Орлівка (Бахчисарайський район)

Орлі́вка (до 1945 — Мамаша́й; крим. Mamaşay) — село в Україні, у Качинській селищній громаді Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 937 осіб. Площа села — 73 гектари, населення 938 осіб за даними селищної ради на 2009 рік. У селі діє мечеть «Мамашай джамісі», пам'ятник архітектури з 1992 року.

село Орлівка
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Бахчисарайський район
Громада
Код КАТОТТГ	UA01020230030045170
Облікова картка	Орлівка.
Основні дані
Населення	937
Площа	0.73 км²
Поштовий індекс	99814
Телефонний код	+380 692
Географічні дані
Географічні координати	44°43′54″ пн. ш. 33°34′54″ сх. д. / 44.73167° пн. ш. 33.58167° сх. д. / 44.73167; 33.58167Координати: 44°43′54″ пн. ш. 33°34′54″ сх. д. / 44.73167° пн. ш. 33.58167° сх. д. / 44.73167; 33.58167
Водойми	р. Кача
Місцева влада
Адреса ради	вул. Нестерова, 5, с-ще Кача, Бахчисарайський р-н, Автономна Республіка Крим, 99804
Карта
Орлівка
Орлівка
Мапа
Орлівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Орлівка.

Географія

Село Орлівка розташоване за 2 км від узбережжя Чорного моря, на правому березі річки Качи, висота центру села над рівнем моря 9 м. Східною околицею села пролягає автошлях територіального значення Т 0117 (Північна — Саки), відстань до Севастополя близько 13 км ((Бартеньєвка), Північна сторона). Сусідні населені пункти — за автошляхом на північному сході (Полюшко) і за 200 м на захід, ближче до моря — (Осипенко).

Історія

Поблизу Орлівки виявлено залишки пізньоскіфського городища та могильник перших століть нашої ери.

Вперше згадується у Камеральному описі Криму 1784 року, як село бакчі-сарайскаго каймакамства Качи Беш Пареси кадилику (судового округу) Мамашай. Після анексії Криму Російською імперією 8 лютого 1784 року, село була приєднано до Сімферопольського повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 роки, перебувало в (Акмечетському повіті) Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернии, Мамашай був приєднаний до складу (Актачинської волості) Сімферопольського повіту.

За Відомостями про всі селища у Сімферопольському повіті … від 9 жовтня 1805 року, в селі Мамашай налічувалось 31 домогосподарство та 156 жителів, виключно кримські татари. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року в селі налічувалось 19 подвір'їв. В ході реформи волосного поділу 1829 року Мамашай, згідно «Відомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 р.», віднесли до (Дуванкойської волості) (перетвореної з Чоргунської). На карті 1842 року в Мамашай налічувалось 30 домогосподарств.

Станом на 1886 рік в селі Мамашай (Дуванкойської волості) Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 369 осіб, налічувалось 59 домогосподарства, існували мечеть та лавка.

Після встановлення в Криму радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року, була скасована волосна система і село ввійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, відповідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких були скасовані округи і основною адміністративною одиницею став Бахчисарайський район і село включили до його складу. Відповідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926, Мамашай був центром Мамашайского сільської ради Бахчисарайського району.

У 1925—1927 роках на височині, на південь від села, була споруджена 10-та батарея берегової оборони.

2 листопада 1941 року, о 15:30, батарея відкрила вогонь по колоні противника — почалася оборона Севастополя. В ході першого штурму міста лінія фронту фактично пролягала через Мамашай. 22 грудня 1941 року Військова рада Приморської армії відвела війська, у тому числі і 10-ї батареї за Бельбек, а 23 фашисти зайняли село.

14 квітня 1944 року, ввечері, танковий батальйон майора Булгакова увірвався в Мамашай, звідки вранці 15 квітня рушив на Північну сторону. А вже 18 травня, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, вцілілі кримські татари з Мамашая були депортовані в Середню Азію. 12 серпня 1944 року ухвалена постанова № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким у Бахчисарайський район з Орловської і Брянської областей РРФСР оселись 6000 сімей колгоспників. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року Мамашай був перейменований в Орлівку, Мамашайську сільську раду — в Орлівську. 15 лютого 1965 року село передане до складу Севастопольської міської ради.

Відома особа

У поселенні народився:

• (Решидов Абдраїм Ізмаїлович) (1912—1984) — національний герой кримськотатарського народу.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 21 травня 2015.
2. . IMUSLIM. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
3. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
4. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
5. . Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
6. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
7. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
9. . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 21 травня 2015.
10. . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2022.
11. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
12. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
13. . Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 21 травня 2015.
14. Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 197-202. Куйбишеве. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
15. Населення і промисловість. І. М. Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
16. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
17. tragedii-kryma23.html А. Б. Широкорад. «Чотири трагедії Криму» Артилерія в боях за Севастополь^{[недоступне посилання з липня 2019]}
18. . Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
19. . Архів оригіналу за 5 березня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
20. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
21. Державний комітет оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
22. . Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 21 травня 2015.
23. Ялта, путівник. Верхньосадове, село. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.