Аркадій Сильвестрович Опаіц (*02.(записано 28).02.1948, с. Череш Сторожинецького району Чернівецької області) - румунський поет і громадський діяч. Член Спілки письменників Румунії і Молдови. Заслужений працівник культури України. Член-коресподент міжнародної Академії культури та мистецтв.
Біографія
У 1955-1966 навчається в восьмирічній школі рідного села та в середній школі сусіднього села Чудей.
У 1966-1969 – служба в армії.
В 1969 р. вступив до Чернівецького держуніверситету, на філологічний факультет.
1973 р. з четвертого курсу був виключений з університету за антирадянську діяльність, як було вказано в наказі про виключення. Потім був прийнятий на роботу вчителем 8-річної школи, але через три місяці його звільнено за вказівкою КДБ. Два роки мандрував по Тюменській області в пошуках випадкових заробітків.
1975 р. – поновлення на вечірнє відділення університету та прийняття на роботу в Чернівецькій художньо-виробничні майстерні.
В 1976 закінчив університет.
В жовтні 1983 року заарештовано працівниками КДБ без висування звинувачень, а в лютому 1984 року був засуджений без будь-яких підстав та доказів до чотирьох років позбавлення волі.
Після дострокового звільнення в 1986 році, попрацював деякій час муляром на Чернівецькому спец. комбінаті, а з 1987 по 1992 рік (аби уникнути нових зустрічей з КДБ) був змушений працювати на лісоповалах Пермської області.
В 1992 році закінчив заочно юридичний факультет Одеського державного університету.
1994 - 2009 рр. – голова Чернівецького обласного товариства ім. Михая Ємінеску.
З 2001 р. - президент Ліги захисту прав людини.
Член Спілки письменників Румунії з 1998 року.
Член Спілки письменників Молдови з 1999 року.
Член Національної спілки журналістів України з 2009 року.
Член - Кореспондент Міжнародної Академії культури та мистецтва.
Член - Кореспондент Міжнародної Академії суспільних наук.
Не був членом КПРС і не є членом жодної партії чи політичного руху.
Одружений. Має двох дітей,та чотирьох онуків.
Поетичні збірки
Дебютував у 1970 році в Чернівецькій обласній газеті „Zorile Bucovinei” („Зоря Буковини” ), після чого тривалий час не друкувався.
У 1995 р. відбувся другий дебют в тижневику Спілки письменників Молдови „Literatura şi Arta” („Література та мистецтво”). Друкувався в Чернівецьких газетах „Plai Românesc” („Румунська стежина”), „Zorile Bucovinei” („Зоря Буковини”), „Буковина”, ”Буковинське Віче”, „Gazeta de Herţa” („Герцаївська газета”), в часописах „Літературна Україна” (Київ), „ 24 de ore ” („24 години”) (Ясси), в журналі „Bucovina Literară ” („Літературна Буковина”) (Сучава), в альманахах „Apă Vie ” („Жива вода”) (Тімішоара), „Ţara Fagilor” („Країна буків”) (Тиргу-Муреш, Румунія) та в інших.
В 1997 році(після розпаду Радянського Союзу) вийшла перша книга віршів „ Ora de prânz a vulcanului Etna”
(„Полудень вулкана Етна”), видавництво „FEP. Tipografia Centrală ”, Кишинів, Молдова. Передмова – Міхай Чімпой, літературний критик, академік Академії Наук Молдови, голова Спілки Письменників Молдови.
У 1998 р. видає книгу – „Roma fără mine” („Рим без мене”), видавництво „Аугуста”, Тімішоара, Румунія. Передмова – Адріан Діну Ракієру, літературний критик, доктор філологічних наук.
В 2000 р. – видає книгу „ Văduva neagră”, („Чорна вдова”), видавництво „Данастер”, Ясси, Румунія. Передмова – Штефан Броаске, публіцист і літературний критик.
У 2003 р. видає двомовну збірку віршів „Реанімаційна палата” („Salonul de reanimare”), переклад з румунської – відомої поетеси Тамари Севернюк. Передмова – Рауль Чілачава, поет, доктор філологічних наук, професор, Заслужений діяч мистецтв України.
Післямова – Марія Тоаке, журналіст, літературний критик.
Портрет автора книги – робота Народного художника України Івана Холоменюка.
У 2008р. вийшла книга „Один і множина”.Яка стала переможцем обласного конкурсу„КНИГА 2008 року” в Чернівецькій області, а на міжнародному фестивалі „Джеорже Кошбук” отримала першу премію Спілкі письменників Румунії.
Друкувався в антологіях:
„Metafore româneşti din nordul Bucovinei” („Румунські метафори північної Буковини”), Ясси, 1998;
„Eterna iubire” („Вічне кохання”), Бухарест, 1999;
„Pagini de literatură română. 1775-2000” („Сторінки румунської літератури”), Чернівці, 2000;
„Poeţi români din Bucovina. 1775-2002” („Румунські поети Буковини. 1775-2002 рр.), Ясси, 2002;
„Moment poetic” („Поетична мить”), Кишинів, 2003.
Критичні відгуки:
Штефан Броаске: „Аркадіе Опаіц, або поет що нехтує поезію”, у „Plai Românesc” („Румунська стежина”), Чернівці, 1995.
Адріан Діну Ракієру: „Поет з Буковини”, у „Literatura şi Arta„ („Література та мистецтво”), Кишинів, серпень, 1997, та „Лучаферул”, Бухарест, жовтень 1997.
Марія Тоаке: „Поет, замурований у рані слова”, у „Zorile Bucovinei” („Зоря Буковини”), жовтень 1997,Чернівці.
Іон Козмей: „Полудень Аркадія Опаіця”, у „Bucovina Literară” („Літературна Буковина”), Сучава, Румунія, травень 1998.
Адріан Діну Ракієру: „Поет дзвонів світла”, у газеті „Астра”, Ясси, 1998.
Крістіна Скарлат: „Про поезію (безперервно молоду)”, у „Convorbiri literare” („Літературні бесіди ”), Ясси, Румунія, липень 1998.
Тамара Севернюк: „З відкритої рани слова”, у газетах „Буковина”, лютий 2001 та „Літературна Україна”, Київ, березень 2002.
Віра Кітайгородська: „Аркадіе Опаіц: „Боги з сонцем на плечах верталися в слово”, у газеті ”Буковинське Віче”, лютий 2004.
Літературні премії:
Премія тижневика Спілки письменників Молдови „Literatura şi Arta„ („Література та мистецтво”) за дебют, Кишинів, 1996.
Премія Культурологічного фонду Буковини, Сучава, Румунія, за книгу „Рим без мене”, 1997.
Премія Національного книжного салону Румунії за культурологічні відносини, Ясси, жовтень 1997.
Премія Спілки письменників Румунії, Національний конкурс поезії „Джордже Кошбук”, жовтень 1998.
Похвальна грамота Міжнародного фестивалю поезії „Лучіан Блага”, Лугож, Румунія, травень 1998.
Головна премія Фестивалю поезії „Траян Янку” управління культури Румунії в м. Лугож, травень 1998.
Диплом Міжнародного книжного салону для дітей за книгу „Чорна вдова”, Кишинів, 2000.
Премія Культурологічної Фундації „Августа”, Тімішоара, Румунія, 2003.
Премія Спілки письменників Румунії, Національний конкурс поезії „Джордже Кошбук”, жовтень 2009.
Відзнаки, нагороди
- Орден "За заслуги " ІІІ ступеня.
- Медаль "Міхай Емінеску" [Відзнака Президента Республіки Молдова] (2000).
- Заслужений працівник культури України (2001).
- Лауреат премії ім. Дж. Кошбука (Румунія).
- Лауреат премії ім. Дж. Баковії.
- Член Спілки журналістів України.
Джерела
- Опаїц Аркадій // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник. - Чернівці:Видавничий дім "Букрек", 2005. - С. 201. - .
- Опаїц Аркадій Сильвестрович (1948) // Літературно-мистецька Сторожинеччина: довідник. - Чернівці, 2006. - С. 50.
- Чілачава Р. Приречений до поезії пожиттєво // Опаїц А. Реанімаційна палата: поезії. - Чернівці, 2003. - С. 6.
- Гусар Ю. 2 лютого - 60 років румунському поету, громадському діячеві Аркадію Опайцю (1948) // Вечірні Чернівці. - 2008. - 24 січня (№ 4). - С. 12.
- Севернюк Т. З відкритої рани слова // Буковина. - 2001.- 21 лютого.
- [Аркадій Опаїц] // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2008 році): бібліографічний покажчик.- Чернівці, 2008. - С. 60-61.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arkadij Silvestrovich Opaic 02 zapisano 28 02 1948 s Cheresh Storozhineckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti rumunskij poet i gromadskij diyach Chlen Spilki pismennikiv Rumuniyi i Moldovi Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Chlen korespodent mizhnarodnoyi Akademiyi kulturi ta mistectv BiografiyaU 1955 1966 navchayetsya v vosmirichnij shkoli ridnogo sela ta v serednij shkoli susidnogo sela Chudej U 1966 1969 sluzhba v armiyi V 1969 r vstupiv do Cherniveckogo derzhuniversitetu na filologichnij fakultet 1973 r z chetvertogo kursu buv viklyuchenij z universitetu za antiradyansku diyalnist yak bulo vkazano v nakazi pro viklyuchennya Potim buv prijnyatij na robotu vchitelem 8 richnoyi shkoli ale cherez tri misyaci jogo zvilneno za vkazivkoyu KDB Dva roki mandruvav po Tyumenskij oblasti v poshukah vipadkovih zarobitkiv 1975 r ponovlennya na vechirnye viddilennya universitetu ta prijnyattya na robotu v Cherniveckij hudozhno virobnichni majsterni V 1976 zakinchiv universitet V zhovtni 1983 roku zaareshtovano pracivnikami KDB bez visuvannya zvinuvachen a v lyutomu 1984 roku buv zasudzhenij bez bud yakih pidstav ta dokaziv do chotiroh rokiv pozbavlennya voli Pislya dostrokovogo zvilnennya v 1986 roci popracyuvav deyakij chas mulyarom na Cherniveckomu spec kombinati a z 1987 po 1992 rik abi uniknuti novih zustrichej z KDB buv zmushenij pracyuvati na lisopovalah Permskoyi oblasti V 1992 roci zakinchiv zaochno yuridichnij fakultet Odeskogo derzhavnogo universitetu 1994 2009 rr golova Cherniveckogo oblasnogo tovaristva im Mihaya Yeminesku Z 2001 r prezident Ligi zahistu prav lyudini Chlen Spilki pismennikiv Rumuniyi z 1998 roku Chlen Spilki pismennikiv Moldovi z 1999 roku Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini z 2009 roku Chlen Korespondent Mizhnarodnoyi Akademiyi kulturi ta mistectva Chlen Korespondent Mizhnarodnoyi Akademiyi suspilnih nauk Ne buv chlenom KPRS i ne ye chlenom zhodnoyi partiyi chi politichnogo ruhu Odruzhenij Maye dvoh ditej ta chotiroh onukiv Poetichni zbirkiDebyutuvav u 1970 roci v Cherniveckij oblasnij gazeti Zorile Bucovinei Zorya Bukovini pislya chogo trivalij chas ne drukuvavsya U 1995 r vidbuvsya drugij debyut v tizhneviku Spilki pismennikiv Moldovi Literatura si Arta Literatura ta mistectvo Drukuvavsya v Cherniveckih gazetah Plai Romanesc Rumunska stezhina Zorile Bucovinei Zorya Bukovini Bukovina Bukovinske Viche Gazeta de Herţa Gercayivska gazeta v chasopisah Literaturna Ukrayina Kiyiv 24 de ore 24 godini Yassi v zhurnali Bucovina Literară Literaturna Bukovina Suchava v almanahah Apă Vie Zhiva voda Timishoara Ţara Fagilor Krayina bukiv Tirgu Muresh Rumuniya ta v inshih V 1997 roci pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu vijshla persha kniga virshiv Ora de pranz a vulcanului Etna Poluden vulkana Etna vidavnictvo FEP Tipografia Centrală Kishiniv Moldova Peredmova Mihaj Chimpoj literaturnij kritik akademik Akademiyi Nauk Moldovi golova Spilki Pismennikiv Moldovi U 1998 r vidaye knigu Roma fără mine Rim bez mene vidavnictvo Augusta Timishoara Rumuniya Peredmova Adrian Dinu Rakiyeru literaturnij kritik doktor filologichnih nauk V 2000 r vidaye knigu Văduva neagră Chorna vdova vidavnictvo Danaster Yassi Rumuniya Peredmova Shtefan Broaske publicist i literaturnij kritik U 2003 r vidaye dvomovnu zbirku virshiv Reanimacijna palata Salonul de reanimare pereklad z rumunskoyi vidomoyi poetesi Tamari Severnyuk Peredmova Raul Chilachava poet doktor filologichnih nauk profesor Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Pislyamova Mariya Toake zhurnalist literaturnij kritik Portret avtora knigi robota Narodnogo hudozhnika Ukrayini Ivana Holomenyuka U 2008r vijshla kniga Odin i mnozhina Yaka stala peremozhcem oblasnogo konkursu KNIGA 2008 roku v Cherniveckij oblasti a na mizhnarodnomu festivali Dzheorzhe Koshbuk otrimala pershu premiyu Spilki pismennikiv Rumuniyi Drukuvavsya v antologiyah Metafore romanesti din nordul Bucovinei Rumunski metafori pivnichnoyi Bukovini Yassi 1998 Eterna iubire Vichne kohannya Buharest 1999 Pagini de literatură romană 1775 2000 Storinki rumunskoyi literaturi Chernivci 2000 Poeţi romani din Bucovina 1775 2002 Rumunski poeti Bukovini 1775 2002 rr Yassi 2002 Moment poetic Poetichna mit Kishiniv 2003 Kritichni vidguki Shtefan Broaske Arkadie Opaic abo poet sho nehtuye poeziyu u Plai Romanesc Rumunska stezhina Chernivci 1995 Adrian Dinu Rakiyeru Poet z Bukovini u Literatura si Arta Literatura ta mistectvo Kishiniv serpen 1997 ta Luchaferul Buharest zhovten 1997 Mariya Toake Poet zamurovanij u rani slova u Zorile Bucovinei Zorya Bukovini zhovten 1997 Chernivci Ion Kozmej Poluden Arkadiya Opaicya u Bucovina Literară Literaturna Bukovina Suchava Rumuniya traven 1998 Adrian Dinu Rakiyeru Poet dzvoniv svitla u gazeti Astra Yassi 1998 Kristina Skarlat Pro poeziyu bezperervno molodu u Convorbiri literare Literaturni besidi Yassi Rumuniya lipen 1998 Tamara Severnyuk Z vidkritoyi rani slova u gazetah Bukovina lyutij 2001 ta Literaturna Ukrayina Kiyiv berezen 2002 Vira Kitajgorodska Arkadie Opaic Bogi z soncem na plechah vertalisya v slovo u gazeti Bukovinske Viche lyutij 2004 Literaturni premiyi Premiya tizhnevika Spilki pismennikiv Moldovi Literatura si Arta Literatura ta mistectvo za debyut Kishiniv 1996 Premiya Kulturologichnogo fondu Bukovini Suchava Rumuniya za knigu Rim bez mene 1997 Premiya Nacionalnogo knizhnogo salonu Rumuniyi za kulturologichni vidnosini Yassi zhovten 1997 Premiya Spilki pismennikiv Rumuniyi Nacionalnij konkurs poeziyi Dzhordzhe Koshbuk zhovten 1998 Pohvalna gramota Mizhnarodnogo festivalyu poeziyi Luchian Blaga Lugozh Rumuniya traven 1998 Golovna premiya Festivalyu poeziyi Trayan Yanku upravlinnya kulturi Rumuniyi v m Lugozh traven 1998 Diplom Mizhnarodnogo knizhnogo salonu dlya ditej za knigu Chorna vdova Kishiniv 2000 Premiya Kulturologichnoyi Fundaciyi Avgusta Timishoara Rumuniya 2003 Premiya Spilki pismennikiv Rumuniyi Nacionalnij konkurs poeziyi Dzhordzhe Koshbuk zhovten 2009 Vidznaki nagorodiOrden Za zaslugi III stupenya Medal Mihaj Eminesku Vidznaka Prezidenta Respubliki Moldova 2000 Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 2001 Laureat premiyi im Dzh Koshbuka Rumuniya Laureat premiyi im Dzh Bakoviyi Chlen Spilki zhurnalistiv Ukrayini DzherelaOpayic Arkadij Bogajchuk M A Literatura i mistectvo Bukovini v imenah slovnik dovidnik Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2005 S 201 ISBN 966 8500 64 4 Opayic Arkadij Silvestrovich 1948 Literaturno mistecka Storozhinechchina dovidnik Chernivci 2006 S 50 Chilachava R Prirechenij do poeziyi pozhittyevo Opayic A Reanimacijna palata poeziyi Chernivci 2003 S 6 Gusar Yu 2 lyutogo 60 rokiv rumunskomu poetu gromadskomu diyachevi Arkadiyu Opajcyu 1948 Vechirni Chernivci 2008 24 sichnya 4 S 12 Severnyuk T Z vidkritoyi rani slova Bukovina 2001 21 lyutogo Arkadij Opayic Pam yatajmo Znamenni ta pam yatni dati Bukovini v 2008 roci bibliografichnij pokazhchik Chernivci 2008 S 60 61