ta pivdennoamamijskij Dialekti yakimi rozmovlyayut na pivdennih ostrovah Okinoerabudzima ta Jorondzima nalezhat do kunigamskoyi movi z pivnichnoyi chastini ostrova Okinava Usi ci dialekti ta movi nalezhat do pivnichnoryukyuskoyi grupi ryukyuskih mov RegionRegionalnim torgovelnim centrom ostroviv ye misto Amami na ostrovi Amami Osima Div takozhPentalagus furnessi endemik ostroviv Amami Osima i Tokunosima Scolopax miraPrimitkiNazva Amami guntō bula zatverdzhena 15 lyutogo 2010 roku 奄美群島 を決定地名に採用 Institut geografiyi Yaponiyi Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 Procitovano 23 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Do cogo takozh vikoristovuvalas insha nazva Amami shotō 奄美諸島 奄美群島 を決定地名に採用 Geospatial Information Agency of Japan Arhiv originalu za 31 July 2012 Procitovano 23 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Smits Gregory 13 veresnya 2010 Examining the Myth of Ryukyuan Pacifism The Asia Pacific Journal s 37 3 10 Turnbull Stephen The Samurai Capture a King Okinawa 1609 Oxford Osprey Publishing 2009 9 Turnbull Stephen The Samurai Capture a King Okinawa 1609 Oxford Osprey Publishing 2009 30 48 LiteraturaNational Geospatial Intelligence Agency NGIA Prostar Sailing Directions 2005 Japan Enroute Prostar Publications 2005 ISBN 1577856511 Eldridge Mark The Return of the Amami Islands The Reversion Movement and U S Japan Relations Levington Books 2004 ISBN 0739107100 Hellyer Robert Defining Engagement Japan and Global Contexts 1640 1868 Harvard University Press 2009 ISBN 0674035771 Turnbull Stephen The Most Daring Raid of the Samurai Rosen Publishing Group 2011 ISBN 978 1 4488 1872 3PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amami ostrovi Amaminchu com yap Nankainichinichi Shimbun yap Central Gakki Amami folk song distributor yap Amami FM yap angl angl