Орден Жукова

Орден Жукова (рос. орден Жукова) — державна нагорода Російської Федерації.

Орден Жукова Орден Жукова
Країна	Російська Федерація
Тип	орден
Статус	вручається
На честь:	Жуков Георгій Костянтинович
Нагородження
Засновано:	9 травня 1994
Перше:	25 квітня 1995
Останнє:	17 червня 2014
Нагороджено:	104 (в тому числі 4 військові частини)
Нагороджені:
(27)
Черговість
Старша нагорода	Орден Ушакова
Молодша нагорода	Орден Кутузова
Орден Жукова у Вікісховищі

Історія нагороди

• 9 травня 1994 року указом Президента Російської Федерації Б. Н. Єльцина «Про заснування ордена Жукова та медалі Жукова» були засновані нові державні нагороди — орден Жукова та медаль Жукова.
• Указом Президента Російської Федерації від 7 вересня 2010 року № 1099 «Про заходи щодо вдосконалення державної нагородної системи Російської Федерації» затверджені нині діючі статут та опис ордену.

Фейкове зображення

На ордені міститься зображення маршала СРСР Г.Жукова у військовому мундирі, який був відмінений у 1945 році, проте з чотирма зірками Героя СРСР, останню з яких маршал Г.Жуков отримав за придушення повстання у Будапешті в 1956 році

Статут ордена

1. Орденом Жукова нагороджуються командувачі об'єднаннями, командири з'єднань, військових частин, їх заступники з числа вищих і старших офіцерів:

• за вмілу організацію та проведення операцій угруповань військ (сил) на стратегічних напрямках (театрах військових дій) або армійських операцій, в ході яких, незважаючи на чисельну перевагу противника, були досягнуті цілі операції;
• за майстерно проведений маневр на суші і в повітрі по оточенню противника, в ході якого здійснено розгром його переважаючих сил;
• за проявлені ініціативу і рішучість при виборі місця і часу нанесення головного удару, що дозволили розгромити противника на суші і в повітрі, зберегти при цьому боєздатність і продовжити його подальше переслідування;
• за здійснення прориву оборонної смуги противника, подальший розвиток наступу, організацію переслідування, оточення і розгрому противника;
• за проявлену завзятість при відображенні ударів противника з повітря, суші і моря, утримання займаних військами призначених зон відповідальності, створення умов для захоплення ініціативи й позбавлення противника можливості продовжувати наступальні дії;
• за вмілу організацію і керівництво формуваннями Збройних Сил Російської Федерації, дислокованими за межами Російської Федерації, при відображенні збройного нападу на них, а також при захисті від збройного нападу громадян Російської Федерації, що перебувають за межами Російської Федерації.

2. Орденом Жукова можуть бути нагороджені військові з'єднання і частини, що брали участь у проведенні операцій на суші і в повітрі, в ході яких, незважаючи на запеклий опір противника, були досягнуті цілі операцій з повним збереженням боєздатності військових частин.

3. Орденом Жукова можуть також нагороджуватися іноземні громадяни — військовослужбовці військ союзників з числа вищого та старшого офіцерського складу, які брали участь нарівні з військовослужбовцями Російської Федерації в організації та проведенні спільної успішної операції коаліційних угруповань військ (сил).

4. Нагородження орденом Жукова може бути проведено посмертно.

Порядок носіння

• Знак ордена Жукова носиться на лівій стороні грудей і за наявності інших орденів Російської Федерації розташовується після знака ордена Ушакова.
• Для особливих випадків і можливого повсякденного носіння передбачено носіння мініатюрної копії знака ордена Жукова, яка розташовується після мініатюрної копії знака ордена Ушакова.
• При носінні на форменому одязі стрічки ордена Жукова на планці вона розташовується після стрічки ордена Ушакова.

Знаки ордена

1994–2010	з 2010

Примітки

1. Указ Президента Российской Федерации № 930 от 9 мая 1994 года «Об учреждении ордена Жукова и медали Жукова»^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)
2. Указ Президента Российской Федерации от 7 сентября 2010 года № 1099 «О мерах по совершенствованию государственной наградной системы Российской Федерации» [ 12 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
3. В.Суворов "Святое дело" АСТ, 2010